Рішення № 97888326, 15.06.2021, Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/532/21

Провадження № 2/732/299/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2021 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі :

головуючої судді Лиманської М.В.,

в присутності секретаря Пінчук С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛЛФІН” ( 01000, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна ( 08702, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 115, оф.1 ) та Городнянський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) ( 15100, Чернігівська область, м. Городня, вул. Черігівська?9 ),

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛЛФІН” про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, та просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Головкіної Яни Вікторівни № 3481 року від 01.03.2021 про стягнення з нього заборгованості в розмірі 91188 грн., таким, що не підлягає виконанню.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач дізнався про те, що 08 квітня 2021 року постановою державного виконавця Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Суми ) Московко Д.Ф. відкрито виконавче провадження №65035660 щодо виконавчого напису приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Головкіної Я. В. № 3481 від 01.03.2021 року про звернення стягнення з позивача заборгованості в розмірі 91188,00 грн.. Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис було вчинено з порушенням норм Закону України „Про нотаріат” та Постанови КМУ від 29.06.1999 р. №1172 "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, у зв`язку з чим є підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Стягнення заборгованості має проводитись відповідно до умов кредитного договору. Приватний нотаріус Головкіна Я.В. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не перевірила безспірність заборгованості.

Відповідач не направляв позивачу вимогу про усунення порушених зобов`язань, у зв`язку з чим позивач був позбавлений можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості оспорити вимоги ТОВ „ВЕЛЛФІН”. При вчиненні напису № 3481 нотаріус не отримувала від відповідача та від позивача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним.

Позивач також звертає увагу суду на те, що кредитний договір не посвідчений нотаріально. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року „Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів”, в тому числі в частині стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Таким чином, вчинення нотаріусами виконавчих написів щодо стягнення заборгованості можливе виключно за договорами, які посвідчені нотаріально.

Ухвалою судді від 16 квітня 2021 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі.

У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. В позовній заяві міститься письмове клопотання, в якому позивач просив провести судове засідання без його участі, заявлені вимоги підтримує та просить задовольнити. ( а.с. 8 ).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач по справі – ТОВ «ВЕЛЛФІН» про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, представник відповідача у судове засідання не з`явився, відзиву на позов не подав (а.с.48,59).

Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Обухівського нотаріального округу Головкіна Яна Вікторівна та державний виконавець Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Московко Д.Ф.у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання треті особи повідомлені належним чином. ( а.с. 46-47, 57-58).

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ураховуючи, що відповідач по справі у судове засідання не з”явився, а сторона позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника ТОВ „ВЕЛЛФІН” на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 01.03.2021 року приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Я.В. за заявою ТОВ«ВЕЛЛФІН» було вчинено виконавчий напис, який зареєстровано у відповідному реєстрі за № 3481, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 351882 від 11 січня 2018 року у сумі 91188,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн; простроченої заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 87288,00 грн, плати за вчинення нотаріального напису, яка була стягнута зі стягувача на підставі ст.31 Закону України „Про нотаріат” у сумі 900 грн. Заборгованість стягується за період з 11.01.2018 року по 02.03.2020 року. ( а.с. 61 ).

Постановою державного виконавця Городнянського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Московко Д.Ф. від 08.04.2021 року (ВП № 6535660) відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого напису № 3481, виданого 01.03.2021 року (а.с.9). Боржником за кредитним договором відповідно до виконавчого напису є ОСОБА_1 . Сума заборгованості, що підлягає стягненню 91188,00 грн.

Згідно зі ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» визначено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року; якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Зміст виконавчого напису повинен відповідати вимогам ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Вчинення виконавчого напису здійснюється в порядку, передбаченому главою 16 розділу ІІ «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року, №296/5.

Згідно з Порядком, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій мають бути зазначені необхідні відомості про стягувача та боржника; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 року № 1172.

Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. У справах нотаріуса залишається копія документа, що встановлює заборгованість, чи правочину, за яким здійснюється стягнення, або витяг з особового рахунку боржника і примірник виконавчого напису. Один примірник витягу з виконавчим написом і оригінал зобов`язання повертаються стягувачу, а другий примірник залишається у нотаріуса.

Згідно з п. 2 «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року, №1172 для одержання виконавчого напису про стягнення кредитної заборгованості кредитором надаються оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що обставини подання відповідачем нотаріусу оригінала кредитного договору для вчинення спірного виконавчого напису є недоведеними та не підтвердженими належними та допустимими доказами.

Суд також звертає увагу на те, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. Безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не лише кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Крім того, суд приймає до уваги посилання сторони позивача на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, якою було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. При цьому попередньою редакцією Переліку від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Матеріали справи не місять відомостей про те, що оспорюваний виконавчий напис вчинений нотаріусом на нотаріально посвідченому договорі.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

На обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що кредитний договір він не укладав, письмової вимоги про погашення заборгованості по кредитному договору він не отримував. За відсутності оригінала нотаріально посвідченго договору та підтвердження безспірності вимоги нотаріус був позбавлений права вчиняти оспорюваний виконавчий напис.

На вимогу суду про витребування доказів – матеріалів нотаріальної справи не було надано жодного документа. Отже, твердження позивача відповідачем та третіми особами по справі не спростовані, що з огляду на положення ст. 12, 81 ЦПК України надає суду підстави зробити висновок про обгрунтованість заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про те, що на час вчинення виконавчого напису не було дотримано вимоги чинного законодавства. Отже виконавчий напис не підлягає примусовому виконанню, у зв`язку з чим позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, в силу ст.141 ЦПК України судовий збір у зв`язку із задоволенням позову має бути стягнутий на користь держави з відповідача.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 264, 265, 273, 352, 280-284, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса проживання : АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛЛФІН” ( 01000, м. Київ, вул. Героїв Севастополя, 48 ) про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - задовольнити.

Виконавчий напис № 3481 від 01.03.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Обухівського нотаріального округу Головкіною Яною Вікторівною про стягнення на користь ТОВ "ВЕЛЛФІН" з ОСОБА_1 91188 грн. - визнати таким, що не підлягає виконанню з моменту його вчинення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЕЛЛФІН” на користь держави 908 грн. 00 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду або через Городнянський районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складений 22.06.2021 року.

Суддя М.В.Лиманська