Вирок № 97882114, 24.06.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/619/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.06.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючий – суддя Левко Т.Ю.,

судді: Рішко Г.І., Надопта А.А.,

секретар судового засідання – Роман К.С.,

за участю прокурорів: Бориса В.І., Симйона І.Д.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисників: Стасюка Ю.П., Бочкора І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12018070080000888 від 24 серпня 2018 року ) по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, одруженого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 286, ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 серпня 2018 року близько 23 години 00 хвилин ОСОБА_2 , керуючи технічно-справним автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись на ділянці проїжджої частини вул. Космонавтів в напрямку вул. Гагаріна м. Виноградів, в порушення вимог п. 12.2 «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортних засіб у межах видимості дороги», та п. 12.3 - «у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди», Правил дорожнього руху України, не вжив всіх заходів для забезпечення безпеки дорожнього руху, де неподалік будинку № 20, по вул. Космонавтів в м. Виноградів, розташованого з правого боку по напрямку руху автомобіля, допустив наїзд передньою частиною автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після чого з місця дорожньо - транспортної пригоди зник.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, згідно висновку експерта № 139 від 21 вересня 2018 року, потерпілий ОСОБА_1 , отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкірних покровів чола справа правого передпліччя в середньо - верхній третині та в ділянці ліктьового суглобу по задній поверхні, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження, які не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності; закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення, які кваліфікуються як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, згідно висновку експерта № 140 від 21 вересня 2018 року, потерпілий ОСОБА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді синця та садна шкірних покровів правого плеча в середньо - верхній третині по зовнішній поверхні та в ділянці правого кульшового суглобу, саден шкірних покровів в ділянці правого колінного суглобу по передньо - зовнішній поверхні та в ділянці гомілково - ступневого суглобу справа по зовнішній поверхні, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності.

В результаті дорожньо - транспортної пригоди, згідно висновку експерта № 138 від 20 вересня 2018 року, потерпілий ОСОБА_5 , отримав тілесні ушкодження у вигляді саден шкірних покровів в ділянці обох колінних суглобів по передній поверхні, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності, та тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я або незначну стійку втрату працездатності.

Згідно висновку експерта № 1153 від 04 січня 2019 року з технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо - транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування, чим допустив наїзд передньою частиною автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на пішоходів ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 після чого з місця дорожньо - транспортної пригоди зник.

Невиконання водієм ОСОБА_2 вказаних вимог Правил дорожнього руху України стали причиною настання даної дорожньо - транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_2 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Крім цього, органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується у тому, що 23.08.2018 року, близько 23 години 00 хвилин керуючи технічно справним автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_2 , діючи умисно, з метою вбивства, на ґрунті тривалих особистих неприязних відносин, рухаючись на ділянці проїжджої частини вул. Гагаріна, м. Виноградів, знаючи, що неподалік будинку № 20 по вул. Космонавтів в м. Виноградів, у якому він проживає, на проїжджій частині знаходиться його сестра - ОСОБА_6 , здійснив наїзд передньою частиною вказаного автомобіля на ОСОБА_6 таким чином, що остання внаслідок зіткнення потрапила на передній капот даного автомобіля, після чого продовжуючи умисні дії, спрямовані на позбавлення життя ОСОБА_6 впала з капоту автомобіля на проїжджу частину дороги, а ОСОБА_2 , реалізуючи злочинний умисел, з метою вбивства переїхав лежачу на проїжджій частині дороги ОСОБА_6 передніми і задніми колесами та втік з місця події.

Внаслідок умисних дій ОСОБА_2 потерпілій були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми грудей та живота з множинними переломами ребер, розривом селезінки та забоєм легень, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, що підтверджується висновком експерта № 159 від 08 жовтня 2018 року, внаслідок яких ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у реанімаційному відділення Виноградівської районної лікарні.

Такі дії ОСОБА_2 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні вину у скоєні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях не визнав та пояснив, що під час вказаних в обвинувальному акті подій він протягом тижня знаходився за кордоном. Про обставини ДТП йому нічого не відомо. Про те, що сестру ОСОБА_7 збила машина, йому повідомила по телефону його дружина. За тиждень він приїхав додому та навідав сестру у лікарні, вона ще була живою. Вважає, що потерпілий ОСОБА_1 на нього наговорює, оскільки перебуває з ним у неприязних відносинах.

Потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що його сестра ОСОБА_9 та брат ОСОБА_10 , обвинувачений по справі, проживали в одному будинку в АДРЕСА_1 . Вночі 23 серпня 2018 року йому зателефонував друг та повідомив, що сестру збив автомобіль. Зранку він поїхав до лікарні і побачив там сестру. На даний час претензій до обвинуваченого він не має.

Незважаючи на не визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України підтверджується показами потерпілого ОСОБА_1 та свідків.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_1 , суду показав, що вночі 23 серпня 2018 року десь о 23 годині він вийшов на подвір`я будинку АДРЕСА_2 разом з своїм братом ОСОБА_3 . В цей час на автомобілі «Mitsubishi Lancer» з включеними фарами під`їхав обвинувачений ОСОБА_2 і на великій швидкості здійснив наїзд на брата потерпілого ОСОБА_3 . Від сильного болю брат став кричати і на вулицю вийшли мати обвинуваченого, його дружина, сестра ОСОБА_9 з своїм співмешканцем ОСОБА_11 . Потерпілий стояв на узбіччі дороги ближче до двору на відстані 3-4 метри від них. На вулиці було темно. Через декілька хвилин обвинувачений повернувся на автомобілі, наїхав на потерпілого, пошкодивши йому коліно і за кілька метрів збив свою сестру ОСОБА_7 , не зупинився і поїхав далі. Ствердив, що за кермом автомобіля був саме обвинувачений ОСОБА_2 так як чітко його бачив і чув його голос.

Свідок ОСОБА_12 суду показав, що близько до 24 год 23 серпня 2018 року йому зателефонувала дружина обвинуваченого ОСОБА_13 та попросила забрати її з Виноградівського відділення поліції. Потім зателефонувала знову, сказала, що вона вже вдома, і коли свідок приїхав до неї додому повідомила, що в їхньому будинку працівники поліції проводили обшук, а рідна сестра її чоловіка знаходиться у лікарні. Він відвіз ОСОБА_14 до лікарні, де бачив сестру обвинуваченого ОСОБА_7 , яка була у свідомому стані та повідомила, що її збив автомобіль. Який саме це був автомобіль вона не сказала.

Свідок ОСОБА_3 суду показав, що проживає по сусідству до обвинуваченого ОСОБА_2 . Вночі 23 серпня 2018 року він почув крики на вулиці, вийшов з будинку і коли стояв на тротуарі, з двору на автомобілі марки «Mitsubishi Lancer» чорного кольору виїхав обвинувачений ОСОБА_2 , збив його з ніг, не зупинився і поїхав далі. За кермом автомобіля був саме обвинувачений, так як свідок бачив його через лобове скло автомобіля перед самим наїздом на нього. Всі інші присутні стояли напроти вулиці. Коли згодом обвинувачений наїхав на потерпілого ОСОБА_1 він чув удар та крики.

Свідок ОСОБА_5 суду показав, що вночі 23 серпня 2018 року перебував вдома, почув крики, вийшов на вулицю і стояв на тротуарі із сусідом ОСОБА_15 . Із-за повороту на великій швидкості виїхав автомобіль та збив його. Від удару його перекинуло через автомобіль, було пошкоджено ребро. Він підходив до медиків, які приїхали на місце події, оглянули його, але в лікарню їхати відмовився. Від сусідів йому відомо, що за кермом автомобіля був обвинувачений ОСОБА_2 .

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що вночі 23 серпня 2018 року вийшов на подвір`я і був свідком того, як сусіда ОСОБА_5 збив автомобіль темного кольору. Він допоміг сусіду стати на ноги і в цей час почув, що на допомогу кличе ОСОБА_1 , до якого підійшов і побачив, що на дорозі лежить ОСОБА_9 , яка також просила допомоги. Хтось із сусідів викликав швидку.

Крім цього в судовому засіданні було допитано свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що автомобіль марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , він придбав у вересні 2018 року від ОСОБА_21 . Даним автомобілем він не користувався і через деякий час такий продав.

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив, що належний йому автомобіль марки «Mitsubishi Lancer» віддавав обвинуваченому ОСОБА_2 для ремонту. Ввечері 24 серпня 2018 року він забрав автомобіль від ОСОБА_2 і такий був без пошкоджень.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що 23 серпня 2018 року знаходилась вдома разом з дочкою ОСОБА_9 . Вночі дочка вийшла на вулицю і свідок почула крик. Згодом приїхала швидка медична допомога. Машину, яка збила дочку вона не бачила. Коли трапилася ДТП її сина, обвинуваченого ОСОБА_2 , вдома не було. Вважає, що дочку збив інший автомобіль. Наступного дня вона була біля дочки в лікарні, але дочка нічого не розповідала. Відносини між дочкою та сином ОСОБА_22 були нормальні. Він завжди їм допомогав.

Свідок ОСОБА_19 суду показав, що 23 серпня 2018 року до 12-ї години разом з обвинуваченим ОСОБА_23 вони ремонтували мікроавтобус, а потім розійшлися. ОСОБА_2 в той час проживав разом з своєю сестрою та перебував з нею у нормальних відносинах, допомагав їй матеріально. Вважає, що обвинувачений не міг бажати смерті своїй сестрі.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що о 22 год 23 серпня 2018 року прийшов додому до обвинуваченого ОСОБА_2 щоб забрати свій автомобіль. У дворі обвинуваченого була якась сварка і коли він виїжджав з двору, то потерпілий ОСОБА_1 вдарив його палкою по голові через відчинене вікно на автомобілі. В цей час ОСОБА_2 виїхав з дому повідомивши свідка, що має якісь справи. Коли свідок виїхав від обвинуваченого бачив як йому на зустріч їхав якийсь автомобіль темного кольору.

Учасники судового провадження вважали можливим і доцільним не допитувати свідка ОСОБА_4 , який належним чином повідомлявся про день, час та місце судового розгляду кримінального провадження, однак в судове засідання не з`явився.

Крім показів потерпілої та свідків вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме:

- заявою ОСОБА_18 про надання сервера-відеореєстратора камер відеоспостереження дворогосподарства АДРЕСА_1 (Т. 1 а.п. 24);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.08.2018 року, схемою до протоколу огляду ДТП та ілюсторовоною фототаблицею до протоколу, з яких вбачається, що місцем вчинення обвинуваченим ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, 23.08.2018 року була вул. Космонавтів в м. Виноградів, навпроти будинків за № № 17, 20, 22. Злочин скоєно в темну пору доби, на сухому асфальтобетонному покритті. Обстановка на місці ДТП до початку огляду змінилась, так як відсутній автомобіль, що здійснив наїзд на потерпілих. Ділянка дороги в момент огляду не освітлена. До проїжджої частини дороги праворуч та ліворуч примикають канава та тротуар, далі розміщені будинки. Сліди шин та сліди гальмування відсутні. На проїжджій частині дороги наявні сліди бурого кольору. В ході огляду вилучено пластмасові уламки та дві пари тапок ( Т. 1 а.п. 30-42);

- висновком експерта № 139 від 21.09.2018 року, згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.08.2018 року потерпілий ОСОБА_1 , отримав тілесні пошкодження у вигляді саден шкірних покровів чола справа правого передпліччя в середньо - верхній третині та в ділянці ліктьового суглобу по задній поверхні, які кваліфікуються, як легкі тілесні пошкодження, які не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності; закритого перелому зовнішнього виростка лівої великогомілкової кістки без зміщення, які кваліфікуються як тілесні пошкодження середнього ступеня тяжкості. Ці тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, могли виникнути у пішохода внаслідок зіткнення з автомашиною, що рухалася від ударів виступаючими частинами її та контакту з твердим підлеглим покриттям після падіння. В момент виникнення тілесних пошкоджень ОСОБА_1 міг знаходитися в вертикальному, горизонтальному та близьких до них положеннях, повернутим травмованими ділянками тіла до травмуючих предметів. По давності виникнення описані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, що мала місце 23.08.2018 року (Т. 1 а.п. 77-79);

- висновком експерта № 140 від 21.09.2018 року, згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.08.2018 року ОСОБА_3 , отримав тілесні пошкодження у вигляді синця та садна шкірних покровів правого плеча в середньо - верхній третині по зовнішній поверхні та в ділянці правого кульшового суглобу, саден шкірних покровів в ділянці правого колінного суглобу по передньо - зовнішній поверхні та в ділянці гомілково - ступневого суглобу справа по зовнішній поверхні, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності. Ці тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, могли виникнути у пішохода в результаті дотичного зіткнення з автомашиною, що рухалася та при подальшому падінні та ударі в тверде підлегле покриття. По давності виникнення описані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, що мала місце 23.08.2018 року (Т. 1 а.п. 101-102);

- висновком експерта № 138 від 20.09.2018 року, згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.08.2018 року ОСОБА_5 отримав тілесні пошкодження у вигляді забійної рани волосистої частини голови, саден шкірних покровів в ділянці обох колінних суглобів по попередній поверхні, які кваліфікуються як легкі тілесні пошкодження, що не спричинили розладу здоров`я або незначну стійку втрату працездатності. Ці тілесні пошкодження виникли внаслідок дії тупого предмету, могли виникнути у пішохода, вірогідно виникли при падінні з висоти зросту, спричиненому штовханиною, яка виникла при зіткненні групи осіб з автомашиною, що рухалася, - та ударі в тверде підлегле покриття. По давності виникнення описані вище тілесні пошкодження вкладаються в строк ДТП, що мала місце 23.08.2018 року (Т. 1 а.п. 123-124);

- протоколом огляду предмету та перегляду відеозапису від 30.11.2018 року, згідно якого в службовому кабінеті слідчого Виноградівського відділення поліції було переглянуто відеозапис з камери зовнішнього спостереження по вул. Космонавтів в м.Виноградів за 23.08.2018 року ( Т.2 а.п. 75-78);

- протоколом огляду предмету та перегляду відеозапису від 30.11.2018 року, згідно якого за допомогою «DVD-ROM» марки «LG», яким обладнано комп`ютер службового кабінету слідчого Виноградівського відділення поліції, відтворено події ДТП 23.08.2018 року ( Т. 2 а.п. 82-84);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 01.12.2018 року, проведеного за участю потерпілого ОСОБА_1 на місці ДТП з метою перевірки і уточнення відомостей про ДТП, що мала місце 23.08.2018 року по вул. Космонавтів в м. Виноградів, відповідно до якого з розповіді потерпілого відтворено послідовність дій учасників вказаної ДТП ( Т. 2 а.п. 102-107);

- висновком судової автотехнічної ескпертизи №1153 від 04.01.2019 року, з якого встановлено, що в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 повинен був діяти згідно вимог пунктів 12.2 та 12.3 ПДРУ. З технічної точки зору причиною виникнення даної дорожньо - транспортної пригоди стали дії водія автомобіля марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , який з моменту виникнення йому небезпеки для руху не вжив заходів до своєчасного застосування екстреного гальмування (Т. 2 а.п. 112-114).

Крім цього в судовому засіданні було досліджено наступні матеріали кримінального провадження:

- протокол огляду місця події від 31.08.2018 року, згідно якого безпосереднім об`єктом огляду являється труп жіночої статі ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який знаходиться в прозектурі Виноградівської районної лікарні. В ході огляду труп направлено на судово-медичний розтин для встановлення причин смерті ( Т. 1 а.п. 47-49);

- додатковий протокол огляду місця події від 30.11.2018 року, згідно якого було оглянуто місце наїзду на ОСОБА_6 ( Т. 2 а.п. 75-78);

- висновок експерта № 159 від 31.08.2018 року, згідно якого в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 23.08.2018 року потерпілій ОСОБА_6 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми грудей та живота з множинними переломами ребер, розривом селезінки та забоєм легень, що ускладнилися розвитком травматичного шоку, внаслідок яких ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у реанімаційному відділення Виноградівської районної лікарні (Т. 2 а.п. 139-144) ;

- лікарське свідоцтво про смерть ОСОБА_6 № 159 від 31.08.2018 року (Т. 2 а.п. 147).

Також в судовому засіданні за клопотанням сторони обвинувачення було оглянуто відеозапис з камери зовнішнього спостереження по вул. Космонавтів в м.Виноградів за 23.08.2018 року, що міститься на компакт -диску “CD-R”.

Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленим цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.87 КПК України недопустими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також будь які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Аналізуючи оглянутий відезапис, суд приходить до висновку, що в розумінні статтей 86 та 87 КПК України вказаний доказ є неналежним і недопустимим, оскільки диск, на якому міститься вказаний відеозапис не був долучений до матеріалів кримінального провадження під час досудового розслідування даного кримінального провадження та не відкривався стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України.

Оцінюючи покази обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, щодо перебування за кордоном в момент скоєння ДТП та його непричетність до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд вважає, що такі не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать матеріалам справи, не узгоджуються із доказами зібраними по справі, зокрема із показами свідків.

За вказаних обставин, суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не вчиняв дорожньо-транспортної пригоди, покази обвинуваченого суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.

При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце.

Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлені.

При призначенні покарання суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності і тяжкість скоєного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого:

- довідка про склад сім`ї Виноградівської міської ради, згідно якої ОСОБА_2 проживає разом з дружиною та донькою (Т. 1 а.п. 198);

- характеристика Виноградівської міської ради на гр. ОСОБА_2 , згідно якої останній характеризується з негативної сторони (Т. 1 а.п. 199);

- довідка Виноградівської районної поліклініки, згідно якої ОСОБА_2 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-фтизіатра не перебуває (Т.1 а.п. 201);

- вимога про наявність судимості з довідкою на звороті щодо ОСОБА_2 , згідно якої ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності (Т. 1 а.п. 202).

За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням основного покарання за ч. 1 ст .286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції статті за якою кваліфіковано його дії, із наданням на підставі ст.75 КК України іспитового строку і покладенням на нього обов`язків у відповідності до ст.76 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Вирішуючи питання щодо позбавлення права керувати транспортними засобами, то з врахування обставин справи обвинуваченого слід позбавити права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов не заявлено.

Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Що стосується обвинувачення за ч. 1 ст. 115 КК України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 КПК України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини, вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Відповідно до ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, передбачених ст. 91 КПК України покладається на прокурора.

Суд же відповідно до ст. 26 КПК України у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Тобто обов`язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 КПК України, виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:

1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;

2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;

3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Згідно ч. 3 ст. 373 КПК України обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

За нормативним визначенням умисне вбивство за статтею 115 КК України з об`єктивної сторони характеризується діянням у вигляді посягання на життя іншої людини, наслідком у вигляді смерті людини та причинним зв`язком між вказаними діянням та наслідком, а з суб`єктивної сторони - умисною формою вини (прямим або непрямим умислом), коли винний усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини і бажає або свідомо припускає її настання.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 не визнав свою вину за ч. 1 ст. 115 КК України. Пояснив, що не бажав вбити потерпілу ОСОБА_6 .

Суду не надано доказів, що обвинувачений мав умисел (прямий або непрямий) на заподіяння смерті своїй сестрі ОСОБА_6 .

З показів свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_24 та потерпілого ОСОБА_8 встановлено, що обвинувачений та його сестра ОСОБА_6 перебували у дружніх відносинах, обвинувачений надавав сестрі матеріальну допомогу.

В сукупності встановлені в судовому засіданні обставини спростовують доводи сторони обвинувачення про умисне вбивство ОСОБА_2 своєї сестри ОСОБА_6 . Більш того, стороною обвинувачення не зазначено будь-яких мотивів умисного вбивства, а також при формулюванні обвинувачення не конкретизовано, чи припускав він настання суспільно-небезпечних наслідків, що є обов`язковою складовою непрямого умислу, позаяк згідно із ч. 3 ст. 24 КК України непрямим є умисел, якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання.

Обвинуваченому інкримінується вчинення кримінального правопорушення — вбивства, шляхом скоєння наїзду на потерпілу автомобілем марки «Mitsubishi Lancer», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Разом з цим місце знаходження вказаного автомобіля, як знаряддя скоєння злочину, органом досудового розслідування не встановлено, судово-автотехнічні експертизи щодо технічного стану даного автомобіля не проведено.

Аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, які оцінені судом у відповідності до ст. 94 КПК України, суд приходить до висновку, що факт заподіяння потерпілій ОСОБА_6 тілесних ушкоджень траспортним засобом, в результаті яких настала смерть потерпілої мав місце, але будь-яких інших доказів в підтвердження обвинувачення, яке інкримінується ОСОБА_2 , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, а саме вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій особі, державним обвинуваченням суду не надано.

Враховуючи презумпцію невинуватості, закріплену в ст. 62 Конституції України, зокрема, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Суд оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням кожний доказ окремо з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, встановивши, що докази, якими сторона обвинувачення обґрунтувала пред`явлене обвинувачення не доводять винуватості обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, дійшов висновку у діях обвинуваченого ОСОБА_2 відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а тому його необхідно виправдати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Речові докази:

- сервер-відео реєстратор камер спостереження дворогосподарства АДРЕСА_1 , переданий на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ( Т. 1 а.п. 45) - повернути ОСОБА_18 ;

- зразки волосся з лобної, обох скроневих, тім`яної та потиличної ділянок волосистої частини голови з трупа ОСОБА_6 , передані на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів Відділення поліції №1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області (Т. 1 а.п. 252) - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення судово - автотехнічної експертизи у розмірі 1 430 (тисяча чотириста тридцять) гривень.

ОСОБА_2 визнати невинним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та виправдати на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю того, що в діянні обвинуваченого є склад даного кримінального правопорушення.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко

Судді Г.І. Рішко

А. А. Надопта