Рішення № 97906556, 25.06.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року м. Житомир справа № 274/314/21

категорія 112030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати,

встановив:

До Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області звернулася ОСОБА_1 із позовом до Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області, яка полягала у незбереженні та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної середньої заробітної плати на період працевлаштування;

- стягнути з Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 компенсацію у розмірі середньої заробітної плати у сумі 45865 (сорок п`ять тисяч вісімсот шістдесят п`ять) гривень 09 копійок, яку вона отримувала на виборній посаді сільського голови у Райгородоцькій сільській раді Бердичівського району Житомирської області, щомісяця з 20 листопада 2020 року на період працевлаштування, але протягом не більше шести місяців.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що її було звільнено з посади Райгородоцького сільського голови Бердичівського району Житомирської області у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На звернення позивача із заявою про виплату їй компенсації, - виплати (збереження) розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування в порядку ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад», нею отримано відповідь відповідача відповідно до якої позивача було повідомлено, що за наслідками розгляду її заяви депутатами сільської ради рішення не прийнято.

У подальшому позивач повторно звернулась до відповідача із відповідною заявою, в якій просила задовольнити її вимогу про виплату розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування.

На вказану заяву відповідач надав відповідь в якій повідомив, що ним видано відповідне розпорядження, але вказане розпорядження не затверджене депутатами, а відтак воно не набуло законної сили. При цьому, виплати відповідачем не здійснюються.

Вказана бездіяльність відповідача слугувала підставою для звернення з даним позовом.

21 січня 2021 року ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області справу №274/314/21 за позовом ОСОБА_1 до Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.

11 березня 2020 року до Житомирського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №274/314/21.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику (повідомлення) учасників справи, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.

23.04.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов вх. №21324/21, відповідно до якого відповідач проти заявлених вимог заперечує та просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач вказав, що згідно особової справи ОСОБА_1 була призначена на посаду за результатами конкурсного відбору згідно з розпорядженням сільського голови від 15.06.2006 №48А (працювала з 15.04.2006 до 12.11.2010), що спростовує доводи позивача щодо неможливості поновлення її на попередній посаді в освітньому закладі.

Крім того, в трудовій книжці ОСОБА_1 відсутні записи про звільнення з посади землевпорядника Буряківської сільської ради.

В особовій справі ОСОБА_1 (№167) відсутні накази (розпорядження), щодо звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста 2-ї категорії (землевпорядника) сільської ради у зв`язку з обранням її на виборну посаду секретаря Буряківської сільської ради на підставі п.5 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України.

Крім того, відповідач вказав, що Буряківська сільська рада перебуває в стані припинення, згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, громадських формувань керівник Буряківської сільської ради - ОСОБА_1 , ліквідація не завершена, а юридична особа не припинена.

В результаті реорганізації Буряківської сільської ради її права та обов`язки після ліквідації Буряківської сільської ради повинні перейти до Райгородоцької сільської ради (як об`єднаної територіальної громади).

Одночасно з цим ОСОБА_1 не зверталась до Райгородоцької сільської ради, як і до Буряківської сільської ради, про поновлення її на посаді спеціаліста II рангу землевпорядника чи надання рівноцінної посади.

Також, відповідач вказав, що згідно інформаційної довідки в апараті Райгродоцької сільської ради наявні рівноцінні посади землевпорядника II категорії, з 20.11.2020 в Райгородоцькій сільській раді наявні вакантні рівноцінні посади посаді спеціаліста 2-ої категорії на які могла б, в якості поновлення на посаді, бути працевлаштована ОСОБА_1 , а саме - інспектором Відділу земельних відносин, архітектури, містобудування та благоустрою, - 1 од; адміністратором Центру надання адміністративних послуг" - 2 од., разом з цим в період з 20.11.2020 до 09.04.2021 звернень від ОСОБА_1 щодо поновлення на посаду спеціаліста 2-ї категорії (землевпорядника) сільської ради або надання їй рівноцінної посади (роботи) не надходило.

06.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №23514/21, відповідно до якої позивач проти доводів відзиву заперечує, оскільки Буряківська сільська рада ліквідована, ніяких посад Райгородоцька сільська рада не пропонувала, просить задовольнити позовні вимоги.

20.05.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив вх. №26983/21, відповідно до яких відповідач зазначає, що немає доказів про те, що позивач була переведена на виборну посаду з посади землевпорядника, просить відмовити у задоволенні позову.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 було звільнено з посади Райгородоцького сільського голови Бердичівського району Житомирської області у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі ч.1 ст.42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

У зв`язку із чим, 20 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Райгородоцької сільської ради із заявою про виплату їй компенсації, - виплату (збереження) розміру середньої заробітної плати на період працевлаштування в порядку ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (а.с.13).

На вказану заяву позивачем отримано відповідь відповідача від 17 грудня 2020 року №914 відповідно до якої позивача було повідомлено, що за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 депутатами сільської ради рішення не прийнято (а.с.14).

18 грудня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулась до відповідача із заявою в якій просила виплатити їй розмір середньої заробітної плати на період працевлаштування (а.с.15).

На вказану заяву відповідач надав відповідь від 6 січня 2021 року №9 (а.с.16), в якій повідомив, що ним видано відповідне розпорядження, але вказане розпорядження не затверджене депутатами, а відтак воно не набуло законної сили (а.с.16).

При цьому, виплати відповідачем не здійснюються.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, та такою що порушує її права, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон №280/97-ВР).

Частиною 5 статті 12 Закону №280/97-ВР встановлено, що на сільських, селищних, міських голів поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до абзацу першого частини 2 статті 33 Закону України від 11 липня 2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" (далі - Закон №93-IV) депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Метою наведеної норми є збереження попереднього місця роботи або допомога на час працевлаштування.

При цьому під попереднім місцем роботи розуміється місце роботи з якого працівник перейшов на виборну посаду.

Так, ОСОБА_1 тривалий час працювала в органах місцевого самоврядування, а саме:

- з 9 квітня 1998 року до 15 квітня 2006 року на посаді секретаря Буряківської сільської ради;

- з 17 квітня 2006 року до 12 листопада 2010 року на посаді спеціаліста II категорії, землевпорядника Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області;

- з 12.11.2010 до 11.11.2015 на посаді секретаря Буряківської сільської ради;

- з 12 листопада 2015 року до 3 січня 2019 року на посаді Буряківського сільського голови, робота, яка передувала переходу на виборну посаду.

Із 3 січня 2019 року до 20 листопада 2020 року позивач працювала на посаді Райгородоцького сільського голови.

Отже, позивач не може повернутись на роботу, що передувала роботі голови Райгородоцької сільської ради, оскільки попереднім місцем роботи також була виборна посада.

Тому, позивач потребує соціальних гарантій, встановлених частиною 2 статті 33 Закону №93-IV на період працевлаштування.

Суд вважає, що відповідач протиправно позбавляє позивача виплат, передбачених частиною 2 статті 33 Закону №93-IV, та намагається уникнути виконання покладеного на нього обов`язку забезпечення соціальних гарантій, встановлених частиною 2 статті 33 Закону №93-IV, на період працевлаштування позивача.

Судом не приймаються посилання відповідача на рішення Верховного Суду у справі №219/2204/2016-у від 23.05.2018, оскільки у наведеній справі працівник перед обранням на виборну посаду звільнився за власним бажанням, що вказує на те, що він не перебував на жодній роботі (посаді) до обрання на виборну посаду, а отже і за ним не зберігаються гарантії щодо працевлаштування на попередню роботу або виплату середнього заробітку на період пошуку нової роботи замість втраченої.

У справі, що розглядається, позивач 03.01.2019 втратила попередню роботу у зв`язку з об`єднанням громад і у цей же день 03.01.2019 була обрана на посаду сільського голови, отже, за позивачем зберігаються гарантії щодо працевлаштування, у даному випадку, щодо виплати середнього заробітку на період пошуку роботи замість втраченої, оскільки на попередньому місці роботи позивач не може бути поновлена.

Решта доводів сторін не приймаються судом через їх безпідставність.

Водночас, повноваження щодо нарахування і виплати середнього заробітку відносяться до органу місцевого самоврядування, на якого також покладено обов`язок щодо відслідковування факту працевлаштування, тому, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 45865,09 грн суми середньої заробітної плати, яка самостійно нарахована позивачем, задоволенню не підлягають у спосіб визначений позивачем.

Враховуючи викладене, належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середню заробітну плату на період працевлаштування.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 908,00 грн, які суд, враховуючи положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягує з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області (вул.Соборна, 11, с.Райгородок, Бердичівський район, Житомирська область, 13362, код ЄДРПОУ 04345569) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення заробітної плати.

Визнати протиправною бездіяльність Райгородоцької сільської ради Бердичівського району Житомирської області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щомісячної середньої заробітної плати на період працевлаштування.

Зобов`язати Райгородоцьку сільську раду Бердичівського району Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середню заробітну плату у відповідності до частини 2 статті 33 Закону України від 11 липня 2002 року №93-IV "Про статус депутатів місцевих рад" з 20 листопада 2020 року та на період працевлаштування, але не більше шести місяців.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Райгородської сільської ради Бердичівського району Житомирської області судові витрати зі сплати судового збору у сумі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін