Постанова № 97875984, 10.06.2021, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/5343/21

3/357/2995/21

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2021 року суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Гребінь О. О. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ГУ ДПС у Київській області, стосовно ОСОБА_1 , громадянки України, РНОКПП: НОМЕР_1 , головного бухгалтера ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма» (ЄДРПОУ: 39071152), адреса: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 163-1 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу №1511 від 12.05.2021 року, під час проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету за лютий 2021 року, встановлено, що головний бухгалтер ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма» ОСОБА_1 вчинила порушення п.198.1.,п.198.3 ст.198, п.200.4 п.200.1.1 п.200.1 ст.200 ПКУ, в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні за лютий 2021 року на суму 1 214 446,00 грн., чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про місце, час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Враховуючи, зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що узгоджується з вимогами ст.268 КУпАП.

Дослідивши докази, що містяться в справі, а саме: протокол №1511 від 12.05.2021 року, копію Акту від 23.04.2021 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма», суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

За змістом п.198.3 ст.198 ПКУ Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

-придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

-ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.200.1 ст.200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

У п.200.4 ст.200 ПКУ передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вбачається з Акту від 23.04.2021 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма», головним бухгалтером якого, згідно наказу від 07.11.2019 року №0203003.ФК-00149К/пр. є ОСОБА_1 , в результаті документальної позапланової виїзної перевірки виявлено порушення п.198.1.,п.198.3 ст.198, п.200.4 п.200.1.1 п.200.1 ст.200 ПКУ, в результаті чого відмовлено в бюджетному відшкодуванні за лютий 2021 року на суму 1 214 446,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, -

тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Так, адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 245 КУпАП серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП підтверджується доказами, а саме: протоколом №1511 від 12.05.2021 року, копією Акту від 23.04.2021 року документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фармацевтичний завод «Біофарма».

При призначенні ОСОБА_1 виду та міри адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшує відповідальність, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.

Згідно зі ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, наклавши на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та стягнути судовий збір.

Керуючись ст. ст. 23, 24, 27, 33, 34, 35, 40-1, 163-1, 268, 283, 284, 285 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454,00 грн..

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО. О. Гребінь