Вирок № 97904816, 23.06.2021, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/4935/19

1-кп/264/108/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2021 р. Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Пустовойт Т.В., за участю секретарів судового засідання Дарменко В.В., Родіної Н.В., прокурорів Кассай А.Ю., Дженчако І.С., Попудько Г.А., Левченко Я.М., Даглі Є.К., потерпілої ОСОБА_1 , представника потерпілої Заволокіна Ю.Д., захисника Турченка О.В., обвинуваченого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019050800000509 від 21.03.2019 року, відносно

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Маріуполі Донецької області, громадянина України, із середньою освітою, працюючого слюсарем ККП «Маріупольтепломережа», раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , 20 березня 2019 року приблизно о 17-00 годині, знаходячись біля будинку №6 по вул.25-й Квартал в Кальміуському районі м.Маріуполя, в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_1 один удар відкритою долонею правої руки в ліву частину голови в область лівого вуха, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження, а саме забій головного мозку, вогнища забою скроневої та лобної долей праворуч, травматичний субарахноїдальний крововилив, пневмоцефалію, перелам склепіння та основи черепу (лінійний перелам лівої скроневої кістки з розповсюдженням на осередки соскоподібного відростку), крововилив в барабанну порожнину лівого вуха, синець в скроневій області зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння.

Кримінальна відповідальність за зазначене кримінальне правопорушення передбачена ч.1 ст.121 КК України, а саме за заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що суть пред`явленого обвинувачення йому зрозуміла, свою вину у вчиненні злочину не визнає. По суті пред`явленого обвинувачення пояснив, що 20.03.2019 року керував транспортним засобом, в машині знаходився сам. Під`їхав до четвертого під`їзду буд.1, побачив біля стовпа двох дівчат, одна з яких була потерпіла, інша як потім стало відомо на ім`я ОСОБА_3 . В той момент, як він здійснив поворот, ОСОБА_3 зробила шаг вперед до під`їзду та посковзнулась, а потерпіла впала на проїжджу частину, при цьому її голова залишилась на бордюрі а інша частина тіла на проїжджій частині. ОСОБА_3 намагалась її підняти, але сама впустила. Він зупинив машину та спостерігав протягом півтори хвилини. ОСОБА_3 посадила потерпілу навпочіпки, яка опинилась до нього спиною. В цей час, він побачив біля під`їзду третю дівчину, як потім дізнався на ім`я ОСОБА_4 , яка дивилась то на потерпілу то на машину. Він вимкнув мотор машини, ніяких ознак того, що бажає проїхати а ні потерпілій а ні її подругам не давав. Даша допила вміст стаканчика й стала йти в сторону потерпілої, обійшла дівчат, підійшла до його машини та вдарила рукою в області фари по крилу, показуючи жестами непристойні знаки та виражаючись нецензурною лайкою. Обвинувачений вийшов з машині з метою допомогти потерпілій сісти на лавку, побачив, що ОСОБА_3 змогла потерпілу підняти. Дівчини продовжували виражатись на його адресу нецензурною лайкою, на що він їм зробив зауваження та намагався повернутись до керма машині. В цей момент ОСОБА_4 нанесла йому три удари рукою стислою в кулак в лоб, четвертий удар попав в ніс. Ще один удар лівою ногою в колінну чашку правої ноги. З носа пішла кров. Він намагався схопити ОСОБА_5 за руку щоб утримати та передати поліції. Подзвонив дружині, пояснив, що відбувається. Відійшов у палісадник та впав, нога, куди нанесли удар, не рухалась. Побачивши це, ОСОБА_4 розбіглася й нанесла удар правою ногою, взутою у кросівок, у скроневу ліву частину голови, але він вспів підставити руки щоб запобігти удару. Опираючись на здорову ногу, піднявся та став йти до свого під`їзду, Даша продовжувала ображати лайкою. ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , яка її підтримувала, вже знаходились біля другого під`їзду, потерпіла погано себе почувала, мова була невиразною, без сторонньої допомоги пересуватися не могла. Проходячи повз них, він зупинився та зробив їм зауваження. ОСОБА_3 та потерпіла схопили його за куртку, ОСОБА_4 також схопила за куртку, стала наносити численні удари кулаками по голові та правій лопатці. В цей момент дружина вийшла з під`їзду, забігла за потерпілу й ОСОБА_3 , схопила ОСОБА_5 за волоси, запобігши таким чином нанесення йому ударів. Потерпіла та ОСОБА_3 продовжували тримати його за куртку, а ОСОБА_4 почала наносити руками численні удари дружині по грудній клітині. Він намагався її схопити, але та забігла за машину. Обвинувачений став викликати поліцію та відійшов з дружиною в сторону. ОСОБА_4 підійшла до потерпілої та кричала, що він попав на 1000 доларів, після чого викликала якогось хлопця на ім`я ОСОБА_7 . В нього знову пішла кров, він піднявся додому умитися. Через 2-3 хвилини вийшов у двір, приїхала поліція, зупинилась поряд з ним, підбігла ОСОБА_4 та звернулась до поліцейського, ОСОБА_7 , чого ти стоїш, бери палку, бий його та вези. Поліцейський намагався її заспокоїти, повернувся до обвинуваченого та спитав чи бив він їх. Потерпіла сиділа на лавці біля другого під`їзду, поліцейський намагався привести її до тями, в неї з вуха текла кров. Витерши вухо, він посвітив ліхтариком та сказав, що там нічого не має. Обвинувачений викликав поліцію та швидку допомогу для потерпілої, оскільки вона лежала. Нібито казала, що підуть додому, на він відповів, що приїде поліція, буде розбиратися. Підійшли двоє поліцейських, дівчина та хлопець, він розповів що трапилось. Приїхала швидка допомога, повели потерпілу у машину, оглянули, зовнішніх тілесних ушкоджень не встановили, забрали до лікарні. Доктору сказав, що дівчина впала біля стовпа. Куди ділись ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не знає. Вже знаходячись у гаражному кооперативі, йому був дзвінок з Кальміуського ВП. Прийшовши туди, надав пояснення, які зафіксували. Повернувся додому, біля під`їзду знаходились поліцейські, які описували події. Вони з дружиною підійшли, як потім дізналися до слідчого, спитали чи потрібні їх пояснення, оскільки були учасниками подій, на що той відповів відмовою. На другий день йому подзвонив поліцейський ОСОБА_7 і порадив проїхати в лікарню, відвідати потерпілу. Він відповів, що не вважає себе винним в тому що сталося, але через годину він поїхав у нейрохірургію. Побачивши його, потерпіла здивувалась й сказала, що це вони винні у всьому, після чого її хлопець прикрив їй рукою рота. Коли він вийшов на вулицю, там була ОСОБА_4 та мати потерпілої, яка пояснила, що у її дочки черепно-мозкова травма, грошей на лікування немає. Я запропонував допомогу, на що вона відповіла, що подумає та подзвонить. Ніяка сума не обговорювалась. Через деякий час, ввечері був дзвінок від матері потерпілої, він з дружиною вийшов у двір, де були дідусь потерпілої, її мати та молодий хлопець, вони попросили розповісти як все відбувалось, запропонували вирішити мирним шляхом. Вони розійшлись, а наступного дня подзвонила мати потерпілої, сказала що написала заяву в райвідділі , на що обвинувачений відповів зустрінемось в суді. На питання суду зазначив, що в поліцію з приводу спричинення йому тілесних ушкоджень не звертався, не вважав потрібним. Ніяких ударів потерпілій не наносив й не намагався. Потерпіла впала на тому ж місці де лежала на спині. Відвідував у лікарні та пропонував допомогу з людських міркувань. Але ніяких грошей не давав, ліки не сплачував, казав, що сплатить на підставі чеків, тільки тому, що у потерпілої не було грошей. При призначенні покарання просив врахувати, що він працює й на його утриманні фактично перебуває онук, а також, що у майбутньому він відшкодує потерпілій шкоду.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначила, що 20 березня 2019 року вона разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 домовились зустрітись та піти гуляти. Втрьох приїхали на АДРЕСА_2 зайшла до якоїсь установи, вони її чекали. Після цього вирішили випити, зайшли до магазину «АТБ» розташованого по вул.Карписького, купили пляшку коньяку «Болград» 0,5л, пляшку «Пепси», шість склянок. Приблизно було 15-30 год., вона запропонувала дівчатам піти розпити у якійсь двір, де мало людей. Вони прийшли у двір будинку АДРЕСА_3 , сіли на лавку та стали розпивати спиртне. Через півтори години вони допили коньяк, вона вжила трохи більше ніж 150 грам, почувала себе адекватно, їй стало погано, почало нудити, разом з ОСОБА_3 відійшла від лавки у протилежну сторону, присіла на газоні. Через деякий час до них підійшла ОСОБА_4 , і в цей момент у двір заїхала машина марки «Жигули» жовтого кольору, зупинилась перед ними, вийшов водій-обвинувачений, став питати чому ми тут стоїмо та заважаємо йому проїхати, на що вона відповіла, що їй погано. Обвинувачений став кричати та ображати їх, виражатись нецензурною лайкою, вони також у відповідь, почався конфлікт. Підійшов до нею, намагався схопити за куртку. Побачивши це, ОСОБА_4 підбігла та нанесла йому удар кулаком в область носа, після цього він побіг за нею. Вона з ОСОБА_3 пішли з двору у напрямку зупинки, обвинувачений пішов за ними. Стали втікати від нього, він побіг за ними, першою схопив ОСОБА_3 , наніс їй удар кулаком у ніс, полилась кров. Вона підійшла до них, стала кричати, виражатися нецензурною лайкою. В цей момент, обвинувачений розвернувся та вдарив її долонею в ліве вухо та скроневу частину голови, від чого вона відчула оглушення, підкосились ноги, впала та знепритомніла. Зі слів подруг відомо, що вони її підхопили, притягнули на лавку, викликали швидку допомогу, з приїздом якої вона прийшла до тями, все відбувалось як в тумані. Приїжджав поліцейський, знайомий ОСОБА_10 , однак вона його не бачила. Дівчини розповіли лікарю що трапилось. Її посадили у карету швидкої допомоги та відвезли у лікарню №2. Усвідомлювати почала вже в лікарні, їй зробили томограму, лікар сказав в неї у лівій частині голови тріщина, з 20 березня по 10 квітня знаходилась на стаціонарному лікуванні у відділенні нейрохірургії, з 10 по 30 квітня лікувалась амбулаторно, приймала ліки. Дуже важко сприймала оточуюче середовище, відчувала фізичну біль, приймала сильні лікуючі препарати, все було як в тумані, була незначна втрата пам`яті та протягом півроку слуху, внаслідок чого, необхідно відвідувати лорлікаря. Обвинувачений витрати на лікування не відшкодовував, ніякої допомоги не надавав, жодних вибачень не приніс. Наполягала на суворій мірі покарання та просила задовольнити цивільний позов, стягнути з нього заявлену суму.

Не зважаючи на невизнання вини обвинуваченим, на підтвердження встановлених судом обставин вчинення винним кримінального правопорушення свідчать докази, дослідженні під час судового розгляду у порядку ст. 94 КПК України, а саме:

- Покази свідка ОСОБА_11 яка вказала, що 20.03.2019р. приблизно у 14 – 15 год. зустрілась у центрі з потерпілою та ОСОБА_12 , яка сказала, що їй потрібно з`їздити на відмітку до інспекції у Кальміуський район. Вони поїхали разом, чекали ОСОБА_5 , після чого зайшли до магазину «АТБ», купили пляшку коньяку 0,5л, пляшку пепсі 1л та склянки. Пройшли поряд у двір п`ятиповерхівки, сиділи на лавці, розпивали спиртне, ОСОБА_13 стало погано, відійшла до дерева, присіла на проїзній частині, вона пішла за нею, в цей момент у двір заїхала машина, зупинилась, за кермом був обвинувачений. Вона з потерпілою стали відходити, водій посигналив, й остання показала непристойний жест, на що він вийшов з машині та почав лаятись, намагаючись ОСОБА_13 схопити за комір. ОСОБА_4 стала на його адресу висловлюватись нецензурною лайкою, почався конфлікт в ході якого остання вдарила обвинуваченого кулаком у ніс, він став за нею бігати, потім пішов за ними з потерпілою, наздогнавши, наніс їй удар кулаком лівої руки у праву сторону носу. В той момент, коли відвернулась, почула якийсь звук, побачила, що у ОСОБА_13 підкосились ноги та вона падає. Момент нанесення удару потерпілій не бачила, чула хлопок. Обвинувачений намагався її підняти. Коли підбігла, побачила, що у потерпілої тече з вуха кров. Підбігла й ОСОБА_4 , якій вона сказала викликати швидку. Вони перенесли ОСОБА_13 і поклали на лавку. Хвилин через десять приїхав поліцейський, знайомий ОСОБА_10 , розповіли йому що сталось. Олену привели до тями, вона була без свідомості. Поліцейський запропонував їй піти, щоб уникнути проблем. ОСОБА_13 побачила у лікарні через два дні, виглядала жахливо, з її слів, вона не чула на одне вухо, перший час пересуватись було боляче, відбувались запаморочення, пролежала в лікарні біля місяця. Працівники поліції проводили з нею слідчі дії, а саме впізнання та слідчий експеримент. Після нанесеного їй удару, залишився синець, але за медичною допомогою не зверталась, не хотіла додаткових проблем;

- Покази свідка ОСОБА_12 , яка надала аналогічні пояснення за обставинами. Крім того, зазначила, що удар потерпілій обвинувачений наніс у дворі, вона упала на бік. Коли приїхав її знайомий поліцейський, потерпіла була без свідомості, до нанесення обвинуваченим удару, могла самостійно пересуватись, поводила себе адекватно;

- Покази свідка ОСОБА_14 , яка пояснила, що ОСОБА_2 знає біля вісімнадцяти років, може охарактеризувати як позитивну особу, є її сусідом, який проживає на першому поверсі, а вона на другому, балкон її квартири виходить у двір. Так, у середині березня місяця 2019р., ще була денна пора доби, вийшла на балкон побачила обвинуваченого, на ньому була кров, також біля другого під`їзду побачила трьох дівчат, одна з яких падала на люк, а дві інші намагались її підняти, пізніше її забрала швидка допомога. Момент коли обвинувачений до них підходив та нанесення йому ударів не бачила;

- Покази свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що 20 березня 2019р. приблизно о 17 год. чоловік ОСОБА_2 привіз її з онуком додому, сам поїхав купити малому цукерок, дівчат не бачила, через 15 хв. подзвонив, сказав, що на нього напали, просив принести ганчірку. Вона вибігла на вулицю, побачила як біля другого під`їзду стоїть чоловік, дві дівчини, які тримали його за куртку, одна наносила чоловіку удари по голові, спині. Вона схопила ОСОБА_5 за волосся та відтягнула, на що та почала бити її. Чоловік захистив, прикрив собою, ОСОБА_4 побігла до під`їзду. Повернувшись побачили, що потерпіла лежить на люку, чоловік викликав швидку та поліцію. Була сильно п`яна, трималась за куртку чоловіка, повернута була до нього обличчям, момент як вона впала не бачила, лежала на металевому люку на спині, голова була на асфальті, якийсь час вона була без свідомості. Вона обійшла її, подивилась на вухо, крові не було. Вони з чоловіком пішли додому, щоб умився, потім знову вийшли, ОСОБА_16 і ОСОБА_4 підняли потерпілу, посадили її на лавку, вони допомоги потерпілій не надавали, чекали швидку та поліцію. Приїхав поліцейський, знайомий ОСОБА_10 , розпитав, що сталось, розмовляв з ОСОБА_3 , після чого сказав їй йти додому. По приїзду лікар оглянув потерпілу, сказав, що тілесних ушкоджень немає, поліцейський розписався. ОСОБА_4 побула ще деякий час й пішла. Чоловік поїхав у гараж, звідки подзвонив и сказав, що його викликали до райвідділу, де він намагався подати заяву, на що отримав відповідь, що досить його показів. Наступного дня чоловіку подзвонив цей же поліцейський, сказав поїхати до лікарні, відвідати потерпілу. У лікарні зустріли маму потерпілої, яка зазначила, що на лікування витратили 2000грн. та попросила відшкодувати, але ми попросили чеки, бажали впевнитись, що витратили саме таку суму. Через деякий час, знову зустрічались декілька разів з мамою потерпілої за її проханням, вона просила 30 000 грн. за лікування, реабілітацію та моральну шкоду, на що чоловік відповів зустрінемось в суді. Зазначила, що чоловік удару по голові потерпілій не наносив, за медичною допомогою не звертався, з якої причини їй невідомо, не бачила щоб потерпіла спричиняла тілесні ушкодження;

Відносно пояснень свідка ОСОБА_15 потерпіла заперечувала, вказавши, що свідка в той день не бачила.

- Покази свідка ОСОБА_17 , який пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідом по гаражу, 20.03.2019 року, приблизно о 16-50 год. заїхав у двір буд.6, попереду побачив дівчат, які перебували у стані алкогольного сп`яніння, одна лежала на дорозі а дві інші намагались її підняти. Підійшов до домофону, поцікавився у дружини ОСОБА_18 чи буде вона вранці їхати на роботу. Одна з дівчат відійшла до лавки, а друга залишалась з тою, що лежала, голова в неї була на бордюрі, а тулуб на проїзній частині, чи була вона у свідомості не знає, дівчини знаходились від нього на відстані 25-30 метрів. Поїхав з двору, з ОСОБА_18 не бачився;

Відносно пояснень даного свідка потерпіла ОСОБА_1 заперечувала, зазначивши що до появи обвинуваченого свідомість не втрачала, не падала. Ані даного свідка, ані його машину взагалі не бачила.

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні 12019050800000509 від 21.03.2019 року, з якого вбачається, що 21.03.2019р. до чергової частини Кальміуського ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області надійшло повідомлення з Маріупольської лікарні №2 про те, що до нейрохірургічного відділення доставлена громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з діагнозом: ВЧМТ, забиття головного мозку, перелам основи кісток черепу. Встановлено, що вказані ушкодження потерпіла отримала внаслідок удару долонею правої руки невідомим чоловіком в область лівої скорневої голови потерпілої та послідуючого її падіння головою на асфальтоване покриття, що мало місце біля будинку №6 по вул.25-й Квартал, м.Маріуполя;

- Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань в кримінальному провадженні 12019050800000509 від 21.03.2019 року, з якого вбачається, що 20.03.2019 року приблизно о 17-00 годині, ОСОБА_2 , перебуваючи біля будинку АДРЕСА_4 , в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс потерпілій ОСОБА_1 один удар відкритою долонею правої руки в ліву частину голови в область лівого вуха, внаслідок чого спричинив останній тілесні ушкодження, а саме забій головного мозку, вогнища забою скроневої та лобної долей праворуч, травматичний субарахноїдальний крововилив, пневмоцефалію, перелам склепіння та основи черепу (лінійний перелам лівої скроневої кістки з розповсюдженням на осередки соскоподібного відростку), крововилив в барабанну порожнину лівого вуха, синець в скроневій області зліва, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння;

- Рапорт чергового РУ Харабуга Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області, згідно якого 20.03.2019 року о 19-20год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 20.03.2019 року о 19-20год. за адресою: АДРЕСА_5 ОСОБА_19 , Потерпіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Діагноз: баротравма лівого вуха, зчмт?, закритий перелам кісток черепу?, алкогольне сп`яніння, консультація лор, залишена у нейрохірургії. Лікар повідомив що о 17-00 год., по АДРЕСА_6 вдарив невідомий;

- Рапорт працівника ЧЧ Кальміуського ВП ГУНП в Донецькій області Харабуга О.О. , згідно якого 20.03.2019 року о 20-25 год. надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 20.03 2019 року о 20-24 год. за адресою: АДРЕСА_6 , потерпіла ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_7 . Діагноз: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма, забиття головного мозку, перелом основи черепу. Пояснення: о 17-10 год. на АДРЕСА_6 вдарив невідомий, чим саме невідомо. Чи щось забрав невідомо. Потерпіла знаходиться у свідомості. Доставлена о 18-55 год. Госпіталізована у нейрохірургічне відділення ОЛІЛ. Заявник: ОСОБА_20 , орган охорони здоров`я;

- Заява ОСОБА_1 датована 21.03.2019 року, в якій вона просить притягти до кримінальної відповідальності невідому особу, яка 20.05.2019 року приблизно о 17-00 год. біля буд.6 по вул.25-й Квартал в Кальміуському районі м.Маріуполя намагався спричинити їй тілесні ушкодження та фізичну біль, вдарив її відкритою долонею у ліву частину голови, в області вуха;

- Протокол огляду місця події від 20.03.2019 року із фототаблицею до нього. Предметом огляду є відкрита ділянка місцевості, розташована біля будинку АДРЕСА_4 . Навпроти вказаного будинку зі сторони подвір`я, навпроти другого під`їзду, мається «Т-образне» перехрестя асфальтованої дороги, в центрі якого мається металева кришка каналізаційного люку, яка на момент огляду повністю закрита та прилягає до покриття. На відстані 11м від вказаної кришки каналізаційного люку в сторону будинку біля 2-го під`їзду мається дерев`яна лавка;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 11.04.2019 року, зафіксований на відеозапис за допомогою відеокамери та у відповідному протоколі, в ході якого потерпіла ОСОБА_1 вказала на механізм та локалізацію заподіяння їй тілесних ушкоджень обвинуваченим;

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 16.04.2019р., із фототаблицею до нього, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_12 у присутності понятих, заявила, що серед пред`явлених осіб вона впізнала за ознаками чоловіка під №2, як того, який наприкінці березня 2019р. біля одного з будинків по АДРЕСА_8 наніс один удар рукою в область голови її подруги ОСОБА_1 , від чого остання отримала тілесні ушкодження. Під номером 2 у порядку зліва направо зазначений ОСОБА_2 ;

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 16.04.2019р., із фототаблицею до нього, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_1 у присутності понятих, заявила, що серед пред`явлених осіб вона впізнала за ознаками чоловіка під №2, як того, який у березні 2019р. перебуваючи по вул.25-й Квартал м.Маріуполь наніс їй удар відкритою долонею правої руки в ліву щоку, від чого вона впала та втратила свідомість. Під номером 2 у порядку зліва направо зазначений ОСОБА_2 ;

- Протокол пред`явлення особи для впізнання від 23.04.2019р., із фототаблицею до нього та відеофіксацією, з якого вбачається, що свідок ОСОБА_11 у присутності понятих, захисника Турченко О.В., заявила, що серед пред`явлених осіб вона впізнала за ознаками чоловіка під №4, як того, який приблизно 21 березня 2019 року, перебуваючи у Кальміуському районі м.Маріуполь, конкретне місце свідок зможе показати візуально, вдарив її та в ході конфлікту вдарив її подругу ОСОБА_21 . Під номером 4 у порядку зліва направо зазначений ОСОБА_2 ;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 23.04.2019 року, зафіксований у відповідному протоколі, в ході якого свідок ОСОБА_11 вказала обставини, при яких потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесних ушкоджень обвинуваченим;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 07.05.2019 року, зафіксований на відеозапис та у відповідному протоколі, в ході якого свідок ОСОБА_12 зазначила обставини спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 та вказала на механізм й локалізацію заподіяння обвинуваченим тілесних ушкоджень потерпілій;

- Протокол тимчасового доступу до речей від 24.04.2019 року, згідно якого на підставі ухвали слідчого судді Ілічівського районного суду м.Маріуполя від 23.04.2019 року старша медична сестра КЗОЗ «Донецька обласна лікарня інтенсивного лікування» ОСОБА_22 у приміщенні свого кабінету надала медичну карту стаціонарного хворого №4134/365 на ім`я ОСОБА_1 ;

- Висновок експерта №242 від 23.05.2019 року, відповідно до якого надані медична карта стаціонарного хворого №4134/363 КЗОЗ ОЛІЛ м.Маріуполя, завірені копії протоколу слідчого експерименту і стенограми до нього за участю потерпілої ОСОБА_1 . При судово-медичному обстеженні будь яких видимих тілесних ушкоджень в указаних місцях при огляді не виявлено. Тілесні ушкодження, що були виявлені у ОСОБА_1 при зверненні по медичну допомогу: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма: забій головного мозку, вогнища забою скроневої та лобної долей праворуч, травматичний субарахноїдальний крововилив, пневмоцефалія, перелам склепіння та основи черепу (лінійний перелам лівої скроневої кістки з розповсюдженням на осередки соскоподібного відростку – згідно даним КТ від 20.03.2019р.), крововилив в барабанну порожнину лівого вуха, синець в скроневій області зліва, утворилися в результаті однієї дії тупого предмету, можливо в зазначений термін, при описаних обставинах ухвалою суду, а також при обставинах, вказаних оглянутою, і по ступеню тяжкості відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення, згідно п.п.б) п.2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України 17.01.1995 року, не виключена можливість утворення визначених тілесних ушкоджень від одноразового удару відкритою долонею руки дорослого чоловіка з розмаху, тобто при обставинах та в термін, на які вказує ОСОБА_1 в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 11.04.2019 року. Вищевказані тілесні ушкодження не могли утворитись при падінні з положення стоячи на асфальтне покриття та послідуючого удару о нього головою;

- Висновок експерта №283 від 23.05.2019 року, з якого вбачається, що з представлених медичної карти стаціонарного хворого №4134/363 КЗОЗ ОЛІЛ м.Маріуполя, завірених копій протоколу слідчого експерименту і стенограми до нього за участю потерпілої ОСОБА_1 , протоколу слідчого експерименту і стенограми до нього за участю свідка ОСОБА_12 , експерт прийшов до висновку, що не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_1 при зверненні по медичну допомогу, при обставинах, на які вказує свідок ОСОБА_12 в ході проведення слідчого експерименту за її участю від 07.05.2019 року;

- Постанова слідчого СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області від 29.05.2019 року, згідно якій під час досудового розслідування проведено комплекс слідчих дій та СМЕ потерпілої ОСОБА_1 , в результаті чого встановлений факт умисного спричинення тілесних ушкоджень та кримінальне правопорушення перекваліфіковано зі ст.128 КК України на ч.1 ст.121 КК України;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 12.06.2019 року, зафіксований на відеозапис та у відповідному протоколі, в ході якого підозрюваний ОСОБА_2 у присутності понятих, за участю захисника Турченка О.В., статистів, продемонстрував обставини за фактом спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 ;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 14.06.2019 року, зафіксований на відеозапис та у відповідному протоколі, в ході якого свідок ОСОБА_17 у присутності понятих, за участю статистів, зазначив обставини за фактом спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 ;

- Слідчий експеримент проведений слідчим СВ Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області 21.06.2019 року, зафіксований на відеозапис та у відповідному протоколі, в ході якого свідок ОСОБА_23 у присутності понятих, за участю захисника Турченка О.В., зазначила обставини за фактом спричинення тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_1 ;

- Висновок судово-медичного експерта №420 від 24.06.2019 року, згідно якого, експерту відповісти на питання, чи могли наявні у ОСОБА_1 тілесні ушкодження утворитись за обставин на які посилаються обвинувачений ОСОБА_2 , свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_23 під час проведення слідчих експериментів за їх участю, не надалось можливим, так як дані слідчі експерименти не інформативні, а саме відсутній механізм утворення тілесних ушкоджень відсутній;

- Довідка КЗОЗ «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь», згідно якої фактичні витрати на лікування ОСОБА_1 , яка перебувала на стаціонарному лікуванні КЗОЗ «ОЛІЛ м.Маріуполь» в нейрохірургічному відділенні з 20.03.2019 року по 10.04.2019 року склали 8078,52 грн.

За вимогами ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

Аналіз кожного доказу окремо та в їх сукупності, які не суперечать один одному, а навпаки доповнюють, дає підстави суду для висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 в ході конфлікту, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи умисно, наніс потерпілій ОСОБА_1 удар відкритою долонею правої руки в ліву частину голови в область лівого вуха, внаслідок чого спричинив останній тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Таким чином, оцінюючи надані сторонами кримінального провадження докази, кожен з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого злочину, є повністю доведеною, та його дії правильно кваліфікованими за ч.1 ст.121 КК України як заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

До позиції обвинуваченого ОСОБА_2 , що він не наносив потерпілій удар й не намагався цього зробити, суд ставиться критично і оцінює її як спосіб захисту та спробу уникнути, передбаченої законом відповідальності, з огляду на наступне.

Допитана в судовому засіданні лікар судово-медичний експерт ОСОБА_24 вказала, що враховуючи характер та відсутність будь яких тілесних ушкоджень голови та обличчя потерпілої, використовуючи надані медичні документи, письмові докази та пояснення, прийшла до висновку про спричинення тілесних ушкоджень від одноразового удару відкритою долонею руки дорослого чоловіка з розмаху. При огляді у потерпілої був сінець на скроні, що і є місцем прикладання сили. Скронева ділянка малодоступна при падінні, вона не є виступаючою частиною. С цих підстав, версія що тілесні ушкодження могли утворитись при падінні з положення стоячи на асфальтне покриття та послідуючого удару о нього головою, виключається, оскільки пошкодження були б більш масивні.

Свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які були очевидцями подій та обставин щодо спричинення потерпілій тілесних ушкоджень, при проведенні слідчих дій за їх участю, у тому числі слідчі експерименти, впізнали обвинуваченого, показали місце, обставини, механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 обвинуваченим, а також надали покази, які повністю підтверджуються та збігаються з висновками судово-медичних експертиз, згідно яких виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли утворитися при обставинах на які посилалися свідки.

Показання обвинуваченого ОСОБА_2 щодо обставин при яких потерпілій ОСОБА_1 були спричинені тілесні ушкодження в повній мірі спростовуються поясненнями самої потерпілої, яка в ході судового слідства вказала як обвинувачений розвернувся та вдарив її долонею в ліве вухо та скроневу частину голови, від чого вона відчула оглушення, підкосились ноги, впала та знепритомніла. Такі ж пояснення вона вказувала під час госпіталізації, під час проведення слідчого експерименту за її участю. Більш того, послідовні покази потерпілої повністю знайшли своє підтвердження у висновках судово-медичних експертиз, згідно яких, виявлені у потерпілої тілесні ушкодження могли бути заподіяні при обставинах на які вона посилалась в ході слідчого експерименту.

Умисне заподіяння тяжкого тілесного ушкодження з об`єктивної сторони характеризується протиправним посяганням на здоров`я іншої людини, шкідливими наслідками, що настали для здоров`я потерпілого, у вигляді заподіяння тілесних ушкоджень, встановлення причинного зв`язку між зазначеним діянням та наслідками.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_2 , розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, які були активними, завдав один удар відкритою долонею правої руки в ліву частину голови в область лівого вуха потерпілій ОСОБА_1 , яка при цьому не чинила опору; після вчиненого обвинувачений не сприйняв заходів щодо надання первинної допомоги.

Тобто наслідки сукупності протиправних умисних дій обвинуваченого ОСОБА_2 достатньо очевидно дають підстави вважати, що заподіяння тілесних ушкоджень призводить до таких змін стану здоров`я потерпілої, які зазначено в обвинувальному акті.

До показів свідків ОСОБА_15 , ОСОБА_17 та ОСОБА_23 в частині обставин за яких потерпілій спричинені тілесні ушкодження, суд ставиться критично, оскільки зазначені особи є рідними та знайомими обвинуваченого, а отже безпосередньо зацікавлені в результаті справи.

Захисник Турченко О.В. в судовому засіданні стверджував, що надані стороною обвинувачення докази не доводять вини ОСОБА_2 , посилаючись на практику Верховного суду, просив визнати такі докази як стенограми до протоколів слідчого експерименту та висновки експертів, які посилалися на стенограму як підстава для надання висновку, недопустимими. Також зазначив, що в експертних висновках відсутні аналіз проведеного дослідження, посилання на використані методики, що порушує вимоги ст.102 КПК України.

За ч.2 ст.89 КПК України у разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Докази повинні бути отримані тільки із тих процесуальних джерел, що вказані в ч.2 ст.84 КПК. Перелік їх вичерпаний і не підлягає поширювальному тлумаченню.

Стаття 105 КПК України передбачає, особою, яка проводила процесуальну дію, до протоколу долучаються додатки. Додатками до протоколу можуть бути, зокрема: стенограма, аудіо-, відеозапис процесуальної дії.

Згідно наведених процесуальних вимог закону, суд приходить до висновку, що стенограми до протоколів слідчих експериментів є належним та допустимими доказами, які безпосередньо досліджувались судом в судовому засіданні та експертами при наданні судово-медичних висновків. Ознак недопустимості, передбачених процесуальними вимогами суд не вбачає.

Інструкцією «Про проведення судово-медичної експертизи» №6 від 17.01.1995 року передбачено, що судово-медична експертиза проводиться з метою дослідження на підставі спеціальних знань матеріальних об`єктів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває в провадженні органів дізнання, слідчого, прокурора чи суду. Судово-медична експертиза виконується згідно з Законом України «Про судову експертизу», процесуальним

законодавством, іншими законодавчими актами, міжнародними договорами та угодами про взаємну правову допомогу і співробітництво, що регулюють правовідносини у сфері судово-експертної діяльності, даною Інструкцією та нормативними документами, затвердженими наказом МОЗ України №6 від 17 січня 1995 року.

Особою, що проводить дізнання, слідчим, прокурором, суддею чи судом можуть бути призначені первинна, додаткова та повторна судово-медична експертиза. Додаткова судово-медична експертиза доручається експерту(експертам), що проводив (проводили) первинну експертизу, або іншому (іншим) експерту (експертам). При проведенні експертизи судово-медичний експерт має право ознайомлюватись з матеріалами справи, що стосуються експертизи. Якщо наданих матеріалів недостатньо для вирішення поставлених перед експертом питань, він має право порушувати клопотання перед особою, яка призначила експертизу, про надання додаткових матеріалів та документів, які необхідні для її проведення. Експерт

також має право просити особу, яка призначила експертизу, уточнити або пояснити питання, запропоновані йому для вирішення при виконанні експертизи.

Структура дослідної частини визначається видом експертизи, що виконується. Обсяг необхідних відомостей, які повинні міститися в дослідній частині кожного виду експертизи, регламентуються правилами проведення окремих видів експертиз, що затверджені наказом МОЗ України N 6 від 17 січня 1995 року. Підсумки судово-медичної експертизи складаються на підставі фактичних даних, отриманих у процесі проведення експертизи та експертного аналізу обставин справи. Оформлення висновку регламентується вимогами процесуального законодавства України.

Лікарі судово-медичні експерти КЗОЗ «Донецьке обласне бюро СМЕ» ОСОБА_24 та ОСОБА_25 , які допитані в судовому засідання надали аналогічні пояснення, вказавши, що для надання висновків та відповіді на поставлені питання в них було достатньо даних та матеріалів кримінального провадження. Що стосується використання стенограми при складанні висновку, то це не суперечить вимогам Наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995 року.

Таким чином, критичні зауваження захисту щодо якості експертних досліджень та достовірності їх висновків є неспроможними. Експертизи проведені судово-медичними експертами, лікарем та завідувачем відділу судово-медичної експертизи потерпілих, обвинувачених та інших осіб Донецького обласного бюро судово-медичної експертизи, які мають вищу медичну освіту, кваліфікацію експерта за відповідною спеціальністю. З огляду на це, суд констатує відсутність розумних сумнівів щодо їх компетентності.

Експертами досліджено всі надані їм об`єкти, що були достатніми для відповідних висновків, які містять вичерпні відповіді на поставлені перед ними питання. Порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення й проведення експертизи, та обставин, що виключали участь експерта у справі, відсутні.

Експертні висновки чітко викладені, мають однозначний, конкретний характер, достатньо обґрунтовані та узгоджуються з іншими матеріалами справи, що виключає сумніви щодо їх правильності.

При призначенні виду та міри покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст.50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

Так, ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин проти життя та здоров`я особи, вперше притягається до кримінальної відповідальності, на обліку в спеціалізованих медичних установах міста не перебуває, одружений, зі слів утримує онука, за місцем роботи характеризується позитивно, як грамотний, кваліфікований фахівець, порушень трудової дисципліни не мав, у колективі підтримує доброзичливі відносини, за місцем проживання зарекомендував себе з посередньої сторони, у вживанні спиртних напоїв і наркотичних речовин помічений не був, скарги з боку сусідів та родичів не надходили, за адміністративні правопорушення не притягувався. За побутовою характеристикою також характеризується не конфліктна особа, гарний господар, приймав участь у вирішенні побутових питань.

Обставини пом`якшуючі покарання ОСОБА_2 судом не встановлені.

Обставини, що обтяжують покарання, також відсутні.

Також, суд враховує, думку потерпілої, яка просила призначити обвинуваченому сувору міру покарання, при цьому врахувати, що останній витрати на лікування не відшкодовував, ніякої допомоги не надавав, жодних вибачень не приніс.

За таких обставин, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України покарання у виді позбавлення волі з відбуттям покарання у виконавчій установі, оскільки саме таке покарання буде відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особі обвинуваченого та буде необхідним і достатнім для досягнення мети не лише кари, а й буде слугувати для виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів, зазначивши при цьому про відсутність підстав застосування відносно обвинуваченого ст.ст.69,75,76 КК України.

Суд не знаходить підстав для застосування положень ст.75 КК України, згідно з якими, в разі, якщо суд при призначенні передбачених цією нормою виду та міри покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

Суд врахує позитивні характеристики обвинуваченого, відсутність судимостей та спосіб життя, який відповідає загальновизнаним нормам, але ці обставини не є достатніми для висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання.

Ключовим для такого висновку є ставлення винної особи до вчиненого нею злочину.

Суд не побачив, що обвинувачений щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілій, бажає виправити наслідки вчиненого, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обвинувачений не намагався будь-яким чином допомогти потерпілій, як після скоєння злочину, так і під час розгляду кримінального провадження. Навпаки потерпіла в судовому засіданні зазначила, що поведінка обвинуваченого, як на досудовому розслідуванні, так і під час судового розгляду не свідчила про наявність каяття. З його боку не зроблено жодної спроби для вибачення, відшкодування шкоди, хоча б на лікування.

Виходячи з цих обставин, потерпілою ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 понесені нею витрати на лікування та обстеження в розмірі 2385,45 грн., на підтвердження чого надала відповідні чеки та квитанції, а також моральну шкоду, розмір якої вона оцінює в сумі 150 000 грн. В обґрунтування вимог по відшкодуванню моральної шкоди зазначила, що внаслідок незаконних дій обвинуваченого, що потягли за собою спричинення їй тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння і пов`язаних з травмою головного мозку, перенесла сильний фізичний біль, перенесла емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, образи, обурення, тривоги та страху за своє здоров`я та життя. Через отриманні травми проходила стаціонарне лікування, терпіла болісні лікувальні та діагностичні процедури. Впродовж всього періоду лікування відчувала себе незручно, вимушена була пристосовуватись до негативних умов існування. Наслідки перенесених поранень і психологічної травми призвели до появи у неї негативних психосоматичних та психоемоційних змін, потягли за собою нераціональне витрачання її життєвого часу, та в подальшому можуть вимагати регулярного профілактичного лікування, що призведе до додаткових матеріальних витрат і моральних переживань.

Крім того, прокурором заявлено позов в інтересах Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину в розмірі 8078,52 грн.

Згідно відповіді КЗОЗ «Обласна лікарня інтенсивного лікування м.Маріуполь», ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 20.03.2019 року до 10.04.2019 року, загальна вартість лікування за 21 ліжко-день складає 8078,52 грн. Лікувальна установа фінансується із обласного бюджету.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно пунктів 8 та 9 ч.2 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної шкоди. Згідно ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

За нормами ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала.

Як роз`яснено у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд зауважує, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної школи не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз, хоча у будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Виходячи з вищезазначених норм законодавства, суд вважає, що в результаті протиправних дій відповідача, які потягли за собою спричинення тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і пов`язаних з травмою головного мозку позивачу ОСОБА_1 , внаслідок чого спричинена моральна шкода, яка виразилась в фізичному болі й душевних стражданнях, розпачі, тяжкому стресі, нервових розладах, суцільній депресії. Потерпіла втратила спокійний сон, її психічний стан здоров`я суттєво порушився.

Крім того, позивачки збентежені поведінкою та відношенням обвинуваченого до того, що трапилось, оскільки останній на момент звернення з позовом не сплатив жодної копійки в рахунок відшкодування шкоди, не надав їй допомоги ані на місці скоєння кримінального правопорушення, ані в подальшому в лікарні, не цікавився станом її здоров`я, не брав участі у її одужанні та реабілітації, і навіть не вибачився за скоєне.

Водночас, суд у достатній мірі враховує майновий стан обвинуваченого ОСОБА_2 , дані про його особу та наявність встановлених обставин, які впливають на рішення суду, при цьому керується принципами розумності, виваженості та співмірності заподіяної шкоди, й приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та визначення розміру відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 60 000 грн.

Факт понесення ОСОБА_1 витрат на лікування та обстеження в розмірі 2385,45 грн. підтверджується відповідними чеками та квитанціями, в зв`язку з чим зазначена сума повинна бути стягнута з відповідача повністю.

Також, задоволенню підлягають позовні вимоги прокурора в інтересах Донецької обласної державної адміністрації про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_1 в розмірі 8078,52 грн., як такі, що є повістю обґрунтованими.

Судові витрати по справі відсутні.

Речові доказ по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.100, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 7 (сім) років з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Після набрання вироком законної сили доручити Відділу поліції №1 Маріупольського районного управління поліції ГУНП в Донецькій області затримати ОСОБА_2 та доставити його до місця відбування покарання через Державну установу «Маріупольський слідчий ізолятор».

Строк покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 по кримінальному провадженню не продовжувався.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на відшкодування моральної шкоди суму в розмірі 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень 00коп.).

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ІПН: НОМЕР_2 ) на відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 2385,45 грн. (дві тисячі триста вісімдесят п`ять гривень 45коп.)

Позовні вимоги прокурора в інтересах Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави в особі Донецької обласної державної адміністрації (р/р №35416018112896, банк одержувач - ДКСУ м.Києва, ЄДРПОУ 03098229, МФО 820172, призначення платежу: відшкодування у обласний бюджет коштів за лікування потерпілої) грошові кошти в сумі 8078,52 грн. (вісім тисяч сімдесят вісім гривень 52 коп.)

На вирок суду може бути подана апеляція до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд м.Маріуполя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя : Пустовойт Т. В.