Рішення № 97874919, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 червня 2021 року справа №640/10033/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 )доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про1) визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування позивачу при призначенні пенсії довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат»; 2) зобов`язання відповідача провести позивачу перерахунок пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», та виплатити з 25 вересня 2020 року різницю між фактично отриманою і перерахованою пенсією

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи, що відповідач при призначенні пенсії за віком протиправно не врахував довідки про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, видані ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», у зв`язку із тим, що зазначені довідки видані органом, який знаходиться на непідконтрольній українській владі території.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі №640/10033/21 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, до якого в якості доказів направлення копії відзиву учасникам справи, додав копії поштового реєстру та фіскального чеку АТ «Укрпошта».

Копія поштового реєстру та копія фіскального чеку жодним чином не засвідчені.

Належними доказами направлення відзиву іншим учасникам справи є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, копія реєстру відправлення поштової кореспонденції зі штампом поштового відділення тощо, засвідчені відповідно до пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55.

Таким чином, відзив відповідача не відповідає положенням пункту другого частини четвертої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, а отже, не може бути прийнятий до розгляду.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та з 25 вересня 2020 року отримує пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 17 травня 2018 року №0000538429 з 17 травня 2018 року позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою від 09 жовтня 2020 року про призначення пенсії за віком, до якої згідно із розпискою-повідомленням долучив: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, паспорт, трудову книжку, військовий квиток, диплом (свідоцтво, атестат) про навчання, довідку із СПОВ про заробітну плату з 01 липня 2000 року по день звернення, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01 липня 2000 року.

Листом від 15 грудня 2020 року №2600-0303-8/177329 відповідач повідомив позивача, згідно із заявою від 09 жовтня 2020 року йому з 25 вересня 2020 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням страхового стажу 32 роки 1 місяць 8 днів; пенсію обчислено із врахуванням заробітної плати після 01 липня 2000 року по 30 червня 2013 року; розмір пенсії становить 1 712,00 грн.; надана довідка про заробітну плату до 01 липня 2000 року для обчислення пенсії, видана органом, який знаходиться на непідконтрольній українській владі території, тому не може бути врахована при призначенні пенсії.

На звернення позивача від 13 січня 2021 року Департамент пенсійного забезпечення Пенсійного фонду України листом від 26 січня 2021 року №2254-1496/П-03/8-2800/21 повідомив, що, оскільки згідно статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» заробіток за будь-які 60 місяців страхового стажу по 30 червня 2000 року враховується для обчислення пенсії у разі підтвердження змісту довідки первинними документами, а підтвердити зміст довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», не має можливості, тому підстави для обчислення пенсії з урахуванням зазначених довідок відсутні.

Відповідно до записів №17- 23 наявної в матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , позивач з 18 жовтня 1988 року по 31 липня 1998 року працював у Ворошиловському домобудівельному комбінаті.

Усі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.

Довідкою від 15 листопада 2013 року №14/135 підтверджується, що ОСОБА_1 працював з 18 жовтня 1988 року по 31 липня 1998 року в Акціонерному товаристві закритого типу «Луганський ДСК».

В довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 15 листопада 2013 року №14/136, виданій ОСОБА_1 . Луганським домобудівельним комбінатом, зазначена сума заробітної плати з розшифруванням (грн.): 10 745,52035 за період з листопада 1988 року по грудень 1997 року, вказано, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України, довідка видана на підставі особових рахунків за 1988-1997 роки.

У довідці про заробітну плату для обчислення пенсії від 15 листопада 2013 року №14/137 зазначена сума заробітної плати з розшифруванням (грн.): 2 261,50000 за період з січня 1998 року по липень 1998 року, вказано, що на всі виплати нараховані страхові внески до Пенсійного фонду України, довідка видана на підставі особових рахунків за 1998 рік.

В доповнення до довідок про заробітну плату позивачу надана довідка від 15 листопада 2013 року №14/138, в якій ліквідатором АТЗТ «ЛДСК» Альошкіним С.В. зазначено, що у зв`язку з відсутністю технічних засобів та неможливістю копіювання оригіналів особистих рахунків та підтверджено, що довідки про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137 видані на підставі особистих рахунків за періоди з 18 жовтня 1988 року по 31 грудня 1997 року та з 01 січня 1998 року по 31 липня 1998 року; суми зазначені в довідках відповідають особистому рахунку № НОМЕР_2 ; особисті рахунки знаходяться на зберіганні, на підприємстві АТЗТ «ЛДСК»; книги цих особистих рахунків прошиті та пронумеровані.

Відповідно до довідки від 15 листопада 2013 року №14/139 Ворошиловський домобудівельний комбінат 05 червня 1990 року перейменований в Луганський домобудівельний комбінат, 27 жовтня 1993 року Луганський домобудівельний комбінат перейменований в Акціонерне товариство закритого типу «Луганський домобудівельний комбінат».

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 14 листопада 2011 року у справі №13/295/2011 ліквідатором Акціонерного товариства закритого типу «Луганський домобудівельний комбінат» призначений арбітражний керуючий Альошкін С.В .

Також в матеріалах справи наявні довідки Архівного управління адміністрації міста Луганська Луганської народної республіки:

- від 10 серпня 2020 року №03-28/8034-8037, відповідно до якої документи по особистому складу працівників ДП «Управління головного будівельника» АТ «ЛДСК» на зберігання до архівного управління не передавалися;

- від 13 серпня 2020 року №03-28/8038, відповідно до якої згідно із наказом Ворошиловського домобудівельного комбінату від 18 жовтня 1988 року №1299к ОСОБА_1 прийнятий майстром та направлений на ділянку № 2 , таб. НОМЕР_2, з 18 жовтня 1988 року; наказом АТ «Луганський домобудівельний комбінат» від 31 липня 1998 року №1656к ОСОБА_1 прораб ділянки УГС -1, таб. 1018 звільнений по переведенню до дочірнього підприємства «УГС» пункт 5 статті 36 Кодексу законів про працю України, 31 липня 1998 рік;

- від 13 серпня 2020 року №03-28/8040, в якій зазначено, що по особистим рахункам нарахування заробітної плати працівникам Акціонерного товариства закритого типу «Луганський домобудівельний комбінат» зазначений ОСОБА_1 , таб. НОМЕР_2, вказана його заробітна плата за 1991 рік та 1994 - 1995 роки; особисті рахунки нарахування заробітної плати за 1992-1993 роки ОСОБА_1 на зберігання до архівного управління не передавалися;

- від 11 січня 2021 року №03-28/14446, в якій зазначено, що по особистим рахункам нарахування заробітної плати працівникам Акціонерного товариства закритого типу «Луганський домобудівельний комбінат» зазначений ОСОБА_1 , таб. НОМЕР_2, вказана його заробітна плата з січня 1996 року по липень 1998 року.

Окружний адміністративний суд міста Києва, вирішуючи спір по суті позовних вимог, керується такими мотивами.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до статті 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.

Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Частиною першою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунок та поновлення виплати пенсії визначений розділом 2 Порядку №22-1.

Відповідно до абзаців першого та другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу; за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов`язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.

Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що управління Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначає пенсію та вимагають всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів.

Як встановив суд, позивач 09 жовтня 2020 року звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком, до якої додав довідки про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, видані ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», проте, відповідач не врахував зазначені довідки при розгляді заяви про призначенні пенсії, у зв`язку із тим, що вони видані органом, який знаходиться на не підконтрольній українській владі території України, тому є недійсними та не створюють правових наслідків.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Водночас, суд зазначає, що позивач не може бути позбавлений свого права на врахування заробітної плати, яку він отримував в Акціонерному товаристві закритого типу «Луганський домобудівельний комбінат», при призначенні пенсії за віком через захоплення незаконними озброєними формуваннями території міста Луганськ Луганської області.

У 1971 року Міжнародний Суд Організації Об`єднаних Націй (далі по тексту - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) у справах «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» зазначає: «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Європейський Суд з прав людини також неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 7 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Вищевказане означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №423/1324/17, від 28 серпня 2018 року у справі №175/4336/16-а та від 25 вересня 2018 року у справі №242/65/17.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Проте, підстав вважати надані довідки про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, видані ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат» та наведені в них відомості недостовірними, відповідачем не наведено.

Суд також зазначає, що відсутність у відповідача можливості здійснити перевірку відомостей на підприємстві, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення

Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Як встановив суд, трудовий стаж позивача у період з 18 жовтня 1988 року по 31 липня 1998 року підтверджується записами в його трудовій книжці та врахований відповідачем при призначенні пенсії за віком.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо не врахування позивачу при призначенні пенсії довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», та зобов`язати відповідача провести позивачу перерахунок пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», та виплатити з 25 вересня 2020 року різницю між фактично отриманою і перерахованою пенсією.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 241-246, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не врахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат».

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії із урахуванням довідок про заробітну плату від 15 листопада 2013 року №14/136 та №14/137, виданих ліквідатором АТЗТ «Луганський домобудівельний комбінат», та виплатити з 25 вересня 2020 року різницю між фактично отриманою і перерахованою пенсією.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 );

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16; ідентифікаційний код 42098368).

Суддя В.А. Кузьменко