Рішення № 97907370, 25.06.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

25 червня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2177/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини 9938 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшла 22 квітня 2021 року позовна заява адвоката Солодовнікова Олександра Петровича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини 9938 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) (далі - відповідач, військова частина) з такими вимогами:

1) визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 25 березня 2021 року № 200-ОС в частині виключення зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення, позивача;

2) зобов`язати відповідача включити позивача до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 27 березня 2021 року;

3) стягнути з відповідача позивачу витрати на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 березня 2018 року позивач уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського складу, терміном на три роки з 26 березня 2018 року по 25 березня 2021 року, та проходив військову службу у відповідача.

Позивач 25 березня 2021 року отримав від відповідача витяг з наказу від 25 березня 2021 року № 200-ос щодо виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас без права носіння військової форми одягу.

Позивач вважає наказ в частині виключення його зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при виключенні зі списків особового складу позивача не розрахували за всіма видами забезпечення, а саме, не виплачено матеріальну допомогу на оздоровлення за 2021 рік, премію з 01 по 26 березня 2021 року у розмірі встановлених відсотків посадового окладу, грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки, грошову компенсацію замість належного до видачі речового майна, індексацію грошового забезпечення.

Крім того, наказ оскаржений по особовому складу не відповідає формі, змісту, оскільки містить умовне найменування відповідача, а не дійсне. Підписантом наказу має керівник Військової частини 9938, а не начальник 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Єгенія Пікуса.

Ухвалою від 27 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (арк. спр. 33-34).

Від відповідача 20 травня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 50-56).

Відповідач не заперечує, що станом на 25 березня 2021 року з позивачем не проведений повний розрахунок. Однак, проведення не повного розрахунку не перешкоджає військовій частині виключати військовослужбовця зі списків особового складу та всі видів забезпечення. В свою чергу, якщо звільнений військовослужбовець вважає, що його права порушені шляхом несвоєчасного розрахунку при звільненні, він має право у встановлений законом спосіб звернутися за захистом своїх прав. Законом передбачений спеціальний вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок при звільненні. Крім того, відповідач вважає, що позивач не обґрунтував, в чому саме полягає протиправність оскаржуваного наказу.

Щодо дійсного та умовного найменування відповідача вказано, що дійсним найменуванням відповідача є: «3 прикордонний загін імені Героя України полковника Єгенія Пікуса», умовним найменування є: «Луганський прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса». Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 серпня 2003 року № 016 «Про затвердження та введення в дію Переліку дійсних та умовних найменувань органів Державної прикордонної служби України» визначено порядок застосування дійсних та умовних найменувань органів та підрозділів Державної прикордонної служби України. Так дійсні найменування використовуються у наказах по особовому складу, а умовні у службовому листуванні з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, судовими органами, а також у службових документах, які призначаються для внутрішнього користування тощо. Інструкцією з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, затвердженою наказом МВС України від 06.06.2017 № 468, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.08.2017 за № 1011/30879, визначено основні типові зразки наказів. Відповідно до підпункту 3 пункту 10 розділу ІІ Інструкції № 468 титульні аркуші наказів формулюються від імені начальників органів Держприкордонслужби, яким надано право видавати накази. У наказах вказується дійсне найменування органу Держприкордонслужби.

З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Від представника позивача 31 травня 2021 року надійшли пояснення на відзив (арк. спр. 61-63).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 КАС України, суд встановив таке.

Згідно з копій виданих на ім`я позивача паспорта громадянина України, картки платника податків, посвідчення від 23 липня 2018 року серії НОМЕР_1 встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , має статус учасника бойових дій.

З заяв по суті справи судом встановлено, що позивач проходив військову службу за контрактом, укладеним 26 березня 2018 року терміном на 3 роки.

Вказана обставина сторонами не оспорюється та визнається, тому відповідно до частини першої статті 78 КАС України є звільненою від доказування.

Згідно з довідкою військової частини від 11 травня 2021 року № 12/1030, позивач проходив військову службу у відповідача з 11 березня 2020 року по 26 березня 2021 року (арк. спр. 45).

Позивач звернувся до заступника начальника загону із рапортом від 03 березня 2021 року, який зареєстрований 09 березня 2021 року за № 7429 про звільнення зі служби з лав Держприкордонслужби у зв`язку з закінченням дії контракту (арк. спр. 58).

Згідно з копією витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 березня 2021 року № 154-ос припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас старшого сержанта ОСОБА_1 , начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування «Щастя», без права носіння військової форми одягу. Підстава: подання на звільнення, рапорт від 09 березня 2021 року № 7429 (арк. спр. 13).

За наказом начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 25 березня 2021 року № 200-ос на підставі наказу начальника прикордонного загону від 10 березня 2021 року № 154-ос виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення старшого сержанта ОСОБА_1 , начальника 1 відділення інспекторів прикордонної служби 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування «Щастя», звільненого з військової служби за підпунктом «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» в запас без права носіння військової форми одягу (арк. спр. 14).

Цим наказом визначено: виплатити допомогу на оздоровлення за 2021 рік; провести відрахування із грошового забезпечення за 10 діб відпустки, що були використані в рахунок тієї частини року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця в 2021 році; остаточною датою закінчення проходження військової служби вважати 26 березня 2021 року; гідний премії з 01 по 26 березня 2021 року у розмірі встановлених відсотків посадового окладу; виплатити грошову компенсацію за додаткову відпустку як учаснику бойових дій за 2018-2021 роки.

Сторонами не оспорюється та визнається факт непроведення повного розрахунку з позивачем на час виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення 25 березня 2021 року, тому така обставина відповідно до частини першої статті 78 КАС України є звільненою від доказування.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі – Закон № 2232-XII) передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України (частина друга статті 2 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною третьою цієї статті громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Положеннями частини четвертої статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 3 Закону № 2232-XII правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 19 Закону № 2232-XII військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.

Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.

Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 24 Закону № 2232-XII початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації.

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:

перебування на лікуванні;

захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;

безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;

настання інших випадків, визначених законодавством.

Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах: під час дії особливого періоду (крім періодів з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації): у зв`язку із закінченням строку контракту.

Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі – Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Частиною п`ятою статті 14 Закону № 661-IV визначено, що комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України (далі – Положення № 1115/2009), яке визначає порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби в Державній прикордонній службі України (далі - Держприкордонслужба) у мирний час та особливості проходження військової служби в ній в особливий період.

Згідно з абзацами першим та другим пункту 2 Положення № 1115/2009 громадяни проходять військову службу в Держприкордонслужбі (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. Громадяни, які проходять військову службу в Держприкордонслужбі, є військовослужбовцями Держприкордонслужби (далі - військовослужбовці). Статус військовослужбовця підтверджується службовим або спеціальним посвідченням.

Початок і закінчення проходження військової служби, строки військової служби, а також граничний вік перебування на військовій службі визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (пункт 6 Положення № 1115/2009).

Відповідно до пункту 7 Положення № 1115/2009 закінченням проходження громадянином військової служби вважається день, зазначений у наказі про виключення військовослужбовця зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби чи її розвідувального органу, регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ або органів (підрозділів) забезпечення Держприкордонслужби (далі - органи Держприкордонслужби) у зв`язку з його звільненням з військової служби в запас або у відставку, загибеллю (смертю), визнанням судом безвісно відсутнім або оголошенням померлим.

Згідно з пунктом 12 Положення № 1115/2009 встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців з державою, зокрема включення їх до списків особового складу органів Держприкордонслужби або виключення з таких списків, присвоєння та позбавлення військових звань, пониження та поновлення у військових званнях, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо, оформлюється письмовими наказами на підставі документів, види та форма яких установлюються Адміністрацією Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 13 Положення № 1115/2009 право видавати накази по особовому складу мають Голова Державної прикордонної служби України та згідно з визначеними ним повноваженнями посадові особи з числа його заступників, керівник розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, начальники (командири) регіональних управлінь, органів охорони державного кордону, загонів Морської охорони, ректор вищого військового навчального закладу Держприкордонслужби, начальники навчальних центрів, науково-дослідних установ та органів забезпечення, які утримуються на окремих штатах і за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище (далі - начальники).

Порядок підготовки та видання наказів з питань проходження військової служби встановлюється Адміністрацією Держприкордонслужби.

Абзацом першим пункту 17 Положення № 1115/2009 визначено, що з громадянином, який вступає на військову службу, укладається контракт - письмова угода, укладена відповідно до вимог, визначених цим Положенням, між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважений орган Держприкордонслужби, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Відповідно до пункту 18 Положення № 1115/2009 перший контракт про проходження військової служби укладається:

з особами, які приймаються на посади рядового складу, - строком на 3 роки;

з особами, які приймаються на посади сержантського і старшинського складу, - строком від 3 до 5 років залежно від згоди сторін;

з курсантами випускного курсу вищих військових навчальних закладів, а також військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснюється за державним замовленням, після закінчення цих навчальних закладів про проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, осіб офіцерського складу - строком на 5 років;

з громадянами, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, - строком від 1 до 5 років залежно від згоди сторін.

Згідно з пунктом 23 Положення № 1115/2009 строк контракту обчислюється з дня набрання ним чинності.

Перший контракт про проходження військової служби набирає чинності:

із громадянами призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов`язаними, а також жінками, які не мають військових звань офіцерського складу, прийнятими на військову службу за контрактом, - з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби;

з військовослужбовцями, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу, а також з особами сержантського і старшинського складу, які приймаються на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу, - з дня присвоєння військового звання офіцерського складу;

з військовослужбовцями, які закінчили вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів за програмою підготовки для проходження військової служби на посадах осіб сержантського і старшинського складу, а також з особами рядового складу, які приймаються на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу, - з дня призначення на посаду сержантського і старшинського складу;

з особами рядового складу, сержантського і старшинського складу та офіцерського складу, які проходять службу за призовом, та з військовослужбовцями, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, - з дня видання наказу про прийняття на військову службу за контрактом;

з особами офіцерського складу, які перебувають на кадровій військовій службі, з військовослужбовцями, у яких в особливий період закінчився строк дії контракту про проходження військової служби і дія якого продовжена, в разі продовження військової служби за новим контрактом після оголошення демобілізації - з дня укладення контракту;

з іншими військовослужбовцями - з дня зарахування до списків особового складу органу Держприкордонслужби.

Контракт про навчання набирає чинності з дня призначення на посаду курсанта.

Відповідно до пункту 26 Положення № 1115/2009 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець, який проходить військову службу за контрактом, звільняється з військової служби з підстав, передбачених частиною шостою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Згідно з підпунктом 1 пункту 27 Положення № 1115/2009 днем припинення (розірвання) контракту є день закінчення строку контракту.

Контракт є підставою для видання наказу про прийняття громадянина на військову службу за контрактом, про продовження військової служби за новим контрактом, про залишення військовослужбовця на службі понад граничний вік перебування на військовій службі. Відповідний наказ видається також у разі внесення до контракту змін у випадку, передбаченому абзацом першим пункту 33 цього Положення (пункт 31 Положення № 1115/2009).

Пунктом 35 Положення № 1115/2009 визначено, що для укладення нового контракту військовослужбовець, у якого закінчується строк попереднього контракту, не пізніше ніж за три місяці до закінчення зазначеного строку подає у порядку підпорядкування рапорт посадовій особі, зазначеній у пункті 29 цього Положення.

Начальник, уповноважений укласти новий контракт з військовослужбовцем, який виявив таке бажання, приймає рішення про укладення нового контракту або про відмову в його укладенні не пізніше ніж за два місяці до закінчення строку чинного контракту.

Строки, зазначені в абзацах першому та другому цього пункту, можуть бути скорочені за згодою сторін, але не менше ніж до двох тижнів.

Відповідно до пункту 39 Положення № 1115/2009 військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та своєчасно не виявили бажання укласти новий контракт, звільняються з військової служби в установленому порядку.

Абзацом першим пункту 292 Положення № 1115/2009 передбачено, що наказ про звільнення військовослужбовця з військової служби видається відповідною посадовою особою. Перебування військовослужбовця у відпустці чи його тимчасова непрацездатність не є підставою для затримки видання такого наказу.

Після надходження до органу Держприкордонслужби витягу з наказу начальника органу Держприкордонслужби вищого рівня або письмового повідомлення зазначеного органу про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу начальника органу Держприкордонслужби, в якому військовослужбовець проходить військову службу, про його звільнення військовослужбовець здає в установлені строки посаду, з ним проводиться розрахунок, військовослужбовець виключається із списків особового складу органу Держприкордонслужби і направляється на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за обраним місцем проживання (абзац другий пункту 292 Положення № 1115/2009).

Згідно з абзацом першим пункту 293 Положення № 1115/2009 особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.

У разі спору про розмір сум, належних військовослужбовцю при звільненні, йому в день виключення із списків особового складу виплачується сума, не оспорювана керівництвом органу Держприкордонслужби, у якому проходив службу цей військовослужбовець (абзац другий пункту 293 Положення № 1115/2009).

Отже, з вищевикладеного слідує, що початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини, а закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

Саме таким наказом від 25 березня 2021 року № 200-ос позивача виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення.

Суд вважає безпідставним посилання позивача на факт не проведення розрахунку за всіма видами забезпечення при виключенні позивача зі списків особового складу, як на підставу для задоволення адміністративного позову, оскільки законність спірного наказу не може бути чи стояти в залежності від часу розрахунку відповідача з позивачем.

Так, дійсно відповідачем було порушено строк розрахунку, але сам наказ з юридично - правової точки зору вірний, законний, оскільки альтернативних дій відповідача по відношенню до подальшого проходження військової служби позивачем не було, окрім як видати спірний наказ. Відповідач позбавлений можливості не прийняти відповідний наказ та продовжувати утримувати у штаті та на службі з виконанням відповідних позивачем обов`язків такої служби проти його волі, який виявив бажання припинити службу у зв`язку із закінченням дії контракту. Таке утримання було б явним порушенням прав позивача щодо подальшого такого проходження служби. Питання продовження проходження служби та розрахунку при звільненні мають різну правову природу їх виникнення так і припинення, а тому за таких обставин жодних підстав для поновлення контракту, включення ОСОБА_1 до списків особового складу загону, нарахування йому всіх видів забезпечення, виплати грошового забезпечення за вимушений прогул та інше пов`язані з цим вимогами не має.

При розгляді даної адміністративної справи судом не встановлено обставин та здобуто доказів, які б вказували на порушення відповідачем вимог закону під час звільнення та виключення позивача зі списків особового складу, щоб могли слугувати підставою для задоволення перелічених вище позовних вимог. Позивач власноруч написав рапорт про своє звільнення у зв`язку із закінченням терміну дії контракту, а відповідачем в свою чергу проведено необхідні дії: видано відповідні накази, тощо.

При цьому, варто зазначити, що у поданому позивачем адміністративному позові не заявлялось вимог зобов`язального характеру щодо стягнення на його користь певних виплат та компенсацій, які на його думку він мав отримати до моменту виключення зі списків особового складу військової частини.

Крім цього, не виключено, що подальші дії позивача, які направленні на поновлення його прав щодо періоду затримки розрахунку можуть бути розглянуті судом при зверненні з відповідним позовом.

Аналогічний правовий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 31 березня 2020 року в справі № 820/4141/17.

Щодо тверджень позивача про порушення форми та змісту оскаржуваного наказу, суд зазначає таке.

Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 14321736 зареєстровано військову частину 9938, створену Адміністрацією Державної прикордонної служби України, місцезнаходження: 93120, Луганська область, місто Лисичанськ, проспект Перемоги, будинок 58, керівник - ОСОБА_2 .

Указом Президента України від 22.08.2018 № 233/2018 «Про присвоєння почесних найменувань військовим частинам Державної прикордонної служби України» присвоєно 3 прикордонному загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України почесне найменування «імені Героя України полковника Євгенія Пікуса» та надалі іменувати його - 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України.

Таким чином, судом встановлено, що 3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, Луганський прикордонний загін Державної прикордонної служби України та Військова частина 9938 є однією і тією ж юридичною особою, керівником якої на час виникнення спірних правовідносин є ОСОБА_2 .

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2021 № 468 затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу Державної прикордонної служби України, згідно з пунктом 1 якої ця Інструкція визначає: організацію й порядок обліку військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України (далі - особовий склад) в Адміністрації Державної прикордонної служби України (далі - Адміністрація Держприкордонслужби), регіональних управліннях, загонах морської охорони, прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах, навчальних закладах, науково-дослідній установі, органах забезпечення, підрозділах спеціального призначення (далі - органи Держприкордонслужби), підрозділах, на кораблях та катерах морської охорони органів Держприкордонслужби в мирний час і в особливий період; завдання і види обліку, призначення облікових документів, порядок їх складання й ведення; обов`язки посадових осіб, відповідальних за організацію і ведення обліку особового складу; порядок персонального обліку безповоротних втрат особового складу в особливий період; порядок видання, обліку, зберігання, розсилки наказів по особовому складу і облікових документів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 10 розділу ІІ цієї Інструкції титульні аркуші (додаток 28) наказів формулюються від імені начальників органів Держприкордонслужби, яким надано право видавати накази. У наказах вказується дійсне найменування органу Держприкордонслужби.

Оглядом оскарженого наказу встановлено, що цей наказ сформульований від імені начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України Юрія Петріва.

Зважаючи на викладене, твердження позивача щодо зазначення в наказі від 25 березня 2021 року № 200-ос неправильного найменування відповідача, а також посади особи, яка його підписала, що в свою чергу свідчить про невідповідність форми та змісту цього наказу, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи, тому відхиляються судом як безпідставні.

З урахуванням наведених вище норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що відповідач при винесенні наказу від 25 березня 2021 року № 200-ос діяв у межах та у спосіб, встановлені чинним законодавством України, а отже, позовні вимоги є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, тому в їх задоволенні слід відмовити.

Оскільки суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, відповідно до статті 139 КАС України судові витрати позивача на професійну правничу допомогу йому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову адвоката Солодовнікова Олександра Петровича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини 9938 (3 прикордонний загін імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України) (місцезнаходження: 93120, Луганська область, місто Лисичанськ, проспект Перемоги, будинок 58, код за ЄДРПОУ 14321736) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова