Ухвала суду № 97874906, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 червня 2021 року справа №640/9523/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за власною ініціативою питання про закриття провадження в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 до третя особаКонституційного Суду України Державна казначейська служба Українипровизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Конституційного Суду України (далі по тексту - відповідач, КСУ), в якому просила: 1) визнати протиправними дії Конституційного Суду України щодо ненарахування та невиплати при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 однією сумою вихідної допомоги при звільненні у розмірі 3 962 068, 00 грн.; 2) зобов`язати Конституційний Суд України нарахувати та виплатити суму недоотриманої вихідної допомоги, яка підлягала виплаті при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , у розмірі 794 601,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вважає неправомірними дії відповідача щодо невиплати при звільненні у відставку з посади судді - Голови Конституційного Суду України однією сумою вихідної допомоги, нарахування цієї допомоги у неповному обсязі.

Рішенням від 07 жовтня 2020 року Окружний адміністративний суд міста Києва задовольнив частково позовні вимоги, зокрема, визнав протиправними дії Конституційного Суду України щодо ненарахування та невиплати при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 однією сумою вихідної допомоги при звільненні в розмірі 3 962 068,00 грн. та зобов`язав Конституційний Суд України нарахувати та виплатити суму недоотриманої вихідної допомоги, яка підлягала виплаті при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , у розмірі 794 601,00 грн. У задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання Конституційного Суду України нарахувати та виплатити судді Конституційного Суду України у відставці ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 25 жовтня 2019 року по день фактичного розрахунку, без урахування обов`язкових податків та зборів - відмовив.

Постановою від 14 грудня 2020 року Шостий апеляційний адміністративний суд скасував рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено ухвалив нову постанову в зазначеній частині, якою зобов`язав Конституційний Суд України нарахувати та виплатити судді Конституційного Суду України у відставці ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 18 вересня 2019 року по 10 грудня 2020 року у розмірі 2 500 000,00 грн. В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін та стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Конституційного Суду України на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 261,20 грн.

Не погоджуючись з постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року відповідач подав касаційну скаргу.

Постановою від 14 травня 2021 року Верховний Суд скасував постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року в частині задоволення позовних вимог, а справу в цій частині направив до суду першої інстанції на новий розгляд, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва в частині відмови у задоволенні позовних вимог залишив без змін.

Скасовуючи рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року у вказаній вище частині, Верховний Суд виходив з того, що «На думку колегії суддів, застосований судами попередніх інстанцій алгоритм визначення розміру вихідної допомоги є суперечливий, адже зумовив те, що до спірних правовідносин застосовано положення одночасно двох (різних) законів, сфера дії окремо взятих нормативних положень яких не збігається у часі та змістовних вимірах, тобто взаємовиключна. Спочатку (на підставі пункту 7 розділу ІІІ Закону № 2136-VIII) робиться висновок про застосовність до спірних відносин положень статті 136 Закону № 2453-VI у редакції, чинній станом на 16 вересня 2010 року - щодо права позивачки на отримання неоподатковуваної вихідної допомоги в розмірі 10 заробітних плат за останньою посадою, але десятикратний розмір вихідної допомоги розраховується із місячного заробітку судді ОСОБА_1 , який вона отримувала відповідно до статті 26 (чинного) Закону № 2136-VIII.»

Ухвалою від 01 червня 2021 року Окружний адміністративний суд міста Києва прийняв до провадження адміністративну справу №640/9523/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання та зобов`язав учасників справи надати суду письмові пояснення та додаткові докази на виконання вказівок постанови Верховного Суду від 14 травня 2021 року №К/9901/1676/21.

18 червня 2021 року на адресу суду надійшли письмові пояснення відповідача, відповідно до яких останній зазначив, що на час призначення позивача на посаду судді Конституційного Суду України у вересні 2010 року посадовий оклад судді Конституційного Суду України становив 3 984,00 грн. Окрім окладу, суддям Конституційного Суду України на той час встановлені та виплачувалися: доплати за кваліфікаційний клас судді; за перебування на адміністративній посаді; надбавки за вислугу років; за особливий характер роботи та інтенсивність праці; за виконання особливо важливої роботи; за науковий ступінь; щомісячні премії; доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Також, у письмових поясненнях відповідач зазначив, що розпорядженням Голови Конституційного Суду України «Про виплату за рішенням судів на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 24 грудня 2020 року №42/01/2020-АГ відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/9523/20 нараховано суму недоотриманої вихідної допомоги, яка підлягала виплаті при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України у розмірі 794 601,00 грн та суму судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги 2 261,20 грн.

У відповідності до частини п`ятої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Таким чином, в даному випадку, за наслідками нового розгляду даного спору суд має встановити алгоритм визначення розміру вихідної допомоги позивачу, зокрема, щодо того, що до спірних правовідносин застосовано положення одночасно двох (різних) законів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з такого.

ОСОБА_1 рішенням X позачергового з`їзду суддів України від 16 вересня 2010 року призначена на посаду судді Конституційного Суду України строком на дев`ять років.

14 травня 2019 року на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України ОСОБА_1 обрана Головою Конституційного Суду України.

Постановою від 17 вересня 2019 року №29-п/2019 Конституційний Суд України достроково звільнив ОСОБА_1 з посади Голови Конституційного Суду України у зв`язку з поданням нею заяви та того ж дня звільнив з посади судді Конституційного Суду України у відставку.

Відповідно до наданого суду розрахунку винагороди судді Конституційного Суду України, розмір винагороди, яку отримувала позивач, перебуваючи на посаді Голови Конституційного Суду України станом на момент звільнення складав 396 206,80 грн., до складу якої входили: посадовий оклад - 180 094, 00 грн., доплата за вислугу років - 144 075, 20 грн., доплата за науковий ступінь - 27014,10 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 18 009,40 грн., щомісячна доплата відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про Конституційний Суд України» - 27 014, 10 грн.

Суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII суддям Конституційного Суду, які обіймають посади секретаря Колегії, виплачується щомісячна доплата у розмірі 5 відсотків посадового окладу Судді; заступника Голови Суду - 10 відсотків посадового окладу Судді; Голови Суду - 15 відсотків посадового окладу Судді.

Таким чином, доплата у розмірі 27 014,10 грн. (15% посадового окладу) нараховувалась та виплачувалась позивачу на момент звільнення у відставку, як Голові Конституційного Суду України, що, свідчить про те, що останньою посадою позивача перед звільненням у відставку була посада Голови Конституційного Суду України.

Більш того, у довідці Конституційного Суду України від 29 жовтня 2019 року №16/1-23-121 зазначено, що відповідно до розпорядження Голови Конституційного Суду України від 25 жовтня 2019 №69/1/2019-к/тр ОСОБА_1 нараховано вихідну допомогу у сумі 3 167 467,00 грн, з якої утримано податок на доходи фізичних осіб (18%) 570 144,06 грн. та військовий збір (1,5%) - 47 512,01 грн. Сума до виплати склала 2 549 810,93 грн.

Матеріалами справи також підтверджується, що вихідна допомога у вказаному вище розмірі була виплачена позивачу 28 жовтня 2019 року.

Згідно копії листа Конституційного Суду України від 13 квітня 2020 року №001-019-18/1235 позивача повідомлено про те, що частиною першою статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (в редакції, що діяла на день призначення на посаду судді Конституційного Суду України) визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат. Розмір місячної винагороди позивача, як судді Конституційного Суду України, станом на 17 вересня 2019 року становив 396 206,80 грн. Також, у вказаному листі зазначено, що оскільки кошторисні призначення на виплату вихідної допомоги суддям Конституційного Суду України визначені в сумі 9 502,40 тис. грн, позивачу нарахована та виплачена вихідна допомога у межах суми відповідних кошторисних призначень Суду та її розмір склав 3 167 467,00 грн. (2 549 810,93 грн. після відрахування з податку з доходів фізичних осіб та військового збору). Крім того, у листі вказано, що різниця між розміром фактично нарахованої вихідної допомоги та розміром, що передбачений законодавством, яке діяло на день призначення на посаду судді Конституційного Суду України, становить 794 601,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 148-1 Конституції України передбачено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для діяльності Конституційного Суду України. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на діяльність Суду з урахуванням пропозицій його Голови. Розмір винагороди судді Конституційного Суду України встановлюється законом про Конституційний Суд України.

У відповідності до пункту 7 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року № 2136-VIII (далі по тексту - Закон України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII) Суддя Конституційного Суду, призначений на посаду до набрання чинності цим Законом, має право на відставку відповідно до законодавства, що діяло на день його призначення. У такому разі до стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Отже, оскільки ОСОБА_1 призначена на посаду судді Конституційного Суду України 16 вересня 2010 року, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин застосовуються положення Закону України «Про Конституційний Суд України» від 16 жовтня 1996 року № 422/96-ВР (далі по тексту - Закон України від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР), Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, в редакції, чинній на момент призначення (16 вересня 2010 року) (далі по тексту - Закон України від 07 липня 2010 року №2453-VI).

Згідно частини першої статті 29 Закону України від 16 жовтня 1996 року №422/96-ВР Судді Конституційного Суду України одержують заробітну плату та користуються іншими видами матеріального забезпечення, встановленими законами України про статус суддів.

У відповідності до частини першої статті 136 Закону України від 07 липня 2010 року №2453-VI судді, який вийшов у відставку, виплачується вихідна неоподатковувана допомога у розмірі 10 місячних заробітних плат за останньою посадою.

Частиною 1 статті 48 Закону України від 13 липня 2017 року № 2136-VIII видатки на фінансове забезпечення діяльності Суду визначаються окремим рядком у Державному бюджеті України.

Судом встановлено та не заперечувалось учасниками справи, що у вересні 2019 року право на відставку виникло у трьох суддів Конституційного Суду України, тому, з урахуванням положень пункту 7 Розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України від 13 липня 2017 року №2136-VIII, Конституційним Судом України сформовано Бюджетний запит на 2019 рік, який, у тому числі, включав суму вихідної допомоги суддям Конституційного Суду України при реалізації ними права на відставку.

Вказаний Бюджетний запит погоджено у Міністерстві фінансів України, Бюджетному Комітеті Верховної Ради України, відповідно, Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23 листопада 2018 року №2629-VIII за бюджетною програмою 0801010 «Забезпечення конституційної юрисдикції в Україні» затверджені бюджетні призначення Конституційному Суду України, зокрема обсяг видатків на оплату праці - 187 701,90 грн. Вказаний обсяг видатків включав розраховану під час Бюджетного запиту Конституційного Суду України потребу на виплату вихідної допомоги трьом суддям Конституційного Суду України, термін повноважень яких спливав у вересні 2019 року, в загальній сумі 9 502,40 грн.

Рішенням від 17 січня 2019 року №1-п Конституційний Суд України затвердив кошторис Конституційного Суду України на 2019 рік, яким затвердив суму 9 502,40 грн. на виплату вихідної допомоги.

Аналіз наведених норм законодавства та встановлених судом обставин дозволяє суду дійти висновку про те, що ОСОБА_1 при звільненні з посади Голови Конституційного Суду України мала бути нарахована та виплачена вихідна допомога у розмірі 10 місячних винагород Голови Конституційного Суду України, який мав становити 3 962 068, 00 грн. (396 206,80 грн (розмір місячної винагороди) * 10 місячних винагород).

Суд зазначає, що позовні вимоги ґрунтуються на саме на невиконанні відповідачем своїх зобов`язань щодо виплати вихідної допомоги у повному розмірі.

Ба більше, заперечуючи проти задоволення цих позовних вимог, відповідач не оспорює право позивача на отримання вихідної допомоги, виходячи саме з 10 місячних винагород за останньою посадою, яку займала позивач - Голови Конституційного Суду України.

Натомість, відповідач заперечував проти донарахування та виплати позивачу вихідної винагороди на суму 794 601,00 грн., посилаючись на відсутність кошторисних призначень Суду на таку виплату, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями відповідей Конституційного Суду України на звернення позивача (листи Конституційного Суду України від 18 жовтня 2019 року №1-11/3-23/4428, від 14 лютого 2020 року №001-019-23/511, від 13 квітня 2020 року №001-019-18/1235).

Таким чином, судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що останньою посадою, яку займала позивач, є Голова Конституційного Суду України, спір виник з приводу недонарахування та не виплати вихідної допомоги при звільненні у відставку, відповідач не оспорює право позивача на отримання вихідної допомоги, виходячи з 10 місячних винагород за посадою Голови Конституційного Суду України, а тому у суду не виникає сумнівів щодо того, що в спірних правовідносинах слід застосовувати, як положення статті 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI, в редакції, чинній на момент призначення (16 вересня 2010 року) щодо права позивачки на отримання вихідної допомоги в розмірі 10 заробітних плат за останньою посадою, так і положення статті 26 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13 липня 2017 року №2136-VIII, відповідно до якої обчислюється винагорода судді Конституційного Суду України.

Саме такий алгоритм визначення розміру вихідної допомоги позивача є вірним та не зумовлює застосування до спірних правовідносин положень одночасно двох різних законів.

Слід також наголосити на тому, що відповідно до матеріалів справи, позивачем до суду було подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої остання зменшила їх розмір та виклала їх у такій редакції: «Визнати протиправними дії Конституційного Суду України щодо ненарахування та невиплати при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 однією сумою вихідної допомоги при звільненні у розмірі 3 962 068, 00 грн.

Зобов`язати Конституційний Суд України нарахувати та виплатити суму недоотриманої вихідної допомоги, яка підлягала виплаті при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , у розмірі 794 601,00 грн.».

Тобто, вимоги щодо зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити суму недоотриманої вихідної допомоги, яка підлягала виплаті при звільненні у відставку судді Конституційного Суду України ОСОБА_1 , у розмірі 794 601,00 грн. без урахування обов`язкових податків та зборів судами не розглядались та їм не надавалась правова оцінка. При новому розгляді адміністративної справи позивачем також не було заявлено таких позовних вимог, а тому у суду відсутні правові підстави для їх розгляду з наданням відповідної правової оцінки.

Також, на підставі розпорядження Голови Конституційного Суду України «Про виплату за рішенням судів на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 » від 24 грудня 2020 року №42/01/2020-АГ позивачу відповідачем перераховано суму недоотриманої вихідної допомоги у розмірі 641 915,00 грн (платіжне доручення №770 від 29 грудня 2020 року).

Тобто, недонарахована та невиплачена своєчасно сума вихідної допомоги відповідачем, станом на день розгляду даної адміністративної справи, виплачена позивачу з урахуванням обов`язкових платежів, про що також зазначив представник відповідача у своїх письмових поясненнях, відповідно, на теперішній час спір між сторонами відсутній, у зв`язку відновленням прав позивача в повному обсязі.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Зважаючи на те, що відповідач виправив оскаржувані порушення, зокрема, виплатив недонараховану суму вихідної допомоги у розмірі 794 601,00 грн. з урахуванням обов`язкових платежів та зборів, позивачем вказана обставина не оспорювалась, що свідчить про відсутність у суду підстав вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача можливе без визнання протиправними дій відповідача в даному випадку, а тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі.

Керуючись пунктом 8 частини першої статті 238, статтями 239, 241-243, 248, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, суд -

У Х В А Л И В:

1.Закрити провадження у справі №640/9523/20 за позовом ОСОБА_1 до Конституційного Суду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Державна казначейська служба України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії.

2. Роз`яснити позивачу, що повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно з частиною другою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Кузьменко