Ухвала суду № 97878271, 22.06.2021, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/1022/21

Провадження № 2/945/729/21

УХВАЛА

22 червня 2021 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Шаронова Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу національної поліції України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

17 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Солонянського районного відділу національної поліції України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що 19 травня 2020 року близько 17 години 15 хвилин на 437 кілометрі автомобільної дороги Н - 08 Бориспіль - Дніпро - Запоріжжя, на блок посту поліції, поліцейським СРПП Солонянського ВП ДВП старшим сержантом поліції Трофимченком Русланом Вікторовичем винесено постанову серії БАА № 289349 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. ст. 121, 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

11 березня 2021 року Центральним районним судом м. Миколаєва ухвалено рішення у справі № 490/2914/020, яке набрало законної сили 13 квітня 2021 року, яким задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано постанову серії БАА № 289349 від 19 травня 2020 року, винесену поліцейським СРПП Солонянського ВП ДВП Департаменту патрульної поліції старшим сержантом Трофимченком Русланом Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. ст. 121, 122 КУпАП.

У позовній заяві позивач зазначає, що в результаті незаконних дій поліцейського СРПП Солонянського ВП ДВП Департаменту патрульної поліції старшого сержанта Трофимченка Руслана Вікторовича, щодо винесення ним постанови серії БАА № 289349 від 19 травня 2020 року про притягнення позивача ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. ст. 121, 122 КУпАП, позивачу заподіяно моральну шкоду у розмірі 20000 грн. Вказану суму моральної шкоди позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями ЦПК України встановлена загальна підсудність справ (ст. 27 ЦПК України) та альтернативна підсудність справ за вибором позивача (ст. 28 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як слідує з тексту позовної заяви місцезнаходженням відповідача Солонянського районного відділу національної поліції України у Дніпропетровській області є адреса: вул. Строменко, буд. 1, смт. Солоне, Солонянського району Дніпропетровської області.

Вказана адреса до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області не належить.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 28 ЦПК України позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно - розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оперативно - розшукову діяльність" (далі - Закон) оперативно - розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно - технічних засобів.

Згідно з положеннями ст. 5 Закону оперативно - розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами: Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції; Державного бюро розслідувань - оперативними, оперативно - технічними, внутрішнього контролю, забезпечення особистої безпеки; Служби безпеки України - контррозвідкою, військовою контррозвідкою, захисту національної державності, спеціальними підрозділами по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, оперативно-технічними, внутрішньої безпеки, оперативного документування, боротьби з тероризмом і захисту учасників кримінального судочинства та працівників правоохоронних органів; Служби зовнішньої розвідки України - агентурної розвідки, оперативно-технічними, власної безпеки; Державної прикордонної служби України - розвідувальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону (агентурної розвідки, оперативно-технічним, власної безпеки), підрозділами забезпечення внутрішньої безпеки та власної безпеки, оперативного документування, оперативно-розшуковими та оперативно-технічними; управління державної охорони - підрозділом оперативного забезпечення охорони виключно з метою забезпечення безпеки осіб та об`єктів, щодо яких здійснюється державна охорона; органів доходів і зборів - оперативними підрозділами податкової міліції та підрозділами, які ведуть боротьбу з контрабандою; органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України; розвідувального органу Міністерства оборони України - оперативними, оперативно-технічними, власної безпеки; Національного антикорупційного бюро України - детективів, оперативно-технічними, внутрішнього контролю.

Проведення оперативно - розшукової діяльності іншими підрозділами зазначених органів, підрозділами інших міністерств, відомств, громадськими, приватними організаціями та особами забороняється.

Відповідно до п. 5) ч. 1 ст. 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з положеннями ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Системний аналіз зазначеної правової норми дає підстави вважати, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122 КУпАП, працівники органів (підрозділів) Національної поліції діють від імені органів Національної поліції, а отже не можуть виступати відповідачами у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган (підрозділ) Національної поліції (постанова Верховного Суду № 724/716/16-а від 26.12.2019).

Звертаючись до Миколаївського районного суду Миколаївської області з позовом до Солонянського районного відділу національної поліції України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, позивач у позовній заяві зазначає, що зареєстрованим місцем його проживання є адреса: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач звернувся до суду з вказаним позовом, за місцем свого проживання.

При цьому, відомостей про те, що Солонянський районний відділ національної поліції України у Дніпропетровській області в особі поліцейського СРПП Солонянського ВП ДВП Департаменту патрульної поліції старшого сержанта Трофимченко Руслана Вікторовича, під час прийняття рішення здійснював оперативно - розшукову діяльність або досудове розслідування, матеріали позовної заяви не містять.

Отже, дана справа не підсудна Миколаївському районному суду Миколаївської області, оскільки місцезнаходженням відповідача не є територія, яка належить до юрисдикції Миколаївського районного суду Миколаївської області.

Відповідно до ч. 9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин, справу на підставі п. 1) ч. 1 ст. 31 ЦПК України належить передати на розгляд Солонянського районного суду Дніпропетровської області, за місцезнаходженням відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.

Керуючись ч. 1 ст. 4, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, п. 1) ч. 1 ст. 31, ч. 1 ст. 32, ч. 9 ст. 187, ч. 1 ст. 260 Цивільного процесуального кодексу України, -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Солонянського районного відділу національної поліції України у Дніпропетровській області про відшкодування моральної шкоди, - передати на розгляд Солонянського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до ст. 261 ЦПК України ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Згідно з положеннями ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Н. О. Шаронова

22.06.2021