Рішення № 97906390, 24.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 р. Справа№200/4583/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул.. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Селидовського об`єднаного управління пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірним та скасування рішення від 16 березня 2021 року №б/н про відмову в призначенні пенсії; зобов`язання з урахуванням висновків суду по справі повторно розглянути заяву від 10.03.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах зарахувавши: до спеціального (пільгового) страхового стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди зайнятості з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 28.06.1988 по 03.05.1990 року, з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012, 01.10.2012 по 28.02.2015, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року; до страхового (загального) стажу періоди роботи зайнятості з 01.11.2015 по 28.02.2017 та за березень 2015 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/4583/21 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи без його участі, в порядку спрощеного позовного провадження. Витребувано у відповідача копію пенсійної справи, довідку форми ОК-5 стосовно позивача.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 10.03.2021 року звернувся до відповідача із заявою про призначення пільгової пенсії відповідно до ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 16.03.2021 року відповідач рішенням №б/н від 16.03.2021 року відмовив у призначенні пенсії, оскільки довідка про підтвердження пільгового стажу видана органом, який розташований на непідконтрольній Українській владі території. Крім того, відповідач не зарахував до страхового стажу періоди роботи з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та за березень 2015 року через відсутність сплати щомісячних внесків. Позивач вважає дії відповідача щодо не зарахування спірних періодів до страхового та пільгового стажу протиправними, просив задовольнити позовні вимоги.

Відповідачем через канцелярію суду у встановлені судом строки, надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого останній просив суд просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що до пільгового стажу не зараховано періоди з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року на підприємстві «шахта ім. «О.Ф. Засядька», довідки надані для підтвердження пільгового стажу неможливо взяти до уваги, оскільки видано на непідконтрольній території. За даними індивідуальної відомості про застраховану особу до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, оскільки відсутні дані про спец стаж, з 01.10.2012 по 28.02.2015, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року, оскільки атестація робочих місць №889к від 29.05.2012 року надана не у повному обсязі. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.2015 по 28.02.2017 року на підприємстві ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків. Страховий стаж на дату звернення склав 27 років 08 місяців 19 днів, пільговий – 04 роки 05 місяців 14 днів. За таких обставин відмовлено в призначенні пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий 17 листопада 1997 року) та особою, що претендує на перерахунок пенсії на пільгових умовах. (а.с. 10-14)

Відповідач – Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЄДРПОУ 41247274) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

10.03.2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, до зазначеної заяви позивачем для призначення пенсії управлінню також надані наступні документи: трудова книжка серії НОМЕР_3 від 03.07.1990 року, диплом від 13.06.1988 року серії НОМЕР_4 , військовий квиток від 27.06.1988 року серії НОМЕР_5 , довідка про особливий характер роботи, видана ДП Шахта «ім. О.Ф. Засядько» №22о/к 16.01.2020 року, наказ про атестацію робочих місць №1486/к від 07.09.1995 року, №1811 від 01.09.2000 року, №1012 від 05.06.2002 року, №1089 від 01.06.2007 року, №889к від 29.05.2012 року.

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_3 від 03.07.1990 року) встановлено, що ОСОБА_1 працював на Шахті «ім. О.Ф. Засядько» з 24.12.1987 року по 13.04.1988 року, а саме:

- на підставі наказу №1693к від 23.12.1987 року прийнято підземним електрослюсарем 3 розряду з повним робочим днем на шахті на дільницю ПР-4;

- на підставі наказу №475к від 19.04.1988 року звільнено за закінченням виробничої практики. (а.с. 15)

Крім того, судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_6 від 18 квітня 2001 року) встановлено, що НОМЕР_3 від 03.07.1990 року) встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в лавах Радянської Армії з 28.06.1988 року по 03.05.1990 року. (а.с. 15)

Крім того, судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_3 від 03.07.1990 року) встановлено, що ОСОБА_1 працював на Шахті «ім. О.Ф. Засядько» з 24.12.1987 року по 13.04.1988 року, а саме:

- на підставі наказу №864к від 03.07.1990 року прийнято підземним електрослюсарем 4 розряду з повним робочим днем на шахті на дільницю пт-1;

- на підставі наказу №741к від 31.05.1991 року переведено підземним гірничим майстром з повним робочим днем на шахті;

- на підставі наказу №82к від 22.01.1992 року переведено механіком дільниці ПТ-2 з повним робочим днем на шахті;

- на підставі наказу №1232к від 21.09.1992 року переведено електрослюсарем 5 розряду з повним робочим днем на шахті на дільницю пт-1;

- на підставі наказу №1803 від 01.12.1994 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. (а.с. 16)

Судом на підставі даних трудової книжки позивача (серії НОМЕР_3 від 03.07.1990 року) встановлено, що ОСОБА_1 працював на Шахті «ім. О.Ф. Засядько» з 18.07.2001 року по 28.02.2017 року, а саме:

- на підставі наказу №1270к від 18.07.2001 року прийнято електрослюсарем підземним 5 розряду з повним робочим днем на шахті на ПТ-4;

- на підставі наказу №1561к від 28.07.2002 року призначено заступником механіка з повним робочим днем на шахті;

- на підставі наказу №47к від 19.01.2017 року призначено механіком дільниці підземним з повним робочим днем на шахті;

- на підставі наказу №180к від 28.02.2017 року звільнено за власним бажанням ст. 38 КЗпП України. (а.с. 19)

Відповідно до довідки про підтвердження фактичного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки чи відповідних записів у ній, видана Орендним підприємством «Шахта ім. О.Ф. Засядька» від 16.01.2020 року №220/к у зазначені періоди роботи позивач працював на посадах, віднесених до Списку №1.

16.03.2021 року Селидовським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії. (а.с. 6-8)

Рішення обґрунтоване тим, що Страховий стаж на дату звернення склав 27 років 08 місяців 19 днів, пільговий стаж роботи за СП№1 – 04 роки 05 місяців 14 днів. До пільгового стажу не зараховано періоди з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року на підприємстві «шахта ім. «О.Ф. Засядька», довідки надані для підтвердження пільгового стажу неможливо взяти до уваги, оскільки видано на непідконтрольній території. Оскільки зазначене підприємство втратило фактичний контроль над своїм виробничим комплексом та не має доступу до документів, які знаходяться в м. Донецьку, неможливо здійснити перевірки достовірності факту пільгової роботи. За даними індивідуальної відомості про застраховану особу до пільгового стажу не зараховано періоди з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, оскільки відсутні дані про спец стаж, з 01.10.2012 по 28.02.2015, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року, оскільки атестація робочих місць №889к від 29.05.2012 року надана не у повному обсязі. До страхового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та березень 2015 року на підприємстві ПАТ «шахта ім. О.Ф. Засядька», оскільки відсутні відомості про сплату щомісячних внесків (форма ОК-5 від 11.03.2021 року). За таких обставин відмовлено в призначенні пенсії згідно ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу 10 років.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не зарахування до страхового стажу періоди роботи на Шахті «ім. О.Ф. Засядько»: з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та березень 2015 року через відсутність сплати страхувальником єдиного соціального внеску до Державної податкової служби України, та до пільгового стажу періоди роботи на Шахті «ім. О.Ф. Засядько»: з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року через неможливість проведення перевірки достовірності факту пільгової роботи, з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року через відсутність даних про спец стаж в індивідуальній відомості про застраховану особу, та не надання атестації робочих місць у повному обсязі, служби в лавах Радянської Армії з 28.06.1988 року по 03.05.1990 року.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до положень частини першої статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості.

Закон України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих.

Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно норм статті 1 цього Закону громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058 передбачено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Нормами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Крім того, відомості про пільговий характер роботи позивача за Списком №1 містяться в довідках, наданих позивачем разом із заявою про призначення пенсії.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637 (надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З аналізу зазначеного, суд дійшов висновку, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Щодо окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані “намібійські винятки”: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини Мозер проти Республіки Молдови та Росії від 23.02.2016 ЄСПЛ констатував, що Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами....

В даному випадку позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через неможливість перевірки достовірності пільгового характеру роботи, у зв`язку з наданням зазначених довідок підприємством, що знаходиться на території, непідконтрольній українській владі.

Окрім іншого, суд зазначає, що відмова відповідача прийняти до розгляду Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії з тих підстав, що довідка видана на території не контрольованій українською владою, не ґрунтується на діючому законодавстві. Неможливість відповідача здійснити перевірки відомостей в них, законодавством не визначена як підстава для того, щоб вважати їх неприйнятними.

Також, оцінюючи спірні правовідносини суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 № 3477-IV, має застосовуватися при розгляді справ як джерело права.

Так, під час розгляду справ проти Туреччини (зокрема, “Loizidouv. Turkey”, “Cyprusv. Turkey”), проти Молдови та Росії (зокрема, “Mozerv/the Republic of Moldova and Russia”, “Ilascu and Othersv. Moldova and Russia”), ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Як встановлено судом, факт перебування позивача на роботах, що дають право на призначення пенсії підтверджується насамперед записами у трудовій книжці позивача.

Суд погоджується, що відповідно до частини третьої статті 44 Закону № 1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Однак, як зазначив відповідач, провести перевірку достовірності документів не має можливості тому, що первинні документи підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

На підставі пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі – Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно норм пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Відповідно до п.20 Порядку №637, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5) у період з з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та березень 2015 року наявні відомості про суми нарахованої заробітної плати для призначення пенсії, однак відсутні відомості щодо сплати страхових внесків. Відомості по спеціальному стажу у період з з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та березень 2015 року містять код підстави для обліку спецстажу - ЗПЗ013А1.

Суд звертає увагу, що страховий стаж позивача не може ставитися у залежність через невнесення даних про сплату внеску до МДЗ України з наступних підстав.

Порядок обчислення та сплата страхових внесків визначено ст. 20 Закону України № 1058-IV.

Зокрема, абз. 1 ч. 1 ст. 20 Закону України № 1058-IV передбачено, що страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Відповідно до положень ч. 2 зазначеної статті обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5-7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Згідно з приписами ч. 10 цієї ж статті якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Статтею 106 Закону України № 1058-IV передбачено, що відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Тобто, за змістом вищезазначених норм вбачається, що обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

На підставі викладеного, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством - страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи.

Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а.

Стосовно не зарахування до пільгового стажу позивача періоду проходження строкової військової служби з 28.06.1988 по 03.05.1990 року.

Обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці, військовим квитком та не є спірною.

На період проходження позивачем військової служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене Постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590 (далі по тексту - Положення).

Пунктом к частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.

При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв`язку з втратою годувальника їх сім`ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах к та л, дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.

З матеріалів справи вбачається, що після закінчення періоду проходження строкової військової служби в лавах збройних сил слідувала підземна робота позивача по професії, яка віднесена до Списку № 1, що також підтверджується пільговою довідкою від 16.01.2020 року №220/к, виданою Орендним підприємством «Шахта ім. О.Ф. Засядька».

Таким чином, строк військової служби ОСОБА_1 в Збройних Силах СРСР дорівнюється за вибором позивача до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду, у зв`язку з чим відповідач діяв неправомірно не зарахувавши даний період до пільгового стажу позивача.

З зазначених підстав суд дійшов висновку про неправомірність не зарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та з 01.03.2015 по 31.03.2015 року в якості електрослюсаря підземного 2 розряду, до пільгового стажу періоди роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року, з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року, служби в лавах Радянської Армії з 28.06.1988 року по 03.05.1990 року.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зарахування до страхового та пільгового стажу спірних періодів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позивач при зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах надав всі необхідні документи в підтвердження такого права.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, шляхом визнання протиправним та скасування рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії; зобов`язання Селидовського об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.03.2021 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та з 01.03.2015 по 31.03.2015 року, та до пільгового стажу періоди роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року, з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року, служби в лавах Радянської Армії з 28.06.1988 року по 03.05.1990 року.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до адміністративного суду було сплачено судовий збір у розмірі 908 грн.

Нормами частини першої статті 139 КАС встановлено, що при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у розмірі 908 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

У зв`язку з перебуванням судді Троянової О.В. у щорічній додатковій відпустці розгляд справи проводиться у перший робочий день.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-262, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул.. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16 березня 2021 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії.

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 10.03.2021 року, зарахувавши до страхового та пільгового стажу позивача періоди роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 01.11.2015 по 28.02.2017 року та з 01.03.2015 по 31.03.2015 року, та до пільгового стажу періоди роботи на шахті «ім. О.Ф. Засядька» з 24.12.1987 по 13.04.1988, з 03.07.1990 по 30.11.1994 року, з 01.01.2006 по 31.12.2010 року, з 01.02.2011 по 31.03.2011, з 01.05.2011 по 30.09.2012 року, з 01.04.2015 по 31.10.2015 року, служби в лавах Радянської Армії з 28.06.1988 року по 03.05.1990 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 84500, Донецька область, м. Селидове, вул.. Героїв праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано в нарадчій кімнаті 24 червня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Перший апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя О.В. Троянова