Рішення № 97898876, 24.06.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/154/17

Провадження № 2/185/18/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Зінченко А.С., за участю секретаря Молчанової Н.Ю., представника позивача Меркулової Т.П., представника відповідача Маловика Д.А., розглянувши в відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення винагороди та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2016 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про стягнення компенсації та моральної шкоди, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви від 22.04.2021 просить: стягнути з відповідача авторську винагороду в розмірі 30000 грн, моральну шкоду у розмірі 50000 грн та судові витрати.

Уточнений позов мотивував таким. 03 вересня 2009 року між ним та ОСОБА_2 , з однієї сторони, та відповідачем з другої, був укладений договір № 09-0/2117 про передавання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності, створені у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення, пунктом 2.6 якого передбачено обов`язок роботодавця до отримання охоронного документу укласти з творцями договір про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції відповідно до «Регламенту організації інноваційної діяльності у ВАТ «Павлоградвугілля», в якому передбачити: авансову виплату в сумі 1000 грн протягом двох місяців з моменту підписання договору про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції; сплатити винагороду за перший та другий рік використання раціоналізаторської пропозиції, але не більше, ніж до отримання охоронного документу (розмір річної винагороди складає 10% від суми фактичного річного економічного ефекту, але не менше 1000 грн і не більше 30 000 грн.), а пунктом 2.7. договору передбачено обов`язок роботодавця у разі отримання охоронного документу укласти з творцями договір про виплату винагороди, яка розраховується залежно від фактичного економічного ефекту, який може бути або вже отримано від використання об`єкта права інтелектуальної власності.

10 грудня 2009 року ВАТ «Павлоградвугілля» видано свідоцтво №85 на раціоналізаторську пропозицію, подану 27 квітня 2009 року співавторами ОСОБА_1 ОСОБА_2 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» (раціоналізаторська пропозиція «Проведення монтажної камери з одночасним монтажем імпортного обладнання на ПСП «Шахта «Степова»).

Після укладення цього договору відповідач отримав 11 травня 2010 року патент на корисну модель № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », але не виплатив позивачу винагороду в сумі 30 000 грн., тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь 30 000 грн.

Відповідач використовував винахід (корисну модель) у виробництві в період з травня 2011 року по червень 2012 року та отримував економічний ефект, однак ухиляється від сплати винагороди позивачу, як передбачено п. 2.6, 2,7 договору № № 09-0\2117 від 03.09.2009. Зазначає, що позивач має право на авторську винагороду творця. Даними діями відповідач завдав позивачу душевних страждань, позивач втратив душевний спокій та рівновагу, тому позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн.

Ухвалою від 13 січня 2017 року (суддя Палюх Т.Д.) відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 27 вересня 2017 року (суддя Палюх Т.Д.) витребувано докази у справі.

Ухвалою від 08 грудня 2017 року (суддя Палюх Т.Д.) зупинено провадження у даній справі до вирішення справи № №186/581/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 , про визнання зобов`язань за договором припиненими.

Ухвалою від 29 січня 2018 року (суддя Палюх Т.Д.) поновлено провадження у справі.

Ухвалою від 21 червня 2018 року (суддя Палюх Т.Д.) призначено по справі судову експертизу з питань інтелектуальної власності, пов`язану із винаходами та корисними моделями, провадження у справі зупинено.

Ухвалою від 07 вересня 2018 року справу прийнято до провадження судді Зінченко А.С. у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 .

Ухвалою від 14 січня 2019 року відновлено провадження у справі у зв`язку з клопотанням судового експерта Дідоборщ В.А. про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи.

Ухвалою від 01 липня 2019 року витребувано докази у справі.

Ухвалою від 13 листопада 2019 року направлено для виконання та проведення експертизи ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 червня 2018 року про призначення судової експертизи з питань інтелектуальної власності та матеріали цивільної справи № 185/154/17 з отриманими додатковими матеріалами на виконання клопотань експертів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України. Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвалою від 06 липня 2020 року відновлено провадження у справі у зв`язку з повідомленням експерта про неможливість надання висновку №215/18 за результатами комплексної судової експертизи у сфері інтелектуальної власності.

Ухвалою від 09 грудня 2020 року витребувано докази у справі.

Первісні позовні вимоги позивача були про стягнення компенсації за використання корисної моделі та моральної шкоди, але у зв`язку з неможливістю проведення експертизи з питань інтелектуальної власності, пов`язаної із винаходами та корисними моделями, позивач уточнив позов та змінив предмет позову на стягнення авторської винагороди на підставі п. 2.6, 2.7 договору від 03.09.2009 № 09-0/2117.

Відповідачем протягом розгляду справи надавались письмові заперечення на позов та письмові пояснення. Відповідно до письмових пояснень на уточнений позов відповідач заперечує проти задоволення позову. Мотивує тим, що основною правовою підставою за для задоволення позовних вимог, яка зазначена у позовній заяві є невиконання відповідачем умов договору № 09-0/2117 від 02.09.2009 року про передання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності, який створено у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення, а саме пунктів 2.6, 2.7 Договору. Даний договір відповідно до ЦК України має ознаки змішаного договору: попереднього договору та договору між творцем і роботодавцем про передавання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності, створені у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення. Зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Основний договір у встановлений строк між сторонами не було укладено, що відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України має наслідком припинення зобов`язань, встановлених попереднім договором. Тому зобов`язання щодо виплати заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції втратило чинність з моменту отримання охоронного документа, тобто з 11.05.2010 року, у відповідності до ч. 3 ст. 635 ЦК України. 12.06.2017 Першотравенським міським судом Дніпропетровської області ухвалено рішення, залишене в силі постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області 17.01.2018 року, у справі №186/581/16-ц за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання зобов`язань, яким визнано такими, що припинилися зобов`язання за п.2.6 та п.2.7 договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року про передання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності створені у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення. Відповідно по п.2.7. договору, на який посилається позивач, як аргумент своєї правової позиції є посилання на укладення основного договору про виплату винагороди , який так і не був укладений Позивачем та Відповідачем. При цьому розмір винагороди прямо залежить від фактичного економічного ефекту, який може бути або вже отримано від використання ОПІВ. За відсутності встановленого розміру фактичного економічного ефекту, який може бути або вже отримано від використання ОПІВ, неможливо встановити розмір винагороди, яку вимагає виплатити позивач, при цьому за відсутності договору про виплату винагороди. Також зазначає про застосування до правовідносин строку позовної давності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_7 підтримала змінені позовні вимоги, дала пояснення відповідно до уточненого позову та наданих письмових пояснень по суті позовних вимог, вважає, що строк позовної давності обчислюється з 01.04.2013, переривався поданням позову в жовтні 2015, тому не пропущений. В подальшому подала заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_8 заперечував проти задоволення позову, дав пояснення відповідно до додаткових письмових пояснень на уточнену позовну заяву, вважає, що строк позовної давності розпочався 11.05.2010 та відповідно пропущений позивачем. В подальшому подав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 03 вересня 2009 року був укладений договір № 09/0/2117 між творцями ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та роботодавцем ВАТ «Павлоградвугілля», предметом якого є передання творцями роботодавцю права на одержання в Україні та в іноземних державах патенту на «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» (раціоналізаторська пропозиція «Проведення монтажної камери з одночасним монтажем імпортного обладнання на ПСП «Шахта «Степова»), що має своїм наслідком набуття роботодавцем майнових прав на нього з моменту одержання охоронного документа, а також майнових прав, набутих на підставі заявки.

Пунктом 2.6 цього договору передбачено обов`язок роботодавця до отримання охоронного документу укласти з творцями договір про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції відповідно до «Регламенту організації інноваційної діяльності у ВАТ «Павлоградвугілля», в якому передбачити: авансову виплату в сумі 1000 грн протягом двох місяців з моменту підписання договору про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції, сплатити винагороду за перший та другий рік використання раціоналізаторської пропозиції, але не більше, ніж до отримання охоронного документу (розмір річної винагороди складає 10% від суми фактичного річного економічного ефекту, але не менше 1000 грн і не більше 30 000 грн.)

Пунктом 2.7 договору передбачено обов`язок роботодавця у разі отримання охоронного документу укласти з творцями договір про виплату винагороди, яка розраховується залежно від фактичного економічного ефекту, який може бути або вже отримано від використання об`єкта права інтелектуальної власності (у власному виробництві і/або від надання ліцензії на використання третій особі, і/або від передання права власності на об`єкт права інтелектуальної власності третій особі та інше).

За пунктом 9.1 цей договір набрав чинності з дня його підписання сторонами і діє до виконання умов, зазначених у п.2.6 та 2.7 цього договору.

10 грудня 2009 року ВАТ «Павлоградвугілля» видано свідоцтво №85 на раціоналізаторську пропозицію, подану 27 квітня 2009 року співавторами ОСОБА_1 ОСОБА_2 «Спосіб монтажу механізованого очисного комплексу» (раціоналізаторська пропозиція «Проведення монтажної камери з одночасним монтажем імпортного обладнання на ПСП «Шахта «Степова»).

11 травня 2010 року у Державному реєстрі патентів України на корисні моделі зареєстровано патент на корисну модель № НОМЕР_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який включає попереднє проведення і кріплення монтажної камери перетином, меншим за необхідний, для розміщення механізованого очисного комплексу, здійснення наступного її розширення зі сторони забою лави з демонтажем частини кріплення попередньо проведеної монтажної камери, одночасний з проведенням розширення зі сторони забою лави монтаж секцій механізованого кріплення і лавового конвеєра, встановлення очисного комбайна, який відрізняється тим, що розширення попередньо проведеної монтажної камери здійснюється на величину повного перекриття його покрівлею поверхні верхнього перекриття секції механізованого кріплення, що монтують.

Дата подання заявки – 22 липня 2009 року. Дата, з якої є чинними права на корисну модель – 11 травня 2010 року.

11.05.2010 є датою отримання охоронного документу відповідачем.

З 22.07.2009 до 11.05.2010 сторони не уклали договір про добросовісне заохочення за використання раціоналізаторської пропозиції на виконання п. 2.6 договору від 03 вересня 2009 року № 09/0/2117.

З 11.05.2010 по 12.10.2015 (день звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до відповідача про зобов`язання виконати певні дії, а саме: виконати п. 2.6, п. 2.7 договору від 03 вересня 2009 року № 09/0/2117 та сплатити позивачу винагороду) сторони не уклали договір про виплату винагороди на виконання п. 2.7 договору від 03 вересня 2009 року № 09/0/2117.

Зазначені договори на виконання п. 2.6, 2.7 договору від 03 вересня 2009 року № 09/0/2117 не були укладені взагалі, що підтверджується сторонами.

08 липня 2016 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області ухвалив рішення у справі № 185/10781/15 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа - ОСОБА_2 , про зобов`язання виконати певні дії, яким відмовлено у задоволенні позову про зобов`язання виконати умови пункту 2.7. договору № 09-0/2117 між Творцями і Роботодавцем про передання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності, створені у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення від 03.09.2009 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та АТ "Павлоградвугілля». Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області та набрало законної сили 02.11.2016.

12 червня 2017 року Першотравенський міський суд Дніпропетровської області у справі №186/581/16-ц позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_2 про визнання зобов`язань за договором припиненими ухвалив рішення, яким визнав такими, що припинилися зобов`язання за п.2.6 та п.2.7 договору №09-0/2117 від 03 вересня 2009 року про передання права на одержання охоронного документа на об`єкти права інтелектуальної власності створені у зв`язку з виконанням трудового договору чи окремого доручення. Рішення набрало законної сили 17.01.2018.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до ст. 16 цього Кодексу.

Частиною 2 цієї статті передбачено особливі способи захисту права інтелектуальної власності.

Відповідно до п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

У пункті 38 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010року № 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав" судам роз`яснено, що перераховані в ст. 16 ЦК України загальні способи захисту цивільних прав та інтересів поширюються на захист авторського права і (або) суміжних прав. Зазначений перелік є вичерпним, оскільки в частині другій цієї ж статті ЦК України зазначається, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Спеціальні способи захисту передбачені статтею 432 ЦК України та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» суди відповідно до їх компетенції розв`язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" якщо право на реєстрацію службового винаходу (корисної моделі) належить роботодавцю, він повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до НОІВ заявку на державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або передати право на таку реєстрацію іншій особі, або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

При цьому законодавством, зокрема ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", лише передбачається, що дане питання щодо розміру та умови виплати винагороди повинно бути вирішене сторонами шляхом укладання відповідного договору.

Позивач посилається на те, що відповідач використовував винахід (корисну модель) у виробництві після отримання патенту в період з травня 2011 року по червень 2012 року та отримував економічний ефект.

Згідно ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначення умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В судовому засіданні встановлено, що між співавторами винаходу та відповідачем не укладався окремо договір про виплату винагороди відповідно до п.2.7 договору № 09/0/2117, та не укладався договір відповідно ч. 3 ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", а п. 2.6, 2.7 спірного договору не передбачено обов`язок роботодавця сплатити винагороду та її розмір, а передбачено лише обов`язок укласти відповідні договори.

Позивач, звертаючись до суду з позовом до відповідача 12 жовтня 2015 року просив стягнути з відповідача винагороду відповідно до п. 2.6, 2.7 договору № 09/0/2117 в розмірі 30 000 грн., але в подальшому змінив позовні вимоги та просив обов`язати Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" виконати умови пункту 2.7. договору № 09-0/2117. Розглядаючи даний спір в справі № 185/10781/15 суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що між співавторами винаходу та відповідачем не укладався окремий договір про виплату винагороди відповідно до п.2.7 договору № 09/0/2117. Вказаний пункт договору не відповідає вимогам п.3 ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", згідно з яким письмовий договір щодо розміру та умов виплати винахіднику винагороди роботодавець повинен укласти ще до отримання охоронного документу (патенту), протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення, зазначили що обраний позивачем спосіб судового захисту, є неналежним і неефективним.

Уточнивши позовні вимоги в даному спорі, позивачем заявлені позовні вимоги аналогічні первісним позовним вимогам в справі № 185/10781/15 про стягнення з відповідача винагороди відповідно до п. 2.6, 2.7 договору № 09/0/2117 в розмірі 30 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З огляду на викладене, та встановлені обставини рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08.07.2016, рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 12.06.2017, враховуючи положення ст. 432 ЦК України та ч. 2 ст. 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення винагороди на користь позивача, оскільки між сторонами не було укладено договору про виплату винагороди на виконання п. 2.7 договору від 03 вересня 2009 року № 09/0/2117 та договору щодо розміру та умови виплати винагороди відповідно ч. 3 ст. 9 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".

Вимога позивача про стягнення моральної шкоди є похідною від вимоги про стягнення винагороди, а тому відсутні підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Оскільки позовна заява не підлягає задоволенню за необґрунтованістю, при розгляді заяви відповідача про застосування строку позовної давності, сплив якої, згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови в позові, судом приймаються до уваги положення п. 11 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», згідно з яким, - встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Керуючись: 5,12,13, 81, 89,141,258,259,263-265,268,273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" про стягнення винагороди та моральної шкоди – відмовити в повному обсязі.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк, з дня його проголошення, апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Сторони та учасники:

Позивач – ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач – Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», місцезнаходження: вул. Соборна, 76, м. Павлоград, Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 00178353.

Суддя А. С. Зінченко