Вирок № 97888962, 25.06.2021, Карлівський районний суд Полтавської області

25.06.2021

єдиний унікальний номер справи 531/156/21

номер провадження 1-кп/531/95/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2021 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого – судді Попова М.С.,

за участю секретаря – Клименко Т.М.,

прокурора – Одинець А.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка обвинувальний акт кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, не одруженого, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не маючого, освіта середня, не працюючого, військовозобов`язаного, не депутата, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силу ст. 89 КК України не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 25 грудня 2020 року, близько 12 години, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під столом помітив конверт для банківської картки «Приватбанк», на якому був зазначений пін-код у вигляді чотирьох цифр, в якому знаходилась банківська картка, що належала ОСОБА_2 . Далі у ОСОБА_1 виник умисел на крадіжку чужого майна і він таємно, шляхом вільного доступу, з корисливих мотивів. Усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, цього ж дня о 17 годині 00 хвилин та 26 грудня 2020 року о 12 годині 30 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою банкомату АТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: вул. Полтавський шлях, 70/2А, м. Карлівка, Полтавської області, скориставшись вказаною банківською карткою потерпілого ОСОБА_2 , здійснив дві транзакції по переведенню в готівку грошових коштів в сумі 11000,00 грн. та 400,00 грн. на загальну суму 11400,00 грн. із рахунку потерпілого ОСОБА_2 . Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд у повному обсязі, а саме витратив на продукти харчування та речі домашнього вжитку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 11400,00 грн.

Крім цього, ОСОБА_1 25 грудня 2020 року, близько 12 години, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 , який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , під столом помітив конверт для банківської картки «Приватбанк», на якому був зазначений пін-код у вигляді чотирьох цифр, в якому знаходилась банківська картка, що належала ОСОБА_2 . Далі ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою подальшого заволодіння грошовими коштами, вчинив крадіжку банківської платіжної картки АТ КБ «Приватбанк» на ім`я потерпілого ОСОБА_2 , що є офіційним документом, оскільки відповідно до ЗУ «Про інформацію», ЗУ «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні», п. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», Положення про міжбанківські розрахунки, затвердженого постановою Правління Національного банку Україна №414 від 08 жовтня 1998 року, ст. 200 КК України, є електронним платіжним документом, тобто є офіційним документом, так як за своїми юридичними значеннями та функціональним призначенням платіжні картки як платіжний інструмент являються засобом доступу до банківських рахунків. В подальшому ОСОБА_1 цього ж дня о 17 годині 00 хвилин та 26 грудня 2020 року о 12 годині 30 хвилин, діючи умисно, з корисливих мотивів, за допомогою банкомату АТ КБ «Приватбанк», розташованого за адресою: вул. Полтавський шлях, 70/2А, м. Карлівка, Полтавської області, скориставшись вказаною банківською карткою потерпілого ОСОБА_2 , здійснив дві транзакції по переведенню в готівку грошових коштів в сумі 11000,00 грн. та 400,00 грн. на загальну суму 11400,00 грн. із рахунку потерпілого ОСОБА_2 . Вказаними коштами ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд у повному обсязі, а саме витратив на продукти харчування та речі домашнього вжитку, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 11400,00 грн.

Також, ОСОБА_1 01 лютого 2021 року, близько 14 години 15 хвилин, перебуваючи біля відділення АТ КБ «Приватбанк», що розташоване за адресою: вул. Полтавський шлях, 70/2А, м. Карлівка, Полтавської області, побачив велосипед чоловічого типу, зеленого кольору, марки «Аіст», після чого у останнього виник умисел на викрадення чужого майна. Далі ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, користуючись тим, що його ніхто не бачить, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, вчинив крадіжку бувшого у використанні велосипеду чоловічого типу, зеленого кольору, марки «Аіст», вартістю 1 592,00 грн., належного ОСОБА_3 , чим спричинив останньому майнову шкоду на вище вказану суму. В подальшому ОСОБА_1 на викраденому ним велосипеді поїхав до ОСОБА_4 , щоб його реалізувати, таким чином розпорядився викраденим майном на власний розсуд в повному обсязі.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, визнав повністю, та повністю підтвердив час, обставини та спосіб вчинення кримінальних правопорушень. У скоєному щиро розкаюється. Цивільний позов потерпілого визнає в повному обсязі.

Потерпілий ОСОБА_2 , який про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду не з`явився. Причини неявки суду не відомі.

Потерпілий ОСОБА_3 до суду не з`явився. В матеріалах справи міститься його заява про розгляд справи за його відсутності. Претензій до обвинуваченого не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про те, які докази треба дослідити та порядок їх дослідження, визнавши, в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, враховуючи, що учасниками судового провадження не оспорюються доведеність вини обвинуваченого та кваліфікація його дій, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками кримінального провадження змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд вважає, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 , знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в повному обсязі, а його дії органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за ч. 1 ст. 357 КК України, як викрадення офіційного документу з корисливих мотивів та за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, кваліфіковані правильно.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами ст. ст. 65-67 КК України та роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» з послідуючими змінами та виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Як обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно 67 КК України, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинуваченого: його вік; стан здоров`я; соціальне становище; відсутність даних перебування на диспансерному обліку у лікарів психіатра та нарколога; раніше в силу ст. 89 КК України не судимого; негативну характеристику за місцем проживання.

Згідно з висновком досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, складеною Карлівським районним відділом філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області від 11 травня 2021 року, ризик вчинення ОСОБА_1 повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий; ризик небезпеки для суспільства або окремих осіб оцінюється як середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також високу ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі можливе лише у винятковому випадку за умови здійснення інтенсивного нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Під час судового розгляду, проаналізувавши поведінку обвинуваченого після вчинення кримінальних правопорушень, його щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, наслідки суспільно небезпечних діянь, відсутність будь-яких намірів уникнути кримінальної відповідальності, зваживши на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкцій: ч. 1 ст. 185 КК України у виді два роки обмеження волі; ч. 1 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі; ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Застосувавши ст. 75 КК України, звільнити від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов`язків, передбачених ст. 76 КК України - періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що на досудовому слідстві відносно ОСОБА_1 запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Прийняти визнання ОСОБА_1 цивільного позову та задовольнити його в повному обсязі на підставі положень ст. ст. 1166, 1167 ЦК України.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369-371, 373-376 КПК України суд, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винними у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 1 ст. 185 КК України у виді двох років обмеження волі;

за ч. 1 ст. 357 КК України у виді одного року обмеження волі;

за ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на два роки.

Згідно ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_1 обов`язки протягом іспитового строку: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В зв`язку з тим, що відносно ОСОБА_1 на досудовому слідстві запобіжний захід не обирався, враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає за недоцільне обирати відносно нього міру запобіжного заходу.

Прийняти визнання цивільного позову ОСОБА_1 .

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 11 400 (одинадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок, в рахунок відшкодування моральної шкоди 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, а всього стягнути 14 400 (чотирнадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Речові докази – банківську картку АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_3 , яка передана на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_2 , вважати повернутим законному власнику.

Речовий доказ – велосипед марки «Аіст», зеленого кольору, чоловічого типу, переданий на відповідальне збереження потерпілому ОСОБА_3 , вважати повернутим законному власнику.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Полтавського апеляційного суду через Карлівський районний суд, протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Згідно ч. 6 ст. 376 КПК України, копія вироку, після його проголошення, негайно вручається обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя