Вирок № 97877814, 23.06.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/24232/17

Провадження № 1-кп/127/1696/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2021 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Кашпрука Г.М.,

секретарів Коцюби І.П., Константинюк В.О., Панчук І.О.,

за участю прокурора Ужвака О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Люлика Р.І.,

потерпілого ОСОБА_2 ,

представника потерпілого адвоката Герасимчука С.П.,

перекладача Абдуллаєва Н.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці кримінальне провадження № 12017020010000142 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Азербайджанської Республіки, азербайджанця, громадянина Азербайджанської Республіки, з неповною вищою освітою, одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 15 січня 2017 року приблизно о 21 год. 30 хв., перебуваючи в приміщенні кафе «Марсель», що розташоване за адресою: м. Вінниця, вул. Пирогова, 27, під час суперечки, що виникла на ґрунті непорозумінь із раніше незнайомим йому ОСОБА_2 , маючи умисел на заподіяння останньому тілесних ушкоджень, усвідомлюючи, що вчиняє протиправно, стоячи навпроти нього, наніс удар лобною частиною своєї голови в обличчя потерпілому в ділянку носа. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 обхопив ОСОБА_2 за тулуб руками, стоячи обличчям до нього, підняв та вдарив тулубом останнього об кут стіни в приміщенні вищевказаного закладу.

Таким чином, в результаті своїх злочинних дій ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми – струсу головного мозку, забійної рани тім`яної ділянки голови праворуч, які відповідно до висновку експерта № 335/336 від 21.03.2017 – 15.05.2017 року, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Пояснив суду, що він 15 січня 2017 року знаходився в кафе «Марсель» на дні народженні подруги своєї дружини. В кінці святкового вечора, після того як він вийшов з туалету, до нього підійшов невідомий йому чоловік та зробив зауваження, що він нібито «інтимно» торкав якусь чужу жінку. Дане зауваження йому не сподобалось, оскільки в кафе була його дружина. Незнайомий йому чоловік почав його ображати, на що він дійсно перший наніс йому удар головою в груди. Потерпілий вдарив його рукою в голову, а потім розпочалась бійка. Потерпілому допомогли піднятись його знайомі. Після цього вони його сильно побили. До лікарні його завезли працівники поліції, а потім він поїхав додому.

Цивільний позов поданий ОСОБА_2 не визнав у повному обсязі.

Також обвинувачений повідомив, що незважаючи на невизнання своєї вини, він намагався вибачитись перед потерпілим та відшкодувати йому завдані збитки, передавши йому 20 000,00 грн., однак останній жадав суму набагато більшу.

Обвинувачений просив суд при призначенні йому покарання врахувати ту обставину, що він на даний час має на утриманні свою хвору дружину та просив суворо його не карати.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив суду, що 15 січня 2017 року його запросили в гості до куми в ресторан «Марсель». Він був разом із дружиною. Ввечері, коли збиралися додому, біля барної стійки праворуч стояла його дружина, а ліворуч – кума. Він побачив, як повз них пройшов ОСОБА_1 і рукою провів по сідницях куми ОСОБА_3 . Вона сказала, що цього чоловіка не знає. Коли вказана особа поверталась у зворотному напрямку, то знову провів рукою їй по сідницях. Він зробив ОСОБА_1 зауваження, на що той одразу вдарив його головою в ніс і між ними почалась сутичка. В ході сутички ОСОБА_4 підняв його руками за тулуб і кинув на сходи при вході, в зв`язку з чим він вдарився головою об обмежувач на стіні і втратив свідомість. Потім він побачив, як його дружина сумкою відганяла обвинуваченого від нього. Сутичка між ними була швидкою, тому він не встиг нанести удари ОСОБА_1 у відповідь.

Поданий цивільний позов підтримав у повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 повідомила суду, що вона є дружиною потерпілого ОСОБА_2 15 січня 2017 року їх з чоловіком в кафе «Марсель» запросила кума. В кафе обвинувачений поводив себе неадекватно, він двічі зачепив їхню куму ОСОБА_6 рукою за сідниці. Після того, як чоловік зробив обвинуваченому зауваження, останній без попередження вдарив чоловіка головою в обличчя, потім штовхнув його, від чого він впав та вдарившись об кут, розбив собі голову. Також обвинувачений наносив йому ще удари руками в голову. Достеменно, які удари та в які ділянки голови наносив обвинувачений її чоловікові, свідок не пам`ятає. Всі події відбувались спочатку в приміщенні кафе біля барної стійки, а потім в залі, після чого вони перемістились до виходу. Розбороняли їх відвідувачі з їх компанії та працівники ресторану. Потім приїхала швидка медична допомога та поліція. У її чоловіка діагностували струс мозку, у зв`язку із чим він три тижні перебував у лікарні.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 повідомила суду, що 15 січня 2017 року вона запросила в кафе «Марсель» на свій день народження ОСОБА_2 з родиною. ОСОБА_1 до того, як виник конфлікт, перебував у іншій компанії відвідувачів, яка відпочивала в сусідньому залі даного закладу. Приблизно о 22 год. гості почали розходитись, а вона стояла біля барної стійки. В цей час повз неї пройшов ОСОБА_1 та вщипнув її за сідниці, через кілька хвилин на зворотному шляху він зробив теж саме. Після цього ОСОБА_2 зробив йому зауваження, на що ОСОБА_1 без попередження вдарив його. Свідок повідомила, що вона негайно вибігла до сусіднього залу по допомогу. Що було далі, вона не бачила, але чула галас і знає, що була бійка. Бачила ОСОБА_2 на підлозі з розбитою головою. Музикант та охорона закладу допомагали розбороняти учасників бійки. Після бійки ОСОБА_1 вона більше не бачила.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого та свідків, судом досліджувались надані стороною обвинувачення під час судового розгляду, як докази вини обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наступні документи:

-витяг з кримінального провадження № 12017020010000142 про внесення до ЄРДР 16.01.2017 року відомостей про вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, відповідно до якого 15.01.2017 року до Вінницького ВП ГУНП у Вінницькій області з письмовою заявою звернувся гр. ОСОБА_2 про те, що невідома особа в ресторані «Марсель» по вул. Пирогова, близько 21.30 год. 15.01.2017 року спричинила йому тілесні ушкодження;

-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.01.2017 року від потерпілого ОСОБА_2 ;

-протокол проведення слідчого експерименту від 18.03.2017 року з фототаблицею до нього, за участю потерпілого ОСОБА_2 та понятих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Згідно даного протоколу встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 добровільно виявив бажання розповісти про обставини отримання ним 15.01.2017 року приблизно о 21 год. 30 хв. тілесних ушкоджень від невідомого йому чоловіка в ході виниклого між ними конфлікту. Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 у присутності понятих розповів, що 15.01.2017 року приблизно о 21 год. 30 хв., він разом зі своєю дружиною знаходився біля барної стійки в приміщенні кафе «Марсель», що по вул. Пирогова, 27 в м. Вінниці. В цей час він помітив, як до його куми безпідставно почав чіплятися невідомий молодий хлопець, а саме кілька разів чіпав її за сідниці. Побачивши такі його дії, потерпілий підійшов до них і зробив невідомому хлопцеві зауваження, на що невідомий відреагував агресивно і зненацька своєю головою (лобною частиною) наніс йому один удар по обличчю в ділянку носа. Після отримання зазначеного удару, ОСОБА_2 почав оборонятися, однак це не зупинило невідомого, який своїми руками обхопив ОСОБА_2 за пояс, підняв і жбурнув до землі, в результаті чого ОСОБА_2 впав спиною на землю, при цьому головою (потилицею) вдарився об кут приміщення будівлі і знепритомнів.

Після своєї розповіді потерпілий ОСОБА_2 запропонував всім учасникам слідчої дії за допомогою статиста продемонструвати спосіб отримання ним тілесних ушкодження від невідомого хлопця. В подальшому потерпілий ОСОБА_2 у присутності всіх учасників слідчої дії на статистові спочатку продемонстрував яким чином він і невідомий хлопець були розташовані між собою під час конфлікту. Після чого на вказаному статистові потерпілий продемонстрував механізм та місце нанесення йому удару невідомим хлопцем, який лобною ділянкою своєї голови наніс йому один удар по обличчю в ділянку носа, після чого обхопивши за пояс підняв і жбурнув до землі, в результаті чого він впав спиною на землю, вдарившись при цьому потилицею об кут приміщення будівлі, після чого знепритомнів. Під час слідчого експерименту фіксація відбувалась за допомогою цифрового фотоапарату «Кенон»;

-висновок експерта № 335/336 від 15.05.2017 року, згідно з яким експерту були надані наступні вихідні дані: матеріали судово-медичного обстеження ОСОБА_2 , дані медичної карти стаціонарного хворого № 534/66 МКЛ ШМД м. Вінниці, рентгенограм кісток черепа № 1721 від 15.01.2017 року (2), ОГК № 1721 від 15.01.2017 року (1) на його ім`я та матеріалів кримінального провадження № 12017020010000142 СУ ГУНП у Вінницькій області по факту отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_2 , за ч. 1 ст. 125 КК України. Відповідно до висновку даної експертизи у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана тім`яної ділянки голови праворуч. Вказані ушкодження у ОСОБА_2 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо, в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи – 15.01.2017 року. Характер і локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 свідчать про травматичну дію (можливо, як одноразово, так і більше) в ділянку голови, що за механізмом утворення не суперечать обставинам, відображеним за показами ОСОБА_2 (протокол допиту від 15.02.2017 року) та протоколі проведення слідчого експерименту від 18.03.2017 року;

-протокол пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.03.2017 року, складений в присутності понятих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , за участю свідка ОСОБА_12 , який попередньо пояснив, що він може впізнати особу, яка 15.01.2017 року близько 21.30 год. у приміщенні кафе «Марсель» у м. Вінниці наніс тілесні ушкодження потерпілому. Згідно протоколу свідок впізнав дану особу на фотознімку № 4, а відповідно з додатком до вказаного протоколу, на фотокартці під номером № 4 зображений ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

-постанова про визнання предмету речовим доказом та долучення до матеріалів провадження від 03.08.2017 року, згідно з якою визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 1201702010000142 CD-R диск із відеозаписами камер відеоспостереження кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 . Даний CD-R диск долучено до матеріалів кримінального провадження;

-протокол тимчасового доступу до речей і документів від 02.08.2017 року складений за участі понятих ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , згідно з яким при ознайомлені зі вмістом диску встановлено наявність відеозаписів з камер відеоспостереження кафе « ІНФОРМАЦІЯ_3 », за адресою: АДРЕСА_2 ;

-опис речей і документів, які були вилучені на підставі ухвали слідчого судді від 02.08.2017 року, згідно з яким вилучені відеозаписи камер відеоспостереження кафе «Марсель» від 15.01.2017 року;

-протокол огляду предмету від 03.08.2017 року, відповідно до якого було оглянуто вміст CD-R диску із відеозаписами камер відеоспостереження кафе «Марсель», що розміщене за адресою: АДРЕСА_2 . При перегляді диску виявлено папку «Марсель», при відкритті якої вбачається наявність файлів «.wd_tv» та «_Backup_».

При відкритті папки «_Backup_» виявлено дві папки з відео файлами: «cam12(12)», «cam16(16)», та 16 файлів для підтримки перегляду відеозаписів. В папці «cam12(12)» містяться відео файли формату «MediaGet 2 відео» за відповідними номерами. Під час перегляду відео файлів в даній папці встановлено дату цих відеозаписів – 15.01.2017 (Sun Jan 15.2017), а також оглянуто зафіксовані події. При відкритті папки «cam16(16)» виявлено відео файли формату «MediaGet 2 відео», з перегляду яких вбачається, що вони фіксували місце виходу з приміщення туалету.

Аналізуючи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину, доведена досудовим розслідуванням та знайшла повне підтвердження в ході судового розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до показань свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які повністю узгоджуються між собою та не суперечать іншим матеріалам справи, останні зазначили, що 15 січня 2017 року вони святкували в кафе «Марсель» день народження ОСОБА_7 . В цьому ж закладі, проте в іншому залі, перебувала компанія, в якій відпочив ОСОБА_1 . Вечері, коли ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стояли біля барної стійки закладу, ОСОБА_7 двічі умисно потрогав за сідниці ОСОБА_1 . На зауваження ОСОБА_2 з цього приводу, ОСОБА_1 перший зненацька розпочав бійку, в зв`язку з чим ОСОБА_2 були нанесені тілесні ушкодження.

Показання даних свідків суд оцінює як правдиві та такі, що відповідають фактичним обставинам справи та узгоджуються з показаннями потерпілого, наданими ним як безпосередньо в судовому засіданні, так і під час проведеного за його участі слідчого експерименту.

Вина обвинуваченого в сукупності з іншими доказами підтверджується даними висновку експерта № 335/336 від 15.05.2017 року, згідно з яким у ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана тім`яної ділянки голови справа. Вказані ушкодження у ОСОБА_2 не являлись небезпечними для життя в момент спричинення, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, виникли від дії тупого твердого предмета (предметів), давністю утворення, можливо в строк, вказаний у постанові про призначення експертизи – 15.01.2017 року. Характер і локалізація виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 свідчать про травматичну дію (можливо, як одноразово, так і більше) в ділянку голови, що за механізмом утворення не суперечать обставинам, відображеним за показами ОСОБА_2 у протоколі його допиту від 15.02.2017 року та протоколі проведення слідчого експерименту від 18.03.2017 року.

Відповідно до обвинувального акту та згідно з показами потерпілого ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , внаслідок виниклого у нього конфлікту із потерпілим через зроблене останнім зауваження, наніс йому удар лобною частиною своєї голови в обличчя у ділянці носа. Після цього, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_1 обхопив ОСОБА_2 за тулуб руками, стоячи обличчям до нього та піднявши, вдарив тулубом останнього об кут стіни в приміщенні кафе «Марсель».

Дані обставини вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину, зокрема початок конфлікту, механізм нанесення ОСОБА_1 першого удару потерпілому та подальший хід бійки, також підтверджуються дослідженими судом відеозаписами з камер відеоспостереження кафе «Марсель». В ході перегляду відеозаписів судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 після того, як до нього звернувся потерпілий, зненацька перший наніс йому удар своєю головою в область обличчя останнього, а після цього, застосувавши борцівський прийом, обхопив ОСОБА_2 за тулуб обома руками, підняв його та кинув на підлогу навзнаки. Таким чином, обвинувачений наніс потерпілому тілесні ушкодження, зазначені у висновку судово-медичної експертизи.

Отже, аналізуючи всі зібрані докази у їх сукупності, суд приходить до переконання, що отримані ОСОБА_2 тілесні ушкодження, в тому числі і закрита черепно-мозкова травма – струс головного мозку, забійна рана тім`яної ділянки голови справа, які відповідно до висновку експерта № 335/336 від 21.03.2017 року-15.05.2017 року, належать до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, були отримані ним під час нанесення йому ударів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 в приміщенні кафе «Марсель».

Вищевказані обставини переконують суд, що на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_2 , з мотивів особистої неприязні, у ОСОБА_1 виник умисел, спрямований на нанесення останньому тілесних ушкоджень, реалізовуючи який, обвинувачений діяв умисно та розумів настання наслідків у виді заподіяння шкоди здоров`ю потерпілого та бажав їх настання.

Крім того, згідно з даними висновку експерта № 335/336 від 21.03.2017-15.05.2017, ОСОБА_2 , серед інших тілесних ушкоджень, мав ушкодження, в тому числі і закриту черепно-мозкову травму – струс головного мозку, забійну рану тім`яної ділянки голови справа, що підтверджують механізм нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 у виді удару лобною частиною голови в обличчя та ділянку носа потерпілого.

Надані в судовому засіданні показання обвинуваченого ОСОБА_1 суд оцінює критично, оскільки вони не узгоджуються з показаннями усіх свідків, потерпілого та письмовими доказами, зокрема висновком судово-медичної експертизи потерпілого.

Показання обвинуваченого ОСОБА_1 про його невинуватість у скоєнні інкримінованого йому злочину суд розцінює їх як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи та спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне.

Крім того, в ході судового розгляду обвинувачений фактично не заперечував обставини нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому, в тому числі визнав, що саме він наніс перший удар. ОСОБА_1 заперечив в судовому засіданні причини конфлікту, який виник у нього із потерпілим, зазначивши, що він ні за яких умов не міг чіпати чужу жінку за сідниці, а відтак всім присутнім лише здалось.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 125 КК України умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров`я або незначну втрату працездатності, з об`єктивної сторони характеризується діянням (дією або бездіяльністю), спрямованими на заподіяння легкого тілесного ушкодження; наслідком у вигляді спричинення легкого тілесного ушкодження; причинним зв`язком між зазначеним діянням та наслідком. Суб`єктивна сторона злочину характеризується тільки умисною виною.

Аналізуючи та оцінюючи обставини справи, показання обвинуваченого, потерпілого, свідків та всі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 повністю знайшла своє підтвердження в ході судового слідства, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 2 ст. 125 КК України, як умисні легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров`я.

При вирішенні питання щодо обрання ОСОБА_1 покарання, суд керується вимогами ст.ст. 65-67 КК України, роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання та слідує принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченому у відповідності до ст. 65 КК України, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, що станом на дату вчинення відносилось до злочинів невеликої тяжкості.

Зокрема ту обставину, що відповідно до характеристики ТОВ «ЖЕО» № 355 від 24.03.2017 року на ОСОБА_1 за адресою проживання: АДРЕСА_1 , скарг від сусідів та мешканців будинку не надходило.

Згідно висновку КЗ ВОНД «Соціотерепія» № 670 від 16.03.2017 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на диспансерному наркологічному обліку в даній установі не перебуває.

Відповідно до довідки КЗ «Вінницька обласна психоневрологічна лікарня ім. акад. О.І. Ющенка» № 20/1157 від 23.03.2017 року ОСОБА_1 за даними архіву лікарні та картотеки диспансерного відділення станом на 20.03.2017 року не значиться. Подана інформація не відображає реальний стан психічного здоров`я особи.

Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Обставини, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Суд враховує конкретні обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав, у вчиненому не розкаявся та тривалий час перебував у розшуку. Відтак суд вважає, що для виправлення обвинуваченого, а також попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, буде необхідним і достатнім покарання у виді обмеження волі на певний строк, в межах санкції відповідної статті КК України.

Частиною 1 статті 75 КК України передбачено, що якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частиною 3 цієї ж статті визначено, що у випадках, передбачених частинами першою, другою цієї статті, суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ст. 75 КК України, врахувавши тяжкість кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України на час його вчинення відносилось до злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який є особою раніше не судимою, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього певні обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Потерпілим ОСОБА_2 21.03.2018 року подано до суду позовну заяву, яка була прийнята судом до розгляду в межах кримінального провадження та відповідно визнано його цивільним позивачем.

Вирішуючи заявлений потерпілим ОСОБА_2 у порядку ст. ст. 127-129 КПК України цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок вчинення злочину в розмірі 15 912 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 63 копійки, моральної шкоди в розмірі 100 000 (сто тисяч) гривень, понесених витрат за надання правової допомоги в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, а також відшкодування судового збору за позовною вимогою про стягнення моральної шкоди в розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок, суд приймає до уваги положення ст. 128 КПК України, ст. 1177 ЦК України, відповідно до яких особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової та моральної шкоди, має право пред`явити цивільний позов до обвинуваченого, а також те, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, внаслідок неправомірних дій останнього, ОСОБА_2 була завдана матеріальна та моральна шкода, а також останнім було здійснено витрати на правову допомогу.

Дослідивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 завданої кримінальним правопорушенням майнової шкоди знайшли підтвердження в ході судового розгляду та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами.

Крім того, сума майнової шкоди була визнана обвинуваченим, тому позовна заява в частині відшкодування майнової шкоди в розмірі 15 912 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот дванадцять) гривень 63 копійки підлягає задоволенню в повному обсязі з підстав доведення її розміру в ході судового розгляду.

Приймаючи до уваги позицію викладену у постанові пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди)», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Так, внаслідок вчиненого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, потерпілому ОСОБА_2 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає в безпричинному та зухвалому нанесенні тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров`я, що у свою чергу призвело до нервових переживань та моральних страждань. Судом враховано глибину і тривалість моральних страждань, тяжкість вимушених змін у житті потерпілого ОСОБА_2 , що призвело до тривалих змін звичних умов його життя. Суд, виходячи з принципів виваженості, розумності й справедливості, враховуючи принцип співмірності завданої шкоди заявленій до відшкодування сумі моральної шкоди, вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 є такими, що підлягають частковому задоволенню в розмірі 10 000,00 грн., які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 , а цивільний позов в цій частині підлягає частковому задоволенню.

Щодо вирішення цивільного позову у частині стягнення витрат на правову допомогу суд приходить до наступного висновку.

Згідно положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При визначенні обґрунтованого розміру гонорару, беруться до уваги обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги.

В підтвердження понесених потерпілим ОСОБА_2 витрат на правову допомогу адвокатом Герасимчуком С.П. було надано квитанцію № 20 від 16.02.2018 року про оплату правової допомоги на суму 6000 (шість тисяч) гривень, ордер серії ВН № 057734 від 20.03.2018 року та договір про надання правової допомоги № 20/18-к.

Зважаючи на вищевикладене, з підстав доведеності винуватості обвинуваченого, суд приходить до переконання, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню. Зокрема в рахунок відшкодування матеріальної шкоди з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню 15 912,63 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, 10 000,00 грн. моральної шкоди, 6000 гривень за надання правової допомоги.

Відповідно до постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 187/291/17, під час вирішення в межах кримінального провадження цивільного позову стягнення судового збору з обвинуваченого (засудженого), який несе цивільну відповідальність, не допускається, адже таке стягнення суперечить закріпленим у статтях 2, 7, 9 КПК завданням кримінального провадження, засаді законності, не відповідає приписам ч. 5 ст. 128, статей 118, 119, 370 цього Кодексу та істотно порушує гарантоване особі право на розгляд справи щодо неї з додержанням вимог зазначеного провадження, передбачених Кримінальним Процесуальним Кодексом України.

Процесуальні витрати в даному кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 50, 65 – 67, 75, 76, 125 КК України, ст. ст. 100, 371, 373, 374 КПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України та призначити йому покарання у виді двох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном 2 роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до п. п. 1, 2, ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 15 912,63 грн. у відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди, 10 000,00 грн. моральної шкоди, 6000 гривень за надання правової допомоги, в решті позову відмовити.

Речові докази по кримінальному провадженню №12017020010000142, а саме:

-CD-R диск, із відеозаписами камер відеоспостереження кафе «Марсель», що розташоване за адресою: м. Вінниця вул. Пирогова, 27 – залишити при матеріалах справи.

Вирок суду може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Не пізніше наступного дня після ухвалення, копію вироку направити учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя: