
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
про відмову у задоволенні клопотання
24 червня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4596/21 Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого – судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дії щодо не проведення повного розрахунку при звільненні з військової служби та зобов`язання нарахувати та виплатити на користь позивача одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби, передбачену ст.15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
21.05.2021 представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання у якому просить залишити позовну заяву без розгляду, оскільки позивач пропустив строк звернення до суду, а саме: позивачу стало відомо про порушення його прав – 01.03.2021, в день видання наказу командира військової частини 9971 про звільнення, а звернувся до суду із позовом лише 30.04.2021, тобто із пропуском строку звернення до суду.
Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Суд звертає увагу, що предметом оскарження у даній справі є правовідносини щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби, передбачену ст.15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”.
Згідно з ч.1 ст.1 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 №108/95-ВР (далі - Закон №108/95-ВР) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до статті 2 Закону №108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, зокрема: основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій; інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
З аналізу вказаних норм Закону №108/95-ВР слідує, що одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби, передбачену ст.15 Закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” становить структуру заробітної плати.
При цьому, суд звертає увагу, що спеціальними нормами права у сфері порушення законодавства про оплату праці є норми КЗпП України.
Згідно з ч.2 ст.233 КЗпП України передбачено, що в разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 №8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред`явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов`язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Таким чином, в разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.
У зв`язку із зазначеним, суд звертає увагу відповідача, що ч.5 ст.122 КАС України є загальною нормою права та не застосовується до спорів щодо стягнення заробітної плати, незважаючи на те, що спірні правовідносини виникли під час проходження позивачем публічної служби.
Дані обставини вказують на необґрунтованість поданого представником відповідача клопотання про залишення без розгляду позовної заяви, а тому суд відмовляє у його задоволенні.
Керуючись статтями 122, 257, 260, 258 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Луцького прикордонного загону (військова частина 9971) Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Ю.Ю. Сорока
Судове рішення № 97905949, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 24.06.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 140/4596/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: