Ухвала суду № 97887408, 23.06.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/3910/21

Ужгородський міськрайонний суд

У Х В А Л А

23.06.2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі – Курбатова Д.Л.

за участю :

представника позивача – Аваєва Н.В.

представника відповідача - Ліуш Б.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Ужгороді клопотання позивача ОСОБА_1 про стягнення в дохід держави штрафу за подання недостовірної інформації у справі за позовом ОСОБА_1 поданим в особі представника позивача – ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 поданим в особі представника позивача – ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.04.2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 308/3910/21 та встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву.

Ухвала суду від 01.04.2021 року отримана відповідачем 09.04.2021 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800026734857.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.04.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

16 червня 2021 року позивач подав до суду клопотання в якому, зокрема просив про стягнення в дохід Державного бюджету України з Голови комісії з припинення діяльності Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області Гопи О.М. штраф в розмірі трьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Клопотання мотивує тим, що відзив ГУ ДПС у Закарпатській області поданий головою комісії з припинення Головного управління Гопою О. та зареєстрований Ужгородським міськрайонним судом 26.05.2021 року за № 290374-21-Вх., містить недостовірну інформацію, яка вводить суд в оману. Недостовірна інформація, зазначена ОСОБА_3 спростовується листом ГУ ДПС у Закарпатській області від 14.06.2021 року № 8313/6/ Адв./07-16-18-01-10 на адвокатський запит ОСОБА_2 від 08.06.2021 року № 20210608/001, додатком до якої є копія адвокатського запиту ОСОБА_1 вих.. № 16-03-2021/001 від 16 березня 2021 року, на якому проставлений штрихкод, реєстраційний номер ГУ ДПС у Закарпатській області № 3203/5/Адв./18 від 16.03.2021 року та час реєстрації запиту 18:18:40.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлене позивачем клопотання та просила його задовольнити з підстав викладених у клопотанні.

Представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що адвокатський запит було зареєстровано правонаступником ГУ ДПС у Закарпатській області.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши матеріали цивільної справи в межах заявлених клопотань , суд дійшов наступного висновку.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 01.04.2021 року прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі № 308/3910/21 та встановлено відповідачу строк п`ятнадцять днів з дня вручення йому цієї ухвали, протягом якого він має право подати суду відзив на позовну заяву.

Ухвала суду від 01.04.2021 року отримана відповідачем 09.04.2021 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №8800026734857.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 28.04.2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.06.2021 року відзив Головного управління Державної податкової служби у Закарпатської області, зареєстрований Ужгородським міськрайонним судом 26.05.2021 року за № 29037/21-Вх., залишено без розгляду.

Відповідно до ч.1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках, зокрема : зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

Питання щодо наявності чи відсутності зловживання правом на подання заяви вирішується судом у кожному конкретному випадку окремо. Проте, за загальним правилом, яке міститься у справі «Миролюбов та інші проти Латвії» (рішення від 15 вересня 2009 року), про зловживання правом у розумінні п. 3 ст. 35 Конвенції мова йде у тих випадках, коли поведінка заявника, яка явно не відповідає призначенню гарантованого Конвенцією права на звернення до Суду, порушує встановлений порядок роботи Суду або ускладнює належний перебіг розглядів справ. При цьому Суд наголошує, що визнання заяви неприйнятною з мотивів зловживання правом на подання заяви є винятковим процедурним заходом (пункти 62, 65).

Зловживання правом - це особливий вид правової поведінки, який полягає у використанні особою своїх прав у недозволені способи, що суперечать призначенню права, внаслідок чого завдаються збитки (шкода) суспільству, державі, окремій особі.

Стримування зловживання правом - це боротьба не з самою поведінкою, а з конкретними проявами правової поведінки, що завдають шкоди суспільству й особі.

Верховний Суд, визнаючи певні дії учасників процесу зловживанням процесуальними правами, часто зазначає, що ознакою зловживання процесуальними правами є не просто конкретні дії, а дії, спрямовані на введення суду в оману, затягування розгляду справи, створення перешкод опоненту.

Феномен зловживання процесуальними правами як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав. Це положення відповідає загальнотеоретичним розробкам конструкції зловживання правом, в яких воно нерідко визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав. Суб`єкт цивільного судочинства свої цивільні процесуальні права має здійснювати відповідно до їх призначення, яке або прямо визначено змістом того чи іншого суб`єктивного права, або вочевидь випливає з логіки існування того чи іншого суб`єктивного процесуального права.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Притягнення особи до відповідальності за процесуальні зловживання повинно ґрунтуватися на доказах її вини. Факти процесуальних зловживань можна віднести до фактів, що доказуються в режимі процесуальних фактів, які включаються у загальний або локальний предмет доказування у справі.

З вказаного вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою затягування чи взагалі перешкоджання розгляду справи.

Саме цей критерій є основним для кваліфікації дій особи як зловживання правами.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» (п.п.22, 23 Рішення від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03) право доступу до суду не є абсолютним, воно може бути обмеженим. Тим не менше, право доступу до суду не може бути обмеженим таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати законну мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями. При цьому правила регулювання строків мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту.

Цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Вказана правова позиція взаємоузгоджується із правовою позицією Верховного Суду, визначеною у постанові від 07.08.2019 у справі № 910/11287/16.

Разом з тим, поданий відзив Головного управління Державної податкової служби у Закарпатської області, зареєстрований Ужгородським міськрайонним судом 26.05.2021 року за № 29037/21-Вх ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23.06.2021 року, залишено без розгляду, а відтак не є прийнятий судом, в зв`язку з чим суд не досліджує та не приймає до уваги обставини викладені у відзиві, в зв`язку з чим не може надавати їм оцінку, щодо достовірності чи не достовірності вказаної інформації.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав визнавати дії відповідача зловживанням процесуальними правами та вжиття до нього заходу процесуального примусу у вигляді штрафу, а тому у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення в дохід держави штрафу за подання недостовірної інформації у справі за позовом ОСОБА_1 поданим в особі представника позивача – ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит слід відмовити.

Керуючись ст.ст.43, 148, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про стягнення в дохід держави штрафу за подання недостовірної інформації , яка викладена у відзиві на позов у справі за позовом ОСОБА_1 поданим в особі представника позивача – ОСОБА_2 до Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області про зобов`язання надати інформацію на адвокатський запит - відмовити.

Ухвала не підлягає окремо оскарженню від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Cуддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца