Ухвала суду № 97873174, 23.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

. 23 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5691/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов,

В С Т А Н О В И В:

02 червня 2021 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), в якій просить суд визнати протиправними та скасувати постанови.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2021 року позовну заяву залишено без руху в зв`язку із невідповідністю останньої вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України. Для усунення недоліків встановлено десятиденний строк з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Наявною в матеріалах справи розпискою підтверджено, що позивач отримав копію зазначеної ухвали Полтавського окружного адміністративного суду 11 червня 2021 року.

Таким чином, позивач мав усунути недоліки позовної заяви у строк до 21 червня 2021 року.

Разом із тим, на усунення недоліків адміністративного позову позивачем надано документи, проте останні не усувають недоліки, визначені ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху.

Так, замість уточнення позовних вимог шляхом зазначення реквізитів спірних актів індивідуальної дії, як на те вказано в ухвалі від 04 червня 2021 року, позивачем збільшено розмір позовних вимог.

Замість надання доказів на підтвердження дати отримання спірних постанов позивачем заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, мотивоване відсутністю у позивача юридичної освіти.

Суд не вважає зазначені доводи позивача обґрунтованими з огляду на те, що незнання про порушення своїх прав через байдужість або відсутність юридичної освіти не можуть розглядатися судом як поважна причина пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки є результатом суб`єктивних дій самого позивача, а не об`єктивно існуючими обставинами, що перешкоджають йому вчасно реалізувати своє право на судовий захист.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 30 серпня 2018 року в адміністративній справі № 813/2897/16 та 07 березня 2018 року в адміністративній справі № 664/51/17.

Крім того, замість доказів сплати судового збору в розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" або доказів на підтвердження підстав звільнення позивач від його сплати (на необхідність подання яких вказано в ухвалі від 04 червня 2021 року) суду подано клопотання про відстрочення його сплати.

Надаючи оцінку зазначеному клопотанню, суд дійшов таких висновків.

Згідно із частиною першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору, його розстрочення або відстрочення є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, має навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

З урахуванням вищезазначеного, сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є неприпустимим.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Разом із тим, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановлені Законом України "Про судовий збір" розмірі та строк.

Згідно Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір" від 23 січня 2015 року № 2 до відома суддів доведено результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз`ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

З огляду на викладене, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Отже, позивачем у визначений судом строк вимоги ухвали суду від 04 червня 2021 року про залишення позовної заяви без руху не виконано, недоліки позовної заяви в повному обсязі не усунуто.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відтак, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.

Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправними та скасування постанов повернути позивачеві.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017.

Суддя А.О. Чеснокова