Ухвала суду № 97887507, 18.06.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.06.2021 Справа №607/22524/20 Провадження № 1-кс/607/113/2021 м. Тернопіль

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Царук І.М., за участю секретаря судового засідання Шаталюка А.О., прокурора Багрія А.Б., підозрюваного ОСОБА_1 , його захисника – адвоката Войнарського А.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Софіянчука І.В., яке погоджено прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону Багрієм А.Б. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової частини А3215, не одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Софіянчук І.В. за погодженням із прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону Багрієм А.Б. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12020210010002189 від 30.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим відділом Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002189 від 30.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27.10.2020 близько 03 год. 00 хв. у ОСОБА_1 , який перебував біля нічного магазину «Продукти», що розташований по вул.Привокзальний майдан, 1 у м.Тернополі разом із потерпілим ОСОБА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

У подальшому, 27.10.2020 близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 , перебуваючи біля нічного магазину «Продукти», що розташований по вул. Привокзальний майдан, 1 у м. Тернополі, реалізовуючи свій злочинний умисел, дочекавшись, коли потерпілий ОСОБА_2 відлучився та залишив свій мобільний телефон на столику біля вищевказаного магазину, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив у вигляді збагачення за рахунок чужого майна, з метою заволодіння чужим майном, переконавшись в тому, що його дії не будуть помічені сторонніми особами, таємно викрав із згаданого столика біля нічного магазину «Продукти», що розташований по вул. Привокзальний майдан, 1 у м. Тернополі належний ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung» моделі «А7», вартістю 3255,59 грн.

Надалі з викраденим мобільним телефоном ОСОБА_3 попрямував разом із потерпілим ОСОБА_2 до квартири останнього, за адресою: АДРЕСА_2 . Згодом, 27.10.2020 близько 13 год. 00 хв., маючи реальну можливість розпоряджатись викраденим телефоном, покинув приміщення вищезгаданої квартири, чим спричинив потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на суму 3255,59 грн.

Відомості про вчинене кримінальне правопорушення слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Софіянчуком І.В. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010002189 від 30.10.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

22.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, – таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 25.02.2021 за клопотанням прокурора надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

18.06.2021 о 10 год. 30 хв. на підставі вказаної ухвали слідчого судді Шепеленка А.В. затримано в порядку ст..191 КПК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий посилається на обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином та існування ризиків, передбачених пунктами 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_1 може : переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення. Крім того, слідчий у клопотанні просить врахувати наявність в провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області двох обвинувальних актів складених щодо ОСОБА_1 про обвинувачення останнього у вчиненні умисних корисливих злочинів проти власності, що, на думку слідчого, підтверджує заявлені ризики.. З урахуванням викладеного, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який постійного джерела доходів та міцних соціальних зв`язків немає, раніше притягався до кримінальної відповідальності, що свідчить про небажання стати на шлях виправлення, увільнений від проходження військової служби, де характеризується виключно негативно, слідчий вважає, що є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, тому щодо ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Розгляд клопотання розпочатий за минуванням трьох годин з часу вручення підозрюваному ОСОБА_1 копії клопотання та матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право на застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого заходу, посилаючись на існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, прокурор вказав на наявність підстав для визначення застави щодо підозрюваного ОСОБА_1 в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Захисник підозрюваного – адвокат Войнарський А.Й. частково заперечив щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, зазначивши про недоведеність вказаних у клопотанні слідчим ризиків, посилаючись при цьому на добровільне з`явлення підозрюваного до органу досудового розслідування. Захисник також просив врахувати складні сімейні обставини ОСОБА_1 , батько та бабуся якого потребують стороннього догляду, а також те, що дівчина підозрюваного перебуває в стані вагітності. У зв`язку з наведеним, захисник просив застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою – домашній арешт в нічний час.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав позицію свого захисника, у вчиненому розкаявся, зазначивши, що в подальшому не вчинятиме кримінальні правопорушення.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, з таких підстав.

Судове рішення стосовно обрання запобіжного заходу повинно відповідати вимогам ст.370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим та містити, як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи підозрюваного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що в разі обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу підозрюваний, обвинувачений може ухилитися від слідства або суду, знищити речові докази, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому суд повинен врахувати обставини, які вказані в ст. 178 КПК України.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Згідно положень ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Тернопільського РУП ГУНП України в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210010002189 від 30.10.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України.

22.12.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно.

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.02.2021 у справі №607/22524/20 за клопотанням прокурора було надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

18.06.2021 о 10 год. 30 хв. на підставі вказаної ухвали слідчого судді Шепеленко А.В. був затриманий в порядку ст.191 КПК України.

На думку слідчого судді, наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України. Зокрема такими є: витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020210010002189 від 30.10.2020, протокол допиту потерпілого ОСОБА_2 від 31.10.2020; протокол огляду з використанням комп`ютерної програми від 04.11.2020; протокол вилучення предметів чи речей під час їх добровільної видачі від 06.11.2020; протокол огляду добровільно виданого ОСОБА_1 мобільного телефону «Samsung» моделі «SM-A720F/DS» від 06.11.2020; протокол проведення слідчого експерименту від 17.12.2020; протокол допиту свідка ОСОБА_4 від 17.12.2020; протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.12.2020; інші матеріали досудового розслідування в їх сукупності.

Зазначені відомості у сукупності з інформацією, викладеною у дослідженому під час судового засідання повідомленні про підозру, вважаються переконливими для слідчого судді в тому, що відповідне кримінальне правопорушення могло бути вчинено, а надані слідчим до клопотання відомості в достатній мірі вказують на можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які наведені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах.

Водночас, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення № 14310/88 від 23 жовтня 1994 року) суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

В свою чергу, стороною захисту не наведено обставин, які б очевидно та беззаперечно вказували на будь-яку непричетність підозрюваного ОСОБА_1 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або необґрунтованість повідомленої підозри, а за такого на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави вважати, що повідомлення про підозру є вочевидь необґрунтованим.

Таким чином, ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, за скоєння якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п`яти років, яке відповідно до ч.4 ст.12 КК України, відноситься до категорії нетяжких злочинів.

Оцінюючи наявність ризиків, на існування яких посилається сторона обвинувачення обґрунтовуючи подане щодо ОСОБА_1 клопотання, слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п`яти років. На думку слідчого судді, зазначена обставина може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Поряд з цим слідчий суддя враховує перебування підозрюваного у розшуку, що свідчить про ухилення обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, а тому слідчий суддя вважає доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України та відхиляє наведені захисником доводи про добровільне з`явлення підозрюваного ОСОБА_5 до органів досудового розслідування.

На переконання слідчого судді, ризик вчинення ОСОБА_1 іншого кримінального правопорушення підтверджується перебуванням на розгляді в Тернопільському міськрайонному суді Тернопільської області двох обвинувальних актів складених щодо ОСОБА_1 про вчинення останнім умисних корисливих злочинів, що дає підстави вважати високою ймовірність вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень у випадку застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою.

На думку слідчого судді, під час розгляду клопотання сторона обвинувачення довела існування ризиків., передбачених п.1, п.5 ч.1 ст.177 КПК України. Вказані ризики виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою та вказують про неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Окрім цього, слідчим суддею взято до уваги відомості про особу підозрюваного ОСОБА_1 , який згідно копії витягу з наказу командира військової частини А3215 від 15.08.2020, увільнений з посади навідника третього відділення охорони третього взводу охорони п`ятої роти охорони батальйону охорони у зв`язку із самовільним залишенням військової частини; за місцем служби характеризується вкрай негативно, а також відсутність тісних соціальних зв`язків, місця роботи та джерела доходу у працездатному віці, наявність інших відкритих кримінальних проваджень.

Твердження сторони захисту про те, що підозрюваний має постійне місце проживання, а також хворого батька та бабусю, які потребують стороннього догляду, не дають достатніх підстав вважати, що зазначені соціальні фактори сприятимуть зменшенню існуючих ризиків.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку про доведення стороною обвинувачення обставин, передбачених п.3 ч.2 ст.183 КПК України, та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, і що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним і таким, що забезпечить на даному етапі досудового розслідування виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, що зможе запобігти встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. На переконання слідчого судді, такий висновок узгоджується з вимогами ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою з наведених підстав виправдане необхідністю забезпечення належного досудового розслідування у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого та необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного ОСОБА_1 та зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Будь-яких доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 виключає можливість його утримання під вартою слідчому судді не надано, як і не встановлено обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду на що слідчий суддя вважає, що таких перешкод немає.

Зазначені інші наведені захисником доводи на захист підозрюваного ОСОБА_1 з урахуванням встановлених обставин, даних про особу підозрюваного, не можуть бути безумовною підставою для застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки не спростовують висновки слідчого судді про існування ризиків, які зазначені в клопотанні слідчого.

З огляду на викладене, вимоги сторони захисту про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, задоволенню не підлягають.

Поряд з цим, слідчий суддя враховує, що застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , слідчий суддя своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого, погоджене прокурором, необхідно задовольнити і застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів.

За змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, – від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч.4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному ОСОБА_1 розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями ст.ст. 182,183 КПК України враховує висловлену прокурором в судовому засіданні думку з цього приводу, а також практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з рішеннями ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року.

Враховуючи обставини інкримінованого кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан підозрюваного, його вік, стан здоров`я, дані про його особу, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

За таких обставин, клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст..ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 372, 395 КПК України, слідчий суддя -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області Софіянчука І.В., яке погоджено прокурором військової прокуратури Тернопільського гарнізону Багрієм А.Б., про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів – задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Одночасно для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України, визначити заставу в розмірі 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 22 700 (двадцять дві тисячі сімсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м.Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA358201720355219001000003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_1 у справі №607/22524/20; провадження №1-кс/607/113/2021 згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18.06.2021.

Роз`яснити, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, у випадку їх наявності.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити по 10 год. 30 хв. 17.08.2021.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області І. М. Царук