Рішення № 97906617, 24.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Житомир справа № 240/18013/20

категорія 113070200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області від 06 жовтня 2020 року №215434 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

В обґрунтування заявлених позовних вимог фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зазначив, що 20.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час проведення перевірки додержання суб`єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт був зупинений та направлений на проходження габаритно-вагового контролю транспортний засіб MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом York (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), які належать йому на праві приватної власності. За результатами проведеного зважування було встановлено перевищення вказаним транспортним засобом нормативних вагових параметрів, а саме перевищення нормативного вагових навантажень на осі автомобіля, про що була складена довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2020 №240789 та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №030207 від 20.08.2020. В подальшому, на підставі вказаних документів та відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідачем була прийнята оскаржувана постанова від 06 жовтня 2020 року №215434 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень. Позивач вважає вказану постанову протиправною, оскільки за результатами проведеного зважування відносно нього був складений акт про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2020 №240789, натомість в розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування зазначено, що він складений до акту №030207 від 20.08.2020. Більш того, дані, зазначені в розрахунку до акту №030207 від 20.08.2020, відрізняються від даних акту від 20.08.2020 №240789. З огляду на що, позивач вважає, що посадові особи Управління Укртрансбезпеки в Одеській області фальсифікували вказані документи та результати зважування, взяли для розрахунку параметри іншого транспортного засобу.

Також позивач вказує, що він здійснював перевезення насипом сипучого вантажу (пшениці), який може рухатися під час руху автомобіля, а тому його маса в різних точках автомобіля не є сталою, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень. При цьому позивач наголосив, що положеннями Порядку №879 передбачена наявність методики, на підставі якої повинен проводитися процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу, однак як на дату проведення габаритно-вагового контролю належного їй транспортного засобу, так і на час звернення до суду, відповідна методика Мінекономрозвитку затверджена не була. З огляду на що, позивач вважає, що результати вимірювання, здійсненні відповідачем, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним сипучим вантажем. З огляду на зазначене, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про скасування постанови від 06 жовтня 2020 року №215434.

Ухвалою від 21 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі №240/18013/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

06 листопада 2020 року до суду від Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки надійшло клопотання про заміну відповідача у справі №240/18013/20 - Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на його правонаступника - Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Розглянувши вказане клопотання суд встановив, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 березня 2020 року №196-р "Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби України з безпеки на транспорті" реорганізовано територіальні органи Державної служби України з безпеки на транспорті шляхом злиття відповідних територіальних органів Служби. Так, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області реорганізовано шляхом злиття з Управлінням Укртрансбезпеки у Вінницькій області у Подільське міжрегіональне управління Укртрнсбезпеки. Відповідне рішення про реорганізацію також прийнято Державною службою України з безпеки на транспорті (наказ від 09 вересня 2020 року №340).

З огляду на зазначене, ухвалою від 22 грудня 2020 року клопотання Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було задоволено та замінено відповідача у справі №240/18013/20 – Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на його правонаступника – Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки.

Крім того, 06 листопада 2020 року Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки надіслало до суду відзив на позовну заяву, в якому повідомило, що ним винесена оскаржувана в даній справі постанова від 06 жовтня 2020 року №215434 про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень, натомість габаратно-ваговий контроль належного позивачу транспортного засобу був здійснений Управління Укртрансбезпеки в Одеській області. Зокрема відповідач вказав, що 20 серпня 2020 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області під час рейдової перевірки на км 452+811 автомобільної дороги М 05 «Київ-Одеса» на стаціонарному пункті зважування був проведений габаритно-ваговий контроль належного фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 на праві приватної власності транспортного засобу MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом York (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), керування яким здійснював сам позивач. За результатами вказаного контролю виявлено перевищення транспортним засобом встановлених вагових норм (навантаження на одиничну вісь становила 11,87 т при дозволенних 11,0 т, що перевищило нормативно встановлені параметри на 7,91 %, а на строєні осі – 26,15 т при дозволених 24,0 т, що перевищило нормативно встановлені параметри на 9,71 %). У зв`язку з чим, були складені довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2020 №0004883, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 20.08.2020 №030207 та акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2020 №240789. При цьому, перевізник здійснював рух без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами з перевищенням вагових параметрів. У зв`язку з чим на підставі Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, був проведений розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №030207 від 20.08.2020 та нараховано плату за проїзд в розмірі 343,80 євро. Водночас, відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм передбачена абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», згідно якого перевищення встановлених габаритно-вагових норм понад 5 %, але не більше 10 % при перевезені вантажу без відповідного дозволу карається штрафом у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Враховуючи перевищення транспортним засобом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 встановлених вагових норм, управлінням, за результатами розгляду справ про порушення, було правомірно винесено постанову про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

Крім того, у відзиві на позовну заяву Подільське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки зауважило, що пункт 19 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, який передбачав обов`язковість користування методикою під час проведення габаритно-вагового контролю, виключено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671 (яка набрала чинності 08.09.2017). Таким чином, обов`язковість застосування Державною службою України з безпеки на транспорті та її територіальними підрозділами при здійсненні габаритно-вагового контролю такої методики, законодавством наразі не передбачена. Враховуючи вказані обставини, відповідач просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

З наявних у матеріалах справи свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів НОМЕР_3 та НОМЕР_4 вбачається, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належать автомобіль MAN TGA 18.390 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) та спеціалізований напівпричіп YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) (а.с.42).

Згідно з витягом із реєстру платників єдиного податку від 19.01.2017 №1706033400007 одним із видів здійснюваної фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 господарської діяльності є "Вантажний автомобільний транспорт" (код згідно з КВЕД - 49.41) (а.с.4).

Судом встановлено, що в період з 15.08.2020 по 21.08.2020 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на підставі направлення від 14.08.2020 №026438 здійснювалась рейдова перевірка додержання транспортними засобами вимог Закону України "Про автомобільний транспорт" та постанов Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та від 08.11.2006 №1567 (а.с.31).

20 серпня 2020 року під час вказаної рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області на 452+811 км автомобільної дороги М05 «Київ-Одеса» на стаціонарному пункті зважування був проведений габаритно-ваговий контроль належного ОСОБА_1 транспортного засобу MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ), керування яким здійснював сам позивач.

Вказаний габаритно-ваговий контроль був проведений за допомогою автоматичного приладу для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісі 030Т-AS2-PWIA виробник ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, зав. №413.

Відповідно до свідоцтва про повну повірку законодавчо регульованого засобу вимірювання техніки від 22.04.2021 №П3314874105820, вищезазначений автоматичний прилад для зважування транспортних засобів у русі 030Т-AS2-PWIA ESIT зав. №413 відповідає вимогам ДСТУ OIML R134-1:2010 (а.с.40).

Згідно талону зважування від 20.08.2020, загальна вага транспортного засобу MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) складала 44,5 тонн, а навантаження на осі: 1) 6,48 т; 2) 11,87 т; 3) 8,8 т; 4) 8,73 т; 5) 8,62 т (загальне навантаження на строєну вісь 26,15 т) (а.с.39).

Результати зважування були зафіксовані в довідці від 20.08.2020 №0004883 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.33).

У зв`язку з тим, що вага транспортного засобу перевищувала дозволені вагові норми, був складений акт від 20.08.2020 №030207 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (а.с.34), в якому зафіксовано, що фактична маса автомобіля MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становила 44,5 тонн, при нормативно допустимій масі 44,00 тонни, а фактичні осьові навантаження склали: на передню одиничну вісь автомобіля - 6,48 тонни (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на задню одиничну вісь автомобіля - 11,87 тонни (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на строєну вісь напівпричіпа – 26,15 тонн (8,8 т + 8,73 т + 8,62 т) (при нормативно допустимому значенню 24,00 тонни).

За наслідками проведеного габаритно-вагового контролю посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області був складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2020 №240789, згідно якого під час перевірки належних фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 автомобіля MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) виявлено наступні порушення:

- порушення п. 22.5 ПДР України, яке виявилось у перевезенні вантажу (пшениці згідно ТТН №120222 від 19.08.2020) з перевищенням вагових обмежень: а саме навантаженням на одиничну вісь 11,87 тонн замість дозволених 11,0 тонн, та навантаженням на строєну вісь 26,15 тонн замість дозволених 24,0 тонн;

- порушення вимог абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке виявилось у перевищенні при перевезені вантажу встановлених габаритно-вагових норм, без відповідного дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових норм (а.с.32).

Водій транспортного засобу - ОСОБА_1 з актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 20.08.2020 №174342 був ознайомлений, однак підписати його відмовився. При цьому надав пояснення наступного змісту: "Перевозив сипучий груз, з протоколом не згоден, від підпису відмовляюсь, обща вага 44,5 тонн" (а.с.32).

Крім того, відповідно до вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №030207 від 20.08.2020 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів та нараховано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 плату за проїзд в розмірі 343,80 євро (а.с.35).

При цьому, зі змісту розрахунку вбачається, що перевищення нормативно встановлених параметрів навантаження на одиничну вісь складало 7,91 % (фактичне навантаження становило 11,87 т при дозволених 11,0 т), а на строєні осі - 9,77 % (фактичне навантаження становило 26,15 т при дозволених 24,0 т).

Відповідно до пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Оскільки місцезнаходженням суб`єкта господарювання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , то на підставі пункту 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, матеріали, складені за наслідками проведеного габаритно-вагового контролю, були направлені до Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області для розгляду справа про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт за місцем знаходженням позивача.

Згідно наявного у матеріалах справи листа Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області, адресованого ОСОБА_1 , розгляд справи про порушення вимог законодавства, норм і стандартів щодо організації перевезення автомобільним транспортом по акту від 20.08.2020 №240789, складеному посадовими особами Управління Укртансбезпеки в Одеській області, був призначений на 06 жовтня 2020 року (а.с.36).

Копія вказаного листа з інформацією про дату, час та місце розгляду справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт ОСОБА_1 отримав 02 жовтня 2020 року, що підтверджується інформацією про відстеження поштового відправлення з сайту Укрпошти (а.с.37).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальником Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області винесено постанову від 06.10.2020 №215434 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу у сумі 8500,00 гривень за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", яке полягало у перевищенні ним при перевезені вантажу встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5 %, але не більше 10 %, відповідальність за яке передбачена абзацом 14 частини першої статті 60 цього Закону України «Про автомобільний транспорт» (а.с.38).

Позивач, вважаючи вищезазначену постанову Управління Укртрансбезпеки в Житомирській області від 06.10.2020 №215434 протиправною, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Підпунктами 2, 15, 27, 54, 58, 62 пункту 5 даного Положення передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю; проводить перевірки за додержанням суб`єктами господарювання, фізичними особами та юридичними особами вимог законодавства про транспорт; здійснює контроль наявності, видачу дозвільних документів на здійснення перевезень та контроль відповідності виду перевезення, що фактично здійснюється; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, (далі - Порядок № 1567) органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Отже, з огляду на викладене, Управління Укртрансбезпеки в Одеській області та Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області під час здійснення своїх повноважень діяли як суб`єкти владних повноважень, яким надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно з пунктом 14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, серед іншого: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Пунктом 16 Порядку №1567 передбачено, зокрема, що під час проведення рейдової перевірки можливе здійснення габаритно-вагового контролю.

Відповідно до пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-III (далі - Закон № 2344-III).

Відповідно до частини дванадцятої статті 6 Закону № 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною першою статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Частиною четвертою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 № 3353-XII з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) передбачено, що транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з пунктом 4 Правил №30 рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

При цьому, осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (далі - Порядок № 879).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Підпунктом 4 пункту 2 Порядку № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

У відповідності до пункту 18 Порядку № 879 за результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 879 власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довідки від 20.08.2020 №0004883 (а.с.33) про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акту від 20.08.2020 №030207 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (а.с.34) фактична маса належного позивачу автомобіля MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становила 44,5 тонни при нормативно допустимій масі 44,00 тонн.

Вказане свідчить, що перевищення фактичної маси належного позивачу транспортного засобу становило менше 2-х відсотків вагових параметрів, визначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, що згідно з пунктом 4 Правил №30 є допустимим.

Натомість фактичні осьові навантаження автомобіля MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) становили: на передню одиничну вісь автомобіля - 6,48 тонн (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на задню одиничну вісь автомобіля - 11,87 тонни (при нормативно допустимому значенню 11,00 тонн); на строєну вісь напівпричіпа – 26,15 тонн (8,8т + 8,73т + 8,62т) (при нормативно допустимому значенню 24,00 тонни) (а.с.33,34).

З наведеного вбачається, що навантаження на задню одиничну вісь автомобіля та строєну вісь напівпричіпа перевищувало встановлені законом нормативні вагові параметри.

При цьому ОСОБА_1 , стверджуючи про відсутність факту перевищення його транспортним засобом нормативних вагових параметрів, в позовній заяві посилався на товарну накладну від 20.08.2020 №200820-251 (а.с.10) згідно з якою маса брутто його автомобіля MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) завантаженого пшеницею становила 44,52 тонни (а.с.10).

Однак, з даного приводу суд зазначає, що підставою для прийняття оскаржуваної в даній справі постанови від 06 жовтня 2020 року №215434 та застосування до позивача відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень стало перевищення його транспортним засобом нормативних вагових параметрів навантаження на осі, а не перевищення нормативних вагових параметрів фактичної маси транспортного засобу.

Крім того, суд звертає увагу, що визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу здійснюється шляхом зважування транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті, а тому відомості з товарно-транспортної накладної не можуть спростовувати встановлені під час такого контролю показники.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивач в ході судового розгляду справи не спростував факту перевищення належним йому транспортним засобом законодавчо встановлених вагових параметрів навантаження на осі автомобіля.

Зважаючи на те, що вагові параметри навантаження на осі транспортного засобу MAN (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) з напівпричіпом YORK (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перевищили нормативно допустимі вагові параметри (на одиничній осі на 7,91 %, а на строєній - на 9,77 %), то відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", ст. 33 Закону України "Про автомобільні дороги", п. 4 Правил №30, обов`язковим документом для руху такого транспортного засобу автомобільними дорогами мав бути відповідний дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції перевізнику після внесення ним плати за проїзд у розмірі, визначеному за ставками, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 року "Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування".

Доказів наявності у позивача такого дозволу при перевезенні вантажу 20 серпня 2020 року до суду надано не було.

Відтак, суд приходить до висновку, що в ході розгляду справи доведено факт вчинення позивачем, як автомобільним перевізником, господарського правопорушення, передбаченого абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 5%, але не більше 10 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

З проводу доводів позивача, про перевезення ним сипучого вантажу, який може рухатися під час руху автомобіля, а тому його маса в різних точках автомобіля не є сталою, що в свою чергу не дає можливості, за відсутності відповідної методики зважування, з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2.3 - 2.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за №128/2568, за наявністю тари вантажі підрозділяються на ті, для яких тара потрібна і для яких вона не потрібна. За способом вантаження і розвантаження вантажі бувають: штучними, сипучими, навалочними і наливними.

В залежності від маси, габаритів одного вантажного місця та специфіки вантажі підрозділяються на такі, перевезення яких здійснюється: за цими правилами і за спеціальними правилами (великовагові, великогабаритні, небезпечні).

Позивачем здійснювалось перевезення пшениці насипом, яка є сипучим вантажем.

Водночас, суд зауважує, що саме перевищення вагових параметрів на одну вісь (будь-яку) спричиняє руйнування дорожнього покриття дороги, саме за це встановлена відповідальність.

Суд звертає увагу, що в контексті п.22.5 Правил дорожнього руху перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Крім того, законодавець врегулював питання можливого переміщення вантажу під час руху (також і в разі гальмування) шляхом похибки у 2 %, оскільки пунктом 4 Правил №30 допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Матеріалами справи підтверджено, що належний позивачу транспортний засіб перевищував допустимі маси навантаження на осі, оскільки фактичне навантаження на задню одиничну вісь автомобіля становило 11,87 тонни, при допустимому значенню 11,00 тонн), а фактичне навантаження на строєну вісь напівпричіпа становило 26,15 тонн, при нормативно допустимому значенню 24,00 тонни. Таким чином, осьове навантаження на одиничну вісь перевищувало нормативно допустиме навантаження на 7,91 %, а на строєну вісь - на 9,77 %.

Вказане перевищення, є значно більшим допустимого в 2 % перевищення навантаження при переміщення вантажу під час руху.

З приводу доводів позивача про відсутності відповідної методики зважування сипучого вантажу, суд зазначає наступне.

За змістом статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" визначення порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування віднесено до компетенції Кабінету Міністрів України, і такий механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів визначено Порядком №879, яким керувався відповідач.

Пунктом 19 Порядку №879 (в редакції, яка діяла до 08.09.2017) було передбачено, що під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпека або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку.

Однак в подальшому, нормативним регулюванням вказаних правовідносин змінилось, зокрема на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №671 пункт 19 Порядку № 879 було виключено.

Таким чином, Порядок №879 в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин у даній справі не передбачав необхідності застосування під час проведення габаритно-вагового контролю методики, затвердженої Мінекономрозвитку або будь-якої іншої методики.

З огляду на що, суд вважає, що відповідачем правомірно проведений габаритно-ваговий контроль, належного позивачу транспортного засобу. Крім того, позивачем не наведено жодних обґрунтувань порушення його права у спірних правовідносинах внаслідок проведення габаритно-вагового контролю без використання методики Мінекономрозвитку.

Суд також вважає безпідставними та надуманими доводів позивача про фальсифікацію посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області документів та результатів зважування, а також щодо взяття ними для розрахунку параметрів іншого транспортного засобу.,

Вказана позиція відповідача ґрунтується на тому, що за результатами проведеного зважування відносно нього був складений акт про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 20.08.2020 №240789, натомість в розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування зазначено, що він складений до акту №030207 від 20.08.2020.

Однак, з даного приводу суд зазначає, що в ході розгляду справи було безспірно встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що за результатами зважування, зазначеними в довідці від 20.08.2020 №0004883 про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.33), посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Одеській області був складений акт від 20.08.2020 №030207 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (а.с.34), в якому зафіксовано перевищення належним позивачу транспортним засобом нормативно допустимих вагових параметрів. Саме з урахуванням інформації про вагові параметри транспортного засобу позивача, зазначеної в акт від 20.08.2020 №030207 про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів (а.с.34), й було здійснено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (а.с.35).

Натомість, складений відносно позивача акт від 20.08.2020 №240789 є документом, в якому вже були зафіксовані допущені ним порушення законодавства про автомобільний транспорт.

З огляду на вказане, суд відхиляє вищезазначені доводи позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем під час розгляду справи доведено правомірність оскаржуваної постанови від 06 жовтня 2020 року №215434 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500,00 гривень, натомість позивачем не спростовано факт вчинення ним порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, суд розподіл судових витрат не здійснює.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) до Подільського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (майдан ім.С.П.Корольова, 12, м. Житомир, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович