Рішення № 97906940, 22.06.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 червня 2021 року о/об 12 год. 38 хв.Справа № 280/3816/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Новіковій Д.А., за участю позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Шевченка А.Ю., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 )

до Запорізької обласної прокуратури (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973)

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) до Прокуратури Запорізької області (надалі – відповідач), в якому позивач просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Запорізької області №732к від 29.04.2020 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання на аналізу оперативной інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру»; 2) поновити ОСОБА_1 в прокуратурі Запорізької області на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання на аналізу оперативной інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, з 13.05.2020; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Прокуратури Запорізької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу до дня поновлення на посаді без урахування обов`язкових відрахувань, що на час подання позовної заяви складає 24038 грн. 00 коп. без урахування обов`язкових відрахувань.

У позовній заяві зазначено наступне. Наказом прокурора Запорізької області №732к від 29.04.2020 ОСОБА_1 було звільнено з посади прокурора відділу приймання, опрацювання на аналізу оперативної інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» з 13.05.2020 (позивач ознайомлений з наказом 13.05.2020). Фактичні розрахунки з позивачем проведено відділом фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури Запорізької області в частині виплат за невикористану щорічну та додаткову відпустку 13.05.2020. Відповідачем порушено право позивача на працю, повагу до приватного життя, засади рівності громадян, через що позивач не отримує заробітну плату та не має інших засобів для існування. Видання наказу про звільнення прокурора з підстав, передбачених п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII (за умови зупинення дії ст.60 цього ж Закону), без врахування загальних положень Кодексу законів про працю України, не можна вважати підставним та законним. Передбачені законодавством про працю соціальні пільги при розірванні трудової угоди з ініціативи роботодавця не повинні бути звужені і щодо інших категорій найманих працівників (за умови відсутності заперечувальних приписів спеціального законодавства). Позивач не заперечує того факту, що наказ про його звільнення підписаний прокурором області В.Калюгою на офіційному бланку з надписом «ПРОКУРАТУРА ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ», однак позивач висловлює сумнів щодо наявності у керівника даного суб`єкта владних повноважень відповідних функцій на прийняття таких індивідуальних актів (п.19 ч.1 ст.4 КАС України). ОСОБА_2 на посаду адміністративного керівника прокуратури Запорізької області призначався наказом Генерального прокурора саме як прокурор Запорізької області, а не як керівник обласної прокуратури, і залишався в цьому статусі на час видання наказу про звільнення позивача. Правом звільнення прокурорів на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" за умови рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, місцевої прокуратури наділений керівник регіональної (обласної) прокуратури. Прокуратура Запорізької області, як суб`єкт власних повноважень, від імені якої було звільнено позивача, ніколи на набувала правового статусу ні регіональної, ні обласної прокуратури. Наявність у п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII двох окремих підстав для звільнення, які відокремлені сполучником «або», покладає на роботодавця обов`язок щодо зазначення в наказі про звільнення конкретної підстави, визначеної цим пунктом. З огляду на викладене, позивач наголошує, що посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення №732к від 29.04.2020 на зазначену вище норму Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII без відповідної конкретизації підстави для звільнення, породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстав такого звільнення. На час звільнення позивача не відбувалась ані ліквідація, ані реорганізація прокуратури Запорізької області та відділу, в якому позивач обіймав посаду. Позивача звільнено саме через неуспішне проходження атестації, що не передбачено Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII, однак із посиланням на п.9 ч.1 ст.51 цього Закону, який передбачає зовсім інші підстави для звільнення прокурора. Позивач не міг бути звільнений на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» у зв`язку зі скороченням кількості прокурорів, оскільки, станом на 30.04.2020, не приймалося рішення про скорочення кількості працівників прокуратури Запорізької області в цілому та/або у відповідних відділах прокуратури області. Як вбачається з довідки прокурати Запорізької області від 03.06.2020 за №18-315вих-20, загальна сума заробітної плати за останні два повні місяці проходження служби позивача становить 45672,84 грн., у тому числі за 21 день березня 2020 року - 25240,25 грн., за 17 днів квітня 2020 року - 20432,59 грн. Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача становить 1201,92 грн. Час вимушеного прогулу позивача у період з 13.05.2020 по час пред`явлення позовної заяви (09.06.2020) становить 20 робочих днів, а тому стягненню на його користь підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 24038,00 грн. (1201,92 грн. х 20 р.д.) (сума вказана без утримання податку та інших обов`язкових платежів). Видаючи наказ щодо звільнення позивача з 13.05.2020 суб`єкт владних повноважень припустився не лише вітчизняного законодавства, а і міжнародних норм і стандартів, обов`язок дотримання яких узяла на себе Україна, як суб`єкт міжнародного права.

Позивач підтримав позовну заяву.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.78-86), в якому зазначено наступне. Фактично, всі мотиви позивача, наведені в обґрунтування протиправності наказу відповідача, ґрунтуються на незгоді з положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ від 19.09.2019 (надалі за текстом відзиву на позовну заяву - Закон №113-ІХ), які, на його думку, порушують права та гарантії, що визначені Конституцією України та Кодексом законів про працю України. Разом із тим, положення Закону №113-ІХ наразі є чинними та неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались, а тому підстави для їх неврахування, на думку відповідача, відсутні. Відповідач у повному обсязі заперечує проти позову, оскільки оскаржуваний наказ прийнято у відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України, а саме в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України. Позивачем 15.10.2019 подано заяву у встановлений строк і за визначеною формою, у зв`язку з чим його допущено до проходження атестації прокурорів. Позивач подаючи заяву про переведення на посаду в обласну прокуратуру та про намір пройти атестацію цілком і повністю був ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації та погодився на їх застосування. Тобто, позивач розумів наслідки неуспішного проходження одного з етапів атестації та можливе звільнення із підстав, передбачених Законом №113-ІХ. В іншому випадку, позивач мав повне право відмовитись від проведення такої атестації та не подавати відповідної заяви або оскаржити до суду «Порядок проходження прокурорами атестації». З огляду на це, останнім надано персональну згоду на те, що у разі прийняття кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації, його буде звільнено на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» (відповідно до вимог пп.2 п.19 розділу ІІ Закону №113-ІХ). Юридичним фактом, що зумовлює звільнення прокурора на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» в даному випадку є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором прокуратури області. Правовідносини, пов`язані із звільненням прокурорів на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» до 01.09.2021 регламентуються положеннями Закону №113-ІХ. Керівник регіональної прокуратури наділений повноваженнями щодо видання наказу про звільнення прокурора відділу прокуратури Запорізької області до дня початку роботи обласної прокуратури. Норми Законів України «Про прокуратуру» та №113-ІХ, які визначають умови і підстави звільнення прокурора з посади, у тому числі з адміністративної посади, є спеціальними по відношенню до інших нормативних актів, у тому числі КЗпП України. Наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області від 29.04.2020 за №732к видано у відповідності до положень діючого, на момент звільнення, законодавства України, у зв`язку з чим, підстави для його скасування, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу відсутні.

Представник відповідача проти позовної заяви заперечував.

Ухвалою судді від 15.06.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 06.07.2020.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкладено розгляд справи на 17.08.2020.

Ухвалою суду від 17.08.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/4478/20.

Ухвалою суду від 24.05.2021 поновлено провадження в адміністративній справі з 22.06.2021 та призначено підготовче судове засідання на 22.06.2021.

Ухвалою суду від 22.06.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.06.2021.

Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з`ясував наступне.

У Наказі Прокуратури Запорізької області від 29.04.2020 за №732к зазначено: «… Керуючись статтею 11 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 2 пункту 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», НАКАЗУЮ: 1.ЗВІЛЬНИТИ ОСОБА_3 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 13 травня 2020 року. 2.Відділу фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області сплатити ОСОБА_1 компенсацію за 02 календарних дні за період роботи з 23.04.2020 по 13.05.2020 невикористаної щорічної відпустки. Підстава: рішення кадрової комісії №1. Прокурор області (підпис) В.Калюга» (а.с.29).

Відповідно до Трудової книжки позивача останнім його днем роботи в Прокуратурі Запорізької області було 13.05.2020 (а.с.34-72).

У Рішенні №258 від 10.04.2020 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки», прийнятому Кадровою комісією №1, зазначено: «… Керуючись пунктами 13, 16, 17 розділу ІІ "Прикінцеві і перехідні положення" Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» та пунктом 6 розділу І, пунктом 6 розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, враховуючи, що прокурор відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, ОСОБА_4 за результатами складення іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички набрав 88 балів, що є менше прохідного балу для успішного складення іспиту, він не допускається до етапу проходження співбесіди. У зв`язку з цим прокурор відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації Управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області, ОСОБА_4 неуспішно пройшов атестацію. …» (а.с.30).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.12.2020 у справі №280/4478/20, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.04.2021 у справі №280/4478/20, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Запорізька обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення: визнано протиправним та скасовано рішення першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 10.04.2020 за №258 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки» (а.с.130-146).

Враховуючи наведене, «рішення кадрової комісії №1», яке було підставою для прийняття Прокуратурою Запорізької області оскаржуваного Наказу від 29.04.2020 за №732к, визнано протиправним та скасовано у судовому порядку.

Тобто, відсутня підстава для прийняття Прокуратурою Запорізької області оскаржуваного Наказу від 29.04.2020 за №732к.

Оскільки вказане «рішення кадрової комісії №1» було підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного Наказу №732к від 29.04.2020, то відповідно даний Наказ також має бути визнаний протиправним та скасованим.

Крім того, вказаний Наказ відповідача №732к від 29.04.2020 має бути визнаний протиправним та скасованим через наступне.

Відповідно до п.17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.

У п.19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зазначено: «Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав: …; 2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури; …».

Згідно з п.9 ч.1 ст.51 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 за №1697-VII прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

У Наказі відповідача №732к від 29.04.2020 не конкретизовано підставу для звільнення позивача, оскільки у п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII зазначено дві підстави для звільнення прокурора з посади: 1) ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду; 2) скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Зазначення відповідачем у Наказі №732к від 29.04.2020 лише п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII без відповідної конкретизації підстави для звільнення породжує для позивача негативні наслідки у вигляді стану юридичної невизначеності щодо підстави такого звільнення.

У ч.4 ст.40 Кодексу законів про працю України зазначено, що особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.

Дія ст.60 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII, яка визначає особливості звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, на підставі абз.4 п.2 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19.09.2019 за №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» зупинена до 01.09.2021.

Суд вважає, що на день прийняття відповідачем оскаржуваного Наказу №732к від 29.04.2020 була відсутня діюча норма спеціального закону, що регулює статус прокуро рів, яка встановлювала би особливості застосування до прокурорів положень ч.2 ст.40, ст.ст.42, 42-1, ч.1, ч.2, ч.3 ст.49-2, ст.74, ч.3 ст.121 КЗпП України, тобто норм щодо звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

При цьому, відповідач у Наказі №732к від 29.04.2020 послався на норми Закону України від 19.09.2019 за №113-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», який не є законом, що регулює статус прокурора.

Також, відповідач у Наказі №732к від 29.04.2020 послався на норми ст.11 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 за №1697-VII, які визначають лише повноваження керівника обласної прокуратури.

Судом прийнято до уваги, що згідно з п.1 Наказу Генерального прокурора від 03.09.2020 за №410 «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокурату» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань – юридичну особу «Прокуратура Запорізької області» у «Запорізька обласна прокуратура».

Відповідно до п.1 Наказу Генерального прокурора від 08.09.2020 за №414 «Про день початку роботи обласних прокуратур» днем початку роботи обласних прокуратур визначено 11 вересня 2020 року.

У Наказі Генерального прокурора від 15.09.2020 за №433 «Про проведення приймання-передачі справ, документів та майна прокуратури Запорізької області» Генеральним прокурором наказано приймання-передачу справ, документів та майна прокуратури Запорізької області провести 15 вересня 2020 року та надати акт Генеральному прокурору для затвердження.

За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на день судового засідання (22.06.2021), ідентифікаційний код юридичної особи 02909973 належить Запорізькій обласній прокуратурі.

Звідси, з огляду на приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України та з метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 14.05.2020.

Згідно з ч.2 ст.235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до п.4 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого 08.02.1995 постановою Кабінету Міністрів України №100 (у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі – «Порядок обчислення середньої заробітної плати»), при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов`язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; и) виплати, пов`язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати. При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю. В інших випадках, коли нарахування проводяться виходячи із середньої заробітної плати, працівник не мав заробітку, не з вини працівника, розрахунки проводяться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Працівникам, які були звільнені в запас з військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та повторно призвані для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, обчислення середньої заробітної плати проводиться з урахуванням норм цього Порядку. У разі коли розрахована в установленому порядку середня заробітна плата є нижчою від середньої заробітної плати, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, для розрахунку компенсації застосовується середня заробітна плата, яка зберігалась за працівником протягом періоду попередньої військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

У Довідці Прокуратури Запорізької області від 03.06.2020 за №18-315вих-20 зазначено: «… ДОВІДКА Видана про те, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу Прокуратури Запорізької області (розрахована відповідно до п.8 розділу ІV Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100) складає 1201,92 грн. (Одна тисяча двісті одна гривня 92 копійки). Розмір середньоденної заробітної плати розраховано за один робочий день: за березень 2020 року нарахована заробітна плата за 21 робочий день - 25240,25 грн., у тому числі: посадовий оклад - 5730,00 грн.; надбавка за вислугу років - 2292,00 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи - 5615,40 грн.; надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 573,00 грн.; щомісячна премія - 10657,80 грн.; індексація грошових доходів населення - 372,05 грн.; за квітень 2020 року нарахована заробітна плата за 17 робочих днів - 20432,59 грн., у тому числі: посадовий оклад - 4638,57 грн.; надбавка за вислугу років - 1855,43 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи - 4545,80 грн.; надбавка за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 463,86 грн.; щомісячна премія - 8627,75 грн.; індексація грошових доходів населення - 301,18 грн. 25240,25 грн. + 20432,59 грн. = 45672,84 грн. : 38 робочих днів = 1201,92 грн. …» (а.с.31).

За матеріалами справи, останнім днем роботи позивача в Прокуратурі Запорізької області було 13.05.2020.

Таким чином, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу за період з 14.05.2020 по 22.06.2021 складає 332931 грн. 84 коп. (332931 грн. 84 коп. = 277 (робочих днів) х 1201,92 грн. (середньоденна заробітна плата позивача)).

Враховуючи викладене та приписи ч.2 ст.9, ч.2 ст.245 КАС України, з метою захисту прав та інтересів позивача суд вважає за необхідне стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 14.05.2020 по 22.06.2021 у сумі 332931 грн. 84 коп.

У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як зазначено у ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням з`ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню. Доводи позивача та відповідача частково не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).

Позивач звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 371 КАС України, суд,–

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) до Запорізької обласної прокуратури (69057, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул.Матросова, буд.29-А; код ЄДРПОУ 02909973) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Наказ прокурора Запорізької області №732к від 29.04.2020 щодо звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу приймання, опрацювання на аналізу оперативної інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та з органів прокуратури Запорізької області на підставі п.9 ч.1 ст.51 Закону України “Про прокуратуру”.

Зобов`язати Запорізьку обласну прокуратуру поновити ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області з 14.05.2020.

Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 14.05.2020 по 22.06.2021 у сумі 332931 грн. 84 коп.

В іншій частині позовної заяви відмовити.

В частині поновлення ОСОБА_1 в Запорізькій обласній прокуратурі на посаді рівнозначній посаді прокурора відділу приймання, опрацювання та аналізу оперативної інформації управляння нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Запорізької області та виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в сумі 25240 грн. 25 коп. рішення підлягає негайному виконання.

У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 25.06.2021.

Суддя О.О. Прасов