Рішення № 97874420, 16.06.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2021 року справа № 580/815/21

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Гайдаш В.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кучеренко І.О.,

позивача – ОСОБА_1 (особисто),

представника позивача – Захарченко Н.О. (за ордером),

представника відповідача та третьої особи – Коваленко А.П. (за посадою),

розглядаючи у по суті у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Головне управління Національної поліції в Черкаській області, про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , далі - позивач) з позовом до ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 157, далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати акт відповідача від 18.01.2021 №18 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1

- визнати протиправним та скасувати акт відповідача від 18.01.2021 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та скласти акти за формами Н-5* та НТ* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2021 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №580/815/21 за правилами загального позовного провадження. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Головне управління Національної поліції в Черкаській області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ України та під час проходження служби отримав травму, однак ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 17.01.2007 з позивачем, за наслідками якого протиправно складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.01.2021, згідно яких нещасний випадок стався в період проходження служби та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Позивач стверджує, що нещасний випадок трапився під час проходження служби та пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки 06.01.2007 він заступив у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кам`янського РВ УМВС та після надходження о 23 год. 00 хв. на лінію « 102» повідомлення про конфлікт громадян спільно з іншим працівником міліції виїхали до с. Михайлівка. Після приїзду на місце виклику, вони помітили групу близько 20 осіб, які конфліктували між собою та почали вчиняти дії щодо припинення конфлікту, однак невстановлені особи схопили позивача та нанесли йому тілесні ушкодження. Позивачу була надана медична допомога та він був відправлений до приймального відділення Кам`янської ЦРЛ. Позивач проходив стаціонарне лікування у Кам`янській ЦРЛ у період з 10.01.2007 по 19.01.2007. Таким чином позивач вважає, що оскаржувані акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.01.2021 підлягають до скасування, із зобов`язанням відповідача провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та скласти акти за формами Н-5* та НТ* за висновками яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Представник відповідача позов не визнала, просила суд в його задоволені відмовити, надала до суду письмовий відзив, в якому зазначила, що нещасний випадок стався з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 07.01.2007, однак позивач проходив стаціонарне лікування у Кам`янській ЦРЛ у період з 10.01.2007 по 19.01.2007, тобто відсутній причинний зв`язок між цими подіями, що на думку відповідача дає підстави вважати травму, отриману останнім, не при виконанні службових обов`язків. Отже, обставини, за яких позивач отримав тілесні ушкодження не підпадають під дію п. 3.9 Порядку №1346, тому нещасний випадок, який трапився з позивачем, слід вважати таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. Також зазначено, що покладення обов`язку щодо складення акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* із зазначенням в них, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків - є втручанням у дискреційній повноваження відповідача. На підставі наведеного представник відповідача вважає, що акти за формою НТ* та Н-5* не підлягають скасуванню.

Представник третьої особи в судовому засіданні зазначив, що позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Заслухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача та третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Із наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що позивач з 01.07.2005 проходив службу в Кам`янському РВ УМВС України в Черкаській області.

06.01.2007 позивач заступив у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кам`янського РВ УМВС та після надходження о 23 год. 00 хв. на лінію « 102» повідомлення про конфлікт громадян, спільно з іншим працівником міліції ОСОБА_2 виїхали до с.Михайлівка. Після приїзду на місце виклику, вони помітили групу з 20 осіб, які конфліктували між собою та почали вчиняти дії щодо припинення конфлікту. Працівниками міліції, відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» для захисту та припинення протиправних дій було прийнято рішення про застосування спеціальних засобів КГ-73, газових балончиків, однак невстановлені особи схопили позивача та нанесли йому тілесні ушкодження. Через деякий час додатково прибули працівники міліції Кам`янського РВ УМВС та припинили конфлікт громадян, позивачу та ОСОБА_2 була надана медична допомога та були відправлені до приймального відділення Кам`янської ЦРЛ.

Позивач проходив стаціонарне лікування у Кам`янській ЦРЛ у період з 10.01.2007 по 19.01.2007.

Ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 , за наслідками якого складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.01.2021, оскільки нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки позивач проявив особисту недбалість та самовпевненість, легковажно розраховував, що зможе припинити правопорушення громадського порядку за участю длизько 20 невстановлених осіб і не врахував наслідків.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховує, що основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров`я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні врегульовані Законом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ (далі – Закон №2694).

Статтею 1 Закону №2694 визначено поняття охорони праці – як система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров`я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

За приписами ст. 22 Закону №2694 встановлено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

Підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України – є «Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.12.2002 №1346, який розроблено з метою врегулювання питань, пов`язаних з розслідуванням та веденням обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України.

У відповідності до п. 2.1 Порядку №1346 розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров`я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі.

Пунктом 2.2 зазначеного Порядку №1346 визначено, що за результатами розслідування складаються акти за формою Н-1* (додаток 1) і беруться на облік нещасні випадки (у тому числі поранення), які сталися з працівниками в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Відповідно до п. 3.8 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27.12.2002 № 1346 (далі по тексту – Порядок №1346) комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) зобов`язана протягом трьох діб після утворення комісії: обстежити місце події, опитати свідків і осіб, причетних до неї, і одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов служби (праці, навчання) вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з`ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку (у тому числі поранення), визначити осіб, які припустилися порушення нормативно-правових актів, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам; визначити, чи трапився нещасний випадок (у тому числі поранення) у період проходження служби при виконанні службових обов`язків (не пов`язаний з виконанням службових обов`язків); скласти акт розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* (додаток 4) у трьох примірниках, а також акт за формою Н-1* (НТ*) у п`яти примірниках і передати їх на затвердження керівнику підрозділу, який призначив комісію.

За змістом п. 3.9 Порядку №1346 комісія з розслідування визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він трапився в період проходження служби під час: припинення або запобігання злочинам або правопорушенням; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод; охорони і забезпечення громадського порядку; несення постової чи патрульної служби; виявлення і розкриття злочинів, розшуку осіб, що їх учинили.

Пунктом 3.10 Порядку №1346 визначено, що комісія з розслідування також визнає, що «нещасний випадок трапився при виконанні службових обов`язків», якщо він стався в період проходження служби внаслідок безпосереднього впливу правопорушника (злочинця) на працівника (учинення опору, захват заручником, напад на працівника, який перебуває не при виконанні службових обов`язків, з метою помсти за законні дії з припинення правопорушення, затримання або викриття правопорушника в період служби тощо).

З наведених положень Порядку №1346 вбачається, що у разі настання нещасного випадку внаслідок переслідування працівником міліції порушника безпосередньо після вчинення злочину, чинення злочинцем опору працівникові міліції, нещасний випадок вважається таким, що трапився в період проходження служби при виконанні службових обов`язків.

Судом встановлено, що ліквідаційною комісією УМВС України в Черкаській області проведено розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 , за наслідками якого складено акти форми Н-5* та форми НТ* від 18.01.2021, оскільки нещасний випадок стався в період проходження служби, та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки позивач проявив особисту недбалість та самовпевненість, легковажно розраховував, що зможе припинити правопорушення громадського порядку за участю 20 невстановлених осіб і не врахував наслідків.

Разом з цим, суд звертає увагу, що 06.01.2007 позивач заступив у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кам`янського РВ УМВС та після надходження о 23 год. 00 хв. на лінію « 102» повідомлення про конфлікт громадян, спільно з іншим працівником міліції ОСОБА_2 виїхали до с. Михайлівка. Після приїзду на місце виклику, вони помітили групу з 20 осіб, які конфліктували між собою та почали вчиняти дії щодо припинення конфлікту.

Працівниками міліції, відповідно до вимог Закону України «Про міліцію» для захисту та припинення протиправних дій було прийнято рішення про застосування спеціальних засобів КГ-73, газових балончиків, однак невстановлені особи схопили позивача та нанесли йому тілесні ушкодження.

Через деякий час додатково прибули працівники міліції Кам`янського РВ УМВС та припинили конфлікт громадян, позивачу та ОСОБА_2 була надана медична допомога та були відправлені до приймального відділення Кам`янської ЦРЛ.

Позивач проходив стаціонарне лікування у Кам`янській ЦРЛ у період з 10.01.2007 по 19.01.2007.

Крім того, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що він в ніч з 06.01.2007 на 07.01.2007 заступив на чергування відповідальним, оскільки перебував на посаді заступника начальника Кам`янського РВ УМВС – начальника міліції громадської безпеки, а позивач заступив у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кам`янського РВ УМВС. Черговий частини повідомив свідка про виїзд чергової групи с.Михайлівка, а через деякий час 07.01.2007 черговий частини його повідомив про отримання позивачем тілесних ушкоджень, у зв`язку з чим на вказане місце додатково направлено інших працівників міліції. Позивач також невідкладно повідомив його про отримання травми, про що свідок ОСОБА_3 доповів керівництву вище. Також повідомив, що на місце події свідок не виїжджав, оскільки не було необхідності через виїзд додаткової оперативної групи, тому від поїхав до позивача у Кам`янську ЦРЛ. Після вказаної події свідок написав пояснення і рапорт, однак йому не відомо результати службового розслідування за вказаним фактом отримання позивачем травми.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він працюючи на посаді заступника начальника Кам`янського РВ УМВС – начальника сектору роботи з персоналом, після отримання повідомлення про подію, що сталась у ніч з 06.01.2007 на 07.01.2007 за участі позивача, прибув на місце події та діяв за вказівками свого керівництва, у подальшому разом з іншими працівниками міліції повезли позивача на освідування.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що він у січні 2007 працював на посаді старшого інспектора зі службової підготовки сектору роботи з персоналом Кам`янського РВ УМВС, після настання події з отримання позивачем тілесних ушкоджень, проведено службову перевірку за результатами якої складено висновок. Зазначив, що перед тим, як позивач заступив на чергування, свідком проведено інструктаж.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що він у січні 2007 працював на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Кам`янського РВ УМВС. 06.01.2007 разом із позивачем заступив у добове чергування у складі слідчо-оперативної групи Кам`янського РВ УМВС та після надходження на лінію « 102» повідомлення про конфлікт громадян, спільно з позивачем виїхали до с. Михайлівка. Після приїзду на місце виклику, вони помітили групу з 5 осіб, яка у подальшому збільшилась десь до 20 осіб, які конфліктували між собою та почали вчиняти дії щодо припинення конфлікту. Свідок повідомив чергового про підмогу, однак невстановлені особи обступили їх у кільце, не відпускали та нанесли тілесні ушкодження. Свідком був застосований газовий балончик, а підмога прибула через 20 хв. після їх виклику. За наслідками отриманих травм, свідок та позивач поїхали у райвідділок, а потім до Кам`янської ЦРЛ на освідування та для надання медичної допомоги. Потім свідок після події написав пояснення і рапорт, однак результати службового розслідування йому не відомі.

На підставі вищевказаних обставин суд дійшов висновку, що нещасний випадок трапився 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

Посилання відповідача на те, що нещасний випадок стався з ОСОБА_1 у період проходження служби, та не пов`язаний з виконанням службових обов`язків, оскільки позивач проявив особисту недбалість та самовпевненість, легковажно розраховував, що зможе припинити правопорушення громадського порядку за участю 20 невстановлених осіб і не врахував наслідків, не приймається судом до уваги, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 126 Статуту патрульно-постової служби міліції України, затвердженого наказом МВС України від 28.07.1994 №404 (чинного на час нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з позивачем, далі Статут №404), патрульні і постові наряди повинні припиняти злочини, встановлювати і затримувати осіб, які їх вчинили, спільно з іншими працівниками органів внутрішніх справ брати участь у розшуку злочинців і осіб, що пропали безвісті. Вони також зобов`язані: а) при зверненні громадян з заявами і повідомленнями про підготовку до вчинення або про вчинені злочини встановити і записати прізвище, ім`я та по батькові заявників, їх адреси, час надходження повідомлення, конкретне місце вчинення злочину, ким і проти кого він вчинений або готується та інші дані, що мають значення для розкриття злочину; б) при одержанні повідомлень про підготовку злочину, доповідати черговому і вжити заходів до його запобігання; в) при одержанні повідомлень про злочин, що готується або про вчинений злочин, терміново доповісти про це черговому, прибути до місця події, вжити заходів щодо виявлення і затримання осіб, які вчинили злочин, надати допомогу потерпілим, встановити свідків (очевидців) і до прибуття слідчо-оперативної групи забезпечити охорону місця пригоди, недоторканість обстановки, слідів, знарядь злочинів та інших речових доказів; г) при виявленні в районі маршруту (поста) слідів або предметів, які можуть бути доказом вчинення злочину, вжити заходів для їх зберігання і доповісти про це черговому; д) при одержанні інформації про злочинців, які перебувають в розшуку, і тих, що пропали безвісти, та прикмети осіб, які розшукуються, виявляти їх шляхом особистого пошуку в районі маршруту патрулювання (поста), при цьому звертати особливу увагу на місце масового скупчення громадян; е) з прибуттям на місце події слідчо-оперативної групи діяти відповідно до вказівок її керівника, про що доповісти черговому; є) при надходженні повідомлення про факти збуту фальшивих грошей терміново вживати заходів щодо затримання особи, яка займається цим, виявити свідків і доповісти про це черговому.

Відповідно до п. 223 Статуту №404 на місці події необхідно: а) негайно вжити заходів до припинення протиправних дій і затримання осіб, які їх скоїли. При неможливості справитися власними силами запросити (по радіостанції, телефону, через оперативного чергового по органу внутрішніх справ) допомогу сусідніх нарядів міліції або залучити до цього дружинників, двірників, працівників Державної служби охорони, інших громадян; б) з`ясувати, чи є потерпілі, і в разі необхідності у межах наявних можливостей подати їм невідкладну, у тому числі медичну, допомогу та викликати машину швидкої допомоги.

Отже, судом встановлено, ліквідаційна комісія управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області складаючи акт Форми Н-5* від 18.01.2020 розслідування нещасного випадку та акт №18 Форми НТ* не було надано оцінки всім обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем.

Таким чином, суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області Форми Н-5* від 18.01.2021 розслідування нещасного випадку та акт від 18.01.2021 №18 Форми НТ* про нещасний випадок невиробничого, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 .

Оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти про те, що нещасний випадок трапився 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків – є похідною позовною вимогою, яка також підлягає до задоволення.

Разом з цим, позивач у позовній заяві просить суд зобов`язати відповідача повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 позивачем та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити саме акти за формами Н-5* та НТ* про те, що нещасний випадок трапився 07.01.2007 з позивачем у період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків, то в цій частині позов підлягає до часткового задоволення, оскільки у відповідності до вимог Порядку №1346 у разі, якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався у період проходження служби при виконанні службових обов`язків складається, зокрема, акт про нещасний випадок за формою Н-1* (додаток 1), а не НТ*, як про це помилково вважає позивач.

Щодо посилання відповідача на те, що покладення обов`язку щодо складення акту розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення) за формою Н-5* та акту про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1* із зазначенням в них, що нещасний випадок стався в період проходження служби і пов`язаний з виконанням службових обов`язків - є втручанням у дискреційній повноваження відповідача, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено судом, складаючи акт форми Н-5* від 18.01.2021 розслідування нещасного випадку та акт від 18.01.2021 №18 форми НТ* не було надано оцінки обставинам, за якої стався нещасний випадок із позивачем, а суд під час розгляду справи дійшов висновку, що вказані акти є протиправними та спростовуються доказами, які містяться у матеріалах справи.

У контексті наведеного суд враховує, що відповідно до п. п. 2, 4, 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами ч. ч. 3-4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Зі змісту наведених норм випливає, що втручанням у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов`язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Згідно позиції Верховного Суду, яка сформована у постановах від 13.02.2018 у справі №361/7567/15-а, від 07.03.2018 у справі №569/15527/16-а, від 20.03.2018 у справі №461/2579/17, від 20.03.2018 у справі №820/4554/17, від 12.04.2018 у справі №826/8803/15, від 03.04.2018 у справі №569/16681/16-а, дискреційні повноваження – це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію з цього питання, згідно якої національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі акти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору (пункт 157 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункт 44 рішення у справі “Брайєн проти Об`єднаного Королівства” (Bryan v. the United Kingdom); пункти 156-157, 159 рішення у справі “Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру” (Sigma Radio Television ltd. v. Cyprus № 32181/04); пункти 47-56 рішення у справі “Путтер проти Болгарії” (Putter v. Bulgaria № 38780/02).

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова “може”.

Натомість, у даній справі, відповідач помилково вважає свої повноваження дискреційними, оскільки він не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №208/8402/14-а та від 29.03.2018 у справі №816/303/16.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі “Олссон проти Швеції” від 24.03.1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому судом враховано, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 6, 14, 139, 242-245, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.01.2021 за формою Н-5* розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 .

Визнати протиправним та скасувати акт ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 18.01.2021 №18 за формою НТ* про нещасний випадок невиробничого характеру, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 .

Зобов`язати ліквідаційну комісію управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно провести розслідування нещасного випадку, що стався 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 та на підставі Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346, скласти та затвердити акти за формами Н-5* та Н-1* про те, що нещасний випадок трапився 07.01.2007 з начальником відділення дільничних інспекторів міліції Кам`янського РВ УМВС України в Черкаській області старшим лейтенантом міліції ОСОБА_1 у період проходження служби і пов`язаний із виконанням службових обов`язків.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України. У разі застосування судом частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається у вищевказаний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.А. Гайдаш

Рішення складено у повному обсязі 24.06.2021.