Рішення № 97889951, 25.06.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4724/21

2/212/2795/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді Колочко О.В., за участі секретаря судового засідання Ігнатьєвої А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2021 року позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого за діє адвокат Ярошевський О.Т., звернувся до суду з позовом до відповідача Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (далі – Відповідач, ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди, у зв`язку із ушкодженням здоров`я на виробництві. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 01.06.1955 по 31.12.1966 працював на підприємстві п/я №30 різноробочим, дорожником, бетонщиком, відкатчиком на поверхні. Вказує, що підприємство п/я №30 шляхом декількох реорганізацій ввійшло до складу шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда», а шахта «Першотравнева» як структурна одиниця не була виділена зі складу ВО «Кривбасруда» у нову юридичну особу, а була ліквідована тому відповідач ПАТ «Кривбасзалізрудком» є правонаступником ВО «Кривбасруда». Вказує, що з позивачем, який працював відкатчиком на поверхні 25 вересня 1959 року стався нещасний випадок, внаслідок якого він отримав травму стопи лівої ноги. Висновком ВТЕК від 10.11.1993 позивачу вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв`язку з нещасним випадком, безстроково. Наслідки нещасного випадку, який стався з позивачем у молодому віці – 28 років, викликають у позивача не тільки фізичні страждання: біль у лівій стопі, утруднену ходу, а й моральні, оскільки у молодому віці він почав кульгувати на ліву ногу, не міг відпочивати після роботи так, як це робили його друзі, соромився бувати в суспільних місцях, з роками ліва нога почала турбувати більше, оскільки боліла на погоду, шкутильгання збільшилось. Порушено звичний для позивача спосіб життя, оскільки наслідки нещасного випадку вимагають від нього додаткових зусиль для організації його життя, порушено нормальні життєві зв`язки внаслідок неможливості вести активне життя. Просить стягнути з відповідача у відшкодування моральної шкоди 200 000 гривень.

Ухвалою суду від 03 червня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

23 червня 2021 року судом отримані клопотання відповідача про витребування доказів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, які за результатами розгляду ухвалою суду від 25 червня 2021 року залишені без задоволення.

23 червня 2021 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в позові, посилаючись на те, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» не є належним відповідачем у справі, оскільки не є правонаступником шахти «Першотравнева» ВО «Кривбасруда», та не може нести відповідальність перед позивачем за порушення його трудових прав. Зазначив, що представником позивача не надано доказів заподіяння та не сплати моральної шкоди ДВО « ОСОБА_2 ». Вказав, що позивачем не надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди, надані позивачем докази є лише документами, що підтверджують втрату професійної працездатності, і не можуть бути беззаперечними доказами заподіяння моральної шкоди позивачу.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, судом встановлені такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 з 01.06.1955 по 31.12.1966 працював на підприємстві п/я №30, що підтверджується копією трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.8-10).

Згідно копії Акту № 8 про нещасний випадок пов`язаний з виробництвом від 26 вересня 1959 року, 25 вересня 1959 року о 10.30 годині шахті «Об`єднана» з поверхневим відкатчиком ОСОБА_1 , стався нещасний випадок внаслідок якого останній отримав травму стопи лівої ноги.

Причинами нещасного випадку зазначено: порушення П.Б. постраждалим. Виконання робіт на електровозі особою, яка не має права на виконання цих робіт.

Крім того актом про нещасний випадок №8 встановлено, що винними у нещасному випадку особами є : постраждалий ОСОБА_3 , який халатно віднісся до виконання дорученої роботи; ОСОБА_4 , який не виконав вказівки начальника шахти по розстановці машиністів електровозів на відмітці +21,5 (а.с. 12).

Наслідками нещасного випадку стало встановлення ОСОБА_1 20% втрати професійної працездатності у зв`язку з каліцтвом від 25.09.1959 з 06.11.1993, що підтверджується копією виписки з акту огляду ЛТЕК від 10.11.1993 (а.с.13).

Відповідно до вимог ст.173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю моральну шкоду (п.5 Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Згідно зі статтею 440-1 ЦК Української РСР моральна (немайнова) шкода, заподіяна громадянину або організації діянням іншої особи, яка порушила їх законні права, відшкодовується особою, яка заподіяла шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода заподіяна не з її вини. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди. Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків, але не менше п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.

Так, суд встановив, що нещасний випадок на виробництві, який призвів до каліцтва позивача стався з ним 25 вересня 1959 року, при цьому вперше ОСОБА_1 було встановлено 20% втрати професійної працездатності, без встановлення групи інвалідності, безстроково, у зв`язку з каліцтвом від 25.09.1959 року висновком ЛТЕК від 10 листопада 1993 року, в суд з позовом за захистом своїх порушених прав, позивач звернувся 02 червня 2021 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди)» з наступними змінами, факт заподіяння моральної шкоди пов`язують не лише зі станом напруженості під впливом сильнодіючого впливу, яким є стрес, а із наявністю втрат фізичного і психічного характеру, які тягнуть за собою порушення нормальних життєвих зв`язків потерпілого, зменшення його суспільної активності, потребують від нього додаткових зусиль для організації життя.

Як зазначено в п.4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачу ОСОБА_1 внаслідок отриманого ним каліцтва при виконанні трудових обов`язків заподіяно моральну шкоду, і він має право на її відшкодування.

Щодо посилань представника відповідача на те, що ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» не є належним відповідачем, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

У частині першій статті 37 ЦК України, в редакції 1963 року, який був чинним на момент перейменування виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було передбачено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання).

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України «Про підприємства в Україні» від 27 березня 1991 року, що був чинним на час перейменування виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом « ІНФОРМАЦІЯ_1 », підприємство може бути створено в результаті виділення зі складу діючого підприємства, організації одного або кількох структурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об`єднань за рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чи уповноваженого ним органу.

Створення підприємств шляхом виділення здійснюється зі збереженням за новими підприємствами взаємних зобов`язань та укладених договорів з іншими підприємствами.

Згідно із частинами першою та шостою статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні», ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права і обов`язки реорганізованого підприємства.

У пунктах 2.1 та 4.1 Положення про порядок поділу підприємств і об`єднань та відокремлення від них структурних підрозділів і одиниць, затвердженого наказом Міністерства економіки України, Міністерства статистики України, Антимонопольного комітету України від 20 квітня 1994 року № 43/79/5, було закріплено, що відокремлення - це виділення зі складу підприємства (об`єднання) структурного підрозділу (одиниці) і створення на його базі самостійного підприємства або вихід підприємства із складу об`єднань, зазначених у підпункті «б» пункту 3.1 цього Положення. Об`єктами відокремлення є структурні підрозділи та структурні одиниці відповідно до пункту 2.1 цього Положення, а також підприємства, що входять до складу об`єднань.

Розподільчий баланс є документом, у якому, зокрема, визначено обсяг майнових прав та обов`язків, які перейшли до створеної шляхом виділу (виділення, відокремлення) юридичної особи.

Згідно розподільного балансу станом на 01 липня 1998 року, до Криворізького державного гірничорудного управління Гідрозахист перейшла менша частина основних засобів та інших позаоборотних активів шахт Першотравневого рудоуправління, а також шахт «Першотравнева-1», «Першотравнева-2», «Першотравнева», «Першотравнева-Дренажна» ВО «Кривбасруда», а більша частина цих активів залишилася на балансі ВО «Кривбасруда»,.

Відповідно до пункту 1 наказу Мінпромполітики від 12 липня 1999 року № 248 та пункту 1 наказу Державної акціонерноїкомпанії «Укррудпром» (даліДАК «Укррудпром») від 31 грудня 1999 року № 347 Державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» шляхом реорганізації було перетворено на Дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром».

У пункті 3 згаданого наказу ДАК «Укррудпром» указано, що зазначене дочірнє підприємство є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків реорганізованого Державного підприємства «Криворізький державний залізорудний комбінат».

Згідно з пунктами 1 та 3.2 наказу ДАК «Укррудпром» від 30 липня 2001 року №290 вказане дочірнє підприємство шляхом реорганізації було перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат»(далі - ВАТ «Кривбасзалізрудком»), яке стало правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків дочірнього підприємства.

Відповідно до пункту 1.1 розділу «Загальні положення» Статуту ПАТ «Кривбасзалізрудком», що затверджений протоколом загальних зборів акціонерів ВАТ «Кривбасзалізрудком» від 30 березня 2011 року № 1/2011 та пройшов державну реєстрацію 4 квітня 2011 року, ВАТ «Кривбасзалізрудком» змінив найменування на ПАТ «Кривбасзалізрудком» та є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов`язків ВАТ «Кривбасзалізрудком».

Виробниче об`єднання по видобутку руд підземним способом «Кривбасруда» було перейменовано на державне підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат», перетворене на дочірнє підприємство «Криворізький державний залізорудний комбінат» ДАК «Укррудпром» та у подальшому перетворене у відкрите акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат».

Структурні одиниці виробничого об`єднання по видобутку руд підземним способом « ІНФОРМАЦІЯ_1 », новостворені з 20 січня 1998 року, у тому числі шахти «Першторавнева-Дренажна» не мали статусу юридичних осіб. Створення на базі окремих структурних підрозділів виробничого об`єднання «Кривбасруда» - шахт «Першторавнева-Дренажна» та «Гигант-Дренажна» - державного підприємства «Кривбасгідрозахист» відбулось вже після припинення трудових відносин позивача з виробничим об`єднанням «Кривбасруда», а розподільчим балансом від 01 липня 1998 року не було прямо передбачено переходу до ДП «Кривбасгідрозахист» обов`язку з відшкодування шкоди, завданої працівнику ушкодженням здоров`я під час перебування у трудових відносинах з ВО «Кривбасруда».

Аналогічний правовий висновок міститься в Постанові Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі №212/3137/17-ц.

Враховуючи викладене суд вважає, що ПАТ «Кривбасзалізрудком» є належним відповідачем у справі та повинно нести відповідальність за завдану позивачу моральну шкоду.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує характер і тривалість фізичних і моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках, внаслідок отриманого каліцтва, що потягло встановлення первинно та безстроково стійку втрату професійної працездатності у розмірі 20% за трудовим каліцтвом, без встановлення групи інвалідності, встановлення вини самого позивача у настанні нещасного випадку, та вважає за необхідне визначити розмір моральної шкоди у сумі 50 000 гривень оскільки саме цей розмір є розумним, виваженим і справедливим у ситуації позивача, а також не перевищує гранично допустимого розміру відшкодування такої шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 908 гривень.

Керуючись ст. ст. 153, 237-1 КЗпП України, ст. 440-1 ЦК Української РСР, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265 ЦПК України суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень без урахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» в дохід держави судовій збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство «Криворізький залізорудний комбінат», місце знаходження юридичної особи: 50029, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1-а, код ЄРДПОУ 00191307.

Повне рішення складено та підписано 25 червня 2021 року.

Суддя: О. В. Колочко