Вирок № 97884151, 24.06.2021, Городоцький районний суд Львівської області

Справа № 441/1213/20 1-кп/441/79/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2021 року Городоцький райсуд Львівської обл. в складі

головуючого судді Українець П.Ф.

з участю секретаря Гірняк Х.В.

сторін провадження

прокурора Денисюка М.В.

захисників Шачіної Н.М., Чорній І.А.

представників потерпілої Будинчук С.М.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Городок Львівської обл. обвинувальний акт у кримінальному провадженні на

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Прибличі Яворівського р-ну Львівської обл., українця, громадянина України, безпартійного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судженого, проживаючого без реєстрації на АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 125 КК України, суд -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 , 25.04.2020р. біля 16-18 год., у будинку на АДРЕСА_1 , у сутичці на ґрунті особистих неприязних стосунків, стиснув ОСОБА_1 обома руками за шию, завдав їй кілька ударів коліном у праве стегно та кулаком у спину, як наслідок умисно спричинив останній два синці на шиї справа та зліва, чотири синці на правому стегні, садно в ділянці лівої ключиці та синець на правому плечі, які відносяться до легкого тілесного ушкодження.

В суді ОСОБА_2 вини не визнав, показав, що 25.04.2020р. з потерпілою, вдома на АДРЕСА_1 , працювали на городі, потім сварились на побутовому грунті, але він її не бив, тілесних ушкоджень не заподіював і на ній таких не бачив, через погане самопочуття потерпілої закликав до неї ОСОБА_3 , згодом покинув будинок. Вважає, що потерпіла інсценує спричинення їй тілесних ушкоджень з метою позбавити права на житло, просить про оправдання.

Не дивлячись на невизнання вини, винуватість ОСОБА_2 доведена зібраними у провадженні доказами і зокрема.

Показаннями потерпілої ОСОБА_1 про те, що після обіду 25.04.2020р. у будинку на АДРЕСА_1 , у сутичці на побутовому грунті, обвинувачений стискав її руками за шию, наніс коліном кілька ударів у ліве стегно, вдарив у спину та спричинив тілесні ушкодження, що виявлені при її огляді 30.04.2020р. Що про подію 25.04.2020р., під час якої обвинувачений спричинив їй тілесні ушкодження розповідала свідкам, що свідки бачили на ній синці.

Показаннями свідка ОСОБА_4 , яка пояснила, що ввечері 25.04.2020р., у розмові з потерпілою, а згодом і при зустрічі з нею, остання говорила їй, що сутичці з обвинуваченим, той стискав руками за шию, бив її, що потерпіла мала синці на шиї і правому стегні.

Показаннями свідка ОСОБА_5 про те, що 26.04.2020р. зустрічалась із потерпілою, яка розповіла, що напередодні вдома її побив обвинувачений, бачила ушкодження на шиї потерпілої.

Показаннями свідка ОСОБА_3 , яка зазначила, що 25.04.2020р. у другій половині дня, заходила до ОСОБА_1 , остання лежала, жалілась на погане самопочуття, згодом зателефонувала їй і розповіла, що сварились із обвинуваченим, той душив її.

Показаннями свідка ОСОБА_6 , який ствердив, що в кінці квітня 2020р. із с. Суховоля до м. Городок підвозив потерпілу, що вона була пригніченою, казала, що їде в поліцію, бо її побив чоловік.

Показаннями свідка ОСОБА_7 , яка пояснила, що при спілкуванні з потерпілою в кінці квітня 2020р., остання розказувала про подію з чоловіком, що в сутичці він стискав її руками за шию, бив ногою у стегно, кулаком у спину, бачила синці на шиї потерпілої і на правому стегні.

Із заяви ОСОБА_1 до поліції від 29.04.2020р. (а.51) убачається, що вона просила прийняти міри до ОСОБА_2 , котрий 25.04.2020р. біля 18 год., вдарив її кілька разів по тілу, стискав за шию та спричинив тілесні ушкодження.

З протоколу слідчого експерименту з потерпілою ОСОБА_1 від 04.06.2020р. з фототаблицею в додатку (а. 53-61) убачається, що після обіду 25.04.2020р., у будинку на АДРЕСА_1 , обвинувачений стискав руками її за шию, завдав кілька ударів лівим коліном у праве стегно, кулаком у спину, інше.

З висновків судово-медичної експертизи № 44/2020 від 30.04.2020р. і № 56/2020 від 10.06.2020р. (а.52,62) убачається, що у потерпілої ОСОБА_1 виявлено два синці на шиї справа та зліва, чотири синці на правому стегні, садно в ділянці лівої ключиці та синець на правому плечі, які утворились 25.04.2020р. від ударів коліном і рукою та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Суд не має підстав до визнання недопустимими доказами вищеозначені висновки судово-медичних експертиз, за покликань сторони захисту, що в таких не зазначено документу, яким посвідчено особу потерпілої, або ж, що у висновку № 56/2020 не йдеться про те, додатковою чи повторною є експертиза, оскільки.

Вищеозначені судово-медичні експертизи, кожна проведена відповідно до постанов слідчого у провадженні.

Згідно вимог КПК України судово-медична експертиза призначається обов`язково для встановлення тяжкості і характеру тілесних ушкоджень.

Висновок експерта № 56/2020 від 10.06.2020р. по своїй суті є додатковим, та проведений з урахуванням фактичних даних здобутих при слідчому експерименті з потерпілою 04.06.2020р.

Підсумки як первинної, так і додаткової судово-медичних експертиз у провадженні грунтуються на фактичних даних отриманих у процесі їх проведення та експертному аналізі обставин кримінального провадження.

За пояснень потерпілої в суді, а не вірити таким немає підстав, вона 30.04.2020р. для посвідчення особи надавала експерту свій паспорт гр-на України.

Висновки експерта за кожною із означених судово-медичних експертиз, щодо ступеня тяжкості тілесних ушкоджень виявлених у потерпілої ОСОБА_1 , або ж механізму і часу їх утворення, стороною захисту не оспорюються.

Слідчий експеримент у провадженні 04.06.2020р. з потерпілою ОСОБА_1 , проведено за участі понятого, батька її невістки - ОСОБА_8 , не дає підстав до визнання недопустимим доказом протоколу вищеозначеної слідчої дії, як про це просить сторона захисту, оскільки.

Із протоколу слідчого експерименту від 04.06.2020р.і фототаблиці до нього видно, що потерпіла повідомила відомості про факти, які мають значення для кримінального провадження, відтворювала дії та обставини події.

За положеннями п. 3 ч. 7 ст. 223 КПК України, понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КПК України, близькі родичі та члени сім`ї - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням, а також особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки, у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Отже, у розумінні КПК України батько невістки, а в д.к. випадку - ОСОБА_8 , не є членом сім`ї або ж близьким родичем потерпілої ОСОБА_1 .

Суд не вбачає підстав до визнання недопустимими доказами показань свідків у судовому засіданні за покликань захисту, що вони взяті із розмов з потерпілою, оскільки, про обставини вчинення злочину свідкам особисто й докладно розповідала потерпіла, свої показання з приводу події злочину і її наслідків вона підтвердила у суді.

Зазначення в реєстрі матеріалів досудового розслідування часу/дати складення обвинувального акту - 09.07.2020р., суд з урахуванням пояснень прокурора з цього приводу, змісту обвинувального акта у провадженні і долученого витягу з ЄРДР від 23.06.2021р., розцінює як описку.

З огляду на аналіз вищенаведених доказів, твердження ОСОБА_2 , що 25.04.2020р. потерпілу не бив, тілесних ушкоджень їй не завдав, що вона інсценувала подію, суд оцінює критично.

Підстав до оправдання обвинуваченого ОСОБА_2 у провадженні не має.

Таким чином суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 доведена у повному обсязі, оскільки він умисно спричинив потерпілій ОСОБА_1 легке тілесне ушкодження, його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу і зокрема, що він раніше не притягувався до відповідальності, не працює, характеризується посередньо, відсутність у провадженні обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та призначає таке у виді штрафу.

Речових доказів та процесуальних витрат у провадженні немає.

Запобіжний захід обвинуваченому у провадженні не обирався, цивільний позов не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винним та засудити за ч. 1 ст. 125 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 грн.).

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Городоцький районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

С у д д я: Українець П.Ф.