Рішення № 97906184, 17.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2021 року Справа № 160/8863/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (письмове провадження) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

02.06.2021 Дніпропетровська обласна прокуратура звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просила:

-визнати постанову головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 11.05.2021 про накладення штрафу на Дніпропетровську обласну прокуратуру у виконавчому провадженні ВП №64479631 протиправною та скасувати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вказана постанова є протиправною, оскільки, наказом №136к від 05.02.2021 скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 №406к про звільнення ОСОБА_1 , поновлено його на посаді прокурора відділу процесуального керівника досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську області, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської обласної прокуратури та визначено його робоче місце у другому відділі процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Дніпропетровської обласної прокуратури.

Листами від 25.02.2021 №07-421вих21 та 16.03.2021 №07-583вих21 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено про виконання рішення суду від 06.10.2020 у справі №160/5964/20 з наданням копій наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к та копії книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них про отримання трудової книжки 22.02.2021 ОСОБА_1 .

Однак, 24.05.2021 до Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла постанова головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенка В.А. від 11.05.2021 про накладення штрафу на позивача через невиконання без поважних причин боржником рішення.

Як зазначено в оскаржуваній постанові, що згідно рішення суду, ОСОБА_1 має бути поновлений у Дніпропетровській обласній прокуратурі, на рівнозначній посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області. Однак станом на 11.05.2021 у державного виконавця відсутня інформація щодо внесення запису в трудову книжку про поновлення ОСОБА_1 .

Вказану постанову позивач вважає такою, що не відповідає фактичним обставинам справи та винесену з порушенням Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з позовом було подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2021 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Ухвалою суду від 03.06.2021 було відмовлено в задоволенні заяви Дніпропетровської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Представник відповідача не погодившись з доводами позовної заяви надіслав на адресу суду відзив, в якому заперечував проти позову посилаючись на те, що під час виконання рішення суду, до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов лист Дніпропетровської обласної прокуратури від 25.02.2021 №07-421вих21 та від 16.03.2021 за № 07-583вих-21 з копією наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к та копією журналу отримання трудової книжки. Однак, відповідач стверджує, що відповідно до Наказу від 04.09.2020 №410 Офісу Генерального прокурора «Про окремі питання забезпечення початку роботи обласних прокуратур» перейменовано без зміни ідентифікаційного коду юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, серед інших в тому числі- юридичну особу «Прокуратура Дніпропетровської області» у «Дніпропетровську обласну прокуратуру».

Незважаючи на вище зазначене, Наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15.05.2020. При цьому, позивач у позовній заяві стверджує, що ОСОБА_1 поновлено саме в Дніпропетровській обласній прокуратурі.

Отже, позивачем не зважаючи на те, що відповідно до виконавчого листа №160/5964/20 виданого 13.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом ОСОБА_1 мало бути поновлено саме в Дніпропетровській обласній прокуратурі, однак останнього поновлено в прокуратурі Дніпропетровської області.

Отже, наразі рішення суду, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання Дніпропетровською обласною прокуратурою не виконано, а тому відповідачем винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 гри., яким зобов`язано боржника виконати рішення та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, державним виконавцем не порушено вимоги Закону, а підстави для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 11.05.2021 ВП № 64479631 відсутні.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що згідно з постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 12.02.2021 про відкриття виконавчого провадження на примусовому виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження ВП №64479631 з примусового виконання виконавчого листа по справі № 160/5964/20, виданого 13.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 в Дніпропетровській обласній прокуратурі на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної Дніпропетровської обласної прокуратури та органів прокуратури, або на рівнозначну посаду в органах прокуратури України з 15.05.2020 року.

01.03.2021 державним виконавцем прийнято вимогу про повідомлення про стан виконання рішення суду, про заходи які вжиті на його виконання та посадових осіб, які винні у його невиконанні. Надати відповідне письмове пояснення в одноденний термін з моменту отримання даної вимоги. Також у вимозі вказано, що відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконання тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

16.03.2021 Дніпропетровська обласна прокуратура листом за №07-583вих21 виклала пояснення, в яких зазначила, що Наказом керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15.05.2020. 24.02.2021 до Дніпропетровської обласної прокуратури надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.02.2021 ВП №64479631. Листом від 25.02.2021 №07-421вих21 відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повідомлено про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №160/5964/20 з наданням копій наказу керівника Дніпропетровської області прокуратури від 05.02.2021 №136к та копії Книги обліку руху трудових книжок і вкладишів до них про отримання трудових книжок 22.02.2021 ОСОБА_1 . У зв`язку з вищевикладеним, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2020 у справі №160/5964/20 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді виконано.

20.04.2021 державним виконавцем винесено вимогу, в якій вказано, що на підставі наказу Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к про поновлення ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідування, яке здійснюється слідчими територіального управління державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної Дніпропетровської обласної прокуратури та органів прокуратури, або на рівнозначну посаду в органах прокуратури України з 14.05.2020 року внести відповідний запис в трудову книжку ОСОБА_1 .

07.05.2021 позивач направив державному виконавцю лист з аналогічними поясненнями, викладеними в листі 16.03.2021 за №07-583вих21.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 11.05.2021 на Дніпропетровську обласну прокуратуру накладено штраф в розмірі 5100 грн. за невиконання без поважних причин рішення суду, яке підлягає негайному виконанню.

Позивач вважаючи, що державним виконавцем протиправно прийнято рішення про накладення на нього штрафу, звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини першої статті 75 вказаного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі №640/11079/19, накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.

Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Отже, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07.03.2018 року у справі №127/3770/17.

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказом Дніпропетровської обласної прокуратури від 05.02.2021 №136к скасовано наказ прокурора Дніпропетровської області від 30.04.2020 №406к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Дніпропетровської область та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 14.05.2020.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної прокуратури прокуратури Дніпропетровської області та органах прокуратури з 15.05.2020.

Проте, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 по справі №160/5964/20, яке набрало законної сили адміністративний позов задоволено частково.

Так, резолютивна частина рішення щодо поновлення: «Поновити ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Дніпропетровську область, та слідчих регіональної Дніпропетровської обласної прокуратури та органах прокуратури, або на рівнозначну посаду в органах прокуратури України з 15.05.2020.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та присудження виплати заробітної плати у межах стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.

Отже, незважаючи на те, що відповідно до виконавчого листа №160/5964/20, виданого 13.10.2020 Дніпропетровським окружним адміністративним судом позивач мав поновити ОСОБА_1 саме в Дніпропетровській обласній прокуратурі.

Згідно положень статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, на час розгляду даної справи, рішення суду по справі №160/5964/20, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання Дніпропетровською обласною прокуратурою не виконано.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, встановлений статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

За змістом статті 65 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Суд зазначає, що державний виконавець перевіряє виконання виконавчого документу відповідно до положень статей 3, 26, 63, 65 Закону України «Про виконавче провадження».

В разі невиконання виконавчого документа у встановлений цим виконавчим документом спосіб - державний виконавець застосовує заходи, визначені статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дії відповідача та прийняття ним рішення у виконавчому провадженні ВП №64479631 відповідає визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям.

Відтак, відсутні підстави для визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Яковенко В.А. від 11.05.2021 про накладення штрафу на Дніпропетровську обласну прокуратуру у виконавчому провадженні ВП №64479631.

Відповідно до частини другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, 246, 255, 287, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровської обласної прокуратури (49001, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу– відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строк, передбачений частиною 6 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко