Ухвала суду № 97886069, 16.06.2021, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 947/17555/21

Провадження № 2/947/3466/21

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

16.06.2021

Суддя Київського районного суду м. Одеси Бескровний Я.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , Приватний виконавець Качурка В`ячеслав Вікторович про скасування арешту та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

11 червня 2021 року до Київського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , Приватний виконавець Качурка В`ячеслав Вікторович про скасування арешту та визнання права власності.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі, розглянувши матеріали позовної заяви, суддя дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 13 ЦПК України вказує, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Таким принцип узгоджується з обов`язком позивача, встановленим ст. 175 ЦПК України, зазначити в позовній заяві зміст позовних вимог та виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Як вбачається у прохальній частині позову, позивач просить визнати за ОСОБА_2 право власності на автомобіль Mercedes – Benz CL 500, 2001 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 та звільнити вказаний автомобіль з – під арешту Приватного виконавця Кочурка В.В. накладеного постановою про арешт майна боржника від 13.11.2020, ВП №61245013.

Стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Отже, підставою звернення з позовом про зняття арешту з майна в порядку цивільного провадження є факт порушення цивільного права особи (права власності) та наявність у позивача підстав вважати, що майно, на яке накладено арешт, належить саме йому. Такий позов заявляється одночасно про визнання права власності на майно.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 передбачено, що відповідачами в справі за позовною заявою про зняття арешту з майна є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст.175 ЦПК України, крім іншого, позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.

У позовній заяві, позивачем у якості відповідача визначено Акціонерне товариство «Державний Ощадний банк України», проте, позовна заява не містить зміст позовних вимог щодо відповідача, а саме: якими діями чи бездіяльністю порушене, невизнане або оспорене останнім право позивачата у який спосіб це право може бути відновлене чи захищене, не вказано виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України».

Таким чином, позивачу, з урахуванням обставин якими він обґрунтовує позовні вимоги, слід конкретизувати зміст позовних вимог із зазначенням належного відповідача (відповідачів) та третьої особи (третіх осіб) по справі.

Крім того, як вбачається пред`являючи даний позов до Київського районного суду м. Одеси позивач посилається на ч. 2 ст. 30 ЦПК України, якою встановлено, що позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.

В обґрунтування визначення підсудності позивачем вказано, що п. 6.1 Договору задоволення вимог заставодержателя передбачено, що після підписання цього договору місцезнаходженням автомобіля є наступна адреса: АДРЕСА_1 .

У свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу зазначено місце реєстрації транспортного засобу за адресою: АДРЕСА_2 .

На думку позивача, у будь – якому випадку фактичне і юридичне місцезнаходження автомобіля свідчить про необхідність пред`явлення позову до Київського районного суду м. Одеси за правилами виключної підсудності.

Разом з тим, відповідно до положень ч. ч. 2, 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів доданих до позову, підтверджень про те, що рухоме майно, а саме: автомобіль Mercedes – Benz CL 500, 2001 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 знаходиться чи зберігається на території Київського району м. Одеси на момент подання даної позовної заяви позивачем не надано.

Також, відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2, п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

При цьому вартість майна це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані звіт про оцінку саме ринкової вартості майна.

Позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у розмірі 60000 грн., однак, визначена позивачем у позовній заяві ціна позову не відповідає дійсної вартості спірного майна, оскільки позивачем не надано суду документів щодо оцінки спірного нерухомого майна на момент пред`явлення позову до суду, що водночас позбавляє суд можливості вірно вирахувати розмір судового збору, який повинен бути сплачений виходячи із ціни даного позову, отже, позивачу необхідно надати суду належно оформленої позовної заяви із зазначенням ціни позову та у разі належного підтвердження ціни позову (довідка БТІ, експертне дослідження, тощо) позивачу необхідно сплатити судовий збір за подання заяви майнового характеру, відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з урахуванням сплаченої суми судового збору за реквізитами:отримувач: ГУК в Одеській області (Київський р-н), код отримувача 37607526, Банк отримувача – Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок №UA758999980313171206000015756, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до Акціонерного товариства «Державний Ощадний банк України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_3 , Приватний виконавець Качурка В`ячеслав Вікторович про скасування арешту та визнання права власності- залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків позовної заяви– десять днів з дня отримання даної ухвали суду.

Роз`яснити, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

У разі подання уточненої позовної заяви чи додаткових документів у зв`язку із виконанням ухвали судді, надати їх у кількості відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України.

Копію ухвали направити позивачу для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Бескровний Я. В.