Рішення № 97873139, 24.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4745/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді – Удовіченка С.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ПРОДЖЕКТ" до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

12 травня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ПРОДЖЕКТ" (далі по тексту - ТОВ "Смарт Лайт Проджект" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці Держмитслужби (далі по тексту - митний орган / відповідач) в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року,

- визнати протиправною та скасувати в повному обсязі картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби №UA110320/2020/00325,

- стягнути витрати на правничу допомогу.

В обгрунтування позовної заяви позивач вказував на протиправність оскаржуваних рішень. Зазначив, що наявні у ТОВ "Смарт Лайт Проджект" документи, якими обґрунтовано заявлену митну вартість за першим методом визначення митної вартості товару – ціною договору, дозволяють у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни. Стверджував, що вказані у оскаржуваному рішенні митного органа про коригування митної вартості товарів №UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року підстави для коригування митної вартості не відповідають вимогам Митного кодексу України, оскільки подані позивачем документи дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

07 червня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив відповідача на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність та правомірність оскаржуваних рішень. Стверджував, що подані для митного оформлення документи не дають змоги визначити митну вартість товару за першим методом (а.с. 119-128).

08 червня 2021 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив. У відповіді позивач наполягав на правомірності своїх вимог та безпідставності доводів відповідача. Зазначив, що надані до оформлення документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності заявлені відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не давали митному органу підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом (а.с. 141-150).

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

21 травня 2020 року ТОВ "Смарт Лайт Проджект" (Покупець) укладено контракт купівлі-продажу № UKR-105 (а.с. 18-28) із компанією Cepas Galvaniz Demir Celik Madencelik Insaat Nakliyat Tic.Ve San. A.S (Продавець), за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує вироблене згідно з промисловими кресленнями, наданими Покупцем, промислове електрообладнання (Товар). Найменування Товарів, їх характеристики, кількість, ціна, умови і точне місце поставки вказуються в Інвойсах і Специфікаціях, які стають невід`ємною частиною цього Контракту з моменту їх підписання і підлягають зміні тільки за взаємною згодою обох Сторін (підпунктів 1.1., 1.2.).

Специфікацією № 4 від 02 листопада 2020 року до контракту купівлі-продажу № UKR-105 від 21 травня 2020 року (а.с. 31) визначено, що Продавець продає, а Покупець купує промислове електрообладнання, а саме: оцинкована опора освітлення 8м кількістю 42 шт. вартістю 193 дол. США за одиницю, на суму 8106 дол. США, оцинкована опора освітлення 7 м кількістю 42 шт. вартістю 175 дол. США за одиницю на суму 7350 дол. США (пункт 1). Загальна вартість товару складає 15456 дол. США (пункт 2). Оплата товару здійснюється Покупцем на підставі рахунку Продавця в межах даного договору наступним чином: Покупець здійснює перший платіж у розмірі 50 % від суми Специфікації як підтвердження розміщеного Покупцем Замовлення; решта платежу у розмірі 50 % від суми Специфікації сплачується Покупцем протягом 7 днів с моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження (пункт 3).

Відповідно до пункту 5 Специфікації № 4 умовами поставки є відвантаження Товару здійснюється силами і за рахунок продавця.

За змістом пункту 6 Специфікації № 4 базис поставки Incoterms 2010/Інкотермс 2010 - на умовах FCA Анкара, Турція.

07 грудня 2020 року ТОВ "Смарт Лайт Проджект" подано електронну митну декларацію ІМ40 ДЕ № UA110320/2020/011773 з метою митного оформлення поставки товару від компанії Cepas Galvaniz Demir Celik Tic.Ve San. A.S., а саме: металоконструкції з чорних металів, частково демонтовані зі знятим технічним люком для зручності в транспортуванні: оцинкована опора освітлення 8м кількістю 42 шт., оцинкована опора освітлення 7 м кількістю 42 шт. Загальна вартість товару складає 15456 дол. США (а.с. 72-73).

До митної декларації додано такі документи: контракт купівлі-продажу № UKR-105 від 21 травня 2020 року, Специфікацію № 4 від 02 листопада 2020 року, митну декларацію країни відправлення EX-1, е-фактуру №CS22020000000019 від 28 листопада 2020 року, прайс-лист від 03 грудня 2020 року, рахунок-проформу № PX_20_0363_rev03 від 02 листопада 2020 року, інвойс №CS22020000000019 від 28 листопада 2020 року, пакувальний лист № CS22020000000019 від 28 листопада 2020 року, сертифікат походження товару №D0261253 від 30 листопада 2020 року, сертифікат відповідності від 04 лютого 2010 року № 023907-TSE-01/03, сертифікат відповідності від 18 лютого 2020 року № 023907-TSE-02/02, сертифікат постійної робочої характеристики від 12 травня 2020 року № 2344-CPR-0032, сертифікат відповідності №UA10276.129.01-20 на освітлювальні башти ТМ "CEPAS", копії креслень, платіжне доручення в іноземній валюті № 16 від 03 листопада 2020 року, платіжне доручення в іноземній валюті № 20 від 20 листопада 2020 року, договір-доручення № Т-74 на надання послуг на брокерсько-митне обслуговування від 19 лютого 2019 року, договір-заявка № 26 від 26/11-2020 року на транспортно-експедиційне обслуговування, довідка про транспортні витрати від 07 грудня 2020 року № 1/20, рахунок № 1 від 07 грудня 2020 року, CMR № 756785 від 30 листопада 2020 року (а.с. 18-61).

08 грудня 2020 року Дніпровською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1, згідно з яким розрахована декларантом митна вартість товару у МД UA110320/2020/011773 у сумі 17046,59 дол. США (482270,33 грн), в тому числі ціна товару 15456 дол. США, скоригована і визначена в сумі 27767,60 дол. США (а.с. 77-78). У графі 33 рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що у зв`язку із технічними причинами вміст графи 33 Рішення про коригування буде направлено окремим електронним повідомленням.

У повідомленні декларанту від 08 грудня 2020 року (а.с. 79-82) зазначено, що "... поставка товару здійснюється згідно зовнішньоекономічного контракту №UKR-105 від 21 травня 2020 року, укладеного між виробником товару Cepas Galvaniz Demir Celik Madencelik Insaat Nakliyat Tic.Ve San. A.S та ТОВ "Смарт Лайт Проджект", на умовах поставки FCA Анкара (Туреччина). Згідно пункту 2.2 зовнішньоекономічного контракту зі сторони продавця можливе надання знижок на товар, ціни зі знижкою вказуються у рахунках. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару грунтується на дійсній вартості.

У поданому рахунку-фактурі від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 вказано ціну товару за одиницю, без вказівки на розмір знижки.

Також декларантом до митного оформлення подано прайс-лист від 03 грудня 2020 року б/н, проте даний документ має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже адресований конкретно ТОВ "Смарт Лайт Проджект" та містить виключно перелік товарів, заявлений за ЕМД №UA110320/2020/011773, що суперечить загальносвітовій практиці.

Пункт 3 специфікації №4 від 02 листопада 2020 року закріплює умови оплати вартості товару: 50% від суми специфікації в якості підтвердження розміщеного покупцем замовлення; 50% від суми специфікації протягом 7 днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження.

На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01 січня 2011 року при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до частини другої статті 53 МКУ на підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Обов`язки з перевезення товару згідно договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 26 листопада 2020 року № 26 покладено на ФОП ОСОБА_1 .. Подані до митного оформлення рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1 та довідка вартості транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1/20 не містять посилання на дану договір-заявку та інші комерційні документи, тому не можуть бути ідентифіковані як такі, що стосуються даної поставки. До митного оформлення не подано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати. До митного оформлення не подано жодного документа, що підтверджує вартість страхових витрат.

Декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 01 жовтня 2020 року № 20061600EX028615, в якій зазначено рахунок-фактуру від 30 листопада 2020 року № 20243160110886014182223/1-2, який не подано до митного оформлення. До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 та е-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000018.

У митниці наявна інформація щодо митного оформлення товару зі схожими характеристиками за МД від 04 листопада 2020 року №UA100300/2020/423128 та МД від 01 грудня 2020 року №UA500080/2020/20937 на рівні 2.11 дол. США/кг. Митна вартість товару № 1 скоригована за другорядним методом визначення митної вартості 2г- резервний метод, згідно з положеннями статті 64 МКУ за МД від 04 листопада 2020 року №UA100300/2020/423128 та МД від 01 грудня 2020 року №UA500080/2020/20937 на рівні 2.11 дол. США/кг. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного, прийнято рішення про коригування митної вартості від 08 грудня 2020 року №UA110320/2020/000104/1 ...".

Також, Дніпровською митницею Держмитслужби складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00325, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № ІМ40 ДЕ № UA110320/2020/011773 з причин порушення вимог статті 52 Митного кодексу України в частині правильності визначення митної вартості товару. Роз`яснено, що митне оформлення можливе за умови застосування рішення про коригування митної вартості товару UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року.

08 грудня 2020 року ТОВ "Смарт Лайт Проджект" подано декларацію ІМ40ДЕ UA110320/2020/011783 з урахуванням рішення про коригування митної вартості товару UA110320/2020/00325 від 08 грудня 2020 року (а.с. 88-89). Коригування у декларації визначено у сумі 784140,36 грн, нарахування платежів за кодом 028 (ПДВ) – 96293,63 грн, 60534,447 грн (додатково).

Позивач, не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00325, звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьою статті 7 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (надалі – МКУ) засади митної справи, зокрема, правовий статус митних органів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 3 МКУ при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно норми законів України та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

За змістом статті 318 МКУ митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Частинами першою та другою статті 54 МКУ передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 54 МКУ за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною шостою статті 54 МКУ визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з частиною першою статті 55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами частини другої статті 55 МКУ прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 49 МКУ визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За змістом частини другої статті 53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною третьої статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною шостою статті 53 МКУ передбачено, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Статтею 57 МКУ визначено перелік методів визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту та порядок їх застосування.

Так, відповідно до частини першої статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до положень частини другої - восьмої статті 57 МКУ основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосування другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

За приписами частини другої статті 58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четвертої статті 58 МКУ).

Згідно з частиною десятою статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально (частина двадцять перша статті 58 МКУ)

Статтею 64 МКУ передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються в спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може відбуватися тільки в разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснене, тощо. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Аналогічний правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 березня 2020 року у справі № 540/2605/18 (провадження № К/9901/24076/19), від 7 травня 2020 у справі № 826/10527/17, від 02 липня 2020 року у справі № 803/916/17 (провадження № К/9901/1137/17).

Суд акцентує увагу на тому, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). Митний орган вправі застосувати резервний метод 2ґ, якщо за умови наявності у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості декларант додаткових документів не надав, а надані документи не дають можливості для застосування першого методу, і відповідно до приписів Митного кодексу України була проведена процедура консультацій, під час якої встановлена неможливість застосування другорядних 2а, 2б, 2в, 2г методів визначення митної вартості з наведенням належного обґрунтування неможливості їх застосування.

Суд зазначає, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року всупереч вимогам частини другої статті 55 МКУ не містить обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 1 червня 2012 року за № 883/21195 (далі - Правила № 598), рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою цим наказом формою (п. 1.3.). При поданні митної декларації на паперовому носії Рішення друкується у двох примірниках. Один примірник видається або надсилається поштою декларанту, другий - з відміткою декларанта про отримання або повідомлення про вручення залишається у справах митного органу. При електронному декларуванні посадова особа митного органу надсилає декларанту засвідчене електронним цифровим підписом електронне повідомлення, у складі якого прийняте Рішення (пункт 1.4).

У графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі (пункту 2.2 Правил № 598).

Відповідно пункту 2.3 Правил № 598 рішення на паперовому носії підписується посадовою особою підрозділу митного органу, яка його прийняла, із зазначенням посади, дати, ініціалів і прізвища та скріплюється відтиском особистої номерної печатки або відповідного штампа. У порядку, передбаченому Кодексом, для електронного декларування Рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" вказано, що у зв`язку із технічними причинами вміст графи 33 буде направлено додатковим повідомленням.

Суд наголошує, що чинним законодавством не передбачена можливість викладення окремих частин рішення про коригування митної вартості у додаткових повідомленнях. Відтак, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року в частині графи 33 викладено відповідачем не у спосіб, встановлений законодавством.

Щодо повідомлення від 08 грудня 2020 року, надісланого митним органом позивачеві, із викладенням мотивів коригування митної вартості, суд зазначає, що його зміст свідчить, що митний орган дійшов висновку, що надані декларантом документи містять розбіжності, а саме: 1) У поданому рахунку-фактурі від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 вказано ціну товару за одиницю, без вказівки на розмір знижки. 2) Декларантом до митного оформлення подано прайс-лист від 03 грудня 2020 року б/н, проте даний документ має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже адресований конкретно ТОВ "Смарт Лайт Проджект" та містить виключно перелік товарів, заявлений за ЕМД №UA110320/2020/011773, що суперечить загальносвітовій практиці. 3) Пункт 3 специфікації №4 від 02 листопада 2020 року закріплює умови оплати вартості товару: 50% від суми специфікації в якості підтвердження розміщеного покупцем замовлення; 50% від суми специфікації протягом 7 днів з моменту повідомлення про готовність товару до відвантаження. До митного оформлення не подано замовлення на поставку товару. 4) На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01 січня 2011 року при умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включається фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Відповідно до частини другої статті 53 МКУ на підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються транспортні документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Обов`язки з перевезення товару згідно договору-заявки на транспортно-експедиційне обслуговування від 26 листопада 2020 року № 26 покладено на ФОП ОСОБА_1 . Подані до митного оформлення рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1 та довідка вартості транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1/20 не містять посилання на дану договір-заявку та інші комерційні документи, тому не можуть бути ідентифіковані як такі, що стосуються даної поставки. 5) До митного оформлення не подано банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати. До митного оформлення не подано жодного документа, що підтверджує вартість страхових витрат. 6) Декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 01 жовтня 2020 року № 20061600EX028615, в якій зазначено рахунок-фактуру від 30 листопада 2020 року № 20243160110886014182223/1-2, який не подано до митного оформлення. До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 та е-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000018.

Надаючи правову оцінку вищезазначеному, суд виходить із наступного.

1) Щодо відсутності у рахунку-фактурі від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 розміру знижки, суд зазначає наступне.

Згідно пункту 2.2 зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № UKR-105 від 21 травня 2020 року в умовах діючого Договору зі сторони продавця можливе надання знижок на закупівельний товар. Ціна зі знижкою зазначається в Інвойсах і Специфікаціях.

Специфікація № 4 від 02 листопада 2020 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № UKR-105 від 21 травня 2020 року фіксує загальну вартість товару на рівні 15456 дол США.

Згідно пункту 3 Специфікації № 4 від 02 листопада 2020 року встановлено, що оплата товару здійснюється покупцем на основі рахунку продавця в умовах даного Договору.

Суд звертає увагу, що у наданих постачальником документах, які містять цінові значення товарів, а саме в рахунок-фактурі (інвойс) № CS22020000000019 від 28 листопада 2020 року (а.с. 37), Специфікації № 4 від 02 листопада 2020 року до зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу № UKR-105 від 21 травня 2020 року, прайс-листі від 03 грудня 2020 року б/н (а.с. 35) не зазначені дані щодо наявності знижок на ціну товару та числові дані таких знижок, що свідчить про їх відсутність, а передбачена у пункті 2.2 Договору умова про можливість надання постачальником знижки є його правом.

2) Щодо тверджень відповідача, що до митного оформлення подано прайс-лист, який має суб`єктивний, суд зауважує, що дані доводи відповідача не підтверджені нормативно, оскільки прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін на товари та/або види послуг, який на практиці використовується для зазначення ціни на перелік товару.

Таким чином прайс-лист лише інформує покупця / споживача щодо виду та ціни окремого товару.

3) Щодо неподання до митного оформлення замовлення на поставку товару, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 53 МКУ забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Вичерпний перелік документів, які необхідні для митного оформлення товару визначено частиною другою - четвертою статті 53 МКУ.

З аналізу вищевказаної статті, суд приходить до висновку, що замовлення на поставку товару відсутнє у переліку документів, які підтверджують митну вартість товару.

Крім того, у ході розгляду справи судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що документи, подані ТОВ "Смарт Лайт Проджект" для митного оформлення товару, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; чи то наявні обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

4) Щодо надання до митного оформлення рахунок-фактура на оплату транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1 та довідки вартості транспортних витрат від 07 грудня 2020 року № 1/20, які не містять посилання на договір-заявку, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товару ТОВ "Смарт Лайт Проджект" під час митного оформлення надано довідку про транспортні витрати за маршрутом м.Анкара (Туреччина) - м.Полтава (Україна) за № 1/20 від 07 грудня 2020 року (а.с. 59), яка містить загальну вартість транспортних послуг - 77 801,075 грн, з яких - м.Анкара (Туреччина) до п/п Чорноморський торговий порт, складає: 45000 грн; - від п/п Чорноморський торговий порт до м.Полтава (Україна) складає: 32801,075 грн. Надана довідка містить дані щодо маршруту перевезення та вартості перевезення. Реквізити транспортних засобів в декларації та CMR № 756785 від 30 листопада 2020 року, а також в довідці про транспортні витрати за маршрутом м.Анкара (Туреччина) - м.Полтава (Україна) за № 1/20 від 07 грудня 2020 року та рахунку-фактури про надання транспортних - експедиційних послуг № 1 від 07 грудня 2020 року на суму 77801,075 грн, а також в договорі-заявці, що дає змогу ідентифікувати перевізника, найменування якого зазначено в графі 17 міжнародної ТТН.

Варто також зазначити, що відсутність посилання на договір-заявку не може слугувати беззаперечним доводом для неможливості визначення митної вартості товару.

Оплата за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 3579 від 09 грудня 2020 року на суму 77801,08 грн (а.с. 155).

5) Стосовно посилань відповідача на відсутність документів, які підтверджують вартість страхових витрат, суд зазначає, що умови поставки FCA за Інкотермс-2010 не передбачають обов`язку ані продавця, ані покупця здійснювати страхування товару.

Не містить вимоги щодо страхування товару і договір № UKR-105 від 21 травня 2021 року.

При цьому, суд погоджується із доводами позивача, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, що входять до митної вартості товарі, якщо митним органом не доведено іншого.

6) Щодо тверджень відповідача, що декларантом до митного оформлення подано митну декларацію країни відправлення від 01 жовтня 2020 року № 20061600EX028615 (а.с. 33), в якій зазначено рахунок-фактуру від 30 листопада 2020 року № 20243160110886014182223/1-2, який не подано до митного оформлення. До митного оформлення подано рахунок-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 та е-фактуру від 28 листопада 2020 року №CS22020000000018, суд дійшов висновку про їх безпідставність, виходячи з такого.

Подана декларантом до митного оформлення митна декларація країни відправлення від 01 жовтня 2020 року № 20061600EX028615 в розумінні частини другої статті 53 МКУ не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МКУ може бути віднесений до додаткових документів, які декларант за власним бажанням може подати для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. Водночас частиною третьою статті 53 МКУ передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи. Отже, розбіжності та неповнота у документах, визначених саме частиною другою статті 53 МКУ, є підставою для письмової вимоги митного органу про надання додаткових документів від декларанта.

Суд наголошує, що подані позивачем до митного оформлення рахунок-фактура від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 та е-фактура від 28 листопада 2020 року №CS22020000000019 відповідають іншим поданим документам, зокрема, пакувальному листу, сертифікату походження товару (а.с. 39), які містять посилання саме на відповідні рахунки-фактури.

Оплату товару здійснено у повному обсязі згідно з рахунком-проформою РХ_20_0363 від 02 листопада 2020 року, який також надано до митного оформлення.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об`єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Крім того, суд акцентує увагу на тому, що митним органом під час коригування митної вартості застосовано резервний метод визначення митної вартості на підставі МД від 04 листопада 2020 року №UA100300/2020/423128 та МД від 01 грудня 2020 року №UA500080/2020/20937 (а.с. 129-135). Водночас за такими митними деклараціями здійснено митне оформлення, зокрема, таких товарів: 1) Стовпи металеві для вуличного освітлення, оцинковані: AD1 90-10 опороосвітлювальна 9м з одинарною консоллю, зміцн. - 28 шт. AD1 70-10 опораосвітлювальна 7м з одинарною консоллю, зміцн. - 5 шт. AD2 70-10 опораосвітлювальна 7м з подвійною консолью, зміцн. - 5 шт. AD1 60-10 опораосвітлювальна 6м з одинарною консоллю, зміцн. - 6 шт. AD2 60-10 опораосвітлювальна 7м з подвійною консолью, зміцн. - 6 шт. 2) Металоконструкції та їх частини (стовпи та колони), з чорних металів, для цивільного застосування: Опора освітлювальна, виготовлена з чорних металів, постачається в частково розібраному стані в комплекті з монтажними елементами - 11346 кг. У транспортувальній упаковці. Країна виробник: TR Туреччина.

У той час, як згідно МД від 07 грудня 2020 року №UA110320/2020/011773 ТОВ "Смарт Лайт Проджект" здійснювалося митне розмитнення: Металоконструкції, з чорних металів, з технічним люком: - 7-ми метрові горячеоцинковані стовпи вуличного освітлення - 42 шт., - 8-ми метрові горячеоценковані стовпи вуличного освітлення - 42 шт., Використовуються як опори вуличного освітлення. Торговельна марка: CEPAS. Виробник: CEPAS Galvaniz Demar Celik Tic.

При цьому, суд звертає відповідача, що поставка товару згідно вищевказаних митних деклараціях здійснювалася від різних експортерів та на різних умовах, товар не є схожим із заявленим позивачем до митного оформлення.

Так, згідно митної декларації від 07 грудня 2020 року №UA110320/2020/011773 умови поставки - FCA, в той час, як відповідно до митної декларації від 04 листопада 2020 року №UA100300/2020/423128 поставка здійснювалась на умовах - EXW, а митної декларації від 01 грудня 2020 року №UA500080/2020/20937 на умовах - CPT.

Вищевказане не може свідчити про ідентичність поставок товару за вищевказаними митними деклараціями та прийняття їх для коригування митної вартості поставленого ТОВ "Смарт Лайт Проджект" товару.

Варто також зазначити, що одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК, є підставою для витребування додаткових документів.

При відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками контролюючий орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи.

Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09 жовтня 2018 року у справі №826/24835/15, від 24 січня 2019 року у справі №820/636/17, від 21 січня 2020 року у справі №812/2336/14, від 13 лютого 2020 року у справі №810/1175/16, від 26 січня 2021 року у справі №826/13892/16).

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA 110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року не ґрунтується на нормах чинного законодавства, прийнято без урахування обставин, які мали значення для його прийняття, за відсутності підстав для його прийняття, відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Враховуючи те, що картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00325, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів за митною декларацією № UA110320/2020/011773 від 07 грудня 2020 року, прийнято з причин порушення вимог статті 52 МКУ в частині правильності визначення митної вартості товару, тобто з тих же підстав, що і рішення про коригування митної вартості товарів UA110320/2020/000104/1 від 08 жовтня 2020 року, зважаючи на аналіз судом обставин, пов`язаних із визначенням митної вартості позивачем, суд дійшов висновку, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA110320/2020/00325 є необґрунтованою, а тому підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги у цій частині – задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 4540 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок відповідача.

Щодо стягнення із відповідача на користь ТОВ "Смарт Лайт Проджект" витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти стягнення витрат на правничу допомогу, вказуючи на відсутність документального підтвердження понесення витрат та завищення розміру витрат на правничу допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с. 106).

01 жовтня 2020 року між адвокатом Александровою Д.С. та клієнтом ТОВ "Смарт Лайт Проджект" укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору. Така додаткова угода може бути викладена у формі додатку до договору, який набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін (а.с. 98-99).

11 травня 2021 року між адвокатом Александровою Д.С. та клієнтом ТОВ "Смарт Лайт Проджект" підписано додаткову угоду № 3 до договору про надання правової допомоги № 12 від 01 жовтня 2020 року (а.с. 100-101).

Згідно додаткової угоди № 3 від 11 травня 2021 року вартість послуг складає 2000 грн (2 год) за аналіз судової практики з питання подання позову щодо визнання протиправними та скасування рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості №UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року та картки відмови; 8000 (8 год) - підготовка позовної заяви.

11 травня 2021 року адвокатом Александровою Д.С. складено Звіт про надання правової допомоги № 3 (а.с. 102).

11 травня 2021 року між адвокатом Александровою Д.С. та клієнтом ТОВ "Смарт Лайт Проджект" підписано Акт примання-передачі наданих послуг № 3 до договору про надання правової допомоги № 12 від 01 жовтня 2020 року (а.с. 103).

Факт сплати адвокату грошових коштів за надані послуги підтверджується платіжним дорученням № 189 від 11 травня 2021 року (а.с. 104).

При цьому законодавством не встановлено права суду змінювати розмір гонорару і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ТОВ "Смарт Лайт Проджект" із Дніпровської митниці Держмитслужби витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 10000 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Проджект" (вул. Шевченка, 121А, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 40067081) до Дніпровської митниці Держмитслужби (вул. Княгині Ольги, 22, м. Дніпро, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 43350935) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA110320/2020/000104/1 від 08 грудня 2020 року.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Дніпровської митниці Держмитслужби № UA110320/2020/00325.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці Держмитслужби на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Лайт Проджект" витрати на сплату судового збору у розмірі 4540 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Удовіченко