Ухвала суду № 97893066, 22.06.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/2579/21

Провадження № 1-кп/496/467/21

У Х В А Л А

22 червня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретаря – Богдан Ю.В.

прокурора – Бабіна О.Д.

потерпілого – ОСОБА_1

представника потерпілого – Друганова А.С.

захисника – Гірник Г.С.

обвинуваченого – ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка обвинувальний акт у кримінальному провадженні, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Біляївського районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020160000001256 від 08.11.2020 року відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення справи до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений, його захисник, потерпілий та його представник не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Дослідивши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт та доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого та його представника суд приходить до висновку про можливість призначення справи до судового розгляду з наступних підстав.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, справа підсудна Біляївському районному суду, підстав для закриття провадження або повернення обвинувального акту прокурору не має, а тому суд вважає можливим призначити справу до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, за скоєння яких передбачено покарання у виді позбавлення волі від 3 до 8 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки, розуміючи тяжкість покарання, яке йому загрожує може переховуватись від суду, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, обвинувачений ОСОБА_2 перебуваючи на свободі може незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення, що свідчить про існування ризиків передбачених п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім цього, прокурор зазначив, що відносно обвинуваченого Біляївським районним судом розглядається інше кримінальне провадження, що свідчить про ризик вчинення іншого кримінального правопорушення. Обвинувачений зазначає про наявність у нього грошових коштів, які він може сплатити потерпілому, чим маніпулює, щоб йому змінили запобіжний захід на більш м`який, проте він не відшкодовує моральної шкоди потерпілому. Щодо клопотання захисника про зміну запобіжного заходу заперечував.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого Гірник Г.С. подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 на інший не пов`язаний з триманням під вартою в тому числі і із внесенням застави. Клопотання обґрунтовано тим, що ризики на які посилається прокурор нічим не доведені, обвинувачений ОСОБА_2 має постійне місце проживання, до кримінальної відповідальності раніше не притягався, має постійне місце роботи та стабільний дохід, не має наміру переховуватись від суду, а тому просить суд змінити запобіжний захід на більш м`який. Захисник також зазначив, що потерпілий цивільний позов не заявляє, у зв`язку з чим обвинувачений не може домовитись, щодо розміру відшкодування моральної шкоди. Обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту унеможливить будь-якого впливу на потерпілого, свідків чи експерта.

У підготовчому судовому засіданні потерпілий та його представник підтримали клопотання прокурора та заперечували проти клопотання захисника. При цьому представник потерпілого пояснив, що під час обрання запобіжного заходу обвинуваченому на стадії досудового розслідування і зараз в суді нічого не змінилося, після скоєного обвинувачений навіть не вибачився перед потерпілим, моральної шкоди не відшкодував. Більш того, обвинувачений висловлювався, що загибла була з ознаками алкогольного сп`яніння та говорив про можливу ексгумацію трупу для встановлення вказаного факту. Всі ці обставини свідчать про його ставлення до скоєного та не є щирим каяттям.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений заперечував проти клопотання прокурора та підтримав клопотання свого захисника. При цьому пояснив, що його звинувачують, що він залишив місце ДТП та потерпілу, проте він її взагалі не бачив. На її поховання сплатив 3 тис. доларів США, цивільний позов йому не пред`явлено у зв`язку з чим він не знає розміру моральної шкоди та утримуючись під вартою не може домовитись з потерпілим. Наразі він має можливість сплатити потерпілому 270000 грн., проте потерпілий та його представник не розмовляє з ним з вказаного приводу.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286 КК України, за кваліфікуючими ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого та ч. 3 ст. 135 КК України, за кваліфікуючими ознаками: завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан і вказані діяння спричинили смерть особи або інші тяжкі наслідки, та у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого. Санкції інкримінованих кримінальних правопорушень передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.

Оскільки ОСОБА_2 обвинувачується у залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, а тому суд вважає, що є ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинуваченого від суду.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений заявив, що постраждалу він не бачив, а тому не зупинився, може сплатити потерпілому моральну шкоду у розмірі 270000 грн., проте не сплатив, а тому суд вважає, що обвинувачений маніпулює можливим відшкодуванням моральної шкоди. Крім цього, судом не допитані потерпілий та свідки, а тому враховуючи те, що відносно обвинуваченого у провадженні Біляївського районного суду знаходиться кримінальне провадження за ст. 125 КК України, а тому є ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків, потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому наявні ризики передбачені п. 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що прокурором наведено достатні та переконливі дані, які вказують на те, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Посилання захисника, що цілодобовий домашній арешт унеможливить тиск обвинуваченого на свідків, потерпілого суд не приймає до уваги, оскільки вплив на потерпілого та свідків не є єдиним ризиком при вирішенні клопотання щодо запобіжного заходу.

Наявність в сукупності ризиків передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України дають суду підстави обрати обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою, який буде сприяти виконання ним процесуальних обов`язків.

Підстав для зміни запобіжного заходу на інший більш м`який як того просив захисник та обвинувачений суд не вбачає, оскільки вони не зможуть запобігти зазначеним вище ризикам.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який спричинив загибель людини, а тому підстав для визначення застави суд не вбачає.

Оскільки прокурором доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу тому суд вважає можливим клопотання прокурора задовольнити та обрати обвинуваченому забіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 177, 178, 183, 194, 314-316 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 286, ч. 3 ст. 135 КК України у відкритому судовому засіданні на 15.07.2021 року о 14 год. 00 хв.

В судове засідання викликати учасників судового провадження.

Захиснику Гірник Геннадію Станіславовичу в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 – відмовити.

Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 – задовольнити.

Обрати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів, а саме: з 22.06.2021 року до 20.08.2021 року включно та утримувати його в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення - начальнику ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 днів з моменту оголошення.

Суддя Л.О. Пендюра