Рішення № 97878702, 20.05.2021, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/7781/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Кондрацької Н.М.

за участю секретаря судового засідання: Мелещенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 06.10.2020 він дізнався про наявність виконавчого провадження з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису № 19907, виданого 21 серпня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., коли за місцем його роботи – ТОВ «Мастер Тракс» надійшла постанова приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни № ВП № 63101170 від 25.09.2020 про звернення стягнення на доходи позивача, здійснення відрахування із доходів позивача у розмірі 20 відсотків, в тому числі із заробітної плати, в рахунок погашення боргу в сумі 25916,34 грн. на користь ТОВ «Вердикт Капітал», про перерахування витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 669 грн. та основної винагороди приватного виконавця у розмірі 2591,63 грн. виконавцю. Вважає, що оскаржуваний виконавчий напис є незаконним, вчиненим з порушеннями вимог ст. 88 Закону України «Про нотаріат», п.3.1, 3.2 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та при відсутності письмових доказів законності такої вимоги у стягувача - ТОВ «Вердикт Капітал», наявності і безспірності стягуваної заборгованості. Про стягувача -ТОВ «Вердикт Капітал», як і про заборгованість перед ним в розмірі 25916,34 грн., позивач дізнався із постанови приватного виконавця Малкової М. В. про відкриття виконавчого провадження від 22.09.2020. Крім того, вказує на те, що ні в яких відносинах з ТОВ «Вердикт Капітал» позивач ніколи не | знаходився і не знаходиться, ніяких повідомлень про набуття ТОВ «Вердикт Капітал» статусу кредитора або стягувача позивач не отримував. Жодної вимоги про погашення заборгованості ТОВ «Вердикт-Капітал» позивачу не пред`являв. Якщо навіть і припустити факт набуття ТОВ «Вердикт-Капітал» статусу кредитора по відношенню до позивача, то позивач відповідно до частини другої ст. 517 Цивільного кодексу України має право не виконувати свого обов`язку перед ТОВ «Вердикт Капітал» до надання йому доказів переходу до ТОВ «Вердикт Капітал» прав у зобов`язанні. Про існування виконавчого напису № 19907, вчиненого 21.08.2020 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, позивач взнав із постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової Марії Вікторівни від 22.09.2020 ВП № 63101170 про відкриття виконавчого провадження. За цих обставин позивач позбавлений можливості встановити наявність у ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до позивача. На переконання позивача, в природі не існує документів, які б підтверджували існування заборгованості позивача перед ТОВ «Вердикт Капітал», в тому числі і на день вчинення оскаржуваного виконавчого напису. За таких умов позивач вважає, що у позивача не існувало обов`язку перед ТОВ «Вердикт-Капітал» щодо погашення заборгованості в розмірі 25916,34 грн., а отже вчинення приватним нотаріусом Горай О. С. виконавчого напису за заявою ТОВ «Вердикт Капітал» не ґрунтувалося на вимогах закону. Вважає, що оскільки приватний нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що і підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

На підставі викладеного, просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 19907, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 21 серпня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 25916,34 грн. А також стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1757,60 грн.

Ухвалою суду від 29.12.2020 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи. Відзив на позов подано не було.

Треті особи - приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович та приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду справи .

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

В судовому засіданні встановлено, що 25.09.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника - позивача ОСОБА_1 (ВП № 63101170).

Вказане виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. № 19907 від 21.08.2020 про стягнення із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 2516,34 грн.. Крім того, вказаною постановою про відкриття виконавчого провадження з боржника стягнуто виконавчий збір/ основу винагороду приватного виконавця у розмірі 2591,63 грн.

Проте в постанові приватного виконавця відсутня інформація на підставі якого договору утворилась заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал» у сумі 25916,34 грн. та за який період здійснюється стягнення заборгованості.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі – Порядок), затвердженим наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку). Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку пре відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку). Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованою провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів).

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Закон України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.

Як випливає зі ст. 50 Закону України «Про нотаріат», нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріус виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що так право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов`язання боржником.

А тому, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення.

В тому числі, на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем. Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком документів є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої вимоги боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172(далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Однак, характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на викладене та з урахуванням приписів статей 15, 16,18 ЦК України, статей 50, 87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник ОСОБА_1 мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі.

Позивач в свої поясненнях зазначив, що не визнає існування заборгованості перед ТОВ «Вердикт Капітал», так як не мав з ним будь яких правовідносин, а про існування боргу, виконавчого провадження та виконавчого напису нотаріуса йому нічого відомо не було, жодних письмових вимог від ТОВ «Вердикт Капітал» щодо погашення заборгованості йому не надходило, про вчинення виконавчого напису ані стягувач, ані приватний нотаріус позивача не повідомили.

Відповідачем, в свою чергу, не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.В матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що підтверджують наявність фінансових відносин та будь – яких зобов`язань позивача ОСОБА_1 перед ТОВ «Вердикт Капітал».

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, пропорційно до частки задоволених позовних вимог. А тому, враховуючи, що позовні вимоги позивача задоволені повністю, то з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору, сплаченого останнім при зверненні до суду, в розмірі 1757,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст. ст. 256-259, 261, 265 ЦК України, Законом України «Про нотаріат», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт – Капітал», треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,- задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 19907, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем 21 серпня 2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у сумі 25916,34 грн..

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (код ЄДРПОУ 36799749, адреса місцезнаходження: вул. Кудрявський узвіз, 5-Б, м. Київ, 04053)на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1757,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Н. М. Кондрацька