Ухвала суду № 97886244, 23.06.2021, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

Справа № 506/175/21

Провадження № 2/506/80/21

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

23.06.2021 року с.м.т. Окни

Суддя Красноокнянського районного суду Одеської області Чеботаренко О.Л., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно.

Ухвалами від 17.03.2021 року, 31.03.2021 року та 04.06.2021 року зазначена позовна заява була залишена без руху у зв`язку із невідповідністю вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, з наданням позивачу строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

Зокрема, підставами для постановлення ухвали про залишення позовної заяви без руху від 04.06.2021 року було те, що 26.05.2021 року від позивача до суду надійшла позовна заява зі зміненими вимогами, у якій позивачем частково усунуті недоліки, визначені вищевказаними ухвалами про залишення позовної заяви без руху, однак частина недоліків так і не усунута.

Так, у позовній заяві зі зміненими вимогами так і не було визначено статус Окнянської селищної ради, відповідний до вимог ЦПК України: третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача чи відповідача.

Також, у позовній заяві підставою для звернення до суду з даним позовом позивач зазначила необхідність приватизації земельної ділянки, на якій розташований її будинок, в чому їй перешкоджає перебування будинку в спільній частковій власності, однак в порушення п.5 ч.3 ст.175, ч.5 ст.177 ЦПК України, у позовній заяві не було зазначено та до позовної заяви не було долучено доказів наявності даного спору, а саме: доказів звернення позивача до відповідних органів, з метою вирішення питання щодо приватизації земельної ділянки, а також доказів того, що у вирішенні цього питання перешкоджає саме перебування її будинку в спільній частковій власності.

Крім того, позивачем у позовній заяві було зазначено, що відповідач не бажає вчиняти будь-яких спільних дій, спрямованих на виправлення протиріч у правових документах, що унеможливлює, на думку позивача, у подальшому оформлення нею належної їй земельної ділянки. При цьому посилання на існування доказів, які б підтвердили як небажання відповідача на вчинення спільних дій, так і неможливість без такої згоди оформити вказану земельну ділянку позивачем, в порушення п.п.5,6 ч.3 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві не було зазначено.

Разом з тим, вказані недоліки позовної заяви позивачем так і не усунуті.

18.06.2021 року від позивача до суду надійшла заява про відкриття провадження у справі, в якій позивач фактично висловила свою незгоду з ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 04.06.2021 року.

Так, у вказаній заяві, з приводу зазначеного в ухвалі недоліку щодо необхідності зазначення в позовній заяві доказів наявності спору, позивач висловила заперечення вказаного недоліку, посилаючись на відсутність у суду підстав без відкриття провадження у справі та заслуховування сторін відкидати зазначене у позові твердження про небажання відповідача спільно виправляти недоліки у правових документах. При цьому, на думку позивача, відкриттю провадження у справі не заважає відсутність доказу звернення позивачки до відповідача, а досить заяви про це в позові і у разі, якщо під час судового розгляду буде з`ясовано, що відсутній спір між сторонами, то суд на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України закриває провадження у справі. Тому позивач вважає, що зазначення судом в ухвалі вказаних недоліків свідчить про те, що суд висунув умови, які не передбачені чинним законодавством та спрямовані виключно на обмеження права позивача на звернення до суду та отримання судового захисту.

З приводу вказаних посилань позивача слід зазначити наступне.

П.5 ч.3 ст.175 ЦПК України встановлено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Крім того, ч.5 ст.177 ЦПК України зобов`язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Також, відповідно до ч.ч.2, 3, 8 ст.83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Крім того, відповідно до ст.191 ЦПК України, відповідач має право подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

При цьому, згідно з ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Таким чином, виходячи із вищевказаних положень Цивільного процесуального кодексу України, зазначення доказів, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі доказів наявності спору, має міститись саме у позовній заяві, а самі докази мають бути поданими позивачем разом із поданням позовної заяви, а тому відсутність у позовній заяві зазначення доказів наявності даного спору та недолучення їх позивачем до позовної заяви порушує права відповідача на належну підготовку відзиву на позов та формування власної позиції щодо заявлених позовних вимог, а також свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам ст.ст.175, 177 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у даній справі, а наполягання позивача на відсутності у неї обов`язку зазначати про наявність даних доказів у позовній заяві та долучати їх до позовної заяви, так як «досить заяви про це в позові», не ґрунтуються на законі, а твердження позивача про те, що зазначення судом вказаних недоліків спрямовані виключно на обмеження права позивача на звернення до суду та отримання судового захисту, є помилковими.

Щодо посилань позивача у заяві про відкриття провадження по справі на те, що відсутність доказів щодо неможливості приватизації земельної ділянки не є перешкодою для відкриття провадження у справі, так як предметом позову є не право на приватизацію чи усунення перешкод для приватизації земельної ділянки, а вказана обставина зазначена у позові як мотив для виділу своєї частки в натурі, тоді як відсутність мотиву для виділу частки в натурі не є перешкодою для відкриття провадження у справі, так як це є правом позивачки і вона може його використовувати на власний розсуд та вирішити виділити без будь-якого мотиву, слід зазначити, що вказані посилання позивача є помилковими, так як, виходячи із позовної заяви, вказані обставини позивачем у позовній заяві зазначені в якості обставин, якими підтверджується наявність спору, а саме того, що перебування будинку в спільній власності обмежує її права на приватизацію земельної ділянки, на якій розташований вказаний будинок, а наявність спору, тобто обставин щодо невизнання, оспорювання чи порушення прав позивача, виходячи із положень ч.1 ст.2 ЦПК України, є визначальним для здійснення провадження в порядку цивільного судочинства.

Крім того, в заяві про відкриття провадження у справі позивач не погодилась щодо необхідності чіткого визначення у позовній заяві статусу Окнянської селищної ради, який би відповідав вимогам ЦПК України, посилаючись на те, що цивільно процесуальне законодавство передбачає два види третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору та третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору називаються суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу з метою захисту своїх особистих прав, свобод чи інтересів, пред`явивши позов до однієї чи обох сторін. Треті особи, які не пред`являють самостійних вимог щодо предмету спору це суб`єкти цивільних процесуальних правовідносин, які залучаються до участі у справі або вступають в неї з метою захисту їх суб`єктивних прав та інтересів. При цьому, крім поданого позивачем позову, на думку позивача, інших позовів, які стосуються предмету спору не заявлено, тому третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору бути не може.

Таким чином, як свідчить із вищевказаної заяви про усунення недоліків, позивачу відомо про те, що положеннями ст.ст.52, 53 ЦПК України передбачено, що учасниками справи можуть бути треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача або на стороні відповідача і, виходячи із заяви про усунення недоліків, позивач вважає Окнянську селищну раду третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору. При цьому, на чиїй стороні – позивача чи відповідача, позивач не зазначає, що має значення для майбутньої процесуальної позиції третьої особи як учасника провадження.

При цьому, висловлюючи свою незгоду з вимогами суду в ухвалах про залишення позовної заяви без руху, позивач посилається на принцип «jura novit curia» або «суд знає закони», який, як зазначила позивач, застосовувався Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 року у справі №487/10128/14-ц (провадження №14-473цс18) та інших постановах (всього позивач посилається на 4 постанови) та постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 року у справі №761/6144/15-ц (провадження № 61-18064св18), у зв`язку з чим, навіть якби позивачка не зазначала статті закону, які перешкоджають їй реалізувати своє право на виділ частки в натурі та не змогла їх пояснити, на думку позивача, суд повинен був сам визначити законодавчі перешкоди для реалізації прав позивачки, оскільки, безумовно, що суд знає закони.

Разом з тим, щодо будь-яких недоліків з приводу відсутності у позовній заяві посилань позивача на норми закону, в ухвалах про залишення позовної заяви без руху судом не зазначалося, тоді як зазначення наявності фактичних перешкод для реалізації прав позивача є обов`язком позивача відповідно до вимог ч.1 ст.2, п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України.

Поряд із цим, посилаючись на принцип «суд знає закони», як на підставу звільнення позивача від обов`язку виконання всіх вимог закону, позивач у заяві про відкриття провадження у справі сама виклала роз`яснення щодо наявності різних видів третіх осіб, однак свідомо не виправляє вказаний недолік позовної заяви та не визначає статус Окнянської селищної ради, який би відповідав вимогам ст.ст.52, 53 ЦПК України, зазначивши її лише як «третя особа», тоді як така невизначеність процесуального статусу може мати наслідком обмеження прав Окнянської селищної ради, з урахуванням того, що вищевказані види третіх осіб мають різні процесуальні права в цивільному процесі.

При цьому, відповідно до ч.6 ст.175 ЦПК України, у позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Тому наявність вказаного недоліку позовної заяви також перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі.

Крім того, у заяві про виправлення недоліків позивач наводить посилання на Закон України «Про землеустрій», в обгрунтування необхідності спільних дій позивача та відповідача, як співвласників житлового будинку, на оформлення земельної ділянки, які не були дотримані при оформленні земельної ділянки відповідачем, тоді як виклад обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України має міститись у позовній заяві, а не в заяві про відкриття провадження у справі, оскільки іншим учасникам справи разом з ухвалою про відкриття провадження у справі відповідно до ч.2 ст.190 ЦПК України надсилається саме копія позовної заяви з додатками, а відповідно до ст.191 ЦПК України, відповідач має право подати відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази.

Таким чином, недоліки позовної заяви, визначені суддею в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 04.06.2021 року позивачем не усунуті і наміру їх усувати позивач не має, тим самим штучно створюючи собі перешкоди у судовому захисті власних прав.

При цьому, вимоги щодо відкриття провадження без усунення вказаних недоліків у майбутньому матимуть наслідком не лише у вигляді порушення вимог щодо форми та змісту позовної заяви, а й у вигляді порушення процесуальних строків розгляду цивільної справи.

Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

За таких обставин, так як всі вищевказані недоліки перешкоджають відкриттю провадження по справі, то виходячи із положень ч.3 ст.185 ЦПК України, позовну заяву слід повернути позивачу.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Окнянська селищна рада про припинення спільної часткової власності шляхом виділу частки зі спільного часткового майна та визнання права власності на нерухоме майно - повернути позивачу, роз`яснивши його право на повторне звернення із позовною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення позовної заяви.

Відповідно до п.п.15.5) п.1 Перехідних положень ЦПК України, на ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Красноокнянський районний суд протягом 15 днів з дня складання ухвали.

Суддя О. Л. Чеботаренко