Ухвала суду № 97881591, 23.06.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 229/3199/21

Провадження № 2/229/728/2021

У Х В А Л А

"23" червня 2021 р. м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області в особі судді Панової Т.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка проживає: АДРЕСА_1 , від імені якої діє адвокат Берзінь Сергій Людвигович (вул. В.Стуса, 45, офіс 419, м.Краматорськ), до житлово- будівельного кооперативу «Україна» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ ЖБК «Україна» № 1 від 05.01.2021 року про звільнення її як бухгалтера за сумісництвом на підставі п.3 ст. 40 КЗпП, поновити її на зазначеній посаді із встановленою заробітною платою у розмірі 50 % від мінімальної заробітної плати в Україні, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 06.01.2021 року по день ухвалення рішення про поновлення на роботі без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів із розрахунку середньоденної заробітної плати 157,89 грн., а також стягнути моральну шкоду 5000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві зазначено, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 30.01.2019 р. у справі №910/4518/16 погодилася з попередніми правовими позиціями Верховного суду України, що вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні не належать до вимог, за пред`явлення яких до роботодавця працівники-позивачі були звільнені від сплати судового збору.

Велика Палата підтвердила, що стягнення з роботодавця середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, який нараховується в розмірі середнього заробітку і спрямований на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними винагороди за виконану роботу в передбачений законом строк.

Таким чином, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою.

Тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не входить до структури заробітної плати. Пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Враховуючи викладене вище, позивачем не сплачений судовий збір в установленому законом розмірі за вимогу щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мінімальна сума судового збору, що підлягає сплаті за дану вимогу складає 908,00 грн.

Стосовно стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що висунута позивачем вимога щодо відшкодування моральної шкоди не є за своєю суттю вимогою про стягнення заробітної плати або поновлення на роботі, а також не є іншою вимогою, яка діючим законодавством звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п.п.2 п.1 ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Тобто судовий збір за вимогу про стягнення моральної шкоди складає 2270,00 грн.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України, то суддя вважає, що її необхідно залишити без руху та надати позивачеві строк для усунення вказаних недоліків.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів- Донецьке ГУК/Дружкiвська МТГ/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ)- 37967785, Банк отримувача- Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО)- 899998, Рахунок отримувача- UA188999980313191206000005694, Код класифікації доходів бюджету- 22030101.

Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Берзінь Сергій Людвигович, до житлово- будівельного кооперативу «Україна» про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди залишити без руху.

Позивачеві надати строк для усунення недоліків, який складає десять днів з дня отримання копії ухвали.

Позивачеві сплатити судовий збір за ставками для вимог майнового та немайнового характеру та надати суду відповідні докази його сплати.

У випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною і буде повернута позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.Л. Панова