Рішення № 97874860, 24.06.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

24 червня 2021 року справа №640/14498/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СП УДТ»)доКиївської міської митниця ДФС (далі по тексту - відповідач)провизнання протиправними та скасування рішень відповідача про коригування митної вартості товарів,В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність спірних рішень про коригування митної вартості товарів від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2, від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2, від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2, від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2, від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2, від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2, від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2, від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2, від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2, від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2, від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/0001551/2, від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2, від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2, від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2, від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2. Незгода позивача із зазначеним рішенням полягає у тому, що на підтвердження заявленої митної вартості товару ним були подані всі передбачені чинним законодавством документи, проте відповідач, усупереч наведеному, визнав їх недостатніми та розпочав процедуру консультації, за результатами якої визначив митну вартість товару за резервним методом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/14498/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказав про відповідність рішень про коригування митної вартості товарів, імпортованих позивачем, вимогам чинного законодавства, оскільки причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, є неподанння ним всіх запрошених документів, відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах.

Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частина перша статті 51 Митного кодексу України встановлює, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень частин другої, четвертої, восьмої та дев`ятої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Так, у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини першої - третьої, п`ятої статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частинами першою, сьомою, восьмою, дев`ятою статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої-восьмої та десятої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

Як вимагає частина друга статті 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: - неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); - невірно проведений розрахунок митної вартості; - невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; - надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України.

Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов`язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2020 року у справі №813/1229/16.

При цьому, право особи оскаржити рішення митного органу передбачено частиною першою статті 29 Митного кодексу України.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ», 04 лютого 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/088187 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 17 768,57 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 17 768,57 Євро до 20 541,47 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), оскільки документи, що подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості відповідно до статті 53 Митного кодексу України не містять усіх даних, що підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (додатковою угодою від 02 січня 2015 року змінені реквізити щодо продавця товарів, але не узгоджені нові банківські реквізити; дані щодо банківські реквізитів, що містяться у інвойсах відмінні від банківських реквізитів попереднього продавця. Отже, відсутні відомості необхідні для ідентифікації рахунків по сплаті товару. Крім того, відсутні дані щодо врахування в ціні товару торговельної марки Vоgеl&Noot).

Декларанту запропоновано надати (за наявності) додаткові документи відповідно до статті 53 Митного кодексу України, а саме:

- платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями;

- інформацію біржових організацій про вартість сировини;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Разом з тим, митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ 1947).

Декларант відмовився від подання додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначено в заяві №0402/1 від 04 лютого 2019 року. Таким чином, декларантом не надано роз`яснень щодо виявлених розбіжностей у документах, що не дає можливості перевірити обґрунтованість заниження рівня митної вартості товару.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 18 лютого 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/091548 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 22 317,10 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 22 317,10 Євро до 28 065,07 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) в інвойсах від 13 лютого 2019 року №SSI/80146017, SSI/80146018 зазначено умови поставки товару DDU-Київ, тоді як частиною 2.1 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачено, що товар поставляється на умовах EXW-Walcz або CIP-Kiev;

2) в інвойсах від 13 лютого 2019 року №SSI/80146017, SSI/80146018 зазначено знижки на товар у розмірі від 2% до 40%, тоді як контрактом від 31 травня 2005 року №31/05-2005 не встановлено розмірів діючих знижок;

3) пунктом 4.1 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачено, що ціна товару в комерційному інвойсі з урахуванням діючих знижок розуміється на умовах EXW-Walcz або CIP-Kiev, тоді як в інвойсах від 13 лютого 2019 року №SSI/80146017, SSI/80146018 ціна товару зазначена на умовах DDU-Київ.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України та додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України:

- специфікацію від 13 лютого 2019 року до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005;

- виписку з бухгалтерської`документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на вимогу органу доходів і зборів додатково надано:

1) специфікацію від 13 лютого 2019 року до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005;

2) катапог виробника товару;

3) прайс-листи виробника товару.

За результатами опрацювання додаткового поданих ТОВ «СП УДТ» документів, в оскаржуваному рішенні митним органом зазначено, що в прайс-листі не зазначено передбачені системи знижок, умови поставки товару, умови оплати, термін поставки, термін дії.

Декларантом 19 лютого 2019 року надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів інших додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 25 лютого 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/093652 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 18 856,32 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 18 856,32 Євро до 22 899,09 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) в інвойсах від 20 лютого 2019 року №SSІ/80146364, №SSI/80146368, №SSI/80146365 зазначено умови поставки товару DDU-Київ, тоді як пунктом 2.1 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачено, що товар поставляється на умовах EXW-Walcz або CIP-Kiev;

2) в інвойсах від 20 лютого 2019 року №SSI/80146364, №SSІ/80146368, №SSI/80146365 зазначено знижки на товар у розмірі від 2% до 51%, тоді як контрактом від 31 травня 2005 року №31/05-2005 не встановлено розмірів діючих знижок;

3) частиною 4.1 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачено, що ціна товару в комерційному інвойсі з урахуванням діючих знижок розуміється на умовах EXW-Walcz або CIP-Kiev, тоді як в інвойсах від 20 лютого 2019 року №SSI/80146364, №SSI/80146368, №SSI/80146365 ціна товару зазначена на умовах DDU-Київ.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати документи відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України та додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України:

- специфікацію від 20 лютого 2019 року до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005;

- виписку з бухгалтерської документації;

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на вимогу органу доходів і зборів додатково надано:

1) специфікацію від 20 лютого 2019 року до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005;

2) каталог виробника товару;

3) копію митної декларації країни відправлення від 20 лютого 2019 року №19PL391010E0208596;

4) прайс-листи виробника товару.

За результатами опрацювання додаткового поданих ТОВ «СП УДТ» документів, в оскаржуваному рішенні митним органом зазначено, що в прайс-листі не зазначено передбачені системи знижок, умови поставки товару, умови оплати, термін поставки, термін дії.

Також, декларантом 25 лютого 2019 року надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу доходів і зборів інших додаткових документів для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 05 березня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/093962 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 24 614,83 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 24 614,83 Євро до 29 709,97 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті, а саме пункт 4 контракту від 03 травня 2005 року №31/05/20015 визначено, що: «Ціни розуміються EXW Waіcz, Poland або CIP Kiev - згідно комерційного інвойса (рахунку - фактури)», однак до митого оформлення наданий інвойс від 01 березня 2019 року № SSI/80147089 на умовах поставки DDU Київ. Також з вищевказаного інвойсу незрозуміло які умови оплати за оцінюваний товар.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) копію митної декларації країни відправлення;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано контракт від 31 травня 2005 року з додатками, специфікацію до контракту від 01 березня 2019 року, платіжне доручення від 26 лютого 2019 року №14787 з посиланням на інвойси №80145302, 80145303, 80145304, які не мають відношення до даної поставки, прайс - лист від 01 березня 2019 року без зазначення умов поставки та терміну дії, експортну декларацію без перекладу що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 19 березня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/094600 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 18 519,67 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 18 519,67 Євро до 22 381,33 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару відповідно до статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності та не містять всіх відомостей щодо складових митної вартості, та відомостей щодо ціни яка сплачена або підлягає сплаті, а саме пункт 4 контракту від 03 травня 2005 року №31/05/20015 визначено, що: «Ціни розуміються EXW Waіcz, Poland або CIP Kiev - згідно комерційного інвойса (рахунку - фактури)», однак до митого оформлення наданий інвойс від 01 березня 2019 року № SSI/80147089 на умовах поставки DDU Київ. Також з вищевказаного інвойсу незрозуміло які умови оплати за оцінюваний товар.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

1) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

6) виписку з бухгалтерської документації;

7)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

8) копію митної декларації країни відправлення;

9) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано контракт від 31 травня 2005 року з додатками, специфікацію до контракту від 14 березня 2019 року, прайс - лист від 14 березня 2019 року без зазначення умов поставки та терміну дії, експортну декларацію без перекладу що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 09 квітня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/095642 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 18 418,92 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 18 418,92 Євро до 22 849,14 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy, також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не наданий зовнішньоекономічний договір та додатки до нього, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем продавцю або га користь продавця через 3-х осіб або на пов`язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- зовнішньоенономічний договір та додатки до нього, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005 разом з додатками; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) підприємства Rettig Heating Sp.z.o.o., копію митної декларації країни відправлення № 19PL391010E0422946; лист TOB «СП УДТ» від 09 квітня 2019 року №0904/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено таке: виробником товару №1 задекларовано підприємство Rettig Heating Sp.z.o.o., що є продавцем згідно контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005, також декларантом згідно МД задекларовано торгівельну марку товару Vogel&Noot. Разом з тим, у документах, що надані декларантом за даною поставкою відсутні дані щодо торгівельної марки товару. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Rettig Heating Sp.z.o.o не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року, оскільки під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Таким чином, прайс-лист не може слугувати підставою для визначення митної вартості товарів. Надана за власним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення № 19PL391010E0422946 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 15 квітня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/095932 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 331,04 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 331,04 Євро до 24 741,24 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано:

- специфікацію;

- прайс - лист;

- каталог;

- копію декларації країни відправлення.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, наступне: виробником товару №1 задекларовано підприємство Rettig Heating Sp.z.o.o., що є продавцем згідно контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005, також декларантом згідно МД задекларовано торгівельну марку товару Vogel&Noot. Разом з тим, у документах, що надані декларантом за даною поставкою відсутні дані щодо торгівельної марки товару. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Rettig Heating Sp.z.o.o не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року, оскільки під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Таким чином, прайс-лист не може слугувати підставою для визначення митної вартості товарів. Надана копія митної декларації країни відправлення є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 14 травня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/097355 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 503,65 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 503,65 Євро до 24 794,40 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року отримання заказу на поставку матеріалу повинно бути у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням) підтверджене продавцем, що буде значити реальне розміщення заказу покупця, однак до митного оформлення вказаний документ не надано;

2) відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року продавець повинен здійснити відгрузку товару покупцю протягом 20 днів з дня отримання передоплати по заказу, але не більше ніж в 90-денний строк, однак банківські документи, що стосуються передоплати до митного оформлення не надані.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (за наявності):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документидля підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, наступне:

1) прайс - лист не містить інформацію стосовно адреси, телефонів та сайтів у мережі інтернет для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, не вказано умови поставки товарів, умови платежу, термін поставки, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того, прайс - лист наданий виключно на продукцію, що наведена в інвойсі та специфікації. Тобто прайс - лист сформовано без зазначення всього асортименту продукції виробника;

2) роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення. Крім тогоне містить умов поставкитоварів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

Також, листом від 14 травня 2019 року №1405/1 декларант повідомив, що надав усі наявні додаткові документи.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 16 травня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/097534 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 351,55 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 351,55 Євро до 24 905,02 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року отримання заказу на поставку матеріалу повинно бути у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням) підтверджене продавцем, що буде значити реальне розміщення заказу покупця, однак до митного оформлення вказаний документ не надано;

2) відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року продавець повинен здійснити відгрузку товару покупцю протягом 20 днів з дня отримання передоплати по заказу, але не більше ніж в 90-денний строк, однак банківські документи, що стосуються передоплати до митного оформлення не надані.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (за наявності):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документидля підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, наступне:

1) прайс - лист не містить інформацію стосовно адреси, телефонів та сайтів у мережі інтернет для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, не вказано умови поставки товарів, умови платежу, термін поставки, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того, прайс - лист наданий виключно на продукцію, що наведена в інвойсі та специфікації. Тобто прайс - лист сформовано без зазначення всього асортименту продукції виробника;

2) роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення. Крім тогоне містить умов поставкитоварів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

Також, листом від 16 травня 2019 року №1605/1 декларант повідомив, що надав усі наявні додаткові документи.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 23 травня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/098029 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 19 897,46 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 19 897,46 Євро до 25 596,57 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року отримання заказу на поставку матеріалу повинно бути у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням) підтверджене продавцем, що буде значити реальне розміщення заказу покупця, однак до митного оформлення вказаний документ не надано;

2) відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року продавець повинен здійснити відгрузку товару покупцю протягом 20 днів з дня отримання передоплати по заказу, але не більше ніж в 90-денний строк, однак банківські документи, що стосуються передоплати до митного оформлення не надані.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (за наявності):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документидля підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, наступне:

1) прайс - лист не містить інформацію стосовно адреси, телефонів та сайтів у мережі інтернет для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, не вказано умови поставки товарів, умови платежу, термін поставки, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того, прайс - лист наданий виключно на продукцію, що наведена в інвойсі та специфікації. Тобто прайс - лист сформовано без зазначення всього асортименту продукції виробника;

2) роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення. Крім тогоне містить умов поставкитоварів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

Також, листом від 23 травня 2019 року №2305/1 декларант повідомив, що надав усі наявні додаткові документи.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 27 травня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/098181 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 17 312,87 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 17 312,87 Євро до 20 629,35 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) пунктом 2 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачені умови поставки EXW чи CIP, однак згідно інвойсу від 22 травня 2019 року №SSI/80151301 умови поставки визначені як DDU;

2) пунктом 2.2 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 визначено, що у випадках будь - яких змін до умов постачання, приймається додаткова угода, однак до митного оформлення такий документ не наданий.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано:

- прайс - лист, в якому не зазначені умови платежу та на яких умовах постачання пропонується товар;

- експортну декларацію без перекладу, що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України;

- додаткові угоди до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005в яких не зазначені умови оплати за товар, отже відсутнят об`єктивна, документально підтверджена інформація щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за товар, що оцінюється.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 27 травня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/098182 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 22 679,10 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 22 679,10 Євро до 28 621,20 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) пунктом 2 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 передбачені умови поставки EXW чи CIP, однак згідно інвойсу від 22 травня 2019 року №SSI/80151461 умови поставки визначені як DDU;

2) пунктом 2.2 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 визначено, що у випадках будь - яких змін до умов постачання, приймається додаткова угода, однак до митного оформлення такий документ не наданий.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано:

- прайс - лист, в якому не зазначені умови платежу та на яких умовах постачання пропонується товар;

- експортну декларацію без перекладу, що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України;

- додаткові угоди до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005в яких не зазначені умови оплати за товар, отже відсутнят об`єктивна, документально підтверджена інформація щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за товар, що оцінюється.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/000151/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 03 червня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/098534 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 19 298,50 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/000151/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 19 298,50 Євро до 22 660,09 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) згідно пункту 4.1 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 ціни на товари розуміються на умовах EXW-Poland або CIP-Київ, разом з тим, враховуючи положення додаткової угоди від 21 березня 2006 року товар постачається на умовах поставки DDU-Київ відповідно до Інкотермс 2010. Відповідно до положень Інкотермс 2000, умови поставки DDU (Delivered Duty Unpaid (…named place of destination) постачання без сплати мита (...назва місця призначення). Термін «поставка зі сплатою мита» означає, що продавець надасть товар, що не пройшов митне очищення і та не був розвантажений із прибулого транспортного засобу у розпорядження покупця в названому місці призначення. Продавець зобов`язаний нести усі витрати і ризики, пов`язані з транспортуванням товару, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для імпорту в країну призначення (під словом «мито» тут розуміється відповідальність і ризики за проведення митного очищення, а також за оплату митних формальностей, митних мит, податків і інших зборів). У той час як термін EXW покладає на продавця мінімальні обов`язки, термін DDU припускає максимальні обов`язки продавця.

Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України подаються транспортні (перевізні), а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок - фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, - інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.

Враховуючи зазначене та керуючись положеннями частин другої та третьої статті 53 та частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України, декларанту направлено повідомлення з пропозицією надати до органу Державної фіскальної служби наступні документи:

1) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, передбачені положеннями наказу №599;

2) якщо здійснювалось страхування: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

3) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

4) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

5) виписку з бухгалтерської документації;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано:

- прайс-лист, в якому не зазначені умови платежу та на яких умовах постачання пропонується товар;

- експортну декларацію без перекладу, що суперечить вимогам статті 254 Митного кодексу України;

- додаткові угоди до контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005в яких не зазначені умови оплати за товар, отже відсутнят об`єктивна, документально підтверджена інформація щодо ціни, що сплачена або підлягає сплаті за товар, що оцінюється.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/000151/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 10 червня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/098954 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 26 786,38 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 26 786,38 Євро до 30 296,13 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року отримання заказу на поставку матеріалу повинно бути у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням) підтверджене продавцем, що буде значити реальне розміщення заказу покупця, однак до митного оформлення вказаний документ не надано;

2) відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року продавець повинен здійснити відгрузку товару покупцю протягом 20 днів з дня отримання передоплати по заказу, але не більше ніж в 90-денний строк, однак банківські документи, що стосуються передоплати до митного оформлення не надані.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (за наявності):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документидля підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, таке:

1) прайс - лист не містить інформацію стосовно адреси, телефонів та сайтів у мережі інтернет для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, не вказано умови поставки товарів, умови платежу, термін поставки, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того, прайс - лист наданий виключно на продукцію, що наведена в інвойсі та специфікації. Тобто прайс - лист сформовано без зазначення всього асортименту продукції виробника;

2) роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення. Крім тогоне містить умов поставкитоварів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

Також, листом від 10 червня 2019 року №1006/1 декларант повідомив, що надав усі наявні додаткові документи.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 18 червня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/757339 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 21 171,10 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 21 171,10 Євро до 25 976,13 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy, також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не наданий зовнішньоекономічний договір та додатки до нього, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем продавцю або га користь продавця через 3-х осіб або на пов`язаних з продавцем осіб для виконання зобовязань продавця.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- зовнішньоенономічний договір та додатки до нього, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 12 червня 2019 року, прайс-лист від 12 червня 2019 року, копію митної декларації країни відправлення № 19PL391010E0745988; лист TOB «СП УДТ» від 18 червня 2019 року №1806/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 12 червня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Rettig Heating Sp.z.o.o не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року, оскільки під «дійсною вартістю» розуміється ціна, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Таким чином, прайс-лист не може слугувати підставою для визначення митної вартості товарів. Надана за власним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення № 19PL391010E0422946 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 24 червня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/757642 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 17 697,06 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 17 697,06 Євро до 21 308,74 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy, також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не надано додатки до зовнішньоекономічного договору, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів згідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при номільній ході торгівлів умовах вільної конкуренції. Разом з тим, в інвойсі SSI/80152753 зазначено про надання дискаунту 45%, що є незвичайним в умовах конкурентної торгівлі.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- додатки до зовнішньоекономічного договору, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платні здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 19 червня 2019 року, прайс-лист від 19 червня 2019 року, лист TOB «СП УДТ» від 24 червня 2019 року №2406/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 12 червня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист від 19 червня 2019 року не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 01 липня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/757985 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 22 553,48 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 22 553,48 Євро до 21 308,74 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy (Фінляндія), також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не надано додатки до зовнішньоекономічного договору, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів згідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при номільній ході торгівлів умовах вільної конкуренції. Разом з тим, в інвойсі SSI/80153028 зазначено про надання дискаунту 45%, що є незвичайним в умовах конкурентної торгівлі.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- додатки до зовнішньоекономічного договору, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платні здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 26 червня 2019 року, прайс-лист від 26 червня 2019 року, лист TOB «СП УДТ» від 01 липня 2019 року №0107/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів, копію митної декларації країни відправлення 19PL391010E0801272.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 26 червня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Retting Heating Sp.z.o.o. не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року. Надана за владсним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення №19PL391010E0801272 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 01 липня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/757984 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 968,58 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 968,58 Євро до 27 479,42 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy (Фінляндія), також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не надано додатки до зовнішньоекономічного договору, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів згідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при номільній ході торгівлів умовах вільної конкуренції. Разом з тим, в інвойсі SSI/80152753 зазначено про надання дискаунту 45%, що є незвичайним в умовах конкурентної торгівлі.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- додатки до зовнішньоекономічного договору, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платні здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 27 червня 2019 року, прайс-лист від 27 червня 2019 року, лист TOB «СП УДТ» від 01 липня 2019 року №0107/2 стосовно неможливості надання інших додаткових документів, копію митної декларації країни відправлення №19PL391010E0805147.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 27 червня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Retting Heating Sp.z.o.o. не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року. Надана за владсним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення №19PL391010E0805147 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 10 липня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/758560 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 605,33 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 605,33 Євро до 25 636,05 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy (Фінляндія), також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не надано додатки до зовнішньоекономічного договору, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів згідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при номільній ході торгівлів умовах вільної конкуренції. Разом з тим, в інвойсі SSI/80152753 зазначено про надання дискаунту 45%, що є незвичайним в умовах конкурентної торгівлі.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- додатки до зовнішньоекономічного договору, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платні здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 04 липня 2019 року, прайс-лист від 04 липня 2019 року, лист TOB «СП УДТ» від 10 липня 2019 року №1007/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів, копію митної декларації країни відправлення №19PL391010E0840871.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 04 липня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Retting Heating Sp.z.o.o. не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року. Надана за владсним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення №19PL391010E0840871 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 10 липня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/758558 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 21 982,88 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 21 982,88 Євро до 28 568,80 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У графі 11(а)ДВМ значено про не сплату роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим згідно із даданими всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot стосовно радіаторів є підприємство Retting Group Oy (Фінляндія), також зареєстровано технологію під маркою Vogel&Noot Holding AG. Отже відсутні відомості щодо врахування складової митної вартості, передбачену пунктом 3 частини десятої статті 58 Митного кодексу України. Також, декларантом не надано додатки до зовнішньоекономічного договору, що подаються відповідно до пункту 2 статті 53 Митного кодексу України та інші документи цієї частини (банківські, платіжні та бухгалтерські документи), що розкривають відомості стосовно суми всіх платежів згідно частини п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Відповідно до пункту 2(а) статті VII ГАТТ оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна грунтуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару. Відповідно до пункту 2(b) статті під «дійсною вартістю» повинна розумітись ціна, за якою такий або аналогічний товар продасться або пропонується для продажу при номільній ході торгівлів умовах вільної конкуренції. Разом з тим, в інвойсі SSI/80153685 зазначено про надання дискаунту 45%, що є незвичайним в умовах конкурентної торгівлі.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості:

- додатки до зовнішньоекономічного договору, що стосуються даної поставки;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності платіжні та бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, що дозволяють ідентифікувати їх з товаром;

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платні здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- ліцензійний чи авторський договор покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу товарів;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Декларантом на запит органу Державної фіскальної служби додатково надано специфікацію б/н від 08 липня 2019 року, прайс-лист від 08 липня 2019 року, лист TOB «СП УДТ» від 10 липня 2019 року №1007/1 стосовно неможливості надання інших додаткових документів, копію митної декларації країни відправлення №19PL391010E0857712.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом виявлено наступне: у контракті від 31 травня 2019 року №31/05-2005, інвойсі та специфікації до контракту від 08 липня 2019 року, на підставі яких здійснювався продаж товару, відсутні дані щодо торгівельної марки Vogel&Noot. Згідно ресурсу wipo.org власником торгівельної марки Vogel&Noot та технології є інші підприємства. Декларантом не надані документи, що підтверджують право її використання, отже не надано всіх відомостей, що стосуються ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар. Прайс-лист підприємства Retting Heating Sp.z.o.o. не містить всіх умов, що необхідні будь-якому покупцю для здійснення замовлення, а саме: умови постачання товару, мінімальне замовлення, можливі знижки та строк сплати за товар, за яку одиницю виміру встановлено ціну та інше, отже суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 ГАТТ 1994 року. Надана за владсним бажанням декларанта копія митної декларації країни відправлення №19PL391010E0857712 є додатковою за типом, не містить умов поставки товарів та посилання на зовнішньоекономічний контракт від 31 травня 2005 року №31/05-2005.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно рішення відповідача про коригування митної вартості від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2, судом встановлено таке.

ТОВ «СП УДТ» 15 липня 2019 року подало до митного оформлення митну декларацію №UA100210/2019/758786 на поставку радіаторів.

Митна вартість товарів визначена позивачем за основним методом - ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у розмірі 20 316,27 Євро.

За результатами розгляду митної декларації з доданими документами відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару збільшено з 20 316,27 Євро до 20 981,54 Євро.

Оскаржуване рішення мотивоване тим, що за результатами розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи, подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, відповідно до статті 53 Митного кодексуУкраїни, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:

1) відповідно до пункту 2.3 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року отримання заказу на поставку матеріалу повинно бути у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням) підтверджене продавцем, що буде значити реальне розміщення заказу покупця, однак до митного оформлення вказаний документ не надано;

2) відповідно до пункту 5.1 зовнішньоекономічного договору №361/05-2005 від 31 травня 2005 року продавець повинен здійснити відгрузку товару покупцю протягом 20 днів з дня отримання передоплати по заказу, але не більше ніж в 90-денний строк, однак банківські документи, що стосуються передоплати до митного оформлення не надані.

У зв`язку із зазначеними розбіжностями щодо складових митної вартості та керуючись положеннями частин другої - третьої статті 53 та частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України декларанту надіслано повідомлення щодо надання додаткових документів (за наявності):

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару;

- копію митної декларації країни відправлення;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за власним бажанням подати додаткові наявні документидля підтвердження заявленої митної вартості товару.

За результатом розгляду додатково поданих документів митним органом встановлено, наступне:

1) прайс - лист не містить інформацію стосовно адреси, телефонів та сайтів у мережі інтернет для контактів покупців із фірмою продавцем зазначених товарів, не вказано умови поставки товарів, умови платежу, термін поставки, термін дії цін на визначений період та інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Крім того, прайс - лист наданий виключно на продукцію, що наведена в інвойсі та специфікації. Тобто прайс - лист сформовано без зазначення всього асортименту продукції виробника;

2) роздрукована з електронної копії митна декларація країни відправлення не містить відміток митного органу країни відправлення.

Також, листом від 15 липня 2019 року №1507/1 декларант повідомив, що надав усі наявні додаткові документи.

На підставі викладених висновків, рішенням про коригування митної вартості товарів від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2 митна вартість товару визначена за резервним методом.

Стосовно доводів відповідача, викладених у наведених рішеннях про коригування митної вартості, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «СП УДТ» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є посереднцькі послуги під час купівлі, продажу, здавання в оренду та оцінювання земельних ділянок.

31 травня 2005 року між компанією «VNH Fabryka Grzejnikьw Sp z o.o» (продавцем) та ТОВ «СП УДТ» (покупцем) укладено контракт, згідно з пунктом 1 якого продавець зобовязується поставити, а покупець прийняти та оплатити: радіатори згідно додатків, які є невід`ємними частинами цього контракту. Товар поставляється у кількості, асортименті та за ціною, згідно з заявками, які покупець передає продавцю по факсу та по електронній пошті.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 контракту продавець поставляє покупцю товар на умовах EXW Waіcz, Poland або CIP Kiev, Україна (Інкотермс 2000). У разі змін в умовах поставки, передбачених в пункті 2.1 контракту, сторони керуються додатковою угодою до цього контракту.

За умовами пунктів 4.1 - 4.4 контракту загальна сума контракту складає 500 000,00 Євро. Під цінами, що підлягають оплаті зі сторони покупця, розуміються ціни, зазначені продавцем у комерційному інвойсі (рахунку - фактурі) на момент отримання продавцем замовлення на закупівлю з врахуванням поточних цін та діючих знижок. Ціни розуміються EXW Waіcz, Poland або CIP Kiev - згідно комерційного інвойса (рахунку - фактури). Ціни за товар зазначаються в фактурах або інвойсакх по кожній поставці. Валютою контракту є Євро. Валютою платежу є Євро.

Пунктом 5.1 контракту передбачено, що продавець зобов`язаний провести відвантаження товару покупцю на протязі 20 днів з дня отримання оплати за замовлення, але не пізніше ніж в 90-денний термін. Датою відправки товару вважається дата відвантаження товару в Warsaw, Poland. Місце відвантаження - склад продавця. Присутність представника покупця при прийманні не обов`язкова.

Згідно додатку №1 до контракту сторони узгодили поставку товару на загальну суму 499 999,45 Євро, а саме:

1. Радіатор з бок подводкой 11К 500*800 у кількості 802 шт., ціна за одиницю - 19,99 Євро, загальна вартість - 16 027,97 Євро;

2. Радіатор з бок подводкой 11К 600*1200 у кількості 798 шт., ціна за одиницю - 29,98 Євро, загальна вартість - 23 924,04 Євро;

3. Радіатор з бок подводкой 21К 500*600 у кількості 461 шт., ціна за одиницю - 21,86 Євро, загальна вартість - 10 075,16 Євро;

4. Радіатор з бок подводкой 22К 500*1200 у кількості 1102 шт., ціна за одиницю - 44,70 Євро, загальна вартість - 49 259,40 Євро;

5. Радіатор з бок подводкой 22К 400*1000 у кількості 800 шт., ціна за одиницю - 34,36 Євро, загальна вартість - 27 488,00 Євро;

6. Радіатор з бок подводкой 33К 400*600 у кількості 1100 шт., ціна за одиницю - 34,11 Євро, загальна вартість - 37 521,00 Євро;

7. Радіатор з бок подводкой 33К 600*600 у кількості 800 шт., ціна за одиницю - 50,42 Євро, загальна вартість - 40 336,00 Євро;

8. Радіатор з нижньою подводкой 11 КV 400*1200 у кількості 559 шт., ціна за одиницю - 30,14 Євро, загальна вартість - 16 848,26 Євро;

9. Радіатор з нижньою подводкой 11 КV 500*600 у кількості 451 шт., ціна за одиницю - 23,22 Євро, загальна вартість - 10 472,22 Євро;

10. Радіатор з нижньою подводкой 21 КV 500*800 у кількості 700 шт., ціна за одиницю - 33,88 Євро, загальна вартість - 23 716,00 Євро;

11. Радіатор з нижньою подводкой 21 КV 600*600 у кількості 880 шт., ціна за одиницю - 30,42 Євро, загальна вартість - 26 769,60 Євро;

12. Радіатор з нижньою подводкой 22 КV 400*1000 у кількості 1100 шт., ціна за одиницю - 39,79 Євро, загальна вартість - 43 769,00 Євро;

13. Радіатор з нижньою подводкой 22 КV 500*1400 у кількості 820 шт., ціна за одиницю - 55,83 Євро, загальна вартість - 45 780,60 Євро;

14. Радіатор з нижньою подводкой 33 КV 500*800 у кількості 808 шт., ціна за одиницю - 55,90 Євро, загальна вартість - 45 167,20 Євро;

15. Радіатор з нижньою подводкой 33 КV 600*1200 у кількості 900 шт., ціна за одиницю - 92,05 Євро, загальна вартість - 82 845,00 Євро.

Згідно додаткової угоди від 21 березня 2006 року до контракту сторони погодили пункт 2.1 викласти у наступній редакції: «Продавець поставляє покупцю товар на умовах EXW Waіcz, Poland, CIP Kiev, Україна або DDU Kiev, Україна (Інкотермс 2000).».

Відповідно до додаткової угоди від 01 травня 2009 року до контракту сторони погодили пункт 2.1 викласти у такі зміни:

1) діючим головним бухгалтером вважати ОСОБА_1 , діючу на підставі наказу №10-К від 18 лютого 2008 року;

2) пункт 4.1 контракту читати: «Сума контракту складає 2 500 000,00 Євро»;

3) пункт 4.2 контракту додати словами: «В окремих випадках продавець може надати покупцю додатковий дискаунт на поставку, узгодивши його з покупцем не менше ніж за пять днів»;

4) змінено почтову адресу та банківські реквізити покупця.

У відповідності до додаткової угоди від 02 січня 2015 року до контракту сторони погодили зміну реквізитів продавця.

Додатковою угодою від 03 січня 2015 року до контракту сторони погодили пункт 4.1 викласти у наступній редакції: «Сума контракту складає 10 500 000,00 Євро».

Також, додатковою угодою від 15 грудня 2016 року сторони погодили, що строк дії контракту №31/05-2005 від 31 травня 2005 року вважати дійсним до 31 грудня 2020 року.

З огляду на викладене, матеріалами справи спростовуються доводи митного органу стосовно того, що поставка товару здійснювалась на не передбачених контрактом умовах, а саме - DDU Kiev, Україна, оскільки умови такої поставки були погоджені сторонами додатковою угодою від 21 березня 2006 року до контракту.

Також, доводи відповідача стосовно того, що у наданих інвойсах зазначено знижки на товар, тоді як контрактом від 31 травня 2005 року №31/05-2005 не встановлено розмірів діючих знижок, спростовуються з огляду на те, що пунктом 4.2 контракту від 31 травня 2005 року №31/05-2005 визначено, що під цінами, що підлягають оплаті зі сторони покупця, розуміються ціни, зазначені продавцем у комерційному інвойсі (рахунку - фактурі) на момент отримання продавцем замовлення на закупівлю з врахуванням поточних цін та діючих знижок. Таким чином, контрактом передбачено застосування знижок, про що зазначається у відповідному інвойсі (рахунку - фактурі).

Крім того, на думку суду, ненадання декларантом заказу на поставку матеріалу у письмовій формі (факсимільним чи поштовим повідомленням), що передбачено пунктом 2.3 контракту, жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару та надання такого документу не передбачено статтею 53 Митного кодексу України.

Між тим, щодо відсутності доказів внесення передоплати за поставлений товар, передбаченої пунктом 5.1 контракту, суд вважає за необхідне зазначити, що умовами укладеного зовнішньоекономічного договору не передбачено в якому розмірі повинна здійснюватись передоплата та чи вважається здійсненням передоплати повна оплата товару. Крім того, відповідачем не зазначено, яким чином ненадання доказів передоплати за товар, впливають на визначення митної вартості товару, за наявності розміру повної митної вартості товарів, наведеної в інвойсах та інших документах.

Крім того, пунктом 6.1 контракту визначено, що покупець здійснює оплату партії товару згідно проформи - інвойсу або рахунку - фактурі, складеної на замовлення покупця - якщо інше не обумовлено в момент оформлення чергового замовлення, - на протязі 60 робочих днів з моменту відвантаження товару. Оплата здійснюється шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок продавця.

З наданих позивачем до митного оформлення інвойсів вбачається, що кожен з них містить у собі інформацію щодо банківських реквізитів, на які повинна бути здійснена оплата товару.

Таким чином, доводи відповідача стосовно того, що додатковою угодою від 02 січня 2015 року змінені реквізити щодо продавця товарів, але не узгоджені нові банківські реквізити та того, що дані банківських реквізитів в інвойсах відмінні від банківських реквізитів попереднього продавця, спростовуються наявними у матеріалах справи документами.

Поряд із цим, суд зауважує, що умови контракту не передбачають здійснення тплатежів через третіх осіб, а тому вказані доводи відповідача є необгрунтованими та такими, що не підтверджуються документально.

Посилання митного органу на те, що декларантом не подано даних про врахування в ціні товару роялті та інших ліцензійних платежів торгівельної марки Vogel&Noot спростовуються тим, що умовами контракту не передбачено передачі прав на використання зазначеної торгової марки покупцю, та, як наслідок, здійснення відповідних платежів за її використання.

Разом з тим, посилання відповідача на відстуність документів, які б підтверджували витрати на страхування товару, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як зазначено ТОВ «СП УДТ» у позовній заяві, останнім не здійснювалось страхування вантажу, а тому такі витрати ним не здійснювались. Жодних доказів на підтвердження того, що все ж таки страхування було здійснено відповідачем суду не надано.

Також, стосовно ненадання позивачем засвідченого перекладу експортної декларації, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Таким чином, митний орган має право вимагати перекладу документів на українську мову лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.

З аналізу наданої позивачем митному органу експортної декларації, встановлено, що вона складена мовою країни відправлення - польською мовою.

З огляду на зазначене, та за відсутності доказів зі сторони відповідача про необхідність перекладу документів у зв`язку з необхідністю перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, суд вважає зазначені доводи контролюючого органу такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги, як підстава невизнання митної вартості імпортованих товарів.

Стосовно посилань митного органу на те, що надані позивачем прайс - листи не містять зазначення умов поставки та терміну дії, суд зазначає, що відсутність у прайс-листах вказаних даних жодним чином не впливає на числове значення складових митної вартості товарів. Крім того, на законодавчому рівні відсутнє визначення складових (реквізитів) прайс-листа, який може оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд. Чинним національним та міжнародним законодавством не передбачений виключний необхідний перелік інформації, яку повинен містити прайс-лист, з огляду на те, що жодна інформація, викладена в прайс-листі не суперечить його суті.

Поряд із цим, щодо доводів відповідача стосовно того, що вантажна митна декларація країни відправлення не міститьь відміток митного органу, умов поставки та посилань на контракт, суд зазначає, що надані до митного оформлення вантажні митні декларації містять посилання на номер та дати інвойсів, вагу товару, трансопртні засоби, задіяні в перевезенні, що у сукупності дає можливість митному органу ідентифікувати операцію та не впливає на визначення митної вартості товару.

Інших розбіжностей у поданих до митного оформлення документах у спірних рішеннях про коригування митної вартості не зазначено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що подані декларантом документи є належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2, від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2, від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2, від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2, від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2, від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2, від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2, від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2, від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2, від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2, від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/0001551/2, від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2, від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2, від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2, від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач не довів правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, адміністративний позов ТОВ «СП УДТ» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 40 341,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Кивської міської митниці ДФС від 04 лютого 2019 року №UA100004/2019/000003/2, від 19 лютого 2019 року №UA100210/2019/000037/2, від 25 лютого 2019 року №UA100000/2019/000050/2, від 05 березня 2019 року №UA100000/2019/000058/2, від 19 березня 2019 року №UA100000/2019/000067/2, від 09 квітня 2019 року №UA100000/2019/000085/2, від 15 квітня 2019 року №UA100000/2019/000091/2, від 14 травня 2019 року №UA100000/2019/000125/2, від 17 травня 2019 року №UA100000/2019/000132/2, від 23 травня 2019 року №UA100000/2019/000136/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000140/2, від 27 травня 2019 року №UA100000/2019/000141/2, від 03 червня 2019 року №UA100000/2019/0001551/2, від 10 червня 2019 року №UA100000/2019/000159/2, від 18 червня 2019 року №UA100000/2019/000169/2, від 24 червня 2019 року №UA100000/2019/000174/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000180/2, від 01 липня 2019 року №UA100000/2019/000179/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000202/2, від 10 липня 2019 року №UA100000/2019/000201/2, від 16 липня 2019 року №UA100000/2019/000213/2 про коригування митної вартості товарів.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 40 341,00 грн. (сорок тисяч триста сорок одна гривня нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП УДТ» (01042, м. Київ, бул. Дружби Народів, 9; ідентифікаційний код 24744047);

Київська міська митниця ДФС (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8-А; ідентифікаційний код 39422888).

Суддя В.А. Кузьменко