Рішення № 97901779, 25.06.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2021м. ДніпроСправа № 904/4303/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп", смт. Царичанка, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн., штрафу у розмірі 26 190,40 грн. та пені у розмірі 4 890,50 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Без участі представників сторін.

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 132639,19 грн., штрафу у розмірі 24834,53 грн. та пені у розмірі 4 800,32 грн.

Ухвалою суду від 22.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/4303/21 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Представник відповідача у відзиві, поданому 28.05.2021 заявив клопотання про поновлення строку надання відзиву на позов. Заявлене клопотання обґрунтоване тимчасовою непрацездатністю представника відповідача у зв`язку із хворобою.

З метою повного, об`єктивного та неупередженого встановлення обставин справи, вказане клопотання відповідача слід задовольнити. Поновити відповідачу строк для надання відзиву на позов.

Позивачем, 25.06.2021 було заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у якому він просить суд: стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн., штрафу у розмірі 26 190,40 грн. та пені у розмірі 4 890,50 грн.

Подана заява відповідає вимогам чинного законодавства України. Тому, суд розглядає справу в редакції позовних вимог, викладених в заяві про зменшення розміру позовних вимог.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" (надалі – продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів № 18/02/21-Д від 18.02.2021 (надалі - договір).

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2022, а у випадку продажу товару за талонами – на період дії талонів.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що згідно умов цього договору продавець зобов`язується продавати і відпускати нафтопродукти: бензин марок А-92 Евро, А-95 Евро, ДП Евро та скраплений газ марок ПА, СПБТ, БТ тощо (надалі – товар) через свою мережу АЗС по талонам, відомостям, або платіжним карткам (надалі – талони, відомості або картки), що надають право на одержання нафтопродуктів, а покупець зобов`язується оплачувати вартість відпущених у такий спосіб нафтопродуктів.

Згідно з п. 2.1 договору, продавець відпускає нафтопродукти по пред`явленим талонам або карткам. згідно кількості зазначених у них літрів і виду нафтопродукту, по відомостям – за попереднім узгодженням кількості та виду нафтопродукту.

Відповідно до п. 2.4 договору, кількість відпущеного нафтопродукту за відомостями фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія покупця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що асортимент, ціна, кількість та загальна вартість нафтопродуктів визначається у рахунках. Рахунки, згідно яких зроблено оплату за цим договором, вважаються невід`ємними частинами цього договору.

Позивач зазначив, що виконав умови договору, за період з 20.02.2021 по 08.03.2021 відпустив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 163 335,19 грн., що підтверджується видатковими накладними.

Позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату.

Відповідно до п. 3.1 договору, відпуск нафтопродуктів за талонами, відомостями, картками здійснюється на умовах відстрочки оплати платежу 10 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку.

Позивач наполягає на тому, що, з урахуванням п. 3.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Так, за період з 01.03.201 по 20.04.2021 відповідачем було сплачено позивачу заборгованість у загальному розмірі 40 911 грн.

За таких обставин, за розрахунком позивача, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" у розмірі 120 736,99 грн.

У поданих 25.06.2021 поясненнях позивач зазначив, що ним дійсно не було враховано певні платежі відповідача. На підставі чого ним було зроблено перерахунок суми основного боргу та штрафних санкції.

За таких обставин позивачем було заявлено клопотання про зменшення розміру позовних вимог, у якому він просить суд: стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн., штрафу у розмірі 26 190,40 грн. та пені у розмірі 4 890,50 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач надав відзив на позов, у якому визнав суму основного боргу у розмірі 122 424,19 грн. Відповідач вказав, що позивачем не було враховано 2 платежі відповідача від 20.04.2021 у розмірах 3 303 грн. та 6 912 грн.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розмірів заявлених штрафу до 4 000 грн. та пені до 1 000 грн. В обґрунтування цього клопотання відповідач послався на скрутний фінансовий стан та відсутність у позивача збитків внаслідок дій відповідача.

У покладенні на відповідача витрат позивача на правову допомогу відповідач просив відмовити. Оскільки позивачем не надано до суду усіх необхідних документів, визначених ГПК України, які підтверджують несення позивачем таких витрат.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором купівлі - продажу нафтопродуктів № 18/02/21-Д від 18.02.2021 у розмірі 120 736,99 грн., штрафу у розмірі 26 190,40 грн. та пені у розмірі 4 890,50 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні підстави для зменшення нарахованих пені та штрафу).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" (надалі – продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" (надалі - покупець) було укладено договір купівлі - продажу нафтопродуктів № 18/02/21-Д від 18.02.2021 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 11.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту його укладення і діє по 31.12.2022, а у випадку продажу товару за талонами – на період дії талонів.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що згідно умов цього договору продавець зобов`язується продавати і відпускати нафтопродукти: бензин марок А-92 Евро, А-95 Евро, ДП Евро та скраплений газ марок ПА, СПБТ, БТ тощо (надалі – товар) через свою мережу АЗС по талонам, відомостям, або платіжним карткам (надалі – талони, відомості або картки), що надають право на одержання нафтопродуктів, а покупець зобов`язується оплачувати вартість відпущених у такий спосіб нафтопродуктів.

Згідно з п. 2.1 договору, продавець відпускає нафтопродукти по пред`явленим талонам або карткам. згідно кількості зазначених у них літрів і виду нафтопродукту, по відомостям – за попереднім узгодженням кількості та виду нафтопродукту.

Відповідно до п. 2.4 договору, кількість відпущеного нафтопродукту за відомостями фіксується у відомості, яка ведеться безпосередньо на АЗС, що підтверджується підписами оператора АЗС та водія покупця.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що асортимент, ціна, кількість та загальна вартість нафтопродуктів визначається у рахунках. Рахунки, згідно яких зроблено оплату за цим договором, вважаються невід`ємними частинами цього договору.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, за період з 20.02.2021 по 08.03.2021 відпустив відповідачу нафтопродукти на загальну суму 163 335,19 грн., що підтверджується видатковими накладними (том 1, а.с. 13 – 27).

Позивач виставив відповідачу відповідні рахунки на оплату (том 1, а.с 117 – 131).

Відповідно до п. 3.1 договору, відпуск нафтопродуктів за талонами, відомостями, картками здійснюється на умовах відстрочки оплати платежу 10 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно оформленого рахунку.

З урахуванням п. 3.1 договору, строк виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого товару є таким, що настав.

Однак, відповідач порушив свої зобов`язання за договором та не оплатив поставлений товар у встановлені строки. Так, за період з 01.03.201 по 20.04.2021 відповідачем було сплачено позивачу заборгованість у загальному розмірі 40 911 грн.

За таких обставин, у Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" утворилась заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" у розмірі 122 424,19 грн.

Разом з тим, як зазначено вище, заявою, поданою 25.06.2021 позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 120 736,99 грн. Що є меншим від розміру наявної заборгованості відповідача, встановленої судом під час дослідження матеріалів цієї справи.

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог. Стягнення заборгованості у меншому розмірі є виключним правом позивача.

А отже, вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн. є обґрунтованими.

Згідно з п. 5.2. договору, при порушенні термінів оплати товару згідно виставлених постачальником рахунків, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що у разі порушення покупцем строків оплати товару згідно виставлених постачальником рахунків більше, ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20 % від вартості неоплаченого у строк товару. Оплата штрафу не звільняє покупця від оплати пені, зазначеної в п. 5.2, а також виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

На підставі пункту 5.2 договору позивач нарахував пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за загальний період з 02.03.2021 по 19.04.2021 у розмірі 4 890,50 грн.

Розрахунок пені, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України. Так, позивачем не було дотримано вимог:

- ст. 253 ЦК України, якою встановлено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок;

- ч. 5. ст. 254 ЦК України, якою встановлено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день;

- день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення пені.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення будь-яких зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час прострочення.

Згідно з частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Договірні правовідносини між кредитором і боржником щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", статтею 3 якого передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення зобов`язань за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

За розрахунком суду (з урахуванням вищенаведених приписів чинного законодавства, розрахунок пені здійснюється у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у вказаний період):

- пеня на суму заборгованості 1000,80 грн. (рахунок № 360) за період з 03.03.2021 по 19.04.2021 складає – 17,05 грн.;

- пеня на суму заборгованості 12 303,36 грн. (рахунок № 365) за період з 05.03.2021 по 19.04.2021 складає – 201,57 грн.;

- пеня на суму заборгованості 9 600 грн. (рахунок № 450) за період з 10.03.2021 по 22.03.2021 складає – 44,45 грн.;

- пеня на суму заборгованості 7 200 грн. (рахунок № 425) за період з 10.03.2021 по 19.04.2021 складає – 105,14 грн.;

- пеня на суму заборгованості 6 126 грн. (рахунок № 516) за період з 12.03.2021 по 19.04.2021 складає – 85,09 грн.;

- пеня на суму заборгованості 15 927,60 грн. (рахунок № 446) за період з 13.03.2021 по 19.04.2021 складає – 215,57 грн.;

- пеня на суму заборгованості 4 900,80 грн. (рахунок № 471) за період з 13.03.2021 по 19.04.2021 складає – 66,33 грн.;

- пеня на суму заборгованості 8 576,40 грн. (рахунок № 517) за період з 16.03.2021 по 19.04.2021 складає – 106,91 грн.;

- пеня на суму заборгованості 6 126 грн. (рахунок № 482) за період з 16.03.2021 по 19.04.2021 складає – 76,36 грн.;

- пеня на суму заборгованості 9 801,60 грн. (рахунок № 509) за період з 17.03.2021 по 19.04.2021 складає – 118,69 грн.;

- пеня на суму заборгованості 17 961,43 грн. (рахунок № 511) за період з 17.03.2021 по 19.04.2021 складає – 217,51 грн.;

- пеня на суму заборгованості 19 603,20 грн. (рахунок № 513) за період з 19.03.2021 по 19.04.2021 складає – 204,71 грн.

Всього: 1 459,38 грн.

А отже, вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими у розмірі 1 459,38 грн.

На підставі пункту 5.3 договору позивач нарахував штраф у розмірі 20 % від суми боргу 130 951,99 грн. (платежу, простроченого понад 30 календарних днів) у розмірі 26 190,40 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу суд встановив, що прострочення оплати продукції загальною вартістю 130 951,99 грн. дійсно становило більше 30 календарних днів. Розрахунок штрафу зроблений правильно, відповідає вимогам чинного законодавства.

А отже, вимоги позивача про стягнення штрафу у розмірі 26 190,40 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 18/02/21-Д від 18.02.2021 (том 1 а.с. 10 - 11), актом звіряння розрахунків (том 1 а.с. 28), видатковими накладними (том 1 а.с. 13 - 27), рахунками на оплату (том 1 а.с. 117 - 131),платіжними дорученнями (том 1 а.с. 132 - 138).

Обставини, на які посилається відповідач, доводяться випискою по рахунку (том 1 а.с. 10 - 11).

ЩОДО НАЯВНОСТІ ПІДСТАВ ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ.

Відповідач заявив клопотання про зменшення розмірів заявлених штрафу до 4 000 грн. та пені до 1 000 грн. В обґрунтування цього клопотання відповідач послався на скрутний фінансовий стан та відсутність у позивача збитків внаслідок дій відповідача.

Згідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню з відповідача, суд оцінює, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов`язання неустойка, у такому випадку, перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18.

Під час вирішення питання про зменшення заявленого розміру штрафних санкцій, судом, зокрема, враховано, що відповідач намагався діяти добросовісно, здійснював часткові оплати заборгованості, маючи на меті виконання умов договору та задоволення потреб позивача; відповідач визнав наявність у нього суми заборгованості перед позивачем; позивач не поніс збитків внаслідок дій відповідача. Крім того, нараховані розміри пені та штрафу становить значну суму, порівняно із залишком суми основної заборгованості.

Позивач, за своєї сторони, у заяві, поданої до суду після ознайомлення з матеріалами справи та позицією відповідача, заперечень щодо клопотання про зменшення заявлених штрафних санкцій не виклав.

За таких обставин, суд вважає за можливе зменшити розмір нарахованого штрафу з 26 190,40 грн. до 10 000 грн.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у частині стягнення суми основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн., штрафу у розмірі 10000 грн. та пені у розмірі 1 459,38 грн.

Зменшити розмір нарахованого штрафу з 26 190,40 грн. до 10 000 грн.

У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 3 431,12 грн. – слід відмовити.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору розподіляються пропорційно задоволених позовних вимог.

Разом з тим, судові витрати у частині зменшення судом розміру штрафних санкцій покладаються на відповідача повністю, без урахування відповідного зменшення.

У підсумку, на відповідача мають бути покладені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 220,92 грн.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Через визнання відповідачем у відзиві позовних вимог, слід повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" 50 % суми судового збору, яка має бути покладена на відповідача, в розмірі 1 110,46 грн., перерахованого платіжним дорученням № 1295 від 20.04.2021.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, решту витрат позивача зі сплати судового збору (1 110,46 грн.) слід покласти на відповідача.

Звернути увагу позивача на те, що надлишково сплачена сума судового збору у розмірі 161,85 грн., яка утворилась внаслідок подання позивачем заяви про зменшення позовних вимог, відповідно до положень ЗУ «Про судовий збір» може бути повернута позивачу за відповідним клопотанням.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зменшити розмір нарахованого штрафу з 26 190,40 грн. до 10 000 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Р.В.Бізнес Груп" (місцезнаходження: 51000, Дніпропетровська область, сит. Царичанка, вул. Театральна, буд. 3; ідентифікаційний код: 41028106) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" (ідентифікаційний код: 42931163; місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 22, к. 224) суму основної заборгованості у розмірі 120 736,99 грн., штраф у розмірі 10 000 грн., пеню у розмірі 1 459,38 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 110,46 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 3 431,12 грн.

Повернути Товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Трафік ЛПГ" (ідентифікаційний код: 42931163; місцезнаходження: 61145, м. Харків, вул. Космічна, буд. 22, к. 224) суму сплаченого судового збору в розмірі 1 693,79 грн., перерахованого платіжним дорученням 1 110,46 грн., перерахованого платіжним дорученням № 1295 від 20.04.2021.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження. Рішення може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 25.06.2021.

Суддя М.О. Ніколенко