Рішення № 97906815, 24.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/1788/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.;

при секретарі судових засідань - Гулай М.В.;

представника позивача - Пупена Т.А.

представника відповідача - Гаринець О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Військової частини А 1556 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А 1556 (далі – позивач) звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якій просить:

1. визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаринець Олександра Івановича щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 64195193 від 14 квітня 2021 року з військової частини А 1556 в розмірі 24000,00 грн.;

2. визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаринець Олександра Івановича "Про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 64195193 від 14 квітня 2021 року з військової частини А 1556 в розмірі 24000,00 грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що незважаючи на виконання рішення Івано-Франківського окружного суду від 10 липня 2020 року по справі № 300/911/20 та повідомлення про це орган державної виконавчої служби, якому доручено виконання вказаного рішення, старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Гаринець Олександра Івановича, 14 квітня 2021 року винесене постанови у виконавчому провадженні за № 64195193 про стягнення виконавчого збору в розмірі 24000,00 грн. всупереч вимогам ч. 4 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", стосовно того, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження. Разом з тим, вказує, що відпоідо до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - кошти, виплачені за рішенням суду про стягнення коштів згідно з цим Законом, вважаються збитками державного бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, з мотивів наведених у позовній заяяві та просила суд позов задоволити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, з мотивів наведених у відзиві, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи проти вказаного позову вказав, зокрема на те, що Законом встановлена чітка норма та встановлений розмір стягнення виконавчого збору, незалежно, які саме виконавчі дії були вчинені державним виконавцем під час виконання виконавчого провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року у справі № 300/911/20 частково задоволені вимоги ОСОБА_1 до Військової частини А 1556, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Військоовї частини А 1556 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 жовтня 2016 року;

зобов`язано Військову частину А 1556 нарахувати на виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за час проходження військової служби в період з 01 грудня 2015 року по 10 жовтня 2016 року (без встановлення фіксованої суми).

02 листопада 2020 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом на підставі вказаного рішення видано виконавчий лист № 300/911/20.

21 січня 2021 рок, на підставі заяви про примусове виконання головним державним виконавцем Мукачівського відділу ДВС Південно-Західного міжрегіонального управління Мінітерства юстиції (м. Івано-Франківськ) ДобоніВ.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

05 лютого 2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Гаринець О.І. про примусовому виконанні винесено постанову про прийняття виконавчого провадження.

14 квітня 2021 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Гаринець О.І. винесено постанову про стягнення виконавчого збору у сумі 24000,00 грн, яка і є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Разом з тим, судом встановлено, 25 лютого 2021 року позивачем виконано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду по справі № 300/911/20 від 02 листопада 2020 року - після надходження коштів з державного бюджету для здійснення такої виплати, про що свідчить платіжне доручення № 21-707 від 25 лютого 2021 року та проведено через органи державної Казначейської служби 26 лютого 2021 року.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин та встановлених в судовому засіданні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Преамбулою Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно зі статтею 27 вказаного Закону виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Положеннями вказаної статті визначено виключний перелік підстав за яких виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

За змістом частини п`ятої статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Аналіз наведеного свідчить про те, що виконавчий збір стягується при відкритті виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору.

У судовому засіданні встановлено, Постанова про відкриття виконавчого провадження винесена 21 січня 2021 року (а.с. 8-9), а оскаржувана Постанова про стягнення виконавчого збору у вказаному виконавчому провадженні винесена 14 квітня 2021 року (а.с. 18-19), тобто всупереч вимогам встановленим ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Враховуючи викладене, у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про стягнення виконавчого збору саме 14 квітня 2021 року, позаяк постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 21 січня 2021 року, а тому така постанова не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення оскаржуваних постанов.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 6, 9, 72-76, 126, 139, 242 -246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини А 1556 до Відділу примусового виконання рішення Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Ужгород) Гаринець Олександра Івановича (89600, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ - 43316386) щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 64195193 від 14 квітня 2021 року з військової частини А 1556 в розмірі 24000,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Ужгород) Гаринець Олександра Івановича про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 64195193 від 14 квітня 2021 року.

Відповідно до частини 1 статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарги на судове рішення може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення (ч. 6 ст. 287 КАС України).

СуддяС.А. Гебеш