Рішення № 97906021, 10.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року Справа № 804/4958/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання - Котляревська Г.С.,

представника позивача - Данілова А.Г.,

представника відповідача - Волошина В.В.,,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом за позовом Приватного підприємства "Агро-Ширак" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Агро-Ширак» (далі - позивач, ПП «Агро-Ширак») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про скасування податкових повідомлень рішень: № 0003111407 від 23.06.2016, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем на додану вартість у вигляді штрафної (фінансової) санкції в сумі 8 226 000,00 грн; № 0001541305 від 30.06.2016, яким збільшено податкове зобов`язання за основним платежем податок на доходи фізичних осіб у сумі 2 425 011,40 грн та за штрафною (фінансовою) санкцією в сумі 1 818 758,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0003111407 від 23.06.2016 та № 0001541305 від 30.06.2016 були прийняті контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки були прийняті відповідачем на підставі акту перевірки, в якому контролюючий орган дійшов безпідставних висновків, які ґрунтуються на припущеннях відповідача, щодо недотримання позивачем вимог чинного податкового законодавства.

Відповідач же проти позовних вимог заперечував та зазначив, що приймаючи оскаржені рішення діяв у спосіб, передбачений законодавством України. Зазначає, що позивачем не було надано контролюючому органу до перевірки первинних документів на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій та показників податкової звітності, зокрема, не надано договору з ОСОБА_1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 р. прийнято справу № 804/4958/16 до провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 13.04.2021 року продовжено строк проведення підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представники учасників справи підтримали правові позиції й надали пояснення, аналогічні тим, що викладені у заявах по суті.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено та із матеріалів справи слідує, що ПП «Агро-Ширак» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, основними видами діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля. ПП «Агро-Ширак» зареєстровано у реєстрі суб`єктів спеціального режиму оподаткування.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу № 457 від 05.05.2016 проведено планову документальну виїзну перевірку ПП «Агро-Ширак» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2013 по 31.12.2015 за наслідками якої складено акт № 269-04-36-14-06-35798278 від 13 червня 2016 року. Згідно із вказаного акта перевірки встановлено порушення позивачем: п. 123.2 ст.123, п. 209.2, пп. 209.15.1 ст. 209 Податкового кодексу України, абз. 23 п. 4 Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що призвело до нецільового використання коштів на суму 8 226 000,00 грн, в т.ч. за листопад 2013 року - 6 230 000,00 грн, за січень 2014 року - 1 000 000,00 грн, за грудень 2014 року - 900 000,00 грн, за січень 2015 року - 96 000,00 грн; пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, пп. 164.2.1, пп. 164.2.5 п. 164.2 ст.164, (абз. г) пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п. 167.1 ст. 167,пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, пп. 169.4.1, пп. 169.4.2, пп. 169.4.3 п. 169.4 ст. 169, пп. 170.1.2 п. 170.1 ст. 170, пп. 176.2.а п. 176.2. ст. 176 Податкового кодексу України - не нараховано та не перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб в розмірі 2 427 944,70 грн, у т.ч.: 2013 рік - 344,09 грн; 2014 рік - 2 227 340,91 грн, 2015 рік - 200 259,70 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято: податкове повідомлення-рішення від 23 червня 2016 року № 0003111407, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПП «Агро-Ширак» за платежем «податок на додану вартість» за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 8 226 000,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2016 року № 0001541305, яким збільшено суму грошового зобов`язання ПП «Агро-Ширак» з податку на доходи фізичних осіб на суму основного зобов`язання 2 427 944,70 грн та за штрафними фінансовими санкціями - 1 820 872,50 грн.

Із матеріалів справи також слідує, що 20 січня 2014 року між ПП «Агро-Ширак» та ОСОБА_1 укладено договір № 200114-1 про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги у розмірі 12 208 000,00 грн. Відповідно до пунктів 4, 6 Договору позика за цим договором є безвідсотковою та підлягає поверненню до 31.12.2015. Як слідує з прибуткових касових ордерів № 135 від 31.12.2014 та № 33 від 31.12.2015, отримані за договором кошти ОСОБА_1 повернув у повному обсязі.

28.11.2013 зі спецрахунку позивача знято 4 030 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 267 від 28.11.2013. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 28.11.2013 на придбання нітроамофоска (добриво), що підтверджується авансовим звітом № 1А від 28.11.2013 та закупівельним актом № 1 від 28.11.2013. 29.11.2013 зі спецрахунку позивача було знято 2 200 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 270 від 29.11.2013. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 29.11.2013 на придбання насіння соняшника на суму 2 200 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 2А від 29.11.2013 та закупівельним актом № 2 від 29.11.2013. 09.01.2014 зі спецрахунку позивача було знято 1 000 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 5 від 09.01.2014. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання аміачної селітри (мінеральна добриво) на суму 1 000 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № ЗА від 09.01.2014 та закупівельним актом № 3 від 09.01.2014. 23.12.2014 зі спецрахунку позивача було знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 128 від 23.12.2014. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 4А від 23.12.2014 та закупівельним актом № 4 від 23.12.2014. 24.12.2014 зі спецрахунку позивача було знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 129 від 24.12.2014. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання 24.12.2014 дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 5А від 24.12.2014 та закупівельним актом № 5 від 24.12.2014. 25.12.2014 зі спецрахунку позивача було знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 130 від 25.12.2014. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 6А від 25.12.2014 та закупівельним актом № 6 від 25.12.2014. 26.12.2014 зі спецрахунку позивача знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 131 від 26.12.2014. Вказані кошти витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора на придбання дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 7А від 26.12.2014 та закупівельним актом № 7 від 26.12.2014. 29.12.2014 зі спецрахунку позивача знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 132 від 29.12.2014. Вказані кошти було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 29.12.2014 на придбання дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 8А від 29.12.2014 та закупівельним актом № 8 від 29.12.2014. 30.12.2014 зі спецрахунку позивача було, знято 150 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 133 від 30.12.2014. Вказані кошти було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 30.12.2014 на придбання дизельного палива на суму 150 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 9А від 30.12.2014 та закупівельним актом № 9 від 30.12.2014. 06.01.2015 зі спецрахунку позивача було знято 96 000,00 грн і оприбутковано в касу позивача, що підтверджується прибутковим касовим ордером № 1 від 06.01.2015. Вказані кошти було витрачено ПП «Агро-Ширак» в особі директора 06.01.2015 на придбання дизельного палива на суму 96 000,00 грн, що підтверджується авансовим звітом № 10А від 06.01.2015 та закупівельним актом № 11 від 06.01.2015.

Судом також встановлено, що кошти зі спеціальних рахунків, на яких акумулювались суми податку на додану вартість, були використані позивачем для придбаних добрив, насіння соняшника та дизельного палива для власних виробничих цілей, тобто за цільовим призначенням. Зазначене підтверджується наданими судам позивачем накладними (внутрішнього призначення), з яких встановлено витрачання палива для заправки сільгосптехніки для виконання робіт із внесення придбаних добрив та придбаного насіння до земель сільськогосподарського призначення. Факт наявності у позивача в користуванні, обробки та здійснення сільськогосподарського виробництва на таких землях підтверджено копіями статистичних звітів позивача за формою № 4-сг за 2014, 2015 роки.

Так, відповідно до підпунктів 14.1.235, 14.1.257 пункту 14.1 статті 14. Податкового кодексу України (тут і надалі у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Cільськогосподарський товаровиробник для цілей глави 1 розділу XIV цього Кодексу - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власновиробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання;

поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Пунктами 44.1, 44.3, 44.6 статті 44 цього ж Кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

У разі ліквідації платника податків документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів, що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Пункт 123.2 статті 123 ПК України передбачає, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Підпункт 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 ПК України встановлює, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Пункти 209.1, 209.2, 209.6, 209.7, 209.15 статті 209 ПК України визначають, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Для такого акумулювання сільськогосподарські підприємства зараховують кошти на власні рахунки в системі електронного адміністрування податку, відкриті для перерахування коштів на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Кошти, зараховані на такі рахунки в системі електронного адміністрування податку, автоматично протягом операційного дня, в якому кошти надійшли на такі рахунки, перераховуються органом, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на спеціальні рахунки сільськогосподарських підприємств, відкриті в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Сільськогосподарські підприємства - суб`єкти спеціального режиму оподаткування у строки, встановлені цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, повинні забезпечити перерахування на їх рахунок у системі електронного адміністрування податку, відкритий для перерахування коштів на спеціальні рахунки, коштів у розмірі, достатньому для перерахування на спеціальний рахунок на підставі поданої податкової декларації, в якій відображаються результати діяльності в межах спеціального режиму оподаткування протягом звітного (податкового) періоду.

Проведення сільськогосподарським підприємством - суб`єктом спеціального режиму оподаткування розрахунків з бюджетом за іншими операціями, здійсненими протягом звітного (податкового) періоду не в межах спеціального режиму оподаткування, здійснюється у порядку, передбаченому статтею 200 цього Кодексу.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів/послуг становить не менш як 75 відсотків вартості всіх товарів/послуг, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Ця норма діє з урахуванням того, що: а) для новоутвореного сільськогосподарського підприємства, зареєстрованого як суб`єкт господарювання, який провадить господарську діяльність менше ніж 12 календарних місяців, така питома вага сільськогосподарських товарів/послуг розраховується за наслідками кожного окремого звітного податкового періоду; б) з метою розрахунку такої питомої ваги до складу основної діяльності сільськогосподарського підприємства не включаються оподатковувані операції з постачання основних фондів, що перебували у складі його основних фондів не менше ніж 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно, якщо такі операції не були постійними і не становили окремої підприємницької діяльності.

Сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у товарних групах 1-24, товарних позиціях 4101, 4102, 4103, 4301 згідно з УКТ ЗЕД, та послуги, які отримані в результаті здійснення діяльності, на яку відповідно до пункту 209.17 цієї статті поширюється дія спеціального режиму оподаткування у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства, якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються), а послуги надаються, безпосередньо платником податку - суб`єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів/послуг у інших осіб), які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Для цілей цієї статті застосовуються такі терміни: (підпункт 209.15.2) діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощування фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах, а також їх обробка, переробка та/або консервація; в) надання послуг іншим сільгосптоваровиробникам (юридичним особам) та/або фізичним особам з використанням сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг).

Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 №11, пунктами 3, 4 якого передбачено, що на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Кодексу, подає її в електронному вигляді до територіального органу ДФС.

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов`язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період, перераховується із рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість на спеціальний рахунок у порядку та строки, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість».

Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2018 р. перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства.

У разі нецільового використання суми податку на додану вартість сільськогосподарське підприємство несе відповідальність відповідно до законодавства.

Судом встановлено, що первинні документи, які доводять, що кошти зі спеціальних рахунків, на яких акумулювались суми податку на додану вартість, були використані позивачем для придбаних добрив, насіння соняшника та дизельного палива для власних виробничих цілей, а гроші у розмірі 12 208 000,00 грн були надані ОСОБА_1 саме на умовах безвідсоткової поворотної фінансової допомоги позивачем під час перевірки надано не було.

Матеріали справи містять докази того, що директору ПП «Агро-Ширак» особисто вручено запит (від 17.05.2016) перевіряючого про надання документів до 14:00 18.05.2016 (за відповідним переліком за перевіряємий період з 01.07.2013 по 31.12.2015), однак станом на 10.06.2016 до перевірки таких документів позивачем надано не було, про що складено акт від 10.06.2016 № 267/04/36/1406-35798278 «Про відмову від надання документів» та зазначено в акті перевірки.

Позивачем зазначені обставини не заперечується, утім він вважає норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних первинних документів лише часом проведення податкової перевірки,

На його думку, положення пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України, лише визначають статус показників податкової звітності, які не підтверджені необхідними документами під час перевірки, однак не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Проте суд з такими доводами позивача погодитись не може, оскільки положеннями пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) чітко передбачають, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Будь-яких аргументованих обґрунтувань з приводу не надання документів бухгалтерського обліку саме у рамках взаємовідносин з ОСОБА_1 , (а не з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ) та саме під час проведення перевірки позивача останній не зазначив.

Посилання позивача на факт пожежі не підтверджений жодним доказом, при цьому, що суд також ураховує, що про цей факт позивач повідомив податківців лише 02.06.2016 року, тоді як вже третій запит відповідача встановлював строк для надання відповіді до 12:00 01.06.2016 року.

Крім того судом встановлено дотримання строків прийняття оскаржених рішень та наявності відповідних компетенцій у особи, що їх підписала.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що приймаючи оскарженні податкові повідомлення-рішення відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством України, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Згідно із статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Приватного підприємства "Агро-Ширак" – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складений 18 червня 2021 року.

Суддя Л.Є. Букіна