Рішення № 97906991, 25.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 червня 2021 року Справа № 280/2042/21 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , місце тимчасової реєстрації та проживання: ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012)

про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області, щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу період роботи з 05.08.1986 по 23.10.1986 на посаді «Подземный горный мастер на уч-к ВТБ» Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит), та з 24.01.1989 по 13.01.1997 на посаді «горнорабочий очистного забоя IV разряда уч-к 3 подземный Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит) та здійсненні перерахунку пенсії на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 05.08.1986 по 23.10.1986 на посаді «Подземный горный мастер на уч-к ВТБ» Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит), та з 24.01.1989 по 13.01.1997 на посаді «горнорабочий очистного забоя IV разряда уч-к 3 подземный Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит).

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на призначення та перерахунок пільгової пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» звернувся до відповідача із заявою встановленого зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, додавши до неї всі необхідні підтверджуючи документи. Разом тим, листом Відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 23.02.2021 №0800-0211-8/13557 повідомлено позивача про відмову в призначення пенсії, оскільки в уточнюючих довідках зазначені накази про прийняття та звільнення на роботу з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 не співпадають з наказами згідно трудової книжки. Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся через свого представника до суду із цим позовом. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 22.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), а також повідомлено про розгляд справи протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив. Встановлено відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Відповідач позовні вимоги не визнав, 15.04.2021 надав до суду відзив на адміністративний позов (вх.№21741), в якому зазначає, що дати наказів, які зазначені в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній не співпадають з наказами, які зазначені в трудовій книжці. Оскільки первинні документи, які підтверджують періоди роботи з 05.08.1986 по 23.10.1986, з 24.01.1989 по 12.01.1997, зазначені в трудовій книжці позивача та в довідці, яка підтверджує пільговий стаж не співпадають, відповідачем не зараховано цей стаж до пільгового. Отже, загальний стаж роботи складає 23 роки 3 місяці 24 дні, в т.ч. робота за списком №1 – 02 роки 06 місяців 12 днів. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , 02.02.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області і заявою встановлено зразка про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом Відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформленим у вигляді повідомлення від 23.02.2021 №0800-0211-8/13557, сповіщено позивача про відмову в призначенні пенсії. В обґрунтування відмови зазначено, що в уточнюючих довідках зазначені накази про прийняття та звільнення на роботу з особливо шкідливими і важкими умовами праці за списком №1 не співпадають з наказами згідно трудової книжки.

Позивач, не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, звернувся через свого представника до суду із цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно статті 65 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до зазначених норм Кабінетом Міністрів України 12.08.1993 прийнято Постанову №637, якою затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок 637).

Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Статтею 1 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж-період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфіковано обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків передбачених цим Законом.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу або звільнення виконуються акуратно. У разі виявлення неправильного або неточного запису виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис, про що окремо зазначається у трудовій книжці.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.

Як вбачається зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.10.1986, ОСОБА_1 :

- 05.08.1986 прийнятий підземним гірним майстром на дільницю ВТБ в Шахтоуправління «Торезьке» Торезького виробничого об`єднання з видобутку антрациту (Торезантрацит) (запис №2, наказ №215/к від 05.08.1986);

- 23.10.1986 звільнений у зв`язку з призивом до лав Радянської Армії (запис №3, наказ №329/к від 23.10.1986);

- 30.10.1986 по 07.12.1988 – служба в лавах Радянської Армії (записи №4, 5);

- 24.01.1989 - прийнятий гірноробочим очисного забою IV розряду дільниці 3 підземним в Шахтоуправління «Торезьке» Торезького виробничого об`єднання з видобутку антрациту (Торезантрацит) (запис №6, наказ № 40/п від 24.01.1989);

- 20.10.1989 – переведений гірноробочим очисного забою 5-го розряду (запис №7, наказ 378/п від 20.10.1989);

- 13.01.1997 – звільнений по переводу (запис №8, наказ №184/к від 24.12.1996).

Підставою для не зарахування для пільгового стажу роботи ОСОБА_1 з 05.08.1986 по 23.10.1986 та з 24.01.1989 по 13.01.1997 стало те, що в порушення інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженій постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року №162 дати наказів про прийняття та звільнення з роботи не співпадають із інформацію в уточнюючій довідці №06/2-429 від 08.07.2014.

Із наданої до суду копії трудової книжки позивача не вбачається суттєвих недоліків щодо зазначення спірних періодів роботи позивача.

Суд зауважує, що підставою як для призначення пенсії, так і для її перерахунку, у подальшому є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Зазначений висновок викладено в постанові Верховного суду від 06.03.2018 по справі №754/14898/15-а.

Більше того, відповідно пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.

З аналізу вказаних нормативно-правових актів випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з врахуванням такого періоду.

Правова позиція щодо недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладена в постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №677/277/17.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, трудовою книжкою ОСОБА_1 підтверджено періоди роботи позивача в Шахтоуправлінні «Торезьке» Торезького виробничого об`єднання з видобутку антрациту (Торезантрацит) з 05.08.1986 по 23.10.1986 та з 24.01.1989 по 12.01.1997.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних періодів роботи позивача відповідачем суду не надано.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зі змісту наведеної норми слідує, що захисту адміністративним судом підлягають саме порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що представник позивача просить суд зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 з урахуванням періоду роботи з 05.08.1986 по 23.10.1986 на посаді «Подземный горный мастер на уч-к ВТБ» Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит), та з 24.01.1989 по 13.01.1997 на посаді «горнорабочий очистного забоя IV разряда уч-к 3 подземный Шахтоуправления «Торезкое» Торезкого производственного объединения по добычи антрацита (Торезантразит).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, за заявою від 02.02.2021 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1, про що його повідомлено листом Відділу обслуговування громадян №8 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, оформленим у вигляді повідомлення від 23.02.2021 №0800-0211-8/13557.

Тобто, пенсія позивачу не призначалась взагалі, а тому вимога щодо її перерахунку є вочевидь безпідставною та передчасною.

Проте, враховуючи наведені вище висновки про наявність підстав для врахування до пільгового стажу позивача періодів роботи з 05.08.1986 по 23.10.1986 та з 24.01.1989 по 12.01.1997, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги частково визначивши самостійно спосіб захисту порушеного права.

Так, частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зважаючи на обставини справи, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог, та з метою ефективного способу захисту порушеного права позивача зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу за період з 05.08.1986 по 23.10.1986 та з 24.01.1989 по 12.01.1997 як пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено 908,00 грн. судового збору, який підлягає частковому стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 5, 9, 77, 139, 241, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , місце тимчасової реєстрації та проживання: ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №1 відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням стажу за період з 05.08.1986 по 23.10.1986 та з 24.01.1989 по 12.01.1997 як пільгового стажу, що дає право на вихід на пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 25.06.2021.

Суддя А.В. Сіпака