Рішення № 97905998, 22.06.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4029/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Димарчук Т.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення від 15.03.2021 №032350012051, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком;

- зобов`язання ГУ ПФУ у Волинській області призначити та виплачувати пенсію з врахуванням до страхового стажу періодів роботи: з 01.09.1975 по 19.07.1977 навчання в ДПТУ №25; з 30.08.1977 по 30.11.1981 в Ворошиловградському РБУ ВО "Ворошиловградвугілля"; з 25.12.1981 по 31.01.1985 в РБУ Калінінського райжитлоуправління м. Москви; з 24.04.1985 по 08.01.1988 в Ворошиловградському РБУ ВО "Ворошиловградвугілля"; з 20.06.1988 по 30.06.1991 в Артемівському управлінні зрошувальних систем; з 19.07.1991 по 12.03.1992 у МП "Земля"; з 01.04.1992 по 09.08.1996 у Луганському АТП 10955; з 18.01.1999 по 03.11.1999 у котельні ЛСГІ; з 11.02.2002 по 11.12.2007 в МП "Луганськ-запчастина".

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач 09.03.2021 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком, надавши необхідний пакет документів, які підтверджують достатній страховий стаж та право позивача на призначення пенсії за віком згідно з статтею 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” за якою право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу у період з 01.01.2019 по 31.12.2019 не менше 26 років.

Однак рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 15.03.2021 №032350012051 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Про прийняте рішення позивача повідомлено листом №0300-0304-8/13304 від 09.03.2021 у якому вказано, що згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, її страховий стаж становить 04 роки 09 місяців 09 днів, при необхідних у 2019 році не менше 26 років. Відповідач вказав, що при призначенні пенсії не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці при внесенні зміни прізвища не вказана дата документа, на підставі якого змінено прізвище, чим порушено вимоги п.2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58.

Відмову пенсійного органу у призначенні пенсії за віком із зазначених підстав позивач вважає незаконною, та такою, що порушує її конституційне право на соціальний захист з огляду на наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, основним документом про трудову діяльність працівника та таким, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Вимоги до ведення трудової книжки та до оформлення записів до неї, регламентовані Порядком ведення трудо вих книжок працівників №58 від 29.07.1993.

Для вирішення подібних питань (щодо неясності в оформленні трудової книжки) прийнятий Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений Постановою КМУ за №637 від 12.08.1993.

Так, згідно до пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших доку ментів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установа ми.

Позивачем надано відповідачу для підтвердження страхового стажу трудову книжку НОМЕР_1 від 30.08.1977. Відповідно до записів, що містяться у трудовій книжці, вона була видана ОСОБА_2 . На першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки у верхньому лівому куті міститься запис відділу кадрів Ворошиловградського РБУ ВО «Ворошиловградвугілля» про зміну прізвища позивача на ОСОБА_3 , який зроблений на підставі Свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 . Вказаний запис завірено печаткою Ворошиловградського РБУ ВО «Ворошиловградвугілля».

Записами в трудовій книжці НОМЕР_1 , які відповідають вимогам пунктів 2.14 та 2.27 “Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників” №58 від 29.07.1993, повністю підтверджуються відомості, які мав врахувати відповідач при обчислені трудового стажу позивача для призначення пенсії. Зі змісту наданої трудової книжки можливо встановити назви підприємств та періоди роботи (відомості про накази, реквізити посадових осіб, що вчиняли записи, тощо).

Зазначає, що чинним законодавством визначено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 21.04.2021 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін.

У відзиві на позовну заяву від 13.05.2021 №0300-0802-7/20991 (а.с.19-23) представник відповідача позовних вимог не визнав та зазначив, що згідно з ст. 26 закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон - №1058) право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років та за наявності страхового стажу починаючи з 1 січня 2019 року — по 31 грудня 2019 року не менше 26 років. Наявність необхідного страхового стажу визначається на дату досягнення відповідного віку.

09.03.2021 ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії.

При розгляді наданих документів та визначенні права на пенсію було встановлено, що страховий стаж ОСОБА_1 склав 04 роки 09 місяців 09 днів.

До страховаого стажу позивача зараховано наступні періоди:

- з 01.04.1992 по 09.08.1996 робота в Луганському АТП 10955;

- з 01.01.1999 по 28.02.1999 робота в Луганському комунальному підприємстві “Тепло забезпечення”.

- з 01.10.1999 по 31.12.1999 робота в Луганському комунальному підприємстві “Тепло забезпечення”.

У зв`язку із відсутністю необхідного страхового стажу (26 років) листом ГУ ПФУ у Волинській області від 19.03.2021 №0300-0304-8/13304 повідомлено позивача про відсутність правових підстав для призначення пенсії.

До уваги при призначенні пенсії не взято трудову книжку позивача НОМЕР_1 від 30.08.1977, оскільки вона є такою, що заповнена з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема на першій сторінці (титульному аркуші) відсутня дата документа, на підставі якого змінено прізвище, чим порушено пункт 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, а тому відповідно на підставі цього документу не можливо встановити страховий стаж позивача.

Надана позивачем довідка Публічного акціонерного товариства “Луганське АТП 10955” №44 від 05.03.2021 була врахована при обчисленні страхового стажу ОСОБА_1 . Інших документів, які б містили відомості про періоди роботи позивачем надано не було.

У зв`язку з невиконанням однієї із умов призначення пенсії, передбаченої статтею 26 Закону, а саме наявність у 2019 році не менше 26 років страхового стажу, Головним управлінням прийнято рішення №032350012051 від 15.03.2021 про відмову позивачу у призначенні пенсії по віку.

З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 09.03.2021 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, до якої додала: трудову книжку НОМЕР_1 від 30.08.1977; довідку про присвоєння ідентифікаційного коду; копію паспорта; довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 по день звернення; документи про стаж, що визначені Порядком №637: довідку ПАТ “Луганське АТП 10955” №44 від 05.03.2021; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №764-5000341382 від 17.02.2021 (а.с.6-8,11,26-28,32-42).

Листом від 19.03.2021 №0300-0304-8/13304 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача про те, що у зв`язку із невиконанням однієї з умов пенсії передбаченої статтею 26 Закону, а саме наявність у 2019 році не менше 26 років страхового стажу, Головним управлінням прийнято рішення №032350012051 від 15.03.2021 про відмову у призначенні пенсії по віку.

З листа-відповіді також вбачається, що згідно наданих позивачем документів та даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, її страховий стаж становить 04 роки 09 місяців 09 днів.

При визначенні права на пенсію не взято до уваги трудову книжку НОМЕР_1 , оскільки на першій сторінці при внесенні зміни прізвища не вказана дата документа, на підставі якого змінено прізвище, чим порушено вимоги пункту 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці , України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (а.с.13).

Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ у Волинській області №032350012051 від 15.03.2021 про відмову у призначенні пенсії за віком протиправним, звернулася за захистом своїх прав до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів правомірності оскаржуваних у даній адміністративній справі дій з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду України визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07. 2003 №1058-ІV

За нормами статті 26 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, у період з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року право на призначення пенсії за віком до досягнення віку 60 років мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року, за наявності страхового стажу не менше 27 років.

Згідно з частиною 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Аналогічне визначення поняття "страховий стаж" міститься у статті 1 вказаного Закону, а саме: страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше.

З вищезазначеного слідує, що для зарахування періоду роботи до страхового стажу необхідною та обов`язковою умовою є сплата страхових внесків за вказаний період.

Наведене кореспондується з положеннями частини 2 статті 24 Закону №1058-ІУ, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004).

Статтею 44 Закону №1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі – Порядок №22-1).

Згідно із підпунктом 2 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

За приписами пунктів 4.1, 4.7, 4.8 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі – Порядок №637).

Згідно із пунктами 1 та 2 Порядку №637 (з наступними змінами та доповненнями) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно із пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція) до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, до страхового стажу позивача не враховано періоди роботи за даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 30.08.1977, оскільки трудова книжка заповнена з порушенням норм чинного законодавства, зокрема на першій сторінці (титульному аркуші) відсутня дата документа, на підставі якого змінено прізвище.

З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що до трудового стажу позивача зараховано 04 роки 09 місяців 09 днів.

До страховаого стажу позивача до 01.01.2004 зараховано наступні періоди:

- з 01.04.1992 по 09.08.1996 - робота в Луганському АТП 10955 (на підставі довідки, виданої ПАТ «Луганським АТП 10955» від 05.03.2021 №44);

- з 01.01.1999 по 28.02.1999 - робота в Луганському комунальному підприємстві “Тепло забезпечення” (стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб);

- з 01.10.1999 по 31.12.1999 - робота в Луганському комунальному підприємстві “Тепло забезпечення” (стаж згідно з індивідуальними даними ОСОБА_1 з Реєстру застрахованих осіб).

Крім того, ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що в Індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 . Форми ОК-5 інформація, щодо сплати єдиного соціального внеску за період з 01.01.2004 по данний час — відсутня. А тому, зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 в МП “Луганськ-запчастина” з 01.01.2004 по 11.12.2007 до страхового стажу для призначення пенсії немає законних підстав.

Таким чином, судом встановлено, що при розрахунку страхового стажу позивача трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977 ГУ ПФУ у Волинській області не досліджувалась та не була взята до уваги. Відмова ГУ ПФУ у Волинській області щодо зарахування страхового стажу за даними трудової книжки, яка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, як це передбачено нормами законодавства, мотивована тим, що трудова книжка позивача заповнена з порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях (на першій сторінці (титульному аркуші) відсутня дата документа, на підставі якого змінено прізвище).

Разом з тим, суд вказує, що на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки у верхньому лівому куті міститься запис відділу кадрів Ворошиловградського РБУ ВО «Ворошиловградвугілля» про зміну прізвища ОСОБА_4 на ОСОБА_3 , який зроблений на підставі свідоцтва про шлюб НОМЕР_2 . Вказаний запис завірено печаткою Ворошиловградського РБУ ВО «Ворошиловградвугілля».

Так, Верховний суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 сформував правовий висновок, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Наявність сумнівів у відповідача може бути підставою для перевірки, в ході якої має бути встановлено обставини, які перешкоджають зарахуванню періоду роботи до стажу, однак не можуть нівелювати відомості трудової книжки та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нетрудового стажу. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 06.03.2018, справа №127/9055/17.

Неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питання призначення пенсії за віком. Вищевказане узгоджується з позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 29.03.2019 у справі №548/2056/16-а, від 06.03.2018 у справі №754/14898/15-а, від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не взято до уваги трудову книжку ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977 при розрахунку страхового стажу позивача та, як наслідок, не враховано до страхового стажу позивача даних трудової книжки, яка відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ є основним документом, що підтверджує стаж роботи.

З матеріалів справи вбачається, що періоди роботи вказані у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977 належним чином не досліджені та не перевірені пенсійним органом, оскільки трудова книжка вцілому не була взята до уваги.

Оскільки, відповідач не витребував необхідних документів від позивача для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за віком, при цьому, періоди роботи вказані у трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977, які не враховані відповідачем до страхового стажу позивача, не були належним чином досліджені та перевірені пенсійним органом, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 15.03.2021 №032350012051 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку є передчасним, необгрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов`язання відповідача вчинити певні дії. При цьому, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб`єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов`язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб`єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб`єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

Відтак, з метою захисту порушеного права позивача, суд вважає, що в даному випадку необхідно визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 15.03.2021 №032350012051 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії по віку та зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977 та висновків, викладених у рішенні суду.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з урахуванням зазначеного, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області слід стягнути судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 454,00 грн, сплачені згідно з квитанцією від 13.04.2021 №27692.

Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 15.03.2021 №032350012051 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09.03.2021 про призначення пенсії за віком з урахуванням даних трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 від 30.08.1977 та висновків, викладених у рішенні суду.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, встановленого статтею 295 КАС України, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вул. Кравчука, 22-В, код ЄДРПОУ 13358826).

Суддя Т.М. Димарчук