Рішення № 97884445, 20.05.2021, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/831/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"20" травня 2021 р. м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді Галина В.П.,

секретар судового засідання Задорожна В.Б.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 – в особі її законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору про визнання права спільної часткової власності на земельну ділянку, -

з участю представника позивачки ОСОБА_5 ,

представник третьої особи ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 пред`явила первинний позов,який було згодом нею уточнено, до ОСОБА_2 – в особі її законного представника ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права спільної часткової власності на земельну ділянку, а саме: визнати право спільної часткової власності на земельну ділянку за ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер:4610900000:07:128:0135,цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)площею 0,059 га та визнати за нею, позивачкою, право на Ѕ (одну другу) частку у праві спільної часткової власності на дану земельну ділянку.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_7 . На момент смерті у його приватній власності перебували наступні об`єкти нерухомого майна:

-житловий будинок АДРЕСА_1 ;

-земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610900000:07:128:0135, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,059 га.

20 січня 2021 року, державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори Мариняк Н. М., їй було видано свідоцтво про право власності, згідно з яким їй належить 1/2 (одна друга) частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу, у зв`язку з чим після смерті ОСОБА_7 їй належить на праві власності 1/2 (одна друга) частина даного житлового будинку. Іншими співвласниками цього житлового будинку після смерті ОСОБА_7 стали ОСОБА_2 , якій належить 1/3 (одна третя) частина житлового будинку, та ОСОБА_4 , якому належить 1/6 Житлового будинку, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 20.01.2021 року державним нотаріусом Самбірської державної нотаріальної контори.

Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те, що розмір належної їй частки будинку (1/2) не відповідатиме розміру частки земельної ділянки, тому що їй було виділено частку у спільному майні подружжя лише на будинок, а від спадщини за законом вона відмовилась. Самбірська державна нотаріальна контора не вправі видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на дане майно на її,позивачки, ім`я тому, що земельна ділянка відноситься до особистого майна померлого.

Одночасно нотаріусом було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на земельну ділянку, оскільки розмір успадкованої нею частки Житлового будинку (1/3) не відповідатиме розміру успадкованої частки Земельної ділянки.

У зв`язку з тим вона,позивачка, змушена звернутися до суду за захистом свого права у судовому порядку.

Позивачка ОСОБА_1 в підготовче засідання не з`явилась, її представник адвокат Шала Р.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та її законний представник - ОСОБА_3 в підготовче засідання не з`явились, позов визнали, подавши про це письмові заяви, просили проводити розгляд справи у їхню відсутність.

Представник третьої особи – виконавчого комітету Самбірської міської ради Янів М.І. в підготовчому засіданні проти задоволення позову не заперечував.

Згідно зі ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши подані учасниками справи документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних міркувань.

На підставі ст.ст.12,81,82 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

ОСОБА_7 на праві приватної власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 , що підтверджується рішенням виконавчого комітету Самбірської міської ради Львівської області від 16.11.2000 року №520, свідоцтвом про право власності на житловий будинок, виданого виконавчим комітетом Самбірської міської ради Львівської області 10.01.2001 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 121243439 від 19.04.2018 року та земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610900000:07:128:0135, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,059 га, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно, індексний номер:23688538, видане державним реєстратором Реєстраційної служби Самбірського міськрайонного управління юстиції Львівської області 02.07.2014 року та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_8 , індексний номер: 23689629 від 02.07.2014 року.

ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після його смерті відкрилась спадщина на вищезгадане майно.

Відповідно до ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи. Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Частою 1 ст. 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст. 1218, 1220 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини, тобто на момент смерті спадкодавця, і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Житловий будинок АДРЕСА_1 згідно свідоцтв про право власності, після смерті ОСОБА_7 належить ОСОБА_1 на праві власності 1/2 (одна друга) частина даного житлового будинку, ОСОБА_2 , якій належить 1/3 (одна третя) частина житлового будинку, та ОСОБА_4 , якому належить 1/6 житлового будинку.

Земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610900000:07:128:0135, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,059 га належала ОСОБА_7 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності, серія та номер: НОМЕР_1 ,виданого 02.07.2014 року державним реєстратором Тур Ю.Б.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно вимог ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч. 1 ст. 182 ЦК України).

Відповідно до роз`яснень, наданих у п.18-2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16 квітня 2004 року № 7 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України від 19 березня 2010 року № 2) земельна ділянка, одержана громадянином в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, є його особистою приватною власністю, а не спільною сумісною власністю подружжя, оскільки йдеться не про майно, нажите подружжям у шлюбі, а про одержану громадянином частку із земельного фонду.

Якщо на такій земельній ділянці знаходиться будинок, будівля, споруда, що є спільною сумісною власністю подружжя, то у разі поділу будинку, будівлі, споруди між подружжям та виділу конкретної частини будинку, будівлі, споруди до особи, яка не мала права власності чи користування земельною ділянкою переходить це право у розмірі частки права власності у спільному майні будинку, будівлі, споруди у відповідності до статті 120 ЗК України, статті 377 ЦК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 86 ЗК України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

У відповідності до п. “г” ч. 1 ст. 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає за рішенням суду.

У відповідності до п. “а” ч. З ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Нотаріус Самбірської нотаріальної контори відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину з посиланням на те, що розмір належної їй частки будинку (1/2) не відповідатиме розміру частки земельної ділянки, тому що їй було виділено частку у спільному майні подружжя лише на будинок, а від спадщини за законом вона відмовилась. Самбірська державна нотаріальна контора не вправі видати свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя на дане майно на її, позивачки, ім`я тому, що земельна ділянка відноситься до особистого майна померлого.

Одночасно нотаріусом було відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 на земельну ділянку, оскільки розмір успадкованої нею частки Житлового будинку (1/3) не відповідатиме розміру успадкованої частки Земельної ділянки.

Суд вважає спірну земельну ділянку об`єктом спільної часткової власності, адже вищезгадане будинковолодіння є об`єктом спільної часткової власності.

При таких обставинах суд вважає можливим визнати за ОСОБА_1 на Ѕ (одну другу) частку у праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610900000:07:128:0135, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,059 га.

Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, захист цивільних прав в судовому порядку здійснюється у випадку наявності порушень таких прав.

Визнання права власності за відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ,кадастровий номер:4610900000:07:128:0135,цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку,господарських будівель і споруд (присадибна ділянка )площею 0,059 га жодним чином не порушує прав позивача, а тому, з огляду на відсутність на час розгляду справи порушеного цивільного права позивача, підстав, передбачених ст.15 ЦК України для судового захисту немає, відтак, в задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 200, 206, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати право власності ОСОБА_1 на Ѕ (одну другу) частку у праві спільної часткової власності земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4610900000:07:128:0135, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), площею 0,059 га.

У решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, і може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Самбірської міської ради Львівської області, адреса місця знаходження м. Самбір, пл. Ринок, 1, Львівської області, поштовий індекс 81400, ЄДРПОУ 04056078.

Повне судове рішення буде складено 31.05.2021 року.

Суддя