Ухвала суду № 97881850, 22.06.2021, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/895/15-ц

Номер провадження № 4-с/933/4/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2021 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого: - судді Попович І.А.

за участі

заявника (стягувача) - ОСОБА_1 ,

представників ДВС - Павленко Л.В., Купінець О.С.

секретаря

судового засідання: - Камак О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби та на незаконне рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

02.06.2021 року скаржник звернувся до суду зі скаргою на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби та на незаконне рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження, зацікавлена особа Олександрівський районний відділу Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 .

Того ж дня ухвалою судді, скарга була залишена без руху та скаржнику було надано строк для усунення недоліків.

Недоліки скарги було усунуто та 11.06.2021 року ухвалою судді відкрито провадження по справі.

В обгрунтування скарги зазначив, що 22.05.21 року він отримав під розписку відповідь від 17.05.21 р. №9125/3 від в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Харків) Павленко Л.В. на його заяву від 20.04.21 року.

У вказаній відповіді ОСОБА_3 вказала, що його заява в пункті № 6 щодо відводу від виконавчого провадження № 50066281 державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Купінець О.С., розглянута та не підлягає задоволенню. Підстави щодо відводу державного виконавця Купінець О.С. Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) згідно пункту 4 статті 5 , статті 23 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим провадженням АСПВ №50066281 відсутні.

Стягувач просить визнати дії ОСОБА_3 протиправними, прийняте нею рішення про відмову щодо відводу державного виконавця Купінець О.С, визнати незаконним та скасувати. Зобов`язати в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. відвести від виконавчого провадження держвавного виконавця Купінець О.С.

Також просить:

- визнати неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягає у порушенні вимог ч. 2 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» та у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С., що полягає у порушенні основних засад виконавчого провадження, закріплених ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто, у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду впродовж більше двох років.

Зазначив, що бездіяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , полягає в тому, що 24.04.2021 року він направив заяву на ім`я державного виконавця - Купінець О.С., та в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В., в якій просив: негайно накласти арешт, та застосувати стягнення на нерухоме майно, а саме: на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, та надати, завірену належним чином, копію постанови, про накладання арешту на вказане нерухоме майно.

Проте, його законні вимоги так і не були виконані.

В судовому засіданні ОСОБА_1 надав пояснення відповідні викладеному в скарзі. На запитання учасників судового розгляду повідомив, що відповідь ДВС яка стала підставою скарги, він отримав поштою 22.05.2021 року. Вимоги скарги зазначені в пунктах 4, 5 резолютивної частини він вказав повторно. На час подання скарги, що розглядається ці вимоги вже розглядалися Олександрівським районним судом в іншому складі. Пункт 3 резолютивної частини скарги зазначений помилково та будь-яких вимог не містить. Йому відомо, що боржник направляла на його адресу грошові кошти на погашення боргу. Але в зв`язку з тим, що на його переконання один переказ отриманий не ним особисто, а невідомою йому особою за іншим паспортом він відмовився від їх отримання. 05.05.2021 року він звертався до ДВС з заявою про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, які наступного дня йому були надані. Чи була в матеріалах постанова про відмову в задоволенні відводу не пам`ятає, вважає, що не було.

В.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) - Павленко Л.В., надала суду письмові заперечення, відповідно до яких, в задоволенні скарги просила відмовити, посилаючись на те, що в Олександрівському районному суді Донецької області суддею Шинкаренко А.І. вже розглядалось питання про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. та державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С.

22.05.2021 року, ОСОБА_1 не міг отримувати під розписку від неї відповідь на свою заяву, так як 22.05.2021 р. це вихідний день, - субота. Відділ не працював.

Взагалі позивач ОСОБА_1 відмовляється ставити свої підписи на документах. Ніяких розписок ОСОБА_1 у матеріалах виконавчого провадження не має. Державним виконавцем вжито всі заходи згідно Закону України «Про виконавче провадження». Він особисто знайомився з виконавчим провадженням 05.05.2021 року.

За ОСОБА_2 значиться житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , який належить їй на підставі договору дарування від 03.10.1997 року, посвідченого державним нотаріусом Олександрівської державної нотконтори Звягіною А.Ф., зареєстрованого у реєстрі за № 289. Керуючись довідкою БТІ, встановлено, що це єдине житло боржника. Згідно частини 7 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється.

Вивчивши майновий стан боржника державний виконавець встановив: за боржником не значиться майно, на яке можливо звернути стягнення, відсутні рахунки в банках, вона не працювала, не отримувала пенсію, орендну плату на момент відкриття виконавчого провадження та протягом всього часу виконання виконавчого провадження.

Підстави щодо відводу державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С згідно пункту 4 статті 5, статі 23 Закону України «Про виконавче провадження» за виконавчим провадженням АСВП № 50066281, відсутні.

В судовому засіданніОСОБА_3 надала пояснення відповідні викладеному в запереченнях, додатково пояснивши, що отримавши заяву ОСОБА_1 від 20.04.2021 року в якій містилися вимоги, щодо відводу державного виконавця, вона 23.04.2021 року винесла постанову про відмову в задоволенні відводу державного виконавця. Того ж дня ДВС направила зазначену постанову скаржнику простим поштовим листом. Повідомлення ДВС, яке стало підставою для скарги, було направлено стягувачу повторно 17.05.2021 року. 05.05.2021 року стягувач звернувся до неї з письмовою заявою про надання йому матеріалів виконавчого провадження для ознайомлення. Матеріали виконавчого провадження, які містили й постанову від 23.04.2021 року були надані для ознайомлення стягувачу, однак він відмовився від підпису в складеному держвиконавцем акті.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали скарги та виконавчого провадження, встановив наступне.

В провадженні державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) – Купінець О.С., перебуває виконавче провадження ВП № 50066281, провадження по якому було відкрито на підставі виконавчого листа № 240/895/15-ц від 01 лютого 2016 року, виданого Олександрівським районним судом Донецької області на підставі рішення від 13 січня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 62000,00 грн., витрат по сплаті судового збору у розмірі 620,00 грн., та витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №6 від 07.02.2014 « Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах », скаргу на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути подано до суду у десятиденний строк, які обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод; такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Поважними причинами можуть визнаватися лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Такі строки є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних для цього причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в скарзі у вигляді клопотання.

Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга суддею одноособово залишається без розгляду при її прийнятті та повертається заявникові. При цьому заявникові може бути роз`яснено право на повторне звернення до суду на загальних підставах.

Відповідно до ст. 120 Цивільного процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

За вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 127 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Скаржник зазначив, що 22.05.2021 року, він під розписку отримав відповідь від 17.05.21 р. № 9125/3 від в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., на його заяву від 20.04.21 року.

До суду зі скаргою скаржник звернувся 02.06.2021 року.

Окрім цього в судовому засіданні встановлено, що матеріали виконавчого провадження містять Постанову про відмову в задоволенні відводу державного виконавця від 23.04.2021 року ВП № 50066281, відповідно до якої було відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 20.04.2021 року про відвід державного виконавця Купінець О.С., так як відсутні обставини відводу по статті 382 Кримінального кодексу України та не виявлено обставин для відводу передбачених частиною 5 статті 5 Закону україни "Про виконавче провадження.

Зазначена постанова була направлена стягувачу 23.04.2021 року за вих. № 8745/п, 8746/п.

06.05.2021 року стягувач ознайомився в ДВС з матеріалами виконавчого провадження. Суд відхиляє твердження стягувача про відсутність в матеріалах постанови від 23.04.2021 року, як недоведені.

З огляду на викладене, стягувач дізнався або повинен був дізнатися про розгляд його заяви про відвід та наявність Постанови про відмову в задоволенні відводу державного виконавця від 23.04.2021 року ВП № 50066281, не пізніше 06.05.2021 року.

Таким чином, скаржник звернувся до суду з пропуском встановленого ст. 449 ЦПК України строку. Підстави пропуску строку скаржник не зазначив, клопотання у відповідності до ч. 2 ст. 449 ЦПК України стосовно поновлення пропущеного строку для звернення зі скаргою заявником не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що скаржником пропущено десятиденний строк на оскарження дій державного виконавця, та відсутнє клопотання про його поновлення, ав зв`язку з чим наявні підстави для залишення скарги в частині визнання прийнятого рішення про відмову щодо відводу державного виконавця Купінець О.С. незаконним, - без розгляду.

Дослідивши вимоги заявника щодо бездіяльності в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. та державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С., суд встановив наступне.

ОСОБА_1 вже звертався з аналогічною скаргою про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В. та державного виконавця Олександрівського районного відділу Державної виконавчої служби Купінець О.С. і з тих самих підстав.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 14.05.2021 року була принята до розгляду скарга ОСОБА_1 від 11.05.2021 року на бездіяльність службових (посадових) осіб Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

17.06.2021 року вказана вище скарга була розглянута та прийнято рішення (ЄУН № 240/895/15-ц та провадження № 4-с/933/2/21 ), відповідно до якого:

В частині скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., що полягала у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, за період з 2016 року по березень 2021 року - закрити провадження.

В задоволенні частини скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Купінець О.С., що полягала у несвоєчасній реалізації всіх заходів, встановлених законом, для забезпечення виконання рішення суду, за період з березня 2021 року по день звернення до суду - відмовити.

В задоволенні частини скарги ОСОБА_1 , про визнання неправомірною бездіяльність в.о. начальника Олександрівського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Павленко Л.В., що полягало в порушенні вимог ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про виконавче провадження" - відмовити.

Отже, на час розгляду даної скарги існує ухвала суду, яка постановлена з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Ухвала не набрала законної сили.

У відповідності до ст. 257 ч. 1 п. 4 ЦПК України, суд залишає заяву без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Керуючись ст.ст. 127, 257, 449 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на протиправну бездіяльність службових (посадових) осіб Державної виконавчої служби, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 , - залишити без розгляду, у зв`язку з тим, що у провадженні цього суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Скаргу ОСОБА_1 на незаконне рішення про відмову щодо відводу державного виконавця від виконавчого провадження, заінтересована особа Олександрівський районний відділ Державної виконавчої служби Східного міжрегіонального Управління Міністерства Юстиції (м. Харків), боржник ОСОБА_2 , - залишити без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції через Олександрівський районний суд Донецької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Олександрівського

районного суду Попович І.А.