Рішення № 97891286, 22.06.2021, Баштанський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/1778/20-ц

2/468/116/21

БАШТАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська 43

РІШЕННЯ

іменем УКРАЇНИ

(заочне)

22.06.2021 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Янчук С.В., за участю секретаря Хижняк К.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Баштанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №78268, вчинений 23.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп», заборгованості в розмірі 31499 грн. 97 коп. В обґрунтування вимог посилається на те, що в неї немає жодних фінансових зобов`язань перед відповідачем. Вважає, що вказаний виконавчий напис підлягає скасуванню, оскільки на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом вже існувало судове рішення, яке набрало законної сили і за яким визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», на підставі якої був вчинений виконавчий напис нотаріуса. Також вказала, що виконавчий напис нотаріуса було вчинено після спливу трирічного строку позовної давності.

Від позивача надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені вчасно та належним чином (рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення). Заяв про відкладення розгляду справи та відзив на позов до суду не надходило.

Третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Пояснень до суду не надходило.

Враховуючи наведене, з урахуванням положень ст.ст. 280,281 ЦПК України, суд ухвалив про заочний розгляд справи.

Дослідивши наявні у справі матеріали (копію постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржник від 02.12.2020 року; інфомацію Українського бюро кредитних історій; копію кредитного договору №41007 від 02.04.2012 року; копію виписки з особового рахунку за кредитним договором №41007; копію виконавчого напису від 23.10.2020 року за №78268), суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і можливість задоволення позову.

Судом встановлено, що 02.04.2012 року між ПАТ "Терра Банк" та позивачем було укладено кредитний договір №41007, згідно умов якого останнім було отримано кредит в розмірі 11000 грн. зі строком повернення 02.04.2013 року (а.с.45-51).

23.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 78268, яким нотаріусом запропоновано звернути стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором 41007 від 02.04.2012 року, укладеним з ПАТ "Терра Банк" кінцевим правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами 17/11.17 від 17.11.2017 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Груп". Стягнення заборгованості проведено за період 17.11.2017 року по 10.12.2019 року. Сума заборгованості складає 30899 грн. 97 коп., з яких: 4091,80 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 26808,13 грн. прострочена заборгованість за комісією, 0,04 грн. - прострочена заборговансть по відсоткам.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною постановою від 02.12.2020 було звернуто стягнення на доходи позивача в рамках виконавчого провадження № 63577136.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 1.1., 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.

Відповідно до п. 3.1., 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, ні відповідачем, ні третьою особою не надано суду жодних доказів на підтвердження того, що вчиняючи виконавчий напис нотаріус врахував та перевірив факти наявності чи відсутності спору щодо заборгованості та виконав вимоги ч.1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат» про безспірність заборгованості.

Таким чином, суду не надано належних та допустимих доказів безспірності розміру грошових вимог стягувача до позивача.

Окремо слід зазначити, що нотаріус при видачі виконавчого напису не врахував пропуск відповідачем строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно п.2.3 умов кредитного договору №41007 від 02.04.2012 року (а.с. 42-51) датою остаточного повернення всіх отриманих в межах ліміту овердрафту сум кредиту відповідно до цього договору є 02.04.2013 року. Відтак, саме з вказаного часу в даному випадку почався перебіг строку позовної давності, який сплив 02.04.2016 року, при цьому зі змісту вищевказаного спірного виконавчого напису вбачається, що стягнення заборгованості (складовою частиною якої в розмірі 4091,80 грн. є тіло кредиту) за ним проводиться за період з 17.11.2017 року по 10.12.2019 року. Тобто, на час звернення відповідача до нотаріуса сплив строк позовної давності.

Як зазначено вище, згідно ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року.

Згідно з п. 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, який набрав чинності 07 березня 2012 року (далі - Порядок) нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Оскаржуваний виконавчий напис не підтверджує безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, так як нотаріусом проведено стягнення заборгованості за період, що мав місце після спливу трирічного строку з дня виникнення права вимоги.

Також слід зазначити наступне.

Як зазначено вище, положеннями ст. 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перелік документів, на підставі яких може бути видано виконавчий напис нотаріуса передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Зокрема, доповнено переліком після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Разом з тим, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року був визнаний судом незаконним та не чинними, а саме постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року по справі № 826/20084/14, яка набрала законної сили.

В подальшому, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року залишено без змін.

Велика Палата Верховного Суду постановою від 20 червня 2018 року відмовила в задоволенні заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, не знайшовши підстав для такого перегляду.

Частиною 2 статті 265 КАС України, якою врегульовано наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним, встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

З наведеного вище вбачається, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено нотаріусом в період часу (23.10.2020 року), коли законодавством не було передбачено можливості вчинення виконавчого напису на підставі кредитного договору.

Отже, враховуючи, що на момент вчинення виконавчого напису приватний нотаріус керувався нечинними положеннями нормативно-правового акту, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - покладається на відповідача.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, документально підтверджені, а саме витрати по сплаті судового збору в сумі 840 грн. 80 коп.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10-13, 81,258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем від 23 жовтня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 78268 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп» заборгованості в розмірі 31499 гривень 97 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фактор Груп» (код ЄДРПОУ 40911449, місцезнаходження: м. Київ, вулиця Липківського Василя Митрополита, буд. 45) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду може бути подана Миколаївському апеляційному суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 22.06.2021 року.

СУДДЯ: