Ухвала суду № 97873044, 24.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4365/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) питання про залишення позовної заяви без розгляду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому позивач просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з відмови листом №12469-12414/002/8-1500/20 від 28 грудня 2020 року ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті суми компенсації втрати частини доходів за період з 01 березня 2009 року по 30 вересня 2019 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 80 444,61 грн;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів, за період з 01 березня 2009 року по 30 вересня 2019 року, у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 80 444,61 грн.

Ухвалою суду від 25.03.2021 р. відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження (відповідно до ст. 262 КАСУ) без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 20.05.2021 року позов залишено без руху з зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

27.05.2021 року ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена на електронну адресу ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 (зазначено особисто у позові).

Повідомленням, що надійшло на поштову адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , підтверджено доставлення документів позивачу.

Станом на 24.06.2021 року заяви позивача про поновлення строку звернення до суду не надходило.

Розглядаючи питання про залишення позовної заяви без розгляду, суд виходить з наступного.

Правова природа строку звернення до суду, дозволяє констатувати, що запровадження строку, у межах якого фізична або юридична особа, орган державної влади та місцевого самоврядування можуть звернутися до суду з позовом, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності, що є невід`ємною складовою верховенства права.

Правова визначеність є універсальним правовим інститутом, дія якого поширюється на такі важливі сфери правовідносин між державою та особою, як реалізація і забезпечення прав і свобод людини і громадянина, встановлення юридичної відповідальності, підстав та порядку притягнення до такої відповідальності, неприпустимість дій і бездіяльності органів влади, спрямованих на необґрунтоване обмеження прав і свобод людини.

Зокрема, у п. 570 рішення у справі "ВАТ "Нафтова компанія Юкос" проти Росії" Європейський Суд з прав людини визначив термін давності, як передбачене законом право порушника не піддаватися попередженню або суду після закінчення певного терміну після здійснення правопорушення. Як зазначив ЄСПЛ, строки давності, які характерні для національних правових систем Держав-учасниць, відповідають декільком цілям, в числі яких забезпечення правової визначеності та остаточності.

На підставі аналізу сформульованих позицій правова визначеність та принцип верховенства права є взаємопов`язаними, оскільки правова визначеність спрямована на чіткість та передбачуваність правового статусу особи, дій органів державної влади, їх посадових та службових осіб, недопущення безпідставного порушення чи обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, встановлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача та інших осіб того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії у часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням.

Крім того, чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. Однак, для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.

Отже, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа "Безруков проти Росії", п. 34).

Частиною 3 статті 123 КАС України визначено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Як встановлено судом, провадження по даній справі відкрито 25.03.2021 року.

Разом з цим, Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 та в подальшому в постанові від 14.05.2021 року по справі №176/2584/15-а (2-а/176/114/1) дійшов висновку щодо застосування строку звернення до суду у пенсійних справах.

З урахуванням висновку Верховного Суду, ухвалою від 20.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з метою надання позивачу можливості заявити про поновлення строку звернення до суду.

Ухвала отримана позивачем 27.05.2021 року, однак станом на 24.06.2021 року відповідна заява від нього не надходила.

Статтею 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду:

8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на викладене

Керуючись ст.ст. 2-9, 122, ч. 4 ст. 123, ч. 6 ст. 161, ч. 1 п. 8 ст. 240, 256, 295, 297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.