Ухвала суду № 97907025, 25.06.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

в частині заявлених позовних вимог

"25" червня 2021 р. справа № 300/3001/21

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Тимощук О.Л., дослідивши матеріали позовної заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправним та скасування постанови та розрахунку,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Романків Ігор Михайлович (надалі також представник позивача) в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі також позивач, ОСОБА_1 ) 22.06.2021 звернувся в суд з позовною заявою до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (надалі також відповідач), у якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову №234366 від 03.06.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 гривень винесену заступником начальника Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Гарасимко Іваном Михайловичем;

- визнати протиправним та скасувати розрахунок №0050338 від 09.04.2021, яким позивачу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 12,52 євро, складений старшим державним інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Якубовським О. О.

Приписами пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Відповідно до змісту позовних вимог, предметом оскарження є, зокрема, визнання протиправним та скасування розрахунку №0050338 від 09.04.2021, яким позивачу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 12,52 євро, складеного старшим державним інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Якубовським О. О.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Положеннями пунктів 1, 5 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Необхідно зазначити, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

У спірних відносинах, що склались у цій справі відповідач, відповідно до наданих йому повноважень та за умови встановлення під час проведення габаритно-вагового контролю перевищення автомобілем перевізника вагових або габаритних показників, параметри яких перевищують нормативні, за встановленою формулою здійснює лише нарахування плати за проїзд, що оформлюється розрахунком.

У свою чергу, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.

З огляду на викладене, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише нарахуванням плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів. Водночас, сама плата за проїзд є сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування та у разі недобровільної сплати стягується шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Враховуючи викладене, розрахунок за наслідками оформлення результатів габаритно-вагового контролю під час перевірки у відношенні до позивача та визначення йому суми сплати за проїзд по своїй суті ніяким чином не впливає на права та обов`язки сторін у справі, оскільки такий розрахунок не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, а тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

При цьому Велика Палата Верховного Суду, ухвалюючи 30 січня 2019 року судове рішення у справі №803/3/18, у якій предметом зустрічного позову були аналогічні позовні вимоги, зазначила, що поняття "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду. З огляду на це, такі вимоги не підлягають розгляду як в порядку адміністративного судочинства, так і взагалі не підлягають судовому розгляду.

Зазначена позиція Великої Палати Верховного Суду неодноразово підтримувалася Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду, зокрема в постановах від 26.02.2020 в справі №820/1337/17 та від 05.12.2019 в справі №240/4809/18.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене наявні правові підстави для відмови у відкритті провадження в частині визнання протиправним та скасування розрахунку №0050338 від 09.04.2021, яким позивачу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 12,52 євро, складеного старшим державним інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Якубовським О. О.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 170, 243, 248, 256, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в частині визнання протиправним та скасування розрахунку №0050338 від 09.04.2021, яким позивачу визначена плата за проїзд великовагових та (або) великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування у розмірі 12,52 євро, складеного старшим державним інспектором Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Якубовським О. О.

Роз`яснити адвокату Романківу Ігорю Михайловичу та фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 , що заявлені позовні вимоги не підлягають судовому розгляду.

Роз`яснити, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя /підпис/ Тимощук О.Л.