Ухвала суду № 97893815, 25.06.2021, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 2506/3863/2012

Провадження № 6/750/189/21

У Х В А Л А

25 червня 2021 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді Карапута Л.В.,

секретарів Гольцової С.В., Молодшої А.В.,

за участю: представника заявника ОСОБА_1 , представника заінтересованої особи Акціонерного товариства «Мегабанк» Шкляєва К.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України,

заінтересована особа - Акціонерне товариство «Мегабанк»,

в с т а н о в и в :

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2012 року в задоволенні подання старшого дердавного виконавця Центрального відділу ДВС Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про встановлення тимчасового обмедення боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України було відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2012 року. Подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзд за межі України задоволено. Встановлено тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 17316 дол. США та 2701,24 грн.; виконавим листом №2/506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 38355,33 грн.; виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 769,79 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 392 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 120 грн.

27.05.2021 ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою про скасування тимчасового обмеження, у праві виїзду за межі України. Заявник заяву мотивує тим, що потребує обстеження та лікуванню за кордоном. Встановлене обмеження щодо виїзду за межі території України позбавляє його можливості отримати належну медичну допомогу, що може призвеси до негативних наслідків. Також заявник вказав, що є батьком трьох малолітніх дітей та намагається їх утримувати, а тому наявність обмеження у праві виїзду за межі України в данному випадку не може бути виправденим, оскільки воно дійсно не сприятиме погашенню зпборгованості.

У судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та зазначив, що обмеження які встановлені на підставі подання Центрального відділу ДВС відпали, оскільки на виконанні у данному відділі відсутні виконавчі провадження відносно ОСОБА_2 , а приватним виконавцем вчиняються дії по виконанню виконавчих листів, які зведені в одне виконавче провадження.

Представник Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) подав до суду клопотання, в якому просив провести розгляд справи без участі державного виконавця. Зазначив, що відповідно до даних АСВП на виконанні у приватного виконавця Ю.М. Приходька перебуває виконавче провадження №64670623 з виконання данного виконавчого документа, тому просили відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до моменту фактичного виконання зобов`язань згідно виконавчого листа Деснянського районного суду №2-6496/09. Одночасно повідомлено, що на виконанні знаходились і інші виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_2 , які були завершені на підставі п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Представник заінтересованої особи Акціонерного товариства «Мегабанк» подав письмові заперечення на заяву про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, які обгрунтовував тим, що заявником не надано жодного документу, наданого відповідною медичною установою, з якого вбачалось, що заявнику рекомендовано консультацію та обстеження в спеціалізованій клініці за кордоном, що він потребує лікування саме за кордоном, оскільки надати медичну допомогу, яка йому необхідна для збереження здоров`я на території України не є можливим. Також зазначив, що ОСОБА_2 не вчинив жодних дій спрямованих на виконання рішення суду. В судовому засіданні просив відмовити в задоволенні заяви, оскільки заява боржника не вмотивована, не підтверджується належними та допустимими доказами, а саме необхідністю лікування за кордоном. Також пояснив суду, що виконавчі листи банку були повернуті державним виконавцем Центрального відділу ДВС в червні 2019 року та повторно пред`явлені до виконання приватному виконавцю 26.02.2021 року.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції знаходилося зведене виконавче провадження з виконання: виконавчого листа №2-6496/09, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Мегабанк" 17316 дол. США та 2701,24 грн.; виконавчого листа № 2/2506/2339/11, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 38355,33 грн.; виконавчого листа №2-6496/09, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ „Мегабанк" 769,79 грн.; виконавчого листа №2/2506/2339/11, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 392 грн.; виконавчого листа №2/2506/2339/11, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 120 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року скасовано ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 червня 2012 року. Подання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзд за межі України задоволено. Встановлено тимчасове обмеження боржнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 17316 дол. США та 2701,24 грн.; виконавим листом №2/506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 38355,33 грн.; виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 769,79 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 392 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 120 грн.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Згідно п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.

Відповідно до ч.5 ст. 441 ЦПК України суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.

Дана норма процесуального закону надає можливість суду скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у разі зі зверненням боржника з вмотивованою заявою.

Згідно статті 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом. Заборона виїзду за кордон є одним з найсуворіших заходів, що сприяє примусовому виконанню судових рішень, так як пов`язаний з обмеженням конституційного права людини на вільне пересування та вибір місця проживання.

Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно і свою власну. На здійснення цих прав не встановлюються жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для охорони здоров`я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших осіб.

У справі "Гочев проти Болгарії" ("Gochev v. Bulgaria" від 26.11.2009) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) сформулював загальні стандарти щодо права на свободу пересування, зазначивши, що таке обмеження має відповідати одразу трьом критеріям: по-перше, має ґрунтуватися на законі, по-друге, переслідувати одну з легітимних цілей, передбачених у ч. З ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції, і по-третє, знаходитися в справедливому балансі між правами людини та публічним інтересом (тобто бути пропорційним меті його застосування). При цьому при вирішенні питання про пропорційність обмеження даного права з метою стягнення неоплачених боргів слід пам`ятати, що таке обмеження може бути виправдано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості; проте навіть якщо зазначене обмеження свободи пересування було виправданим на самому початку, воно може стати непропорційним і таким, що порушує права людини, якщо воно автоматично продовжуватиметься протягом тривалого періоду.

Тому застосування такого обмеження має періодично переглядатися судом (принаймні в останній інстанції) з метою з`ясування доцільності його подальшого застосування, причому обсяг судового розгляду повинен дозволити суду взяти до уваги всі фактори, й у тому числі ті, що стосуються пропорційності такого обмеження.

Схожі висновки ЄСПЛ ще раніше зробив у справі "Ігнатов проти Болгарії" ("Ignatov v. Bulgaria", 02.07.2009), де неможливість судового оскарження тривалого обмеження указаного вище права людини, що полягало у забороні видачі закордонного паспорту, була визнана порушенням ст. 2 Протоколу до Конвенції та ст. 13 Конвенції.

У справі "Хлюстов проти Росії" ("Khlyustov v. Russia" від 11.07.2013) ЄСПЛ застосував указані стандарти при вирішенні питання щодо заборони виїзду боржника за кордон у зв`язку з невиконанням судового рішення про стягнення заборгованості. Зокрема, у цій справі ЄСПЛ визнав порушення ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції через те, що рішення про заборону виїзду за кордон було застосовано "автоматично", тобто лише у зв`язку з тим, що боржник добровільно не сплатив заборгованість, та без належного обґрунтування з урахуванням індивідуальної ситуації заявника.

У відповідності до п. 9 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.

Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Тобто, заява боржника повинна бути вмотивованою та підтверджуватися належними, допустимими доказами, які можуть послугувати підставою для скасування заходів щодо обмеження у виїзді.

Заявник посилається на необхідність у консультаціях та обстеженні в спеціалізованій клініці за кордоном, які встановлені лікарем при проходженні стаціонарного лікування у період з 24.10.2017 по 03.11.2017, 22.03.2018 по 02.04.2018, 12.03.2021 по 22.03.2021, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 (а.с. 6-8 т. 2).

Одночасно з поданого до суду клопотання представника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) судом встановлено, що на виконанні у відділі на даний час не знаходяться будь-які виконавчі листи відносно боржника ОСОБА_2 , а виконавчі провадження про стягнення боргів з ОСОБА_2 були завершені на підставі п. 7 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Заявник вказав, що є батьком трьох неповнолітніх дітей, а тому зобов`язаний їх утримувати, також має право на пільги, передбачені законодавством для багатодітних сімей, що підтверджується посвідченням від 11.02.2016 року (а.с. 11).

Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заява боржника є вмотивованою, та такою, що може послугувати підставою для скасування обмеження щодо виїзду за межі України.

Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов`язків, передбачених ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з`являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Тобто, ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням є будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

В заяві про скасування обмежень боржника, останній посилається, що встановлене обмеження виїзду за межі України не призведе до погашення розміру заборгованості, так як у останнього відсутнє будь-яке майно та кошти в розмірі необхідному для погашення заборгованості.

Разом з тим, судом встановлено, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2-6496/09 виданого Дснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року, постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2506/3863/2012 виданого Дснянським районним судом м. Чернігова 09.10.2012 та постановою про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2/2506/2339/11 виданого Дснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року.

Згідно постанови про об`єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження від 01.03.2021 приватним виконавцем виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. об`єднано виконавчі провадження №64670007, №64670183, №64670241, №64670623 у зведене виконавче провадження №64672225.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про звернення стягнення на майно боржника від 01.03.2021 звернуто стягнення на кошти та інше майно боржника, рухоме та нерухоме майно.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про арешт коштів боржника від 01.03.2021 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, шо містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про арешт майна боржника від 01.03.2021 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_2 .

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходько Ю.М. про розшук майна боржника від 14.04.2021 оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_2 , а саме транспортний засіб.

Таким чином, суд доходить висновку, що обмеження у праві виїзду за межі України може бути виправддано лише тоді, коли воно дійсно сприятиме погашенню заборгованості, проте наявні у справі матеріали не місять жодних даних, про те, що встановлення такого обмеження сприятиме погашенню заборгованості.

З врахуванням вищевказаного, наявності вмотивованих доводів та доказів, відсутності виконавчих проваджень відносно ОСОБА_2 у Центральному відділі ДВС за поданням якого судом було встановлено тимчасове обмеження, а також перебування на виконанні виконавчих дистів відносно боржника ОСОБА_2 у приватного виконавця виконавчого округу Чернігівської області Приходька Ю.М., вчиненні останнім виконавчих дій по виконанню виконавчих листів, можуть послугувати підставою для скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України, тому суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

заяву ОСОБА_2 про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у справі за поданням старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Бабенко В.М. про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України, заінтересована особа - Акціонерне товариство «Мегабанк», задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження юборжнику ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов`язань за виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 17316 дол. США та 2701,24 грн.; виконавим листом №2/506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 38355,33 грн.; виконавчим листом №2-6496/09, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 25.11.2009 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Мегабанк» 769,79 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 392 грн.; виконавчим листом №2/2506/2339/11, виданим Деснянським районним судом м. Чернігова 27.07.2011 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь банку 120 грн., встановлене ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 03 вересня 2012 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л.В. Карапута