Ухвала суду № 97900011, 24.06.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14160/17

Провадження № 1-кп/643/844/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2021 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді: Новіченко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання: Бабельник І.В.,

прокурора: Берестової М.В.,

захисників: Куц Ю.В.,

Юшко Т.Г.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

перекладача: Джикиа М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень, зареєстрованих в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12017220280001127 від 31.07.2017, № 12017220470005611 від 19.09.2017, № 12018220500001029 від 01.06.2018 за обвинуваченням

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Алчевськ Луганської області, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, раніше судимого 20.07.2017 Великописарівським районним судом Сумської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України строком на 2 роки, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Чхоруцку Зугдідського району, Грузія, громадянина Грузії, в силу ст. 89 КК України не судимого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, вдівця, маючого малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст.185 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Хобі, Грузія, громадянина Грузії, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, в силу ст. 89 КК України не судимого, фактично мешкає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження.

У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

22.06.2021 року прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Вказане клопотання мотивоване тим, що у сторони обвинувачення є підстави вважати, що можуть виникнути ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.

ІІ. Позиції учасників судового засідання.

Прокурор у судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник Юшко Т.Г. у судовому засіданні проти задоволення поданого прокурором клопотання заперечила, посилаючись на те, що прокурором не надано жодних доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України. Також захисник зазначила, що клопотання прокурора є необґрунтованим та незаконним, за своїм змістом воно повністю ідентичне раніше поданому клопотанню про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не містить посилання на докази, якими прокурор підтверджує наявність обґрунтованої підозри. Жодного нового доказу чи посилання на нові обставини, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання не містить. Крім того, захисник зазначила, що подане прокурором клопотання не відповідає вимогам ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не містить викладу обставин, що дають підстави обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; викладу обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обгрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів. Також захисник зазначив, що вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 в ухвалі від 11.05.2021 року суд фактично взяв на себе функції обвинувачення і самостійно зазначав докази на підтвердження доцільності продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За таких обставин, захисник просить суд відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник Куц Ю.В. у судовому засіданні також заперечив щодо клопотання прокурора з підстав, викладених захисником Юшко Т.Г.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні проти задоволення поданого прокурором клопотання заперечив.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проти задоволення клопотання прокурора також заперечували з підстав, вказаних захисниками.

ІІІ. Мотиви, з яких виходить суд при вирішенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 331 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частина 2 ст. 177 КПК України визначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, виходячи із вищевказаних положень чинного законодавства, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти обставини, які доводять, що заявлені раніше ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою, а застосування більш м`яких запобіжних заходів не гарантує запобігання цим ризикам.

Таким чином, судовий контроль на новій процесуальній стадії при продовженні дії запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, має відбуватися з обґрунтуванням підстав такого продовження.

Вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які стали підставою для обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать, зокрема, про:

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина перша статті 194 Кримінального процесуального кодексу України).

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у частині першій статті 177 Кримінального процесуального кодексу України:

- переховуватися від суду;

- незаконно впливати на потерпілих та свідків;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, у тому числі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення умисного тяжкого злочину;

- вчинити інше кримінальне правопорушення.

Дослідивши відомості про особу обвинуваченого а також фактичні обставини справи, суд вважає, що прокурором доведений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки відповідно до наявних матеріалів кримінальних проваджень ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких умисних злочинів проти власності, за які передбачено покарання до 6 років позбавлення волі, не працює, є громадянином Грузії, не має міцних соціальних зв`язків на території України.

Крім того, суд вважає, шо прокурором доведений ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Оцінюючи наявність «ризику впливу» на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, суд зазначає, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків та потерпілих безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що обвинувачений, не будучи обмежений у спілкуванні із цими особами, яким відомі обставини інкримінованого йому злочину, може здійснювати на них вплив незаконним шляхом з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі. Тим самим, наявність «ризику впливу» існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків й потерпілого та дослідження їх судом.

Також суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки враховуючи особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, не має законних джерел доходу, а також з огляду на те, що перебуваючи під слідством та маючи запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обвинувачений, за версією органів досудового розслідування, знову вчинив умисний злочин проти власності, вказаний прокурором ризик вчинення нових злочинів суд вважає цілком обґрунтованим.

З урахуванням зазначеного, суд не приймає до уваги аргументи сторони захисту щодо недоведеності прокурором ризиків, визначених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Інші доводи сторони захисту фактично зводяться до незгоди з ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 11.05.2021 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , а тому судом до уваги не приймаються.

Разом з тим, суд вважає недоведеним прокурором наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у перешкоджанні кримінальному провадженню іншим чином, оскільки прокурором у клопотанні даний ризик лише формально зазначений, при цьому жодним чином не обґрунтований фактичними даними.

При цьому, суд зазначає, що станом на час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 вищевказані ризики не зменшились та продовжують існувати.

Одночасно суд зазначає, що з урахуванням встановлених судом обставин менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та запобігти вказаним у п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України ризикам.

Суд приймає до уваги доводи сторони захисту відносно того, що обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час перебуває під вартою, проте вказані доводи не впливають на висновки суду щодо наявності підстав для продовження дії запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки судове провадження не закінчено.

Суд уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання обвинуваченого під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання. Водночас, суд звертає увагу і на те, що в цій справі тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

За таких обставин, враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд дійшов висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилався прокурор в клопотанні про продовження застосування запобіжного заходу, не зменшились настільки, що вже не могли б виправдовувати подальше тримання обвинуваченого під вартою, та жодний з інших, більш м`яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.

Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередження переховуванню від суду, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів.

Відповідно, з наведених вище підстав суд відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності підстав для продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 331, 372 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (27)» на 60 днів - до 22.08.2021 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Повний текст ухвали буде проголошено 25.06.2021 року о 11:00 год.

Суддя Н.В. Новіченко