Рішення № 97878193, 11.06.2021, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

11.06.2021

Справа №489/4311/20

Провадження №2/489/467/21

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого – судді Румянцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань – Бодюл А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом, яким просила: визначити, що частка ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в праві спільної сумісної власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 4810136900:03:051:0008, складала Ѕ частки. Мотивуючи вимоги тим, що позивачці ОСОБА_1 та її чоловікові ОСОБА_4 на праві спільної часткової власності належав житловий будинок АДРЕСА_1 по Ѕ частки за кожним, на підставі договору купівлі – продажу від 18.05.2009 року. У 2012 році позивачка зі ОСОБА_4 отримали у спільну сумісну власність земельну ділянку під вказаним будинком, загальною площею 0,0501 га. ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивачки, ОСОБА_4 помер, після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на Ѕ частку житлового будинку АДРЕСА_1 та належну йому частину земельної ділянки за тією ж адресою. Позивачка звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Проте, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку земельної ділянки, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного із співвласників.

22 лютого 2021 року від представниці позивачки надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить визначити ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0501 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 4810136900:03:051:0008), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 914382 від 18 липня 2012 року, як рівні по 1/2 частки за кожним.

Ухвалою суду від 17.09.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 05.02.2021, відмовлено у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 05.03.2021, прийнято до розгляду поновну заяву в новій редакції ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Від представниці позивачки надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності позивачки. На позовних вимогах наполягає. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Від відповідачки ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги визнає.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився по невідомим суду причинам. Про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив.

Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено, судом прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін, на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову з ухваленням заочного рішення відповідно до ст. ст. 280-283 ЦПК України.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, є дата складання повного судового рішення.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Житловий будинок з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі Договору купівлі – продажу від 18 травня 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Савченко І.М., зареєстрованого в реєстрі за № 1123.

Земельна ділянка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,0501 га, кадастровий номер 4810136900:03:051:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 914382.

Згідно довідки з Комунального підприємства Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації від 01.04.2021 за вих. № 782, з матеріалів інвентаризаційної справи БТІ станом на 28.12.2012 право власності на нерухомість за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_5 в цілому на підставі договору купівлі – продажу від 18.03.2004 зареєстрованого в реєстрі за № 604, посвідченого приватним нотаріусом Захаренко І.В., зареєстровано в БТІ 30.07.2004. КП ММБТІ ніколи не здійснювало реєстрацію права власності на земельну ділянку.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 перебували в зареєстрованому шлюбі з 16 лютого 2002 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 .

З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема на Ѕ частку житлового будинку з прилеглими до нього господарськими та побутовими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 та на Ѕ частку земельної ділянки, площею 0,0501 га, кадастровий номер 4810136900:03:051:0008, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України , спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України ). Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

03 липня 2020 року ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С. з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

08 липня 2020 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С. з заявою про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_1 .

Приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Моцар Ю.С. 06.08.2020, за вих. № 66/01-16, надано роз`яснення ОСОБА_1 , відповідно до якого позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спірна земельна ділянка знаходиться у праві спільної сумісної власності без визначення часток кожного із співвласників.

Вказане підтверджується спадковою справою № 14/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність. Аналогічні положення містяться в ст. 5 ЦК України.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Порядок виділу та поділу майна, що належать особам на праві спільної часткової власності встановлюється Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що випливають з права учасника спільної сумісної власності на виділення частки у спільному майні, при цьому частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності згідно із ст. 370 ЦК України вважаються рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Стаття 357 ЦК України визначає, що під терміном "визначення часток" законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.

Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ст. 372 ЦК України).

Відповідно до ст. 86 ЗК України земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).

Відповідно до ст. 87 ЗК України право спільної часткової власності на земельну ділянку, виникає, зокрема, при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; при прийнятті спадщини або за рішенням суду.

Порядок володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, визначений ст. 88 ЗК України, яка передбачає, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 89 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюються за договором або законом.

Співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки, крім випадків, установлених законом.

Статтею 1225 ЦК України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.

До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

При цьому, судом враховується, що право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, яке знаходиться на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Однак у будь якому випадку наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи ( частина п`ята статті 319 ЦК України).

При вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 142, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру часток у праві спільної сумісної власності – задовольнити.

Визначити ідеальні частки ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,0501 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер 4810136900:03:051:0008), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 914382 від 18 липня 2012 року, як рівні по 1/2 частки за кожним.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «24» червня 2021 року.