Рішення № 97906751, 14.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/351/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Калинич Я.М.,

при секретарі судового засідання – Попович М.М.,

за участі:

представник позивача: Бобаль М.І.,

представник відповідача: Івасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ 39655147) до Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (далі – позивач, ТОВ «Голден Фруіт») звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA209000/2020/210033/1 від 24.11.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00729.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 23 листопада 2020 року з метою митного оформлення товару до Галицької митниці Держмитслужби було подано митну декларацію №UA209140/2020/111413, в якій митна вартість товару зазначена за ціною контракту у розмірі 9588,00 дол. США з розрахунку 0,47 дол. США за 1 кг. Для підтвердження заявленої митної вартості були подані всі передбачені ст. 53 Митного кодексу України документи. Вказані документи не містять розбіжностей, однак всупереч діючим нормам митного законодавства відповідач відмовив у оформленні товару та прийняв рішення про коригування митної вартості такого. Вважає, що таке рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним, оскільки воно не містить відомостей щодо інформації та джерел, що були використанні при його прийнятті. Окрім того, підставою для не застосування першого методу визначення митної вартості товару були обставини, що жодним чином не впливають на числові показники митної вартості, не можуть бути предметом митного контролю, а отже підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості. Вважає, що поданими до митного оформлення товару документами повністю підтверджено відомості про учасників товарної операції, місця їх вчинення, відомості про товар та його ціни, а тому відповідач не мав підстав для незастосування першого методу визначення митної вартості – за ціною контракту.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.

01 березня 2021 року відповідач надіслав на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду відзив на позову заяву, відповідно до якого проти заявлених позовних вимог заперечив та просив суд у задоволенні позову відмовити. Так, зокрема, зазначає, що за результатами опрацювання інформації, що міститься у наданих до митного оформлення документах, було встановлено, що в CMR від 17.11.2020 року №б/н у графі 3 «Місце розвантаження» вказано «Україна», що суперечить п. d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів. Звертає увагу суду на те, що через відсутність детальних відомостей, що підтверджують маршрут перевезення товару, неможливо перевірити точність розрахунку вартості перевезення. Зазначає, що поданий до митного оформлення договір-замовлення від 17.11.2020 року № 17/11/2020 підписано у день завантаження транспортного засобу. У такому випадку перевізник не мав достатньо часу для подачі транспортного засобу для завантаження. Окрім того, пункт 3.1 Контракту від 11.11.2020 №73 (далі - Контракт) вказує наступне: «The price of the commodities mentioned in the annex to the contract, which is an integral part hereof» («Ціна товару вказується в додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною»). Однак, такий додаток до митного оформлення не подавався. Також зазначає, що подана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 20330100ЕХ217324 від 17.11.2020 містить посилання на номер фактури, яка до митного оформлення не подавалася (TPS-E-Fatura Var 17/11/2020/20243160110886013960255/1). Крім того у п.6.1 Контракту вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару. У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків. У зв`язку з виявленими недоліками митним органом декларанту було надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості. Однак надані позивачем документи містили внутрішні суперечності та методологічні помилки, а тому не можуть вважатися належним доказом на підтвердження заявленої митної вартості. Вважає, що вказані вище обставини свідчать про неможливість застосування першого методу визначення митної вартості товару та обґрунтовують правомірність прийнятого відповідачем рішення про коригування такої.

04 березня 2021 року позивач надіслав до суду відповідь на відзив, згідно з якою доводи відповідача вважає безпідставними. Зазначає, що у поданому до суду відзиві відповідач посилається на обставини, що не були підставою прийняття оскарженого рішення, а тому такі не можуть враховуватися судом. Вважає, що поданими на запит митного органу документами повністю підтверджено відомості про заявлену митну вартість товару та числові складові митної декларації. У таких документах митним органом не було виявлено розбіжностей, як і не було зазначено про неможливість ідентифікувати товар чи числові показники на підставі таких. Вважає, що сумніви митного органу є обґрунтованими, тільки якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або такі не містять всіх відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості товару. При цьому митний орган зобов`язаний вказати всі сумніви та причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Разом з тим, в даному випадку відповідачем такий обов`язок виконаний не був. На думку позивача, вказані обставини свідчать про протиправність оскарженого рішення.

11 березня 2021 року до суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, у яких Галицька митниця Держмитслужби вказує, зазначене позивачем у відповіді на відзив не містить будь-яких переконливих аргументів щодо відсутності у відповідача обґрунтованих сумніву правильності визначення декларантом митної вартості товарів. Вважає, що позивачем не надано і не доведено протиправності рішення про коригування митної вартості товарів, водночас, рішення про коригування митної вартості товарів прийнято з дотриманням норм митного законодавства України, враховуючи сумніви митного органу відносно митної вартості товару, які не спростовано позивачем.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 листопада 2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (покупець) та Sarikaya Narenciye Paketleme Tarim Urunleri Insaat Taahhut Turizm Nakliye Plastik Ticaret Ve Sanayi Limited Sirketi (постачальник) укладено Контракт №73.

Відповідно до пп. 2.1 вказаного контракту, постачальник зобов`язується поставити і передати товар – свіжі фрукти, що виробляються виробником покупцю, а покупець зобов`язується прийняти такий товар на умовах та положеннях контракту.

Поставка товару здійснюється партіями, які формуються за замовленням покупця і вказуються в інвойсах, що виставляються на кожну партію товару, в яких вказані опис товару, його асортимент, вимоги до якості, кількості, одиниці виміру, ціна за одиницю виміру товару, умови поставки і оплати товару, строки поставки, загальна вартість партії товару (п. 2.2 контракту).

П. 3.1 контракту передбачено, що ціна товару вказану в інвойсах, які виставляються на кожну партію товару. Ціна товару може змінюватися протягом строку дії контракту. Нові ціни можуть бути встановлені на підставі письмової домовленості між сторонами.

Відповідно до п. 3.3 контакту, загальна вартість такого складає 3000000,00 дол. США.

Згідно п. 4.1 контракту доставка товару здійснюється на підставі усної домовленості сторін у відповідності до вимог міжнародних правил ІНКОТЕРМС-2010 і вказується в інвойсах.

Вартість товару оплачується покупцем на умовах, обумовлених сторонами, та вказується в інвойсах. При цьому можлива відстрочка платежу на строк не більше, ніж 20 календарних днів (п. 6.1 контракту).

На підставі укладеного контракту та інвойса №SRI2020000001424 від 17.11.2020 ТОВ «Голден Фруіт» придбало мандарин свіжий сорту Mandarin/Dobashibeni роду Citrus unshiu врожаю 2020 р. в кількості 20400,00 кг. загальною вартістю 9588,00 дол. США. При цьому вартість за одиницю товару вказана у розмірі 0,47 дол. США.

З метою транспортування придбаного товару на територію України між ТОВ «Голден Фруіт» (замовник) та SMD Traiding Kft укладено договір-замовлення №17/11/2020 транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом від 17 листопада 2020 року.

Згідно до Договору-замовлення транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17/11/2020 від 17.11.2020 року, передбачається перевезення фруктів із маршрутом Туреччина - Україна, завантаження - місто Мерсін; розвантаження - місто Львів.

За передбачені послуги даним договором обумовлено вартість такого перевезення у розмірі 1800,00 доларів США.

Вказана заявка прийнята до виконання Експедитором та надано транспортний засіб 31 AUB 40\31 ABL 49.

Відповідно до даних рахунку про надання транспортних послуг №468 від 23.11.2020 року, транспортні послуги по маршруту від м. Мерсін (Туреччина) - п/п Порубне- м. Львів - складає 1800,00 доларів США.

Відповідно до довідки про транспортної витрати від 23.11.2020 року, Експедитор підтвердив, що транспортні витрати ТОВ «ГОЛДЕН ФРУІТ» по доставці товару автомобілем 31 AUB 40\31 ABL 49 по маршруту м. Сагіада (Греція) - п/п Порубне - м. Львів складають від м. Мерсін (Туреччина) - п/п Порубне - м. Львів - складає 1800,00 доларів США.

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару ТОВ «Голден Фруіт» подало до Галицької митниці Держмитслужби електронну митну декларацію №UA209140/2020/111413, відповідно до якої митна вартість визначена за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), в сумі 9588,00 дол. США.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною контракту разом з митною декларацією було подано контракт №73 від 11.11.2020 року, інвойс №SRI2020000001424 від 17/11.2020 року, автотранспортну накладну від 17.11.2020 року, митну декларацію країни відправлення №203301ЕХ217324 від 17.11.2020 року, фітосанітарний сертифікат ЕС/TR А 4217146 від 17.11.2020 року, сертифікат з перевезення (походження) товару D0267674 від 17.11.2020; договір-замовлення транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом №17/11/2020 від 17.11.2020 року, рахунок про надання послуг транспортного експедирування вантажів №468 від 23.11.2020 року, довідку про транспортні витрати від 23.11.2020 року.

За результатами опрацювання Галицькою митницею Держмитслужби було встановлено наступне:

- у поданій до митного оформлення CMR від 17.11.2020 №б/н у гр. 3 «Місце розвантаження» вказано «Україна». Однак, пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну доставки. Необхідно додати, що через відсутність детальних відомостей, що підтверджують маршрут перевезення товару, неможливо перевірити точність розрахунку вартості перевезення.

- поданий до митного оформлення договір-замовлення від 17.11.2020 № 17/11/2020 підписано у день завантаження транспортного засобу. У такому випадку перевізник не мав достатньо часу для подачі транспортного засобу для завантаження.

- пункт 3.1 Контракту від 11.11.2020 №73 (далі - Контракт) вказує наступне: «The price of the commodities mentioned in the annex to the contract, / which is an integral part hereof» («Ціна товару вказується в додатках до контракту, які є його невід`ємною частиною»). Однак, такий додаток до митного оформлення не подавався.

- подана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення № 20330100ЕХ217324 від 17.11.2020 містить посилання на номер фактури, яка до митного оформлення не подавалася ( TPS-E-Fatura Var 17/11/2020/20243160110886013960255/1).

- у п.6.1 Контракту вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку-фактури виставленої продавцем за поставлену партію товару. У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків.

На підставі ч. 3 ст. 53 МКУ, декларанту було надіслано повідомлення про надання документів на підтвердження митної вартості, а саме:

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення заповнену у звичайному порядку;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- переклади документів відповідно до вимог ст.254 МКУ.

На виконання вищезазначеного запиту декларантом подано наступні документи:

- проформа-інвойс від 11.11.2020 року № SRI202015205250;

- платіжне доручення від 13.11.2020 року №210;

- частковий переклад експортної декларації;

- переклад інвойсу.

За результатами розгляду поданих декларантом документів Галицькою митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA20900/2020/210033/1 від 24.11.2020 року із застосуванням резервного методу, згідно з яким скоригована митна вартість товару визначена в розмірі 17340,00 дол. США. Зазначена митна вартість ґрунтується на раніше визнаних митними органами митних вартостях, а саме, МД №UA100129/2020/637341 від 22.11.2020року.

Прийняте Галицькою митницею Держмитслужби рішення аргументоване наявністю сумнівів у правильності визначення митної вартості, що ґрунтуються на наступному:

- у CMR гр. місце розвантаження вказано Україна, - пункт d ч. 1 ст. 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів чітко визначає, що у вантажній накладній має міститися інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки», а не про країну прийняття вантажу до перевезення;

- у інвойс № SRI2020000001424 від 17.11.2020 року - вказано банківські реквізити продавця, які відсутні у зовнішньоекономічному контракті;

- у розділі 2 Предмету контракту №73 від 11.11.2020 вказано, що поставка товару відбувається партіями, які формуються після замовлення покупця і вказуються у інвойсах, в яких зазначаються умови поставки і сплата за партії товарів;

- у експортній декларації країни відправлення 20330100ЕХ217324 від 17.11.2020 року вказано номери фактур, які до митного оформлення не подавались;

- у контракті №73 від 11.11.2020 п. 6.1. умови оплати у гі.6.1. вказано, що покупець здійснює платежі згідно рахунку - фактури виставленої продавцем за поставлену партію (у наказі Міністерства економіки з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201, вказано, що пункт даного договору визначає валюту платежу, спосіб та порядок розрахунків). У рахунку-фактурі відсутні будь-які відомості про строки розрахунків.

Також у зв`язку з винесеним рішення про коригування митної вартості товарів Галицькою митницею Держмитслужби відмовлено ТОВ «Голден Фруіт» в митному оформленні товарів, про що складено картку відмови №UA209140/2020/00729 від 24.11.2020 року.

Вважаючи такі рішення митного органу протиправними, прийнятими всупереч норм митного законодавства та такими, що порушують його права, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України №4495-VI від 13.03.2012 (далі – МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Порядок здійснення митного оформлення регулюється нормами розділу VIII МК України. Так, метою митного оформлення згідно з митним законодавством є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, в розумінні МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Зазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 58 МК України, згідно з якими митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ч. 1 ст. 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (ч. 1 ст. 52 МК України).

Згідно ч. 8 ст. 52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Стаття 53 МК України регламентує перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості. Так, зазначеною статтею встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 5 ст. 264 та ч. 1 ст. 54 МК України, з метою визначення правильності заповнення поданої митної декларації та відповідності доданих до неї документів, а також контроль правильності визначення митної вартості установленим вимогам орган доходів і зборів здійснює перевірку митної декларації, що полягає, в тому числі, у перевірці числового значення заявленої митної вартості.

В розумінні положень ч. 2 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Як визначено ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Положення ч. 5 ст. 53 МК України забороняють вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а саме, наявність розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

У зв`язку з вказаним суд вважає, що саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 07 травня 2020 року у справі №1.380.2019.001625, від 19 березня 2021 року у справі №820/5525/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, за результатами розгляду даної справи судом встановлено, що відповідачем в надісланому декларанту запиті не зазначено, які саме документи містять розбіжності, до яких документів наявні зауваження. Більше того, митним органом не було повідомлено декларанта конкретні обставини, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості товару, що прямо впливає на можливість доведення правомірності такої. Надісланий ТОВ «Голден Фруіт» запит містить лише законодавчо встановлений загальний перелік документів, які може подати декларант на вимогу митного органу.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З поданої ТОВ «Голден Фруіт» митної декларації вбачається, що декларант визначив митну вартість товару за першим методом – за ціною договору.

Судом встановлено, що на підтвердження митної вартості товару ТОВ «Голден Фруіт» було подано документи, що стосуються здійсненої операції з придбання такого товару та його транспортування, банківську виписку щодо оплати такого, сертифікати походження товару. Окрім того, додатково на вимогу митного органу надано проформу-інвойс від 11.11.2020 року № SRI202015205250, платіжне доручення від 13.11.2020 року №210, частковий переклад експортної декларації, переклад інвойсу.

Суд вважає, що надані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, тобто відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.

Однак такі документи не були взяті до уваги Галицькою митницею Держмитслужби при прийнятті оскарженого рішення. Так, як вбачається з рішення про коригування митної вартості, відповідач в обґрунтування причини неможливості визначення митної вартості за ціною контракту посилається на неповноту подання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2 – 4 ст. 53 МК України.

Проте суд вважає, що враховуючи не встановлення у запиті конкретного переліку документів, що необхідно подати та не зазначення конкретних сумнівів щодо правильності визначення митної вартості, такі мотиви відповідача є протиправними. Так, на думку суду, вказаними діями відповідач порушив принцип правової визначеності, який гарантує забезпечення легкості з`ясування змісту права і можливість скористатися цим правом у разі необхідності.

Норми ч. 2 ст. 58 МК України передбачають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

При цьому, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу (ч. 3 ст. 58 МК України).

Таким чином, за результатами проведеного правового аналізу законодавчих норм, що регулюють порядок визначення митної вартості товару, суд дійшов висновку, що така визначається в першу чергу за ціною договору, і тільки в разі неможливості застосування такого, використовуються другорядні методи.

У свою чергу декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості. Його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Суд вважає, що відповідач не довів належними та допустимими доказами неможливість застосування першого методу та необхідність визначення митної вартості саме за допомогою резервного методу.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що у CMR гр. місце розвантаження вказано Україна, та відсутня інформація про «місце і дату прийняття вантажу до перевезення і передбачене місце його доставки». З цього приводу суд зазначає, що CMR від 17.11.2020 року складав відправник, який за умовами контракт виконав свій обов`язок та передав товар перевізнику. Разом з тим, позивачем вже з, безпосередньо, з перевізником було узгоджено місце доставки та витрати за переведення.

Більше того, суд вважає, що окремі недоліки у заповненні CMR, як і припущення митного органу про можливість існування інших документів, що не були подані при митному оформленні товару, враховуючи не витребування таких від декларанта, не може бути підставою для відмови в митному оформленні товару за ціною контракту у разі, якщо така підтверджена сукупністю інших доказів.

Окрім того, при оцінці правомірності оскаржених рішень суд відхиляє посилання відповідача на інші сумніви достовірності визначення митної вартості товару, наведені у поданому відзиві, оскільки такі не були підставою прийняття оскаржених рішень, а відтак, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на них під час судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Вирішуючи спори, суд повинен досліджувати правомірність рішення суб`єкта владних повноважень на момент його прийняття та не може обґрунтовувати юридичну правомірність таких актів в контексті обставин, що не були підставою їх прийняття. Рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях і домислах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 по справі № 804/11813/13-а, від 11 лютого 2021 року у справі №826/8228/16.

Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Ч. 6 зазначеної статті МК України також передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до положень статті 55 МК України, орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Зокрема, згідно з положеннями п.п. 2, 4 ч. 2 цієї статті рішення про коригування заявленої митної вартості товарів повинно містити не лише наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), яка призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, але й обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язок органу доходів і зборів обґрунтовувати причини та порядок здійснення коригування митної вартості встановлюються також Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі – Правила).

Так, відповідно до п. 2.1 Правил, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Тобто, законодавець встановив, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення. Відповідно, рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару. Висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Разом з тим, в оскарженому рішенні відповідач зазначеного порядку не дотримався.

Так, в обґрунтування порядку визначення в оскарженому рішенні скоригованої митної вартості пред`явленого до митного оформлення товару – мандарин свіжий сорту Mandarin/Dobashibeni роду Citrus unshiu врожаю 2020 р. в кількості 20400,00 кг. за резервним методом Галицька митниця Держмитслужби посилається на дані митної декларації №UA100120/2020/637341 від 27.08.2020. Однак суд зазначає, що така не може свідчити про обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення, оскільки за такою декларацією до митного оформлення був пред`явлений інший, аніж в спірних правовідносинах, товар та в іншій кількості, а саме: істивні плоди цитрусові, свіжі врожаю 2020 р. в ящиках не розфасовані для роздрібної торгівлі: Мандарин свіжий (DOBASHIBENI) – 20500 кг.

Положення ч. 7 ст. 54 МК України передбачають, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що «Голден Фруіт» подало вичерпний перелік необхідних документів, що передбачені ч.2 ст. 53 МК України.

З огляду на вищенаведені законодавчі норми та встановлені судом обставини справи, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для визначення митної вартості товару за резервним методом та проведення її коригування, а тому заявлені позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ч. 1 ст. 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ 39655147) до Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) про визнання протиправним та скасування рішення – задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Галицької митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA209000/2020/210033/1 від 24.11.2020 року.

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови Галицької митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209140/2020/00729 від 24.11.2020 року.

4. Стягнути із Галицької митниці Держмитслужби (вул. Костюшка, буд. 1, м. Львів, 79000, код ЄДРПОУ 43348711) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фруіт» (вул. Робітнича, буд. 2/2, м. Свалява, Свалявський район, Закарпатська область, 89300, код ЄДРПОУ 39655147) за рахунок бюджетних асигнувань 4540 грн. 00 коп. (чотири тисячі п`ятсот сорок грн. 00 коп.) судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 червня 2021 року.

СуддяЯ. М. Калинич