Рішення № 97873625, 23.06.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2021 року Справа №480/2126/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Воловика С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2126/21 за позовом ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (далі - відповідач, Садівська сільрада), в якій просить суд:

- зобов`язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області на найближчому пленарному засіданні чергової сесії надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в сіла Сад Сумського району Сумської області поруч (межує) з трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 27.11.2020 року звернулась до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Сад Сумського району Сумської області поруч (межує) з трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 , однак, листом від 02.12.2020 отримала відмову, мотивовану тим, що бажана до відведення земельна ділянка знаходиться за межами населеного пункту.

Ухвалою суду від 16.03.2021 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі № 480/2126/21, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Садівська сільська рада з позовними вимогами не погодилась, у відзиві на позовну заяву зазначила, що земельна ділянка, позначена у викопіюванні. яке додане до заяви громадянки ОСОБА_1 , знаходиться за межами населених пунктів, а тому не є комунальною власністю. Тому на пленарному засіданні сільської ради не могло розглядатися питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи відмову в наданні такого дозволу щодо земельної ділянки, яка не є об`єктом комунальної власності територіальної громади сільської ради.

Враховуючи наведені обставини, Садівська сільська рада вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , 27.11.2020 звернувся до Садівської сільської ради із клопотанням щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в селі Сад Сумського району Сумської області поруч (межує) з трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 .

Листом від 02.12.2020 №931 Садівська сільська рада повідомила позивача, що вказана, в графічних матеріалах, земельна ділянка реекраційного призначення знаходиться за межами населеного пункту, а тому вирішення піднятого питання є неможливим.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно зі ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі – Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні") сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень (ч. 1 ст. 59 Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ (далі – Земельний кодекс України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Вказані норми кореспондуються із частиною 1 статті 122 Земельного Кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Як встановлено судом, позивач звернувся до відповідача з клопотанням, в якому просив відповідача прийняти рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Так, згідно із частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Порядок передачі земельних ділянок у власність громадян врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України відповідно до частин 6-7 якої громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, серед іншого, особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як вбачається з наведених норм, стаття 118 Земельного кодексу України містить виключний перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. Відповідач, в силу вимог Земельного кодексу України та покладених на нього обов`язків, зобов`язаний в кожному випадку дослідити фактичні обставини повно та всебічно для з`ясування наявності чи відсутності встановлених законом підстав для відмови в задоволенні заяви.

Визначена законом процедура є способом дій відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування у відповідь на звернення громадян щодо того чи іншого "земельного" питання. З огляду на вимоги частини другої статті 19 Конституції України дотримання відповідним органом встановленої законом процедури є обов`язковим. Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі № 820/688/17, в якому Суд наголосив, що рішення відповідача про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не може відповідати критеріям, установленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо не надає чіткої та зрозумілої відповіді стосовно наявності причини (причин), які унеможливлюють позитивне вирішення порушеного позивачем питання. Відповідно до частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України така відмова має бути мотивованою, а підставою відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Натомість, як встановлено судом, відповідачем, за результатом розгляду поданого засобами поштового зв`язку, позивачем клопотання, поданого в межах норм ст.ст.116, 118 Земельного кодексу України, не було прийнято взагалі жодного рішення (ні про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, ні мотивованої відмови у його наданні).

Відсутність належним чином оформленого рішення Садівської СР про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки після спливу встановленого законом місячного строку розгляду клопотання особи, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Зважаючи на те, що Садівською сільською радою не було прийнято рішення про надання дозволу або відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з наведенням (встановленням) вичерпних підстав, передбачених ст. 118 Земельного кодексу України, суд вважає за необхідне зобов`язати Садівську сільську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.11.2020 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в сіла Сад Сумського району Сумської області поруч (межує) з трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 , та за результатами його розгляду прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає необхідним стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 908,00 грн., сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Садівської сільської ради Сумського району Сумської області про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Садівську сільську раду Сумського району Сумської області (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Войти, 5, код ЄДРПОУ 05383323) у встановлені Земельним кодексом України строки розглянути клопотання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ) від 27.11.2020 про надання дозволу на на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована в сіла Сад Сумського району Сумської області поруч (межує) з трьома земельними ділянками по АДРЕСА_1 , та за результатами його розгляду прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (42343, Сумська область, Сумський район, с. Сад, вул. Войти, 5, код ЄДРПОУ 05383323) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідент. номер НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 908 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Воловик