Рішення № 97906111, 10.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року Справа № 160/1335/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2393 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27.01.2021 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А2393 (далі - відповідач), в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 11.02.2021, просить:

- визнати протиправною відповідь військової частини А2393 ОК «Південь» № 1/6609 від 04.12.2020 року щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту;

- зобов`язати військову частину А2393 Оперативне командування «Південь» у місячний строк винести наказ про звільнення командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0989 майора ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача, що полягають у не прийнятті наказу про звільнення командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0989 майора ОСОБА_1 з військової служби, у зв`язку із закінченням строку контракту.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.01.2021 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 160 КАС України.

На виконання вимог ухвали суду, 11.02.2021 позивачем були усунуті недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2021 відкрито провадження у справі № 160/1335/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

29.03.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що підстав для винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 з військової служби, у зв`язку із закінченням строку контракту не має, оскільки 05.06.2018 наказом ВЧ А1314 № 99 капітану ОСОБА_1 , продовжено термін військової служби з 21.06.2018 по 21.06.2023 та відповідно підписані два примірника контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу з капітаном ОСОБА_1 , що в свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

07.04.2021 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до наказу Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 05.04.2019 року № 110 ОСОБА_1 був призначений на посаду командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0989.

02.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А0989 в формі рапорту вх. № 13050 з проханням звільнити його з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту у 2018 році.

12.10.2020 командиром військової частини А0989 було надано відповідь № 1628, в якій було повідомлено, що наказом Командувача військ оперативного командування «Схід» № 99 від 05.06.2018 з ОСОБА_1 укладено новий контракт про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ на посадах офіцерського складу строком на 5 років з 21.06.2018 по 21.06.2023. З урахуванням чого, станом на 12.10.2020 року відсутні підстави для подання документів на звільнення ОСОБА_1 з підстав зазначених у рапорті вх. № 13050 від 07.10.2020.

Не погодившись з рішенням командира військової частини А0989 на підставі ст. 111 Дисциплінарного статуту ЗС України, ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини А2393 Оперативне командування «Південь» з заявою від 16.11.2020 про звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

04.12.2020 листом № 1/6609 командир військової частини А2393 повідомив позивача, що згідно доповіді командира військової частини А0989 від 12.10.2020 № 1628, з ОСОБА_1 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб офіцерського складу строком на 5 років з 21.06.2018 до 21.06.2023, наказ командира військової частини А1314 від 05.06.2018 № 99, отже звільнитися з лав Збройних Сил у запас по закінченню строку дії контракту можливо буде 21.06.2023.

Не погоджуючись із даною відмовою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-ХІІ).

За змістом ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.

Порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим указом Президента України за № 1153/2008 від 10.12.2008 (далі - Положенням № 1153).

Відповідно до п. 15 Положення № 1153 з громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби.

Згідно з п. 20 Положення № 1153 строк проходження військової служби може бути продовжено за новим контрактом до досягнення граничного віку перебування на військовій службі для осіб офіцерського складу - на строк від 5 до 10 років.

За правилами п. 34 Положенням № 1153, контракт припиняється (розривається) у день закінчення строку контракту.

Положеннями п. «а» ч. 5 ст. 26 Закону № 2232-XII передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби у мирний час у зв`язку із закінченням строку контракту.

Аналізуючи викладені приписи законодавства, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно наданих представником відповідача відомостей, 05.06.2018 наказом ВЧ А1314 № 99 капітану ОСОБА_1 продовжено термін військової служби з 21.06.2018 по 21.06.2023 та підписані два примірника контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах офіцерського складу з капітаном ОСОБА_1 .

На підтвердження вказаного відповідачем було надано: копію листа військової частини А1314 № 1428 від 23.04.2020, копію послужного списку ОСОБА_1 , копію рапорту ОСОБА_1 про продовження контракту від 23.04.2018, копію наказу Оперативного командування «Схід» № 99 від 05.06.2018.

Водночас, беручи до уваги надані представником відповідача документи, суд вважає за необхідне зауважити на тому, що основним доказом того, що термін військової служби позивача дійсно був продовжений може бути лише повторно укладений контракт про проходження військової служби, однак, відповідачем на підтвердження своїх доводів, не надано примірника такого контракту.

З цього приводу відповідачем було надано довідку № 0989/3/61 від 10.06.2021, з тексту якої вбачається, що в особовій справі ОСОБА_1 відсутній (втрачений) примірник оригіналу контракту.

Разом з тим, слід зазначити, що відсутність укладеного з ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби, на переконання суду, в даному випадку свідчить про не укладення такого контракту, доказів протилежного Військовою частиною А2393 не надано.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача стосовно того, що відсутність (втрата) контракту не свідчить про не укладення такого, оскільки є рапорт ОСОБА_1 про продовження контракту від 23.04.2018 та наказ Оперативного командування «Схід» № 99 від 05.06.2018 про продовження строку контракту ОСОБА_1 , з огляду на те, що строк проходження військової служби може бути продовжено лише за новим контрактом.

З урахуванням викладеного, відмова відповідача у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту є протиправною та необґрунтованою.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оскільки відповідачем не доведено правомірності не звільнення позивача з військової служби, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір», а у матеріалах справи відсутні докази понесення ним інших судових витрат, питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини А2393 про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відповідь військової частини А2393 Оперативне командування «Південь» № 1/6609 від 04.12.2020 року щодо відмови у звільненні ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту.

Зобов`язати військову частину А2393 Оперативне командування «Південь» винести наказ про звільнення командира самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини А0989 майора ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту а) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у зв`язку із закінченням строку контракту.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 10 червня 2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко