Вирок № 97904853, 22.06.2021, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/4288/21

Провадження №1-кп/265/497/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2021 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді - Міхєєвої І.М., яка здійснює кримінальне провадження одноособово,

за участю секретаря судового засідання Аргунової М.В.

розглянувши в приміщенні суду у спрощеному порядку кримінальне провадження за №42021052700000017 від 19.05.2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Маріуполя Донецької області, громадянки України, українка, незаміжньої, раніше не судимої, маючої на утриманні малолітню доньку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_1 беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повністю згодна із встановленими органом досудового розслідуванням обставинами скоєного нею, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченими ч.1 ст. 394 КПК України, і у присутності захисника адвоката Бережної М.І. подала письмову заяву про розгляд обвинувального акту відносно неї у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні за її відсутності.

Представник потерпілого Депаратаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради - Василів О.С. не заперечувала проти такого розгляду, про що надала відповідну заяву.

Ухвалою суду від 17 червня 2021 року за клопотанням прокурора, у відповідності до вимог ст.ст. 381, 382 КПК України, обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, призначено до судового розгляду без проведення судового розгляду у судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження.

За результатами спрощеного провадження, встановлено, що 06.06.2019 року, вдень, точний час не встановлений, ОСОБА_1 , з метою отримання державної допомоги на дітей одиноким матерям, звернулась до територіального відділу по роботі з громадянами Лівобережного району Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, який розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. Українського Козацтва, 51 та маючи умисел, спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами Державного бюджету України, з корисливим мотивом, в декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги, шляхом обману, що виразився у приховуванні відомостей про дохід, який впливає на призначення і розмір державної соціальної допомоги, власноручно внесла неправдиві відомості в Розділ II «Доходи членів сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім`ї, що проживають окремо (дружини, чоловіка, неповнолітніх дітей)», вказавши, недостовірні відомості за період з 01.12.2018 по 31.05.2019.

На підставі поданих декларацій про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги та заяв, рішенням Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради ОСОБА_1 , призначено державну допомогу на дітей одиноким матерям та за період з 01.06.2019 по 30.11.2019 виплачено на розрахунковий рахунок останньої державну соціальну допомогу на загальну суму 4276 грн. 56 коп., якою вона розпорядилась на власний розсуд.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Обставини вчинення ОСОБА_1 кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, не оспорюються учасниками судового провадження, про що свідчать додані до обвинувального акта їх письмові заяви.

З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали кримінального провадження надані органом досудового розслідування, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що подія кримінального правопорушення (проступку) мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_1 у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайстві), при обставинах встановлених органом досудового розслідування доведена повністю, поза розумним сумнівом, а дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч. 1 ст. 190 КК України.

Відповідно до ст. 65 КК України при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Призначаючи покарання суд враховує, що ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до кримінального проступку, щиро покаялась у вчиненому, на обліку в спеціалізованих медичних установах м. Маріуполя не перебуває, за місцем мешкання характеризується посередньо, не працює, має на утриманні малолітню доньку.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66 КК України є щире каяття та часткове добровільне відшкодування завданої майнової шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_1 відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.

З урахуванням даних про особу обвинуваченої, яка щиро покаялась у вчиненому, не працює, має на утриманні малолітню дитину, обставин вчиненого кримінального проступку, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді штрафу в межах санкції статті кримінального закону, за яким визнав її винуватою. При цьому вважає, що саме таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Вирішуючи питання про розмір штрафу, суд виходить з наступного.

За загальними правилом, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. (ч. 2 ст. 4 КК України).

Санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення, було передбачено покарання у виді штрафу у розмірі до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років.

01 липня 2020 року набули чинності зміни до ч. 1 ст. 309 КК України, згідно якими посилена відповідальність за вказане правопорушення та встановлено покарання у виді штрафу в розмірі від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років. (Закон №2617-VIII від 22 листопада 2018). При цьому даним законом диспозицію ч. 1 статті 309 КК України змінено не було.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України, Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Враховуючи, що санкцією ч 1. ст. 190 КК України, в редакції закону №2617-VIII посилена відповідальність обвинуваченого щодо покарання у вигляді штрафу, порівняно з редакцією що діяла до 01 липня 2020 року, то застосуванню в даному випадку підлягає санкція ч. 1 ст. 190 КК України в редакції закону, який діяв на момент скоєння обвинуваченою кримінального правопорушення (щодо розміру штрафу).

Запобіжний захід по даному кримінальному провадженню не застосовувався. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений. Речові докази та судові витрати відсутні.

Керуючись ст.ст.100, 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

На вирок учасниками кримінального провадження протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя, з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, а саме: вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо апеляційну скаргу не подано, то вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.М. Міхєєва.