Ухвала суду № 97875185, 24.06.2021, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/799/13-ц

Номер провадження 6/167/23/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2021 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Гармай І. Т.,

за участю:

секретаря судового засідання Ісакової Н. Ю.,

приватного виконавця Пироги С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов`язань

В С Т А Н О В И В:

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника – ОСОБА_1 .

Своє подання мотивує тим, що рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року у справі № 161/799/13-ц задоволено позов ПАТ «Мегабанк» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за іпотечним договором від 22 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Павлюк Р. П. за реєстровим №770 в розмірі 369165 грн. За вказаним рішенням 18 листопада 2013 року Рожищенським районним судом Волинської області видано виконавчий лист, який 01 серпня 2018 року було пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Волинської області Пирозі Сергію Степановичу. 03 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Крім того, 03 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходяться на зберіганні в банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належить боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника. 03 серпня 2018 року на адресу боржника, яка була зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_1 було надіслано виклик з вимогою з`явитися до приватного виконавця та надати пояснення з приводу виконання рішення суду. Однак, 17 серпня 2018 року на адресу офісу приватного виконавця повернулося невручене поштове рекомендоване повідомлення, з відміткою «адресат помер». При перевірці інформації щодо можливої смерті боржника приватним виконавцем шляхом безпосереднього доступу до реєстру ДРАЦС було встановлено, що інформація щодо смерті ОСОБА_1 у Реєстрі відсутня. На зазначені у виклику дату та час боржник не з`явився, декларацію про майно та доходи не подав. Відповідно до відповідей банківських установ на рахунках боржника кошти відсутні. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстроване. З відповідей ДФС України та ПФУ боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів. Не зважаючи на наявність невиконаного рішення суду, боржник ОСОБА_1 систематично виїжджає за межі України, в тому числі за туристичними маршрутами: Ніца, Варшава. Такі обставини порушують права стягувача на виконання рішення суду та унеможливлюють відновлення його порушених прав, за захистом яких він звернувся до суду. Боржник ОСОБА_1 свідомо порушив вимоги законодавства щодо виконання судового рішення та не виконав покладених на нього обов`язків. Зважаючи на відсутність у боржника майна, на яке відповідно до Закону можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргу, обмеження останнього у праві виїзду за межі України є єдиним заходом впливу, що спонукатиме його до виконання боргових зобов`язань за рішенням суду, що в свою чергу захистить права стягувача на отримання належних коштів.

Враховуючи вищенаведене, приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С. С. просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, що покладені на нього рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року у справі № 167/799/13-ц про стягнення в користь ПАТ «Мегабанк» штрафу за іпотечним договором від 22 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Павлюк Р. П. за реєстровим № 770 в розмірі 369165 грн.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 18 червня 2021 року подання прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Пирога С.С. в судовому засіданні подання підтримав та просить його задовольнити. Суду пояснив, що боржнику ОСОБА_1 надсилалась постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2018 року та інші документи виконавчого провадження, які повернулись на його адресу без вручення. Однак, вважає, що ОСОБА_1 достовірно відомо про дане виконавче провадження та він вчиняє умисні дії, щодо не отримання поштової кореспонденції, що свідчить про ухилення від виконання судового рішення.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 441 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) повідомлення про розгляд подання інших учасників процесу не здійснюється.

Заслухавши пояснення приватного виконавця Пироги С. С., оглянувши матеріали виконавчого провадження, дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Суд встановив, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. перебуває виконавчий лист Рожищенського районного суду Волинської області № 167/799/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Мегабанк» штрафу за іпотечним договором від 22 квітня 2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Рожищенського районного нотаріального округу Павлюк Р. П. за реєстровим № 770 в розмірі 369165,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги С. С. від 03 серпня 2018 року за вищевказаним виконавчим листом відкрито виконавче провадження, зобов`язано боржника подати декларацію про доходи та майно (ВП № 56898891).

Судом встановлено, що 03 серпня 2018 року приватним виконавцем на адресу боржника, яка була зазначена у виконавчому документі: АДРЕСА_1 була надіслана постанова про відкриття виконавчого провадження від 03 серпня 2018 року.

17 серпня 2018 року на адресу офісу приватного виконавця повернулося невручене поштове рекомендоване повідомлення, з відміткою «адресат помер».

В судовому засіданні з пояснень приватного виконавця та оглянутого виконавчого провадження встановлено, що повторно постанова про відкриття виконавчого провадження та інші документи виконавчого провадження боржнику не направлялись.

З інформації наданої відділом державної реєстрації актів цивільного стану від 30 серпня 2018 року встановлено, що актовий запис про державну реєстрацію смерті відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в архівах районних, міських відділів державної реєстрації актів цивільного стану та відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Волинській області відсутній. Перевірку наявності факту державної реєстрації смерті здійснено за період з 2011 року по день надання відповіді.

03 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанови про арешт коштів та майна боржника, якими було накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, а також на майно (цінності) боржника, що знаходяться на зберіганні в банку на підставі договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком, та належить боржнику, а також на все рухоме та нерухоме майно боржника.

23 серпня 2018 року приватним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника та звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 , що він отримує у ТзОВ «ПЕЛТА».

Відповідно до відповідей банківських установ на рахунках боржника кошти відсутні. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за боржником нерухоме майно не зареєстроване. З відповідей ДФС України та ПФУ боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів. З відповіді начальника Головного управління Держпродспоживслужби у Волинській області встановлено, що за ОСОБА_1 трактори, самохідні шасі, самохідні сільськогосподарські, дорожньо-будівельні і меліоративні, причіпні та напівпричіпні машини не зареєстровані.

11 вересня 2018 року ТОВ «ПЕЛТА» було повернуло без виконання постанову приватного виконавця Пироги С. С. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, у зв`язку з тим, що 21 серпня 2018 року ОСОБА_1 звільнений з роботи згідно наказу № 69 від 21 серпня 2018 року.

Стаття 33 Конституції України визначає, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 313 ЦК України передбачено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Положеннями ст. 6 цього Закону встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон лише у випадках визначених законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.

Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні(ч. 3 ст. 441 ЦПК України).

Відтак, Законом України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Саме невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, вказаного виконавцем в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Факт невиконання судового рішення не є підставою для постановлення ухвали суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Для застосування вказаного заходу виконавцю необхідно довести наявність умисних дій боржника, спрямованих на ухилення від виконання судового рішення.

На момент звернення до суду з поданням про обмеження у праві виїзду за межі України факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися із матеріалів виконавчого провадження.

Поняття «ухилення від виконання зобов`язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли у нього є всі реальні можливості виконати цей обов`язок і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).

Як зазначено в правовій позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Особа, яка має невиконані зобов`язання не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

З аналізу приписів ст. 12 ЦПК України у системному зв`язку з п. 19 ч. 3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 441 ЦПК України, вбачається, що на виконавця покладено обов`язок надання доказів стосовно наявності навмисного чи іншого свідомого ухилення боржника від виконання обов`язків, покладених на останнього за рішенням суду, та доведення перед судом їх переконливості.

Однак, приватним виконавцем не було надано суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням. Саме по собі невиконання рішення суду не може слугувати підставою обмеження особи у праві виїзду закордон. Так, в матеріалах справи відсутні належні докази, які підтверджували б отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, викликів до приватного виконавця та здійснення інших передбачених законом виконавчих дій.

Крім цього, як убачається з матеріалів цивільної справи № 167/799/13-ц рішення Рожищенського районного суду Волинської області від 19 вересня 2013 року у даній справі ухвалено у відсутності відповідача – ОСОБА_1 . Згідно з супровідним листом Рожищенського районного суду Волинської області від 26 вересня 2013 року № 5930 копію судового рішення надіслано ОСОБА_1 – для відома. Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4510100511226 копія даного судового рішення повернулась на адресу суду.

Зі змісту ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України, і в`їзду в Україну громадян України”, в їх системному зв`язку, убачається, що право ОСОБА_1 на свободу пересування може бути обмежено лише у виключних випадках у зв`язку з навмисними діями останнього, що спрямовані на ухилення від виконання обов`язків по виконанню рішення суду.

Зважаючи на те, що приватним виконавцем у відповідності до ст. 18 Закону України “Про виконавче провадження” не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою невиконання рішень суду, суд доходить висновку, що зазначене подання є передчасним і в його задоволенні необхідно відмовити за безпідставністю.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 260, 441 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

В задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Пироги Сергія Степановича про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов`язань – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п. п. 15.5) п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Дата складення повного судового рішення 24 червня 2021 року.

Суддя І. Т. Гармай