Рішення № 97903872, 25.06.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/11782/21

Провадження №2-а/522/295/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року

Приморський районний суд м. Одеси:

під головуванням судді Абухіна Р.Д.,

за участю секретаря судового засідання Баланюк Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області звернулось до суду з адміністративним позовом до громадянина Республіки Туркменистану ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Зазначивши, що в результаті проведеної перевірки наявних документів та відібраних пояснень у відповідача було встановлено, що відповідач порушив правила перебування іноземців в Україні – ухилився від виїзду після закінчення терміну перебування. Громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 прибув до України 13.09.2018, державний кордон України перетинав легально, на підставі паспортного документу громадянина Республіки Туркменістан серії НОМЕР_1 , який на момент перевірки відповідача в нього відсутній.

21.07.2020 ГУ ДМС України в Одеській області було прийняте рішення про примусове повернення в країну походження відповідача та зобов`язано його покинути територію України у термін до 19.08.2020, з території України не виїхав.

З огляду на те, що є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, про що свідчить його ухилення від добровільного виїзду, відсутність родичів на території України, які б могли надати допомогу у поверненні до країни походження, а також коштів на повернення, документів, просив прийняти рішення про затримання відповідача з метою забезпечення видворення за межі території України.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 24.06.2021 року.

Судове засідання 24.06.2021 року, яке відбулось в режимі відеоконференції, прийняли участь представник позивача та відповідач було відкладено до 25.06.2021 року до 10 години 00 хвилин за клопотанням відповідача мотивоване необхідністю залучення до участі у справі адвоката.

25.06.2021 року о 09 годині 06 хвилин надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позов не визнає, а також те, що відповідач по справі є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження видавалось Окнянським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та просив витребувати належним чином завірену копію його у Окнянського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач та представник відповідача , прийняли участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, позов не визнали.

Суд, враховуючи положення ч.1 ст. 80 КАС України а саме те, що представником відповідача не надано підтвердження неможливості самостійно надати докази на місці ухвалив в задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилами частини сьомої статті 5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.

Згідно з ч. 4 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.

Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 р., ратифікованою Верховною Радою України 17.07.1997 р., задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Судом встановлено, що 21.07.2020 співробітниками Приморського ВП в м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області під час відпрацювання було виявлено особу, яка назвалась громадянином Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якого в подальшому доставлено до приміщення Приморського РВ у м. Одесі ГУ ДМС України в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. Градоначальницька, буд. 33.

В результаті проведеної перевірки встановлено, що громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прибув на територію України у 13.09.2018 році через КПП «Аеропорт Одеса» на навчання, на підставі паспортного документу серії НОМЕР_1 .

Проживав на території України на підставі посвідки на тимчасове проживання від 27.10.2017 яка закінчилася 10.10.2019 року. Територію України з того часу не покидав, розуміючи, що на території України знаходиться нелегально. В Одесі фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . За отриманням документів, які дають право на проживання в Україні не звертався, жодних дій спрямованих на легалізацію свого становища не вчиняв.

На даний час громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на території України перебуває незаконно, постійного місця проживання та законного джерела існування не має.

21.07.2020 співробітниками Приморського РВ ГУ ДМС України в Одеській області відносно громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , враховуючи вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме ухилення від виїзду після закінчення відповідного терміну перебування в Україні, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 003280 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 21.07.2020 ПН МОД № 003309 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

21.07.2020 Приморським РВ ГУ ДМС України в Одеській області прийняте рішення про примусове повернення в країну походження громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,та зобов`язано його покинути територію України у термін до 19.08.2020.

22.06.2021 співробітниками Управління патрульної поліції В Одеській області Департаменту патрульної поліції під час патрулювання виявлено та передано до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який порушив правила перебування іноземців в Україні, а саме проживав без документів на право проживання в Україні та відносно громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, враховуючи вчинення ним адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 203 КУпАП, складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 005069 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 26.06.2021 ПН МОД № 005126 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

22.06.2021 співробітниками Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області було затримано громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до протоколу про адміністративне затримання МОД 000118.

В подальшому на підставі рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про поміщення в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , поміщено до Державній установі «Миколаївський пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, ДМС».

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін громадянин Республіки Туркменістан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з території України не виїхав. У відповідача відсутній паспортний документ та віза обов`язкова наявність яких визначена ст. 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої іноземці в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом або іншими міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ передбачено, що іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.

У визначений термін відповідач не виїхав.

Згідно до п. 14 ст. 1 Закону вищезазначеного Закону нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Згідно до частини 3 статті 3 розділу I Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства зобов`язані неухильно додержуватися Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, інтереси суспільства та держави.

Відповідно до частини 1 стаття 9 розділу II Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 року № 3773-VІ «центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухиляється від виконання такого рішення, та існує ризик його втечі».

У визначений термін відповідач не виїхав з території України та є обґрунтовані підстави вважати, що позивач ухиляється від виконання такого рішення.

25.06.2021 за порушення ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що виразилось в порушенні правил перебування іноземців в Україні, тобто ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування стосовно громадянина Республіки Туркменістан ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення ПР МОД № 005069 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 26.06.2021 ПН МОД № 005126 відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

Беручи до уваги той факт, що Відповідач проживав на території України без документів на право проживання в Україні вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 203 КУаАП, у нього на момент виявлення відсутній паспортний документ, який надає право здійснити виїзд з території України, які визначені ст. 15 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» відповідно до якої в`їзд в Україну та виїзд з України іноземців та осіб без громадянства здійснюється за паспортним документом за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в`їзду та виїзду не встановлено законодавством чи міжнародним договором України.

Відповідач вчинив порушення міграційного законодавства України та продовжує його порушувати перебуваючи на території України без відповідних законних підстав, рішення про примусове повернення до країни громадянської належності у встановлений строк самостійно не виконав, а тому є всі правові підстави для прийняття рішення про примусове видворення з України.

Відповідно до ст. 26 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Тобто, законодавець в розумінні вищезазначених норм права не лише наділяє іноземця певними правами, але і покладає обов`язок забезпечення урегулювання іноземцем свого правового становища у легалізований спосіб.

Згідно ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення.

У відповідних положеннях статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що:

«1. Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом,:

f) "законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції».

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

«Затримання особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції» у відповідності до другої частини статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як наголошено в § 164 рішення Європейського суду з прав людини від 19 лютого 2009 р. у справі "А. та інші проти Сполученого Королівства" буде виправдано до тих пір, поки йде процес депортації або екстрадиції. Якщо така процедура не виконується з належною ретельністю, затримання особи перестає бути допустимим відповідно до статті 5 § 1 (f) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

24.06.2021 року ГУ ДМС України було подано адміністративний позов до Відповідача про примусове видворення.

Частиною 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик її втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:

1) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України;

2) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

3) взяття іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

4) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Відповідно до частини 11 статті 289 (яка є спеціальною нормою) строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно пункту 27 частини 1 статті Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства`від 22.09.2011 № 3773-VI пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, - державна установа, призначена для тимчасового тримання іноземців та осіб без громадянства:

- стосовно яких судом прийнято рішення про примусове видворення;

- стосовно яких судом прийнято рішення про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, у тому числі прийнятих відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- затриманих центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальними органами та підрозділами на строки та в порядку, передбачені законодавством України;

- затриманих за рішенням суду до завершення розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Слід зазначити, що ГУ ДМС України в Одеській області не зверталось з клопотанням про зобов`язання громадянина відповідача внести заставу та з клопотанням про взяття даної особи на поруки підприємства, установи чи організації, в звязку з тим, що що внесення застави полягає у внесенні іноземцем, особою без громадянства або іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, тобто існує імперативний обовязок Кабінету Міністрів прийняти такий Порядок.

На даний час, Кабінетом Міністрів України, на виконання ст. 289 КАС України не прийнято порядок внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування судом застави як заходу до іноземця, який застосовується адміністративним судом в порядку КАС України.

Вказане свідчить про відсутність механізму реалізації судом положень ст. 289 КАС України при застосуванні до іноземця застави, тобто про неможливість практичного застосування судом застави до іноземця.Суд не приймає до уваги позицію сторони відповідача, що у ОСОБА_1 є дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та він є його батьком, оскільки підтверджень даного факту суду надано не було.

Враховуючи наведене в сукупності з тим, що коли інші, менш жорсткі заходи (порука та застава), були розглянуті та визнані такими, що не можуть бути застосовані до даної ситуації, ГУ ДМС України вважає, що до відповідача слід застосувати найбільш суворий захід, передбачений ч. 11 ст. 289 КАС України, як затримання з поміщенням останнього до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні ДМС України до 24.12.2021.

З огляду на те, що відповідач не має законних підстав для перебування на території України, є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, що підтверджується його ухиленням від добровільного виїзду, відсутність коштів на повернення до країни походження, а також документів на повернення, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.ст. 2, 5, 7-9, 72-79, 90, 241, 242, 243, 246, 250, 255, 289 КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області до громадянина Республіки Туркменистан ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,- задовольнити.

Затримати громадянина Республіки Туркменистан ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України строком на 6 місяців до 24.12.2021 року з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.

Рішення суду відповідно до вимог п.3 ч.2 ст. 371 КАС України підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів.

Суддя Р.Д. Абухін

25.06.21