Рішення № 97906499, 22.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 р. Справа№200/145/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

визнати рішення відповідача № 563 від 14.11.2019 року щодо відмови в зарахуванні довідок при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» незаконним та скасувати,

зобов`язати відповідача зарахувати усі періоди роботи до загального та пільгового стажу з 1982 року по 01.02.2014 рік в т.ч. навчання та проходження служби в рядах Радянської Армії,

зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії з 06.11.2019 року зарахувавши не враховані періоди роботи згідно зробленим записам в трудовій книжці та в подальшому здійснювати виплату належної пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при зверненні до відповідача із заявою про перерахунок пенсії отримав відмову в зв`язку з неможливістю перевірки наданих довідок про роботу на пільгових умовах. Позивач зазначає про не зазначення відповідачем в спірному рішенні взагалі періодів як загального трудового стажу так і пільгового, який згідно записів трудової книжки починається з 1982 року.

Позивач вважає дії відповідача при розгляді заяви на здійсненні перерахунку призначеної пенсії з урахуванням наданих довідок спрямовані на обмеження прав на соціальний захист, в зв`язку з неналежним розглядом наданих документів, на підставі чого просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою від 11 січня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, поновлено строк звернення до суду та відкрито за спрощене позовного провадження по справі без виклику сторін.

Відповідно до ухвали від 19 березня 2021 року розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 17 травня 2021 року закрито підготовче провадження у справі.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що рішенням № 563 від 14.11.2019 року позивачу не врахували довідки про стаж від 17.10.2019 року за № 16-233, № 16-233/4, видані ДП «Донецька Вугільна Енергетична Компанія» тому що вони видані підприємством, яке знаходиться у м. Донецьку, тобто тимчасово непідконтрольній українській владі території, вважаються недійсними та їх неможливо перевірки. Повідомлено, що на 06.11.2019 року у позивача відсутній стаж для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідач зазначає що спірне рішення прийнято в межах чинного законодавства, є правомірним, в зв`язку з чим позов не підлягає задоволенню.

Учасники судового розгляду до судового засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з частиною 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 КАС України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив такі фактичні обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до копій паспорта позивача серії НОМЕР_2 (а.с.6-7).

Відповідно до довідки внутрішньо переміщеної особи від 23.12.2019 року № 1414-5000249225/25141 фактичним місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 (а.с.8).

З наданої відповідачем копії пенсійної справи позивача встановлене наступне.

06.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою № 3934 про призначення пенсії за віком (а.с.70).

06.11.2019 року позивачем подано заяву про врахування при призначенні пенсії на пільгових умовах довідки про пільговий стаж від 17.10.2019 року за № 16-233 та про зміну назви підприємства № 16-233/4 (а.с.92-93).

Відповідно до яких ОСОБА_1 працював на шахті ім. 60-річчя Радянської України на роботах, що передбачені списком №1, а саме:

з 15.01.1986 року по 27.06.1986 року в якості електрослюсаря з повним підземним робочим днем в шахті,

з 19.07.1988 року по 13.01.1989 року гірником з повним робочим днем в шахті,

з 25.01.1993 року по 12.09.1995 року в якості гірника з повним підземним робочим днем в шахті.

14.11.2019 року позивачем подано заяву про врахування при призначенні пенсії на пільгових умовах копії актів про нещасний випадок за формою Н-1 від 13.09.2007 року та Н-5 від 12.09.2007 року (а.с.86-91)

Рішенням № 563 від 14.11.2019 року (а.с.9-10) Великоновоселківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянуло довідки про стаж ОСОБА_1 від 17.10.2019 року за № 16-233, № 16-233/4, видані ДП «Донецька Вугільна Енергетична Компанія», які надійшли 06.11.2019 року за №22455 для врахування при призначенні пенсії за віком згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV.

Повідомлено, що надані довідки вважаються недійсними, оскільки видані на тимчасово окупованій території та їх неможливо перевірки.

Розпорядженням Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 14.11.2019 року ОСОБА_1 призначено виплату пенсії (а.с.96).

Згідно відомостей з підсистеми призначення та виплати пенсії (а.с.66-68) ОСОБА_1 зараховано до загального страхового стажу 38 років 07 місяців 04 дні в тому числі за списком №1 - 14 років 02 місяці 05 днів, включаючи трудове каліцтво за професійним захворюванням 10 років 06 місяців 10 днів, а саме періоди трудової діяльності:

з 23.06.2004 року по 30.12.2004 року,

з 01.01.2005 року по 22.05.2005 року,

з 01.06.2005 року по 29.12.2005 року,

з 01.01.2006 року по 20.12.2006 року,

з 09.01.2007 року по 29.08.2007 року,

з 01.01.2008 року по 17.01.2008 року,

з 04.12.2013 року по 31.03.2014 року,

з 01.04.2014 року по 31.05.2014 року.

Період військової служби з 07.07.1986 року по 26.05.1988 року та період навчання з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року зараховано до загального трудового стажу позивача.

Копія трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 містить наступні записи про спірні періоди (а.с.12-22):

з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року навчання в СПТУ-101 (диплом № НОМЕР_4 ),

з 15.01.1986 року по 27.06.1986 року робота електрослюсарем з повним підземним робочим днем в шахті,

з 07.07.1986 року по 06.06.1988 року служба в армії,

з 19.07.1988 року по 13.01.1989 року робота гірником з повним робочим днем в шахті,

з 25.01.1993 року по 12.09.1995 року робота гірником з повним робочим днем в шахті.

Всі записи в трудовій книжці містять відповідні посилання на номери наказів, печатки підприємств та підписи відповідальних осіб.

Також позивачем надана копія військового квитка НОМЕР_5 про проходження строкової військової служби з 07.07.1986 року по 26.05.1988 року (а.с.26-37) та диплому № НОМЕР_4 , відповідно до якого позивач навчався в професійно-технічному училищі з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року та тримав професію електрослюсар підземний (а.с.39-41).

Дослідивши матеріали справи та зміст позовних вимог, суд встановив, що спір у справі виник через не зарахування спірним рішенням відповідача до пільгового стажу періодів роботи позивача з 15.01.1986 року по 27.06.1986 року, з 19.07.1988 року по 13.01.1989 року, з 25.01.1993 року по 12.09.1995 року, служби з 07.07.1986 року по 26.05.1988 року та навчання з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року, оскільки інші періоди трудової діяльності зараховані до страхового стажу позивача.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам з урахуванням наданих суду доказів, суд зазначає про таке.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV, страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом першим частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі – Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж - період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 4 статті 24 Закону №1058-IV встановлено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058 право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Розглядаючи справу у межах заявлених позовних вимог, суд зазначає, що спірним у справі є правомірність дій відповідача щодо не включення в страховий стаж для призначення пенсії періодів роботи, які мали місце до впровадження системи персоніфікованого обліку.

При обчисленні страхового стажу позивача, до складу якого входять періоди роботи до впровадження системи персоніфікованого обліку, відповідач мав керуватися документами та порядком, визначеним законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058-ІV, а саме трудовою книжкою та положеннями Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Розділом 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (затверджений постановою Пенсійного фонду України 25.11.2005 року № 22-1) визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період робот; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка; атестація робочого місця.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок № 383).

Відповідно до пункту 3 Порядку, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Таким чином, надані позивачем суду документи, а саме копія трудової книжки, довідки про пільговий характер роботи, містять відомості про роботу позивача на пільгових умовах.

Суд зазначає, що положенням частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV передбачено право відповідача на проведення перевірки. Разом з цим, не проведення такої перевірки підприємства, яким видано довідки, не може бути підставою для відмови особі в зарахуванні відповідного стажу.

Щодо неможливості перевірки факту роботи на підприємстві через те, що воно знаходиться на непідконтрольній українській владі території, суд також зазначає, що стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані, так звані, «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами».

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності довідок про підтвердження пільгового стажу, у зв`язку із знаходженням установи, що її видала, на непідконтрольній українській владі території.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Згідно статті 57 Закону 1788-ХІІ військова служба у складі діючої армії у період бойових дій, у тому числі при виконанні інтернаціонального обов`язку, а також перебування в партизанських загонах і з`єднаннях зараховується до стажу роботи на пільгових умовах у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсій за вислугу років військовослужбовцям.

Гарантії соціального захисту учня, слухача та випускника професійно-технічного навчального закладу визначені статтею 38 Закону України від 10.02.1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» (далі – Закон № 103/98-ВР).

Частиною 1 статті 38 цього Закону передбачено, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, період навчання з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року, проходження позивачем строкової військової служби з 07.07.1986 року по 26.05.1988 року підлягають зарахуванню до пільгового стражу, оскільки з моменту отримання диплому та зарахування на роботу позивача за набутою професією минуло менше трьох місяців та на момент призову позивач працював електрослюсарем підземним з повним робочим днем в шахті.

Отже доводи позивача щодо неналежного виконання обов`язків відповідачем щодо розгляду наданих документів при призначені пенсії знайшли своє підтвердження під час розгляду справи.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення № 563 від 14.11.2019 року та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 06.11.2019 року із зарахуванням до пільгового стажу позивача при призначенні пенсії періодів:

з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року,

з 15.01.1986 року по 27.06.1986 року,

з 07.07.1986 року по 06.06.1988 року,

з 19.07.1988 року по 13.01.1989 року,

з 25.01.1993 року по 12.09.1995 року.

Стосовно вимог позивача в частині зобов`язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з 06.11.2019 року зарахувавши не враховані періоди роботи та в подальшому здійснювати виплату належної пенсії суд зазначає, що відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, і у суду немає підстав вважати, що відповідач не здійснить зазначений перерахунок і буде нараховувати та виплачувати пенсію у належному розмірі у майбутньому, а отже вимога позивача в цій частині задоволена шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням висновків суду.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 840,80 грн., наведена сума відповідно до положень статті 139 КАС України підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 139, 241-246, 255, 295-297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фону України Донецької області № 563 від 14.11.2019 року про відмову в зарахуванні при призначенні пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) довідок про пільговий стаж від 17.10.2019 року за № 16-233 та про зміну назви підприємства № 16-233/4.

Зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фону України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 06.11.2019 року з урахуванням викладених в судовому рішенні висновків щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача:

з 01.09.1982 року по 10.01.1986 року навчання в СПТУ-101 (диплом № НОМЕР_4 ),

з 15.01.1986 року по 27.06.1986 року електрослюсарем з повним підземним робочим днем в шахті,

з 07.07.1986 року по 06.06.1988 року служба в армії,

з 19.07.1988 року по 13.01.1989 року гірником з повним робочим днем в шахті,

з 25.01.1993 року по 12.09.1995 року гірником з повним робочим днем в шахті.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85500, Донецька область, смт. Велика Новосілка, вул. Центральна, буд. 103, код ЄДРПОУ 42171290) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 22 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.А. Чекменьов